Постанова

від 06.11.2017 по справі 905/1206/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2017 справа № 905/1206/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №117 від 23.10.2017р. ОСОБА_5, голова правління розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій , м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. (повний текст підписано 19.08.2017р.) у справі№ 905/1206/17 (суддя Г.Є. Курило) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А , м.Костянтинівка Донецької області доТовариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій , м.Костянтинівка Донецької області простягнення заборгованості по орендній платі за період з липня 2014р. по 29.03.2017р. у розмірі 269086,44грн., неустойки у розмірі 15996,00грн., 3% річних у розмірі 11894,74грн., інфляційних у розмірі 101544,00грн., орендної плати за землю у розмірі 6502,56грн., охорону приміщення станом на 29.03.2017р. у розмірі 613718,03грн. та зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 312,5кв.м., що знаходиться за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20

У судовому засіданні 31.10.2017р. оголошувалася перерва до 06.11.2017р. о 14:00год.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Спецтехскло А» , м.Костянтинівка Донецької області (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А , м.Костянтинівка Донецької області), позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій , м.Костянтинівка Донецької області про зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 312,5кв.м., що знаходиться за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20; стягнення заборгованості по орендній платі за період з липня 2014р. по 29.03.2017р. у розмірі 269086,44грн., неустойки у розмірі 15996,00грн., 3% річних у розмірі 11894,74грн., інфляційних у розмірі 101544,00грн., орендної плати за землю у розмірі 6502,56грн, вартості охорони приміщення станом на 29.03.2017р. у розмірі 613718,03грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем двічі змінювався розмір позовних вимог. Остаточно в письмових поясненнях від 10.08.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій заборгованість по орендній платі за період з липня 2014р. по 01.07.2017р. у розмірі 288000,00грн., неустойку в розмірі 62400,78грн., 3% річних у розмірі 13271,68грн., інфляційні в розмірі 83360,00грн. та зобов'язати відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 312,5кв.м. за адресою: м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20. Судом першої інстанції вищевказані уточнення були прийняті на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), уподальшому суд розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. (повний текст підписано 19.08.2017р.) у справі №905/1206/17 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду мотивоване неналежним невиконанням відповідачем умов договору оренди будівлі б/н від 01.07.2013р. у частині здійснення своєчасної оплати орендних платежів.

Не погодившись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. (повний текст підписано 19.08.2017р.) у справі №905/1206/17 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. В якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції скаржник зазначає наступне:

- договір оренди від 01.07.2013р. не можна вважати укладеним, оскільки він не містить істотних умов договору оренди, передбачених ч.1 ст.284 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а саме: відсутня вартість майна з урахуванням її індексації; орендна плата зазначена без урахування її індексації; не зазначено порядок використання амортизаційних відрахувань;

- суд першої інстанції не звернув уваги, що фактично договір сторонами не виконувався, майно згідно цього договору орендатору не передавалося, двостороння комісія для передачі об'єкта згідно з умовами договору не створювалася і, відповідно, виконати обов'язок щодо повернення спірного майна неможливо через його відсутність у відповідача;

- господарським судом Донецької області не враховано, що відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2013р. спірні нежитлові будівлі орендатор приймає на умовах договору оренди від 08.01.2013р., тому посилання на умови договору від 01.07.2013р. є безпідставними;

- право власності орендодавця на об'єкт загальною площею 553,1кв.м. не підтверджене належними доказами, а технічний паспорт, на який посилається суд першої інстанції, не є правовстановлюючим документом;

- висновок місцевого господарського суду щодо повернення позивачу нежитлового приміщення загальною площею 240,6кв.м. у межах договору оренди від 01.07.2013р. на підставі акту приймання-передачі від 25.11.2014р. є помилковим, оскільки приміщення загальною площею 240,6кв.м. було предметом іншого договору;

- посилання суду на акт звірки та рахунки-фактури в підтвердження виконання сторонами умов договору оренди від 01.07.2013р. є передчасним, оскільки посилання на договір оренди в акті звірки є помилковим, а в рахунках-фактурах з липня 2013р. по жовтень 2014р. номер та дату договору оренди не зазначено;

- господарським судом Донецької області не надано належної оцінки листу №13-10/14 від 10.10.2014р., у якому відсутнє жодне посилання на договір оренди від 01.07.2013р., що виключає можливість віднесення вказаного у листі приміщення до предмету договору оренди від 01.07.2013р.

Судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення грошових коштів за користування майном не враховано вимоги ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. прийнято апеляційну скаргу у справі №905/1206/17 до провадження, призначено розгляд справи на 31.10.2017р.

На поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.10.2017р. представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 06.11.2017р. о 14:00год. Представники сторін належним чином повідомлені про місце та час судового засідання.

У судовому засіданні 06.11.2017р. представники сторін підтримали позиції, викладені в попередньому судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Спецтехскло А» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехскло А» ) (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій » (далі - орендар) укладено договір оренди будівлі (далі - договір оренди, договір).

За умовами пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлові будівлі (далі - об'єкт), що належить орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п.1.2 договору характеристика об'єкту: адреса (місцезнаходження) 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20; загальна площа - 553,1кв.м (двоповерхова будівля - 240,6кв.м., одноповерхова будівля - 312,5кв.м.).

Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що передача - приймання об'єкта здійснюється на підставі відповідного акта приймання - передачі двосторонньою комісією, яка формується сторонами з їх уповноважених представників. При передачі об'єкта складається акт приймання-передачі, який підписують члени двосторонньої комісії. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта.

Згідно з п.4.1 строк оренди становить шість місяців з дати приймання об'єкта за актом приймання - передачі.

Розмір орендної плати становить 8000,00грн. на місяць. Додатково орендар повинен оплачувати щомісячні експлуатаційні витрати згідно рахунку орендодавця. Орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний не пізніше другого числа поточного місяця перерахувати авансові платежі по експлуатаційним витратам. Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися за взаємною згодою сторін не частіше ніж один раз на півріччя (п.5.1 - 5.4).

Порядок повернення об'єкту орендодавцеві узгоджений сторонами в розділі 8 договору. Так, повернення об'єкта орендодавцеві здійснюється двосторонньою комісією, яка формується сторонами з їх уповноважених представників, на підставі відповідного акта приймання - передачі. Об'єкт вважається фактично переданим орендарем орендодавцю з дати підписання акта приймання - передачі.

Відповідно до п.10.1-10.3 договору оренди, договір підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Договір набуває чинності в момент підписання і діє до 31.12.2013р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбулося під час дії договору.

За умовами пункту 10.10 договору орендодавець має право відмовитися від договору й вимагати повернення об'єкта, якщо орендар не вносить орендної плати за користування об'єктом протягом трьох місяців поспіль. Якщо орендодавець відмовився від договору, останній є розірваним із моменту, коли орендар одержав повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 01.07.2013р., Товариству з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій передано в оренду два нежитлових приміщення загальною площею - 553,1кв.м. (двоповерхове - 240,6кв.м, одноповерхове - 312,5кв.м.), розташованих за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20. Зазначений акт приймання-передачі містить посилання на договір оренди №3/1 від 01.07.2013р. Оскільки предмет договору оренди б/н від 01.07.2013р. є тотожним об'єктам, переданим за актом приймання-передачі від 01.07.2013р., а відповідачем не доведено суду наявність іншого договору між сторонами стосовно цього ж предмету, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що акт приймання-передачі від 01.07.2013р. підтверджує факт передачі відповідачу в оренду об'єктів нерухомості за договором оренди будівлі від 01.07.2013р.

За твердженнями апелянта, право власності орендодавця на об'єкт загальною площею 553,1кв.м. не підтверджене належними доказами. Разом з тим, судова колегія зазначає, що позивачем до матеріалів справи надані документи, які підтверджують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20, регістраційний номер нерухомого майна №30472498. Крім того, згідно Технічного паспорту від 14.01.2015р. КП «Костянтинівське БТІ» , виданого Публічному акціонерному товариству «Спецтехскло А» , до вказаного майнового комплексу входить приміщення літ.В-1 площею 312,5кв.м. (спірне приміщення).

25.11.2014р. за актом повернення об'єкта оренди (нежитлової будівлі) Товариство з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А нежитлове двоповерхове приміщення загальною площею 240,6кв.м., розташоване за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує, що повернення позивачу нежитлового приміщення загальною площею 240,6кв.м. на підставі акту приймання-передачі від 25.11.2014р. було здійснене в межах іншого договору. Проте, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.33, 34 ГПК України на підтвердження своїх доводів. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що повернення названого нежитлового приміщення здійснене в рамках договору оренди будівлі від 01.07.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А направило Товариству з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій лист-повідомлення про дострокове припинення користування приміщенням від 24.03.2017р. №57 з вимогою сплати заборгованість за договором оренди, звільнити приміщення та передати підписаний акт приймання-передачі приміщення протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення. У названому листі орендар зазначив про припинення договору оренди будівлі від 01.07.2013р. з моменту отримання зазначеного листа. Матеріалами справи підтверджений факт отримання 29.03.2017р. орендарем листа від 24.03.2017р. №57. При цьому, акту, який свідчить про повернення орендодавцю одноповерхової будівлі площею 312,5кв.м., яка знаходиться за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20, матеріали справи не містять.

Неналежне виконанням відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди будівлі б/н від 01.07.2013р. та не повернення орендарем об'єкту оренди після припинення договору стало причиною звернення орендодавця до суду за захистом свого порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України та ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Пунктом 10.2 договору оренди будівлі від 01.07.2013р. сторони узгодили строк його дії до 31.12.2013р.

Разом з тим, відповідно до приписів ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки матеріали справи не містять заперечень орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пролонгацію договору на строк та на умовах, визначених договором.

Частиною 1 ст.286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Плата за користування майном встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Розмір орендної плати та порядок розрахунків узгоджені сторонами в розділі 5 договору. Так, розмір орендної плати становить 8000,00грн. на місяць. Додатково орендар повинен оплачувати щомісячні експлуатаційні витрати згідно рахунку орендодавця. Орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний не пізніше другого числа поточного місяця перерахувати авансові платежі по експлуатаційним витратам. Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися за взаємною згодою сторін не частіше ніж один раз на півріччя.

Господарським судом Донецької області доречно зазначено, що після повернення позивачу нежитлового приміщення загальною площею 240,6кв.м. жодних додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати між сторонами підписано не було, отже розмір орендної плати становить 8000,00грн. на місяць.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем нараховано відповідачу орендну плату в розмірі 288000,00грн. за період з липня 2014р. по червень 2017р. Доказів оплати зазначеної суми відповідачем не надано.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що сторонами до матеріалів справи не надано підписаних на виконання положень розділу 8 договору оренди актів, що підтверджують повернення орендодавцеві одноповерхової будівлі - 312,5кв.м., що знаходиться за адресою: 85110, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 20, з огляду на що факт повернення вказаної будівлі суду не доведений.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій №13-10/14 від 10.10.2014р., у якому підприємство підтверджує, що орендоване приміщення площею 312,5кв.м. знаходиться в його користуванні. При цьому судова колегія критично оцінює твердження апелянта про те, що зазначений лист не стосується спірного договору через відсутність посилання у ньому на договір оренди від 01.07.2013р., оскільки площа зазначеного у листі орендованого приміщення відповідає площі приміщення, визначеного в договорі оренди будівлі від 01.07.2013р., а наявність іншого договору щодо оренди аналогічного приміщення відповідачем не доведено.

За приписами ч.1, 2 ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно з ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У свою чергу, зі змісту умов договору вбачається, що сторонами в договорі оренди від 01.07.2013р. погоджено право орендодавця на дострокове розірвання договору оренди, а саме пунктом 10.10 передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта, якщо орендар не вносить орендної плати за користування об'єктом протягом трьох місяців поспіль. Якщо орендодавець відмовився від договору, останній є розірваним із моменту, коли орендар одержав повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про дострокове припинення користування приміщенням від 24.03.2017р. №57 з вимогою сплати заборгованість за договором оренди та повідомленням про припинення договору оренди з моменту отримання даного листа.

Враховуючи наведені вище норми законодавства та з огляду на зміст зазначеного листа-повідомлення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди від 01.07.2013р. вважається розірваним з 29.03.2017р. (день отримання відповідачем листа - повідомлення).

Приписами статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому, відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Умовами пункту 6.4 договору (розташованого в розділі 9 договору Відповідальність сторін і вирішення спорів ) сторони погодили, що орендар несе повну матеріальну відповідальність за збитки, завдані в разі звільнення ним об'єкта без письмового попередження орендодавця або без складання акту приймання-передачі об'єкта орендодавцю. При цьому орендар сплачує орендодавцю орендну плату за весь період користування до моменту підписання вказаного акта.

Враховуючи умови договору та положення статей 653, 795 ЦК України, приймаючи до уваги приписи п.5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві.

Таким чином, оскільки доказів оплати заборгованості з орендної плати за договором оренди у розмірі 288000,00грн. відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у зазначеному розмірі за період з 01.07.2014р. по 30.06.2017р. (36 місяців).

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що місцевим господарським судом при вирішенні питання про стягнення грошових коштів за користування майном не враховано вимоги ч.6 ст.762 ЦК України.

Частина 6 ст.762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, за змістом вказаної норми матеріального права якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об'єктивними обставинами (обставини непереборної сили, випадку тощо).

В обґрунтування підстав для звільнення від внесення орендних платежів відповідач посилається на проведення антитерористичної операції на території розташування об'єкта оренди. При цьому судова колегія зазначає, що доказами, які підтверджують існування таких обставин та їхню тривалість, слугують довідки, видані Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами на території вищевказаних форс-мажорних обставин. Крім того, статтею 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності можливості використання спірного майна.

Крім заборгованості по орендній платі Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А нарахована та пред'явлена до стягнення неустойка за прострочення повернення приміщення за договором оренди у розмірі 62400,78грн.

При цьому, при здійсненні розрахунку позивачем зазначено період з 08.04.2017р. по 09.08.2017р., проте фактично нарахування неустойки здійснене з 09.04.2017р. по 03.08.2017р.

За приписами ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому, згідно пункту 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" №12 від 29.05.2013р., неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши розрахунки позивача, з якими погодився суд першої інстанції, судова колегія зазначає, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, стягненню з відповідача підлягає неустойка у заявленому позивачем розмірі (62400,78грн.), нарахована за прострочення повернення приміщення за договором оренди за період з 09.04.2017р. по 03.08.2017р.

З посиланням на приписи ст.625 ЦК України Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій 3% річних у розмірі 13271,68грн. за період з 06.08.2014р. по 31.07.2017р. та 83360,00грн. інфляційних за період з липня 2014р. по червень 2017р.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Донецької області про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13271,68грн., нарахованих за період з 06.08.2014р. по 31.07.2017р., та інфляційних у розмірі 83360,00грн., нарахованих за період з серпня 2014р. по червень 2017р.

Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтехскло А також заявлені вимоги про звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 312,5кв.м. погоджуючись з висновком господарського суду Донецької області щодо задоволення позовних вимог у цій частині, судова колегія враховує наступне.

За приписами частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на припинення договору оренди будівлі від 01.07.2013р. у Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій відсутні підстави для подальшого перебування у займаному приміщенні, яке має бути повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі.

Враховуючи приписи абз.2 ч.2 ст.84 ГПК України, судова колегія вважає правомірним встановлення господарським судом Донецької області строку для звільнення та повернення нежитлового приміщення - протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наголошує, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що фактично договір оренди будівлі від 01.07.2013р. сторонами не виконувався, майно згідно цього договору орендатору не передавалося, двостороння комісія для передачі об'єкта згідно з умовами договору не утворювалася. Проте, судова колегія зазначає, що таке твердження не відповідає дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

У матеріалах справи наявний акт прийому-передачі об'єкта оренди (нежитлової будівлі) від 01.07.2013р., згідно якого відповідачу було передано два нежитлових приміщення загальною площею 553,1кв.м. (двоповерхове - 240,6кв.м., одноповерхове - 312,5кв.м.), розташованих за адресою: 85110, м.Костянтинівка, Донецька область, вул.Шмідта, 20.

Крім того, в матеріалах справи також міститься акт звірки за підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій з посиланням на договір оренди від 01.07.2013р. Твердження апелянта про те, що посилання на договір оренди в акті звірки є помилковим не базується на жодних доказах і є виключно припущенням відповідача.

Одночасно, наявні в матеріалах справи рахунки-фактури з липня 2013р. по жовтень 2014р., хоча і не містять посилань на договір від 01.07.2013р., проте отримані відповідачем відносно нарахованої орендної плати та експлуатаційних витрат у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди від 01.07.2013р., які частково орендарем були оплачені (до червня 2014р. включно).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди будівлі від 01.07.2013 виконувався сторонами.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що договір оренди від 01.07.2013р. не можна вважати укладеним, оскільки він не містить істотних умов договору оренди, передбачених ч.1 ст.284 ГК України. Разом з тим, судова колегія зазначає , що згідно викладених вище висновків договір оренди від 01.07.2013р. виконувався, у той час, як зазначено у постанові Верховного Суду України №914/4540/14 від 06.07.2016р., визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками його виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. (повний текст підписано 19.08.2017р.) у справі №905/1206/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький експериментальний завод алюмінієвих конструкцій , м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. (повний текст підписано 19.08.2017р.) у справі №905/1206/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2017р. (повний текст підписано 19.08.2017р.) у справі №905/1206/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 5прим.:1 - позивачу,1 - відповідачу;1 - у справу;1 - ДАГС; 1-ГСДО