Ухвала

від 07.11.2017 по справі 820/538/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

07 листопада 2017 р. Справа № 820/538/17

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрущенко Д.В.,

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про визнання протиправним та скасування витягу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: визнати протиправним та скасувати витяг Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області № 808 від 30.10.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

В судовому засіданні представник третьої особи - Харківської міської ради, заявив клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про скасування витягу Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області № 808 від 30.10.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Представник позивача проти зазначеного клопотання заперечував та просив суд залишити його без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено лише на тій підставі, що пропущено строк звернення.

При визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. Потім необхідно зважити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що викладена у Витягу № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки інформація не свідчила про наявність порушень прав та законних інтересів ОСОБА_4 та протиправність такого Витягу, оскільки позивач не володіє відповідними фаховими знаннями в цій галузі.

З причин невідповідності інформації Витягу № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки характеристики орендованої земельної ділянки даним договору оренди землі, у липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області з вимогою отримати новий Витяг, маючи на меті перевірити характеристику земельної ділянки для з'ясування наявності або відсутності помилок у Витягу № 808.

Виявилося, що зміст оскаржуваного Витягу № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області за змістом повністю аналогічний змісту Витягу № 808. Оскільки наведені у Витягах № 808 та № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки характеристики земельної ділянки частково відрізнялися від характеристик, вказаних в договорі оренди землі, для з'ясування механізму внесення інформації у оскаржувальний Витяг, позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.

Після спільного аналізу з фахівцем у галузі права підстав внесення до оскаржуваного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відомостей про земельну ділянку, позивач дізнався про порушення його прав та інтересів як орендодавця земельної ділянки, та відповідно протиправність оскаржувального ним Витягу № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

А тому позивач вважає, що за захистом своїх прав та законних інтересів звернувся до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування Витягу № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області (лист від 30.10.2013 року, № 3811/08) в межах встановленого ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

Статтею 99 КАС України визначено строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають рівними та стабільними.

Такі строки обумовлені законодавцем достатніми для можливості вчасного захисту позивачем своїх порушених прав так і для можливості попередження запобігання зловживань з цього боку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою ( Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що виходячи зі змісту ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду з позовом як різновид строку позовної давності та наслідки його пропущення, встановлені ч. 2 ст. 100 КАС України, можуть застосовуватися судом лише у випадку, коли мало місце порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до суду за захистом цих прав. Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується, з одного боку, з об'єктивним моментом, тобто порушенням суб'єктивного права, а з другого боку, із суб'єктивним моментом, коли особа, яка звертається до суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, звернувся письмово з запитом про роз'ясненням невідповідностей відомостей про земельну ділянку за договором оренди землі від 29.08.2006 року та витягами № 808, № 956/16 до відповідача. І лише після отримання відповіді відповідача від 12.10.2016 року, в якій було наведене обґрунтування застосування певних значень при складанні витягів, позивач з'ясував про порушення своїх прав та інтересів як користувача земельної ділянки. Та в шестимісячний термін, з дати отримання відповіді на запит, звернувся до суду.

Таким чином, позивачем звернувся до суду в строк передбачений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства.

Крім того, суд зазначає що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року по справі № 820/538/17 було встановлено, що висновок про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду не відповідає обставинам справи.

Відповідно до п.1 ч.72 Кодексу адміністративного судочинства , обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про визнання протиправним та скасування витягу ні підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про визнання протиправним та скасування витягу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2017 року.

Суддя О.М. Тітов