Ухвала

від 08.11.2017 по справі 392/452/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2018/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

08.11.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.

із секретарем: Савченко Н.В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року, за позовом ОСОБА_3 до СТОВ Кіровоградське про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

УСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ОСОБА_3звернулася в суд з позовом до СТОВ Кіровоградське про визнання недійсним договору оренди землі від 04.07.2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ Кіровоградське , скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначала, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю вона є власником земельної ділянки площею 10,98 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0261, яка розташована на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Отримавши примірник договору оренди землі вона виявила, що у пункті 8 вказано строк дії 15 років, що не відповідає домовленості сторін, тому що договір оренди між сторонами у справі укладався на строк 5 років. Позивач зазначила, що 18 листопада 2016 року вона направила на адресу відповідача письмову заяви про розірвання вищезазначеного договору оренди та повернення земельної ділянки, додавши примірник угоди про розірвання договору, але отримала відповідь СТОВ Кіровоградське про те, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, а спори вирішуються виключно у судовому порядку. З підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, просила визнати спірний договір оренди недійсним, скасувати його державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернути земельну ділянку.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року позов задоволено частково. Визнано частково недійсним договір оренди землі від 04 липня 2013 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем СТОВ Кіровоградське щодо оренди земельної ділянки площею 10,9752 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0261, яка розташована на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, в частині абзацу 1 пункту 8 розділу Строк дії договору , відповідно якому договір укладається на 15 років, зазначивши, що договір укладений на п'ять років. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3,ставить питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вважає, що договір оренди має бути визнано недійсним повністю, оскільки сторони не досягли згоди щодо строку дії договору, відповідачем в односторонньому порядку було змінено строк дії договору оренди, з чим позивач не погоджується. Зазначає, що висновки суду щодо початку дії договору оренди, а саме з дати його державної реєстрації, є хибними, оскільки умовами договору не встановлено початок строку з моменту державної реєстрації, а тому він діє з дати підписання і має закінчитися 04.07.2018 року, а не 23.10.2010 року, як зазначено у судовому рішенні.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Задовольняючи позов частково суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 04 липня 2013 року є частково недійсним, а саме, абзац 1 пункту 8 розділу Строк дії договору , відповідно якому договір укладається на 15 років, зазначивши, що договір укладений на 5 років. Вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав та обтяжень договору оренди землі і повернення земельної ділянки є похідними від первісної вимоги про визнання договору недійсним і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 10,9752 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0261, розташованої на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.12).

04 липня 2013 року між ОСОБА_3 і СТОВ Кіровоградське було укладено договорі оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка площею 10,9752 га, кадастровий номер 3523185200:02:000:0261, строком на 5 років (а.с.6-8).

Згідно висновку судової технічної експертизи документів № 100 від 02 червня 2017 року у рукописному тексті 15 у графі Договір укладається на __ років пункту 8 розділу Строк дії договору у двох примірниках договору оренди землі від 04.07.2013 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 і орендарем СТОВ Кіровоградське мають місце зміни первісного змісту документа - у вигляді дописки цифри 1 перед цифрою 5 , що утворило новий запис у вигляді 15 (а.с.51).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» .

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (окрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до 1 статті 14 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на момент укладання оспорюваного договору) Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на час укладення договору, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Частиною 1 статті 19 Закону України Про оренду землі передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону України обов'язковій державній реєстрації підлягає право оренди земельної ділянки.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права договір оренди землі від 04 липня 2013 року зареєстрований 23 жовтня 2015 року (а.с.8).

Суд правильно зазначив, що позивач не оспорює факт підписання спірного договору та інші істотні умови укладеного між сторонами договору оренди від 04.07.2013 року, крім пункту 8 розділу Строк дії договору , стверджуючи про те, що договір оренди землі укладений на 5 років.

Відповідно до пункту 43 спірного договору оренди землі цей договір набирає чинність після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.7).

Пунктом 20 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Таким чином, сторони правочину - орендодавець і орендар узгодили початок строку дії договору та спосіб передачі земельної ділянки після його підписання та державної реєстрації.

Наведена редакція пункту 43 укладеного договору відповідає положенням Закону України Про оренду землі в редакції, яка діяла на момент його укладання.

Таким чином, строк дії спірного договору, укладеного на 5 років, відповідно до положень пунктів 8 і 43 договору закінчується 23 жовтня 2020 року.

Підстави для скасування державної реєстрації права оренди відповідача на спірну земельну ділянку і повернення земельної ділянки відсутні, що правильно зазначено судом першої інстанції.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (ст.526 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України ).

У відповідності з вимогами статті 24 Закону України «Про оренду землі» , орендодавець зобов'язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачені підстави припинення договору оренди землі. При цьому, у вказаній нормі закону зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Договір оренди землі може бути припинений також шляхом його розірвання у випадках передбачених статтею 32 Закону України «Про оренду землі» .

Відповідно до приписів ч. 1 статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання - передачі. При цьому навіть, якщо хронологічно передача земельної ділянки відбулася до державної реєстрації договору, то вважається, що орендар правомірно користується нею після здійснення такої реєстрації договору в подальшому, при умові, що така передача не заперечувалася будь-якою із сторін в період до набрання чинності відповідного договору.

У зв'язку з викладеним, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що судом було порушено норми процесуального і матеріального права.

На підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: