Ухвала

від 02.12.2019 по справі 905/3253/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02.12.2019р. Справа №905/3253/16

за скаргою: №10-07-03237 від 20.11.2019р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на дії заступника начальника Костянтинівського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. у справі:

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Доренської Ірини Борисівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 2053,88 грн та повернення майна

за участю: заступника начальника Костянтинівського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Торецька, 285)

Суддя Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від скаржника (позивача, стягувача): не з`явився

від боржника (відповідача): не з`явився

від органу виконання судового рішення: не з`явився

Згідно із ст.216 ГПК України

в засіданні суду оголошувалась перерва 02.12.2019р. з 13:04 год. по 15:00 год.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. по справі №905/3253/16 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Харків до Фізичної особи-підприємця Доренської Ірини Борисівни, м.Костянтинівка задоволено: стягнуто з Фізичної особи - підприємця Доренської Ірини Борисівни неустойку за час прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі 2053,88 грн на користь Державного бюджету; зобов`язано Фізичну особу - підприємця Доренську Ірину Борисівну повернути державне майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 16,1 кв.м другого поверху будівлі (літ.А-2) (реєстровий номер 08671583.1.АААДИА622), яке розташоване за адресою: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Білоусова, 10а, Балансоутримувачу - Костянтинівському міському відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області (87230, Донецька область, Старобешівський р-н, смт.Новий Світ, вул.Шкільна, 6, ЄДРПОУ 00132724) за актом приймання - передачі; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Доренської Ірини Борисівни на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області витрати зі сплати судового збору у сумі 2756,00 грн.

03.02.2017р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області був виданий, в тому числі, наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Доренської Ірини Борисівни ( АДРЕСА_1 , код ІНН НОМЕР_1 ) неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі 2053,88 грн на користь Державного бюджету (р/р - 31116093700058, МФО 834016, код бюджетної кваліфікації 22080200, отримувач: Костяґнтинівське УК/м.Костянтинівка/ код ЄДРПОУ 37890775). Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1 код ЄДРПОУ 13511245).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2017р. рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду від 06.11.2017р. рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

21.11.2019р. на адресу господарського суду від позивача (стягувача) надійшла скарга №10-07-03237 від 20.11.2019р. на дії заступника начальника Костянтинівського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В., згідно з якою заявник просив суд:

- визнати неправомірним рішення державного виконавця - заступника начальника Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Камуз В.В. про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16) стягувачу без прийняття до виконання, оформленого повідомленням від 18.09.2018р. (вих. №1517/3/36408 від 25.09.2019р.);

- зобов`язати заступника начальника Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Камуз В.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом прийняття до виконання наказу господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16 та здійснення всіх необхідних виконавчих дій, спрямованих на належне виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. по справі №905/3253/16, відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою суду від 22.11.2019р. повідомлено сторони, що розгляд скарги №10-07-03237 від 20.11.2019р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на дії заступника начальника Костянтинівського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. відбудеться 02.12.2019р. Присутність сторін у судовому засіданні визначена не обов`язковою.

Скаржник (позивач, стягувач) у судове засідання 02.12.2019р. з`явився, вимоги, викладені у скарзі №10-07-03237 від 20.11.2019р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області підтримав у повному обсязі.

Представник органу примусового виконання рішень у судове засідання 02.12.2019р. не з`явився, у запереченнях №15.17-5/50256 від 29.11.2019р. просив суд відмовити у задоволенні скарги з посиланням на те, що невнесення даних стосовно дати народження боржника - фізичної особи позбавляє можливості зареєструвати виконавче провадження у Автоматизованій системі виконавчого провадження та винести постанову про його відкриття.

Відповідач (боржник) у судове засідання 02.12.2019р. не з`явився.

У судовому засіданні 16.05.2019р. оголошувалась перерва з 13:04 год. до 15:00 год., присутність учасників розгляду скарги визначалась не обов`язковою. Після перерви представник скаржника не з`явився.

Згідно з ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, з огляду на приписи наведеної норми господарського процесуального законодавства України, суд дійшов висновку, що скарга може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників відповідача (боржника) та органу примусового виконання рішень та нез`явлення після оголошеної у судовому засіданні з розгляду скарги перерви представника позивача (стягувача) не перешкоджає розгляду скарги.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.5 вказаного нормативно-правового акту примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження ).

За приписами ст.327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В силу норм ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження ).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону України Про виконавче провадження ).

Як свідчать матеріали скарги, 11.09.2019р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до органу примусового виконання рішень із заявою №10-07-03162 від 10.09.2019р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2017р. по справі №905/3253/16.

Водночас, як вбачається зі змісту повідомлення №1517/3/36408 від 25.09.2019р. заступника начальника відділу Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Камуз В.В., на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження , останнім було повернуто виконавчий документ - наказ №905/3253/16 від 03.02.2017р. стягувачу без прийняття до виконання.

При цьому, постановлення цього повідомлення обгрунтоване відсутністю у виконавчому документі інформації про дату народження боржника - фізичної особи.

За твердженням заявника, відсутність зазначених відомостей у наказі суду не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, що зумовило звернення стягувача до суду з розглядуваною скаргою.

Статтею 24 Цивільного кодексу України передбачено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктом господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом (положення ч.1 ст.58 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст.51 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст.58 цього Кодексу.

Отже, статус фізичної особи - підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на зайняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) за умови їх державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Із системного аналізу п.п.3, 4 ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження вбачається, що законодавець передбачив різні вимоги щодо оформлення виконавчого документа стосовно боржника як фізичною особи і стосовно фізичної особи-підприємця. У випадку, якщо боржником є фізична особа, ідентифікуючою ознакою такої є дата народження (п.3); якщо судовий наказ видано щодо суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, ідентифікуючою ознакою останнього виступає ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається зі змісту наказу суду від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16, боржником за вказаним виконавчим документом є не фізична особа ОСОБА_1 , а Фізична особа-підприємець Доренська Ірина Борисівна ( АДРЕСА_1 , код ІНН НОМЕР_1 ).

Одночасно, в оскаржуваному повідомленні державного виконавця відсутні відомості про організаційно-правову форму господарювання боржника, а саме, що останній є фізичною-особою підприємцем.

Отже, з огляду на вищезазначене, в розумінні п.3 ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження зазначення дати народження стосується виключно боржника-фізичної особи; у спірному випадку боржником за наказом у справі №905/3253/16 є Фізична особа-підприємець Доренська Ірина Борисівна, ідентифікуючою ознакою якого є індивідуальний податковий номер (у даному випадку код ІНН НОМЕР_1 ).

Таким чином, наказ господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16 виданий у встановленому законом порядку та формі, відповідає вимогам ч.1 ст.4 Закону України Про виконавче провадження та, як наслідок, підстави для повернення державним виконавцем стягувачу виконавчого документа з посиланням на п.6 ч.4 ст.4 вказаного нормативно-правового акту України, відсутні.

За приписами ч.2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У зв?язку з викладеним, рішення державного виконавця - заступника начальника Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Камуз В.В. про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16) стягувачу без прийняття до виконання, оформленого повідомленням від 18.09.2018р. (вих. №1517/3/36408 від 25.09.2019р.), є неправомірним, внаслідок чого скарга у цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання заступника начальника Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Камуз В.В. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом прийняття до виконання наказу господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16, оскільки таке рішення має прийматись безпосередньо посадовою особою органу виконавчої служби за результатами оцінки правомірності звернення стягувача та з урахуванням наведених у цій ухвалі висновків суду про відповідність виконавчого документа вимогам ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Одночасно, судом враховано, що ні у скарзі, ні в судовому засіданні скаржник не вказував на перебування на даний час у державного виконавця судового наказу господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16, який повернутий на адресу стягувача без прийняття до виконання, що також свідчить про передчасність вимог заявника про зобов`язання органу державної виконавчої служби здійснити всі необхідні дії, спрямовані на належне виконання судового рішення від 18.01.2017р. по справі №905/3253/16 відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, розглядувана скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу №10-07-03237 від 20.11.2019р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на дії заступника начальника Костянтинівського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області Камуз В.В. задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення державного виконавця - заступника начальника Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Камуз В.В. про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Донецької області від 03.02.2017р. по справі №905/3253/16) стягувачу без прийняття до виконання, оформленого повідомленням від 18.09.2018р. (вих. №1517/3/36408 від 25.09.2019р.).

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено та підписано 02.12.2019р.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця