Постанова

від 07.11.2017 по справі 914/1413/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. Справа № 914/1413/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Дубник О.П. Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників:

позивача: ОСОБА_1І - представник (довіреність в матеріалах справи);

відповідача: ОСОБА_2- представник (довіреність в матеріалах справи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свемон-Захід 1948» , б/н від 21.09.2017

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 (суддя Цікало А.І.)

у справі № 914/1413/17

за позовом: Приватного підприємства «Берлин Престижбуд» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свемон-Захід 1948» , м. Київ

про стягнення 1 587 436, 00 грн

У липні 2017 року Приватне підприємство «Берлин Престижбуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948» про стягнення 1 587 436, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору субпідряду, зокрема в частині оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 587 436, 00 грн (з яких: 1 541 200, 00 грн - основна заборгованість; 46 236, 00 грн - пеня); 10 000, 00 грн витрат на оплату послуг адвоката та 24 612, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не оплатив позивачу роботи згідно підписаних актів про вартість виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року та квітень 2017 року.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що акти, надані позивачем не містять підпису відповідальної особи за ведення робіт, якою є виконроб - ОСОБА_3.

Вважає, що розрахунки суми заборгованості зазначеної позивачем не відповідають дійсності та умовам договору, оскільки п. 6.1 договору передбачено, що генпідрядник зобов'язаний сплачувати чергові платежі за фактично виконані роботи протягом 40 днів після підписання акта виконаних робіт або видаткової накладної, на підставі виставлених рахунків. В той час, як рахунок надіслано відповідачу лише 26.06.2017.

Вказує, що місцевий господарський суд безпідставно зазначив про підтвердження наявності боргу відповідача перед позивачем на підставі акту звірки взаєморозрахунків, оскільки такий не є первинним бухгалтерським документом.

Також відповідач не погоджується з відмовою суду першої інстанції в призначенні судової експертизи давності документів. Стверджує, що колишнім директором ТОВ «Свемон-Захід 1948» ОСОБА_4 було підписано та проставлено печатки на первинних бухгалтерських документах після припинення ним трудових відносин. Звертає увагу, що щодо підробки документів, а саме підписання актів виконаних робіт до договорів субпідряду з ПП «Берлин Престижбуд» за проведені роботи, що фактично не були виконані, відкрито кримінальне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Зокрема позивач зазначає, що з урахуванням норм чинного законодавства погодження (візування) поділяється на внутрішнє та зовнішнє. Вважає, що п. 3.3 договору передбачено внутрішнє візування, тобто здійснюється уповноваженою особою позивача, а не відповідача, що і було зроблено директором. В той час, вказує, якщо припустити, що передбачене в договорі візування є зовнішнім, відсутність за таких умов підпису відповідальної особи не позбавляє відповідача обов'язку зі сплати боргу, оскільки на вказаному документі наявний підпис директора товариства та його печатка. Звертає увагу на часткову оплату.

Позивач також не погоджується з твердженням скаржника щодо обов'язку сплати чергових платежів з моменту виставлення рахунків, оскільки рахунок не є первинним бухгалтерським документом та ним не фіксується будь-яка господарська операція. Таким чином вважає, що відповідач підписавши акти виконаних робіт, повинен був здійснити розрахунок.

Посилання відповідача на необґрунтовану відмову суду в задоволенні клопотання про призначення експертизи вважає безпідставним. Твердження відповідача щодо конфлікту з колишнім директором товариства та підписання актів після припинення ним трудових відносин вважає необґрунтованим припущенням. Також зазначає, що директор товариства був звільнений із займаної посади 12.05.2017 за згодою сторін, що спростовує посилання на наявний конфлікт. Звертає увагу, що предметом даного спору є стягнення заборгованості не тільки за квітень 2017 року, а й за грудень 2016 року.

Крім того, вважає додатковим підтвердженням виконаних робіт та прийняття їх відповідачем, включення всієї суми заборгованості за договором (в яку також входить 1 541 200, 00 грн), на яку відповідач зменшив податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, в податковий кредит.

Також позивач наголошує, що обсяги робіт, які виконував позивач, відповідач здав, а замовник - філія Управління Укргазтехзв'язок ПАТ Укртрансгаз прийняв відповідно до форми КБ-3 № 2в та оплати їх.

Посилання відповідача на кримінальне провадження вважає безпідставним з огляду на відсутність обвинувального вироку суду, що набрав законної сили.

01.11.2017 відповідачем подано суду клопотання про призначення комплексної експертизи (технічна експертиза давності документів та судова будівельна експертиза). Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4, котрий підписував акт виконаних робіт за квітень 2017 року та акт звірки розрахунків станом на 28.04.2017 зі сторони ТзОВ «Свемон-Захід 1948» , був директором на підприємстві до 12.05.2017 та в період до 12.05.2017 зазначені акти не підписував. Враховуючи наведене, відповідач припускає, що акт виконаних робіт за квітень 2017 року та акт звірки розрахунків станом на 28.04.2017 підписані пізніше, ніж вони датовані, вже після розриву трудових відносин з ОСОБА_4 Отже, відповідач просить суд призначити судову технічну експертизу давності документів - акту виконаних робіт за квітень 2017 року та акту звірки розрахунків станом на 28.04.2017. Крім того, відповідач ставить під сумнів фактичні об'єми виконаних позивачем робіт. Вказує, що ним створено робочу групу, якою зафіксовано відсутність проведення робіт з будівництва ВОЛЗ (а саме: прокладання поліпропіленової трубки та задувки кабелю) на мідянках будівництва ВОЛЗ Боярка-Бердичів 76, 250 кілометр від м. Боярка та 81, 360 км від м. Боярки. Відтак, просить також на вирішення експертів поставити питання щодо відповідності об'єму заактованих будівельних робіт фактично виконаним та яким технічними засобами виконано будівельні роботи по прокладанню поліпропіленової трубки методом горизонтально-направленого буріння.

7 листопада 2017 року позивач подав суду додаткові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначав про затягування відповідачем судового процесу та долучив до пояснень відповідь філії Управління Укргазтехзв'язок ПАТ Укртрансгаз , в якій вказано, що всі об'єми виконаних робіт підтверджені підписаними раніше актами прихованих робіт (акти на закриття прихованих робіт також долучено).

В дане судове засідання з'явився представник скаржника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та клопотанні про призначення судової експертизи.

Представник позивача в засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив.

Розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт за квітень 2017 року та акт звірки розрахунків станом на 28.04.2017 підписані та скріпленні печатками сторін. Після розірвання трудових відносин між ТзОВ «Свемон-Захід 1948» та ОСОБА_4, в останнього не було можливості використовувати печатку підприємства. Наявність печатки у ТзОВ «Свемон-Захід 1948» , а не у колишнього директора ОСОБА_4, підтверджується засвідчення нею копій документів, поданих до суду представником відповідача. Протилежного відповідачем не доведено. Більше того, предметом даного спору є заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи не тільки згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за квітень 2017 року, а й згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень-3 2016 року. Отже твердження відповідача, наведене у клопотанні про призначення експертизи є необґрунтованим та базується виключно на припущеннях.

Клопотання в частині призначення судової будівельної експертизи з посиланням на протокол обстеження траси будівництва ВОЛЗ Боярка-Бердичів є теж безпідставним, оскільки такий протокол складено лише 25.10.2017 та виключно робочою групою у складі директора, головного інженера та майстра дільниці ТзОВ «Свемон-Захід 1948» . Доказів повідомлення позивача про наявність недоліків відповідачем не подано. Слід зазначити також, що на момент винесення рішення місцевим господарським судом, такого документу ще не існувало, а суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду на момент його прийняття.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 у справі № 914/1413/17 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Свемон-Захід 1948» (Генпідрядник) та Приватним підприємством «Берлин Престижбуд» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 6 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Субпідрядник приймає на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати комплекс робіт по об'єкту «ВОЛЗ Боярка - Бердичів (Будівельні роботи) (Замовник - філія «Управління «УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК» ПАТ «Укртрансгаз» , код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7)» та здати у встановлений договором строк закінчений будівництвом об'єкт відповідно до договірної документації.

Згідно з п. 1.2. Договору, Генпідрядник (відповідач) зобов'язується надати Субпідряднику (позивачу) фронт робіт, передати проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт, сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість по договору відповідно до розрахунку договірної ціни (Додаток № 1) складає 5900000 грн. 00 коп.

Пунктом 5.2. Договору встановлено строк виконання робіт - до 31 грудня 2016 року.

02.01.2017 сторгонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору № 6 від 12.10.2016 та викласти п. 5.2. Договору у наступній редакції: Строк виконання робіт до 30.06.2017.

На виконання умов Договору, позивачем виконано роботи на загальну суму 4 706 000, 00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, за грудень 2016 року та за квітень 2017 року. Зазначені акти та довідки підписані сторонами, зокрема директорами товариств, без зауважень.

Відповідно до п. 3.5. Договору, розрахунки з Субпідрядником здійснюються по факту виконаних робіт протягом 40 днів з дати підписання Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 6.1.1. Договору, Генпідрядник зобов'язаний сплачувати чергові платежі за фактично виконані роботи протягом 40 днів після підписання Акта виконаних робіт або видаткової накладної.

Відповідач в порушення умов договору оплатив виконані роботи частково, зокрема в розмірі 3 164 800, 00 грн. Отже в останнього перед позивачем утворилась заборгованість згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за грудень 2016 року у розмірі 291 200, 00 грн та квітень 2017 року у розмірі 1 250 000, 00 грн, тобто на загальну суму 1 541 200, 00 грн.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі затримки оплати вартості робіт, Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за добу кожний день затримки, але не більше 3% несплаченої суми.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 3% від несплаченої суми у розмірі 46 236, 00 грн.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виявив недоліки робіт та заявив про них позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Приписами ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3), підписані директорами товариств та скріпленні печатками сторін, що в свою чергу підтверджує факт виконання робіт позивачем та прийняття таких відповідачем.

Також матеріали справи містять підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств акт звірки розрахунків, в якій відображена вказан заборгованість.

Відтак, колегія суддів погоджується з правомірністю присудження до стягнення з відповідача на користь позивача вартості виконаних робіт по актах за грудень 2016 року та квітень 2017 року.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів з урахуванням приписів ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , п. 8.2. договору, також погоджується з підставністю її нарахування за неналежне виконання свої обов'язків в розмірі 46 236, 00 грн.

З огляду на задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, керуючись ЗУ «Про адвокатуру» , ст. 44, 48 ГПК України, надавши оцінку долученим позивачем доказам на підтвердження витрат за послуги адвоката, правомірно поклав їх на відповідача.

Слід зазначити, що позивачем також подано суду апеляційної інстанції клопотання про стягнення з відповідача витрат, понесених на оплату послуг адвоката у розмірі 15 000, 00 грн. До клопотання долучено договір про надання правової допомоги від 22.09.2017, акт виконаних робіт на суму 15 000, 00 грн, рахунок на оплату від 28.09.2017 та платіжне доручення № 409 від 11.10.2017 з призначенням платежу: оплата за надання правової допомоги зг.рах.б/н від 28.09.2017 на суму 15 000, 00 грн.

З урахуванням приписів норм чинного законодавства, подання адвокатом позивача відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень на апеляційну скаргу, ознайомлення з матеріалами справи, здійснення судового представництва в засіданнях 17.10.2017 та 07.11.2017, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість клопотання про стягнення з відповідача витрат, понесених на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з спростуванням місцевого господарського суду доводів відповідача щодо відсутності візування акта виконаних робіт та вважає їх безпідставними, оскільки вони жодним чином не спростовують факт їх виконання та не позбавляє обов'язку відповідача оплатити виконані роботи, прийняті ним без зауважень. Суд також звертає увагу, що відповідачем на надано доказів ознайомлення позивача з наказом № 36-В/3 від 30.11.2016 про призначення виконроба ОСОБА_3 відповідальною особою по нагляду за веденням робіт, а в договорі така особа не зазначена.

Посилання відповідача на надсилання рахунку позивачем лише 26.06.2017, а отже і невідповідність суми заборгованості умовам договору є також безпідставним, оскільки рахунок не є первинним бухгалтерським документом, а ненадання/невчасне надання рахунків не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість.

Твердження відповідача щодо необґрунтованої відмови в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи також не знайшли свого документального підтвердження. Слід зазначити, що відповідач мотивуючи необхідність її призначення керується виключно припущеннями та внутрішніми документами, що є недостатньою підставою для призначення експертизи. Посилання відповідача на кримінальне провадження суд також вважає безпідставним з огляду на відсутність обвинувального вироку суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленного позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 48, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2017 у справі № 914/1413/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свемон-Захід 1948» , ідентифікаційний код 39139461, місцезнаходження: вул. Обсерваторна, буд. 6, прим. 5, м. Київ, 04053 на користь Приватного підприємства «Берлин Престижбуд» ідентифікаційний код 35721069, місцезнаходження: АДРЕСА_1, 79071 - 15 000, 00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 08.11.2017.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.