Рішення

від 18.11.2010 по справі 2-1617/10

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

м. Бердянськ, вул. Консульська, 64, 71118, (06153) 3-56-34

Справа №2-1617/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2010 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз про поновлення строку позовної давності, усунення порушень прав власника, зобов'язання провести дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бердянського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ Запоріжгаз про поновлення строку позовної давності, усунення порушень прав власника, зобов'язання провести дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, вказуючи, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1989 року йому належить житловий будинок по вул. Свердлова,31 в м. Бердянську. Відповідач вибрав та спроектував трасу для прокладки і монтажу газопроводу біля його будинку, що не відповідає ДБН, оскільки відстань від газопроводу до будівлі повинно бути 2 метра. Газопровід розташований на території його земельної ділянки. При будівництві газопроводу були пошкоджені цементна відмостка, цоколь, фундамент, водовідливи та покрівля будинку. Із-за пошкодження ґрунтової основи фундаменту руйнується стіна будинку. Внаслідок того, що газопровід побудовано з порушенням ДБН будинок неможливо належним чином обслуговувати і він руйнується. Незаконними діями відповідача йому спричинено матеріальну шкоду на суму 3000 грн., оскільки він змушений проводити ремонтні роботи. Крім того, дії відповідача викликали в нього неспокій, переживання, негативні емоції. Строк позовної давності пропустив із-за юридичної необізнаності, приймав міри для вирішення спору мирним шляхом. Просив поновити йому строк позовної давності, усунути порушення прав власника, зобов'язати відповідача звільнити відмостку його будинку, перенести газопровід на відстань 2-х метрів від стіни будинку, стягнути 3000 грн. матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 30.12.2009 року проведено заміну відповідача, яким за позовом є Бердянське управління по газопостачанню та газифікації на належного відповідача ЗАТ Запоріжгаз .

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив суду, що газопровід побудовано у 1993 році. Проект будівництва з ним ніхто не погоджував. Спочатку він відмовився вступати в Кооператив-18 , який був замовником цього будівництва, але потім дав грошові кошти і в його будинок також провели газ. На протязі трьох років він не звертався до суду, оскільки хворів і був юридично необізнаним, тому просив поновити строк позовної давності. Документи, які підтверджують спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3000 грн. втратив. Моральна шкода полягає в його душевних стражданнях із-за того, що внаслідок протиправних дій відповідача руйнується його будинок.

Представник відповідача у письмових запереченнях (а.с.55,92, 169) та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки ВАТ Запоріжгаз не будувало спірний газопровід і не є його власником або балансоутримувачем, а лише експлуатуючою організацією. На момент будівництва газопроводу відстань від прокладених на опорах надземних газопроводів до будівель не регламентувалась та не регламентується на сьогоднішній день. Газопровід побудовано на відстані 300 мм. від будівлі. Будинок позивача знаходиться на межі земельної ділянки і газопровід проходить по земельній ділянці по вул. Свердлова,29, яка належить ОСОБА_2 Вважав, що позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин. Позивачем не доведено заподіяння йому ВАТ Запоріжгаз моральної шкоди.

Виконуючи вимоги ухвали апеляційного суду Запорізької області від 11.11.2009 року судом прийняті міри по встановленню місцезнаходження товариства Вогник , СМУ-12, Кооперативу-18, але вони результатів не дали, оскільки для отримання відомостей із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України необхідно надати коди ЄДРПОУ підприємства, які у суда відсутні.

У порядку ст. 36 ч. 3 ЦПК України судом направлялись повідомлення Бердянській міськраді, ОСОБА_3 про їх право заявити про свою участь у справі, але від зазначених осіб повідомлення про згоду на участь у справі не надходили, тому справа розглянута без них.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Ст. 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 1166 ЦК України зазначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 440 ЦК України (у редакції 1963 року) шкода, спричинена майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, що спричинила шкоду, в повному об'ємі.

Право власності позивача на домоволодіння №31 по вул. Свердлова в м. Бердянську підтверджується договором купівлі-продажу від 26.09.1989 року та технічним паспортом (а.с.5-6, 88-90).

Судом встановлено, що газопровід низького тиску діаметром 57 мм. був побудований в період з 09.08.1993 року по 13.08.1993 року і прийнятий в експлуатацію 30 серпня 1993 року (а.с.37,50, 91,228-234,236).

Із наданої суду виконавчої технічної документації на наземний газопровід по вул. Свердлова,29 в м. Бердянську кооператив Огоньок проводив роботи по монтажу газопроводу по вул. Свердлова,29. Замовником даних робіт зазначено ОСОБА_2 (а.с.228-236,236).

За повідомленням філії БУГГ ВАТ Запоріжгаз спірний газопровід на балансі підприємства не знаходиться (а.с.91).

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 1 ЗУ Про трубопровідний транспорт об'єкти трубопровідного транспорту - це магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Частина 11 ЗУ Про трубопровідний транспорт зазначає, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.

Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що спірний газопровід є об'єктом, який не може існувати без землі та переміщення його є неможливим без його знецінення, тобто він є нерухомим майном.

Відповідно до довідки Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міськради №1352 від 18.11.2010 року на підприємстві відомості по комунікаціям та їх характеристикам, в тому числі по газопроводам відсутні (а.с.220).

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 335 ЦК України передбачено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Таким чином, судом встановлено, що спірний газопровід є нерухомим майном, державна реєстрація на нього відсутня, тому він є безхазяйною річчю.

У листах від 09.11.2005 року та 11.11.2010 року Бердянське УГГ зазначило, що будівництво газопроводу по вул. Свердлова,29,33,35,37 та по вул. Первомайській,25,27 у м. Бердянську проводилось для газопостачання зазначених домоволодінь та домоволодіння №31, що належить позивачу (а.с.37,213). Крім того, аналізуючи в сукупності всі докази по справі, та виходячи з пояснень сторін, судом встановлено, що власники зазначених домоволодінь уклали договір про спільну діяльність з метою здійснення будівництва газопроводу, які виходячи з сенсу ст. 430-434 ЦК України (у редакції 1963 року) повинні бути власниками майна, створеного в результанті їх спільної діяльності та відповідати за позовними вимогами ОСОБА_1

У відповідності до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Позивачем клопотання про заміну відповідача або залучення до участі по справі співвідповідача не заявлялось, тому спір розглянуто відповідно до заявлених вимог.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не споруджував спірний газопровід і не є його власником, а є організацією, яка експлуатує його, поставляючи газ споживачам.

Відповідно до санітарних норм та правил П2.04.08-87 Газопостачання , що діяли на момент будівництва, відстань від житлових будинків до газопроводів низького тиску не нормувалась (а.с.235).

ДБН В. 1.5-20-2001, які діють на сьогоднішній також не нормують відстань від прокладених на опорах надземних газопроводів низького тиску до житлових будівель (а.с.59-61).

Суд не може взяти до уваги посилання позивача на порушення відповідачем при проектуванні газопроводу ДБН (а.с. 10), оскільки ці норми стосуються тільки підземних газопроводів, а спірний газопровід є наземним і зазначені норми не можуть застосовуватись.

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що при проектуванні та будівництві спірного газопроводу порушень ДБН не допущено.

Посилання позивача на те, що газопровід споруджено на його земельній ділянці без його дозволу не відповідає дійсності, оскільки позивачем не надано суду доказів, які би підтверджували знаходження земельної ділянки у його користуванні або власності. Відомості про відвід земельної ділянки по вул. Свердлова,31 у м. Бердянську відсутні (а.с.9).

Крім того, як видно із технічного паспорту на домоволодіння по вул. Свердлова,31 в м. Бердянську стіна жилого будинку літ. А , біля якої проходить газопровід, розташована на межі домоволодіння №29 по вул. Свердлова в м. Бердянську, що також на думку суду підтверджує неспроможність тверджень позивача про проходження газопроводу по земельній ділянці, що знаходиться в його користуванні (а.с.88-90).

Не надано позивачем жодних доказів, які би підтверджували спричинення шкоди будинку внаслідок будівництва газопроводу, його руйнування із-за цього, необхідність проведення ремонтних робіт та їх вартість.

Суд не може взяти до уваги заяву позивача про те, що із-за газопроводу неможливо обслуговувати та ремонтувати будинок по вул. Свердлова, 31, оскільки із відмітки Управління праці та соціального захисту населення на технічному паспорті домоволодіння видно, що в жовтні 2003 року проведений капітальний ремонт будинку, тобто перешкод для ремонтних робіт не існувало і ці роботи були проведені (а.с.88-90).

Суд вважає, що за таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про усунення відповідачем порушень прав власника, зобов'язання відповідача звільнити відмостку будинку, перенесення газопроводу на відстань 2-х метрів від стіни будинку, стягнення 3000 грн. матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки позивачем не доведено, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду в стягнення 4000 грн. моральної шкоди слід відмовити.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд вважає, що право на звернення з позовом до суду у позивача виникло 30.08.1993 року, але він пропустив його без поважних причин і підстав для його поновлення немає.

Керуючись ст.ст.209,212-215 ЦПК України, ЗУ Про трубопровідний транспорт , ст. ст. 181,182,257,267,331,391,1166 ЦК України, 440,430-434 ЦК України (у редакції 1963 року), суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз про поновлення строку позовної давності, усунення порушень прав власника, зобов'язання провести дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя