Постанова

від 06.11.2017 по справі 905/3253/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року Справа № 905/3253/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Плюшка І.А., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.07.2017 (головуючий суддя Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) та рішенняГосподарського суду Донецької області від 18.01.2017 (суддя Мальцев М.Ю.) у справі№ 905/3253/16 Господарського суду Донецької області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 2053,88 грн. та повернення майна, за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_5., не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Сторони згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь повноважного представника у перегляді справи в касаційній інстанції.

За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції бере до уваги таке.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду із позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 2 053,88 грн. неустойки до Державного бюджету України та повернення майна з оренди балансоутримувачу.

Підставою звернення із позовом до суду за захистом порушеного права стало неповернення ФОП ОСОБА_4 орендованого майна після припинення договору оренди №5293/2012 від 19.06.2012.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017 у справі №905/3253/16, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2017, позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача 2 053, 88 грн. неустойки за час прострочення повернення об`єкта оренди та зобов`язано повернути державне майно за актом приймання-передачі.

Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №5293/2012 від 19.06.2012 щодо повернення орендованого державного майна після припинення договору.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. ч. 1, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що судами не перевірений строк дії договору з урахуванням вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", обставини щодо відправлення на адресу орендаря власником повідомлення за три місяці про намір використання майна для власних потреб та відправлення на адресу орендаря власником повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір.

Також відповідач вказує, що факт розірвання договору оренди саме 13.06.2016 не є доведеним, оскільки повідомлення про вручення конверта за відсутності опису вкладення поштового відправлення не може бути підтвердженням змісту конверту - попередження про припинення договору оренди.

Крім того, на думку скаржника, в межах розгляду справи позивач повинен довести факт письмового попередження орендаря за три місяці до закінчення договору про намір використовувати майно для власних потреб та надати відповідні докази про намір такого використання.

4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

19.06.2012 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області як орендодавець та ФОП ОСОБА_4 як орендар уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5293/2012.

За п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове вбудоване приміщення прощею 16,1 кв. м другого поверху будівлі, яке розташоване за адресою: м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 10 а, що знаходиться на балансі Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, який здійснює побутове обслуговування населення (фотопослуги).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

За п. п. 3.1, 3.3 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 10.1 договору його укладено строком на 2 роки 360 днів, що діє з 19.06.2012 до 13.06.2015 включно.

Умовами п. 10.4 договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з п. 10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

За умовами п. 10.10 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання між орендарем та балансоутримувачем, або особою, яку вкаже орендодавець.

Відповідно до п. 10.11 договору якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення, порядок нарахування та сплати якої передбачений розділом 3 даного договору.

19.06.2012 сторони підписали акт приймання-передавання майна.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області заявою №20-06-05-03171 від 09.07.2015 повідомило ФОП ОСОБА_4 про те, що договір оренди №5293/2012 від 19.06.2012 припинився у зв`язку із закінченням строку дії договору та на новий строк продовжений не буде. У зазначеному листі орендодавець також вимагав повернути майно із оренди в порядку, передбаченому п. 10.9 договору (протягом трьох робочих днів).

16.12.2015 орендодавець в заяві вимагав від орендаря сплатити неустойку, а 08.02.2016 попередив, що у разі невиконання вимог щодо повернення майна та сплати неустойки Регіональне відділення звернеться до суду з відповідним позовом.

17.10.2016 листом №20-05-05491 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило ФОП ОСОБА_4 про наявність заборгованості з неустойки з огляду на неповернення майна.

Ліквідаційна комісія Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області неодноразово зверталась до позивача з проханням вимагати від орендаря повернення орендованого державного майна з огляду на припинення договору оренди.

5. Норми права, які підлягають застосуванню у вирішенні спору

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

За ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що договір оренди №5293/2012 від 19.06.2012 укладений на термін до 13.06.2015 включно.

Позивач відповідно до умов договору належним чином повідомив відповідача про припинення строку дії договору і, відповідно, договір оренди є припиненим з 13.06.2016.

Також суди встановили, що орендар ФОП ОСОБА_4 не виконала умов договору щодо повернення об`єкта оренди після припинення договору.

Таким чином господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про зобов`язання орендаря повернути державне майно балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

За час прострочення повернення об`єкта оренди позивач нарахував неустойку у розмірі 2 053, 88 грн. за період з 18.06.2015 по 30.09.2016 на підставі п. 10.11 договору, яку обґрунтовано стягнуто судами.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Посилання скаржника на порушення судами ч. 1 та ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є доцільним у даній справі з огляду на предмет та обставини справи.

Оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2017 відстрочено скаржнику сплату судового збору за подання касаційної скарги до 06.11.2017, та враховуючи його несплату, колегія суддів вбачає підстави для стягнення з скаржника 3 307, 20 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.01.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2017 у справі №905/3253/16 залишити без змін.

Стягнути з ФОП ОСОБА_4 у дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 307, 20 грн. (три тисячі триста сім гривень двадцять копійок) за подання касаційної скарги у справі №905/3253/16.

Видачу наказу із зазначенням відповідних реквізитів доручити Господарському суду Донецької області.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець І.А. Плюшко