Постанова

від 02.11.2017 по справі 814/1972/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 листопада 2017 року                                                                       Справа № 814/1972/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миконт", вул. Космонавтів, 1, м. Миколаїв, 54018

до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської обл., пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018

про визнання протиправним та скасування рішеннявід 09.04.2013 р. № 1938,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миконт" звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (правонаступником якого є Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області) від 09.04.2013 р. № 1938.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що помилково сплатив єдиний внесок на інший рахунок відповідача, про що повідомив останнього листом, однак відповідач не врахував виявлену помилку і оскаржуваним рішенням застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню.

Відповідач проти позову заперечив, вважаючи оскаржуване рішення прийнятим у межах повноважень та в спосіб, визначений законодавством України.

За клопотанням відповідача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач як юридична особа перебуває на обліку органів Пенсійного фонду України з 27.12.2007 р. (а. с. 11) та є платником єдиного внеску.

Платіжним дорученням від 11.01.2013 р. № 3 позивач перерахував нарахований на заробітну плату працівників єдиний внесок за грудень 2012 р. у сумі 175468,18 грн. на рахунок відповідача № 37194102001401 (а. с. 12). Виявивши помилку в номері рахунку, позивач надіслав відповідачу заяву від 30.01.2013 р. № 609, в якій просив перерахувати сплачені кошти на рахунок № 37195101001401 (а. с. 13).

Того ж дня відповідач перерахував сплачені позивачем кошти на правильний рахунок, однак рішенням від 09.04.2013 р. № 1938 застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 17396,42 грн. і нарахував пеню в розмірі 1565,68 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а. с. 14).

За результатами адміністративного оскарження рішення від 09.04.2013 р. № 1938 залишене без змін (а. с.17-18).

Таким чином, відповідач не зазначив про наявність у позивача заборгованості чи несвоєчасної сплати єдиного внеску. Єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення було помилкове перерахування єдиного внеску на інший рахунок.

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється платниками виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Кошти, сплачені позивачем, зараховані на діючий рахунок відповідача, тобто вони надійшли до Пенсійного фонду України. Той факт, що рахунок № 37194102001401 призначений для єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців, а рахунок № 37195101001401 призначений для єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, не може бути підставою для висновку про несплату (несвоєчасну сплату) позивачем єдиного внеску.

Крім того, суд звертає увагу на необхідність врахування суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішень принципу пропорційності, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Оскаржуваним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 18962,10 грн. за допущену помилку, яка є несуттєвою, оскільки вона не призвела до недоїмки Пенсійного фонду України чи інших порушень інтересів фонду або держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 189,62 грн. (а. с. 3), що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва від 09.04.2013 р. № 1938.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миконт" (ідентифікаційний код 35473284) судовий збір у сумі 189,62 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                 Н. В. Лісовська