Справа № 201/14219/17
Провадження № 1кп/201/554/2017
УХВАЛА
8 листопада 2017 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12016040650001043 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 Обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 191 КК України,
В підготовчому судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисників ОСОБА_5
ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
ВСТАНОВИВ:
В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 К України.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав:
-досудове розслідування завершене поза межами строку такого розслідування, так як ОСОБА_3 було повідомлено про підозру 29.07.2016 і строк досудового розслідування жодного разу не продовжувався. При цьому провадження у справі тричі зупинялось та, згідно розрахунків захисника, строк досудового розслідування закінчився 02.02.2017. Незважаючи на це обвинувальний акт складено слідчим 22.03.2017, тобто очевидно за межами строку досудового розслідування, що свідчить про незаконність такого процесуального рішення;
-обвинувальний акт, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, складено 22.03.2017. Саме обвинувальний акт від 22.03.2017 отримала сторона захисту, натомість до суду надіслано обвинувальний акт від 09.03.2017, що є грубим порушенням чинного КПК України;
-в порушення вимог ст.. 109 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування слідчим не зазначені: постанови слідчого від 29.08.2017 про оголошення у розшук підозрюваної та по зупинення досудового розслідування і постанова від 21.09.2017 по відновлення досудового розслідування. Також в реєстрі матеріалів досудового розслідування в розділі «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» містяться данні про повідомлення про підозру ОСОБА_3 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, хоча такі дії є не рішеннями, а діями, а тому мають міститись в розділі «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії»;
-після складення 22.03.2017 обвинувального акту слідчим 29.08.2017 було винесено постанову про оголошення у розшук підозрюваної та зупинення кримінального провадження, а 21.09.2017 слідчим винесено постанову про відновлення кримінального провадження. Більше жодного процесуального рішення у кримінальному провадженні не приймалось. Тобто сторона захисту фактично після відновлення досудового розслідування не повідомлялась про його завершення, а отже такого завершення не відбулось, що є самостійною підставою для повернення обвинувального акту прокурору;
-в обвинувальному акті зазначена невірна правова кваліфікація дій обвинуваченої так як зі змісту самого акту вбачається, що повторність в діях обвинуваченої відсутня, а прокурор у формулюванні обвинувачення зазначив кваліфікуючу ознаку повторність та кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190 КК України. Крім того, у вступній та резолютивній частині обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України в той час як з самого обвинувального акту вбачається, що вона обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 КК України;
-в обвинувальному акті не зазначено об`єктивна та суб`єктивна сторона злочину передбаченого ч. 2, 3 ст. 191 КК України, зокрема, не зазначено форму вини, мотив, а також об`єкт злочинного посягання.
Обвинувачена і захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання та захисник ОСОБА_6 додав, що цивільний позов, який додано до обвинувального акту, не відповідає вимогам процесуального закону, що є додатковою підставою для повернення обвинувального акту.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисту, вказавши, що зазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування дати складення обвинувального акту є технічною помилкою.
Представник потерпілого та захисник заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на його необґрунтованість.
Заслухавши клопотання та думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання сторони захисту належить відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акту встановлені в ст. 291 КПК України і цих вимог прокурором дотримано оскільки в обвинувальному акті зазначено всі данні, які передбачені вказаною вище нормою.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що досудове розслідування завершене поза межами строку такого розслідування, то ця обставина не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а в разі її встановлення під час судового розгляду тягне за собою наслідки передбачені КПК України (недопустимість доказів, отриманих поза межами строку, тощо).
Що стосується доводів сторони захисту, що обвинувальний акт складено 22.03.2017, про що зазначено в реєстрі, стороні захисту вручено обвинувальний акт від 22.03.2017, а суду направлено обвинувальний акт від 09.03.2017, то судом встановлено, що дійсно в провадження суду надійшов обвинувальний акт від 09.03.2017, в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначено, що обвинувальний акт складено 22.03.2017, що прокурор пояснив як технічну помилку слідчого, допущену в реєстрі. На пропозицію суду стороні захисту надати для огляду обвинувальний акт, який було вручено підозрюваній захисник пояснив, що в своєму клопотання виходив з тих документів, які надані суду і не надав для огляду обвинувальний акт вручений підозрюваній, а тому суд приходить до висновку, що в реєстрі допущена технічна помилка у даті складення обвинувального акту, що не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, так як вказана помилка не є суттєвою, не може вплинути на судовий розгляд, чи будь-яким чином порушити права обвинуваченої, а враховуючи, що обвинувальний акт вже повертався судом прокурору, з моменту останнього повернення обвинувального акту до його повторного надходження до суду пройшло сім місяців, то повторне повернення акту прокурору з формальних підстав очевидно призведе до порушення розумних строків кримінального провадження.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування слідчим не зазначені: постанови слідчого від 29.08.2017 про оголошення у розшук підозрюваної та по зупинення досудового розслідування і постанова від 21.09.2017 по відновлення досудового розслідування, а також невірно в розділі «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» зазначено про повідомлення про підозру ОСОБА_3 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, то суд погоджується з тим, що дійсно слідчим не зазначено в реєстрі постанов від 29.08.2017, 21.09.2017 та дані про повідомлення про підозру зазначені в розділі «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» в той час як мають бути зазначені в розділі «Проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії», так як повідомлення про підозру, являється не рішенням а дією. Однак ці недоліки не є суттєвими та такими, що можуть вплинути на судовий розгляд, чи будь-яким чином порушити права обвинуваченої, а враховуючи, що обвинувальний акт вже повертався судом прокурору, з моменту останнього повернення обвинувального акту до його повторного надходження до суду пройшло сім місяців, то повторне повернення акту прокурору з формальних підстав очевидно призведе до порушення розумних строків кримінального провадження, а тому суд вважає за недоцільне повертати обвинувальний акт прокурору з вказаних підстав.
Посилання сторони захисту на те, що прокурором не вірно кваліфіковано дії обвинуваченої не можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засіданні, так як ці обставини можуть бути встановлені судом лише під час судового розгляду, а тому це не може бути підставою для повернення обвинувального акту. Факт же не зазначення у вступній частині обвинувального акту ч. 2 ст. 191 КК України, яка інкримінована ОСОБА_3 , не може бути підставою для повернення обвинувального акту, так як ст. 291 КПК України не містить жорстких критеріїв для складення обвинувального акту, залишаючи прокурору право визначення структури обвинувального акту, з урахування вимог закону.
Посилання сторони захисту на те, що прокурором неконкретизоване обвинувачення і не зазначено ряд ознак, які характеризують склад злочину, спростовується змістом самого обвинувального акту з якого вбачається, що прокурором викладено обставини злочинів в яких обвинувачується ОСОБА_3 так як він вважає їх встановленими, а вже наявність чи відсутність складу злочину в діях обвинуваченої може бути вирішено лише судом в нарадчій кімнаті.
Посилання сторони захисту на те, що цивільний позов не відповідає вимогам процесуальних норм не може бути підставою, згідно норм КПК України, для повернення обвинувального акту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 290, 314 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 прокурору відмовити.
Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали буде проголошено 10.11.2017 о 12-30 годин
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2017 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 70146149 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Мельниченко С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні