Постанова

від 26.12.2017 по справі 820/538/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 р. Справа № 820/538/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від судді Полях Н.А. від 06.04.2017р., повний текст складено 12.04.07 по справі № 820/538/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області треті особи Харківська міська рада

про визнання протиправними та скасування витягів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог (а.с. 61 - 63), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати витяг № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області (лист від 30.10.2013 року, № 3811/08);

- визнати протиправним та скасувати витяг № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (лист від 11.08.2016 року № 138/86-16);

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року, виданий Управлінням Держгеокадастру в м. Харкові Харківської області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання протиправним та скасування витягу № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області (лист від 30.10.2013 року, № 3811/08) залишено без розгляду.

В іншій частині позовних вимог розгляд адміністративної справи продовжено.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наведені у виданому Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області витязі № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (лист від 11.08.2016 року за №138/86-16) дані щодо орендованої земельної ділянки кадастровий номер 6310137900:17:001:0003, а саме: в частині визначення відповідачем функціонального використання земельної ділянки (невірно віднесено до земель комерційного використання з визначенням та застосуванням коефіцієнту функціонального використання (Кф) 2,5), нормативно - грошової оцінки земельної ділянки під забудовою (1 364, 91 грн.), площі земельної ділянки під забудовою (невірно визначено 5 462, кв.м.) та нормативно - грошової оцінки земельної ділянки під забудовою (невірно визначено 5 462 кв.м.) суперечать та не відповідають істотним умовам Договору оренди землі та наявним у позивача правовстановлюючим документам (в т.ч. матеріалам проекту відведення земельної ділянки), згідно яких вказана вище земельна ділянка загальною площею 0,5462 га, у т.ч. під забудовою 0,0232 га, інших угідь 0,5230 га., на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. В-1, яка належить позивачу на праві приватної власності, окрім того визначено її цільове призначення "землі промисловості" з Кф 1,2 та вид використання "передача в оренду для обслуговування нежитлової виробничої будівлі".

Позивачем зазначено, що ряд таких невідповідностей істотно впливають на здійснений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за Договором оренди землі.

З приводу Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року в наданих до суду письмових поясненнях позивачем зазначено, що вказаний Витяг за своїм змістом також не відповідає приписам ст. 19 Конституції України, Договору оренди землі та положенням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року, оскільки наведене у Витязі значення в підрозділі "санітарно - захисні зони" розділу "Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економічно - планувальної зони" відповідачем зазначене значення "0,88712", що є невірним, оскільки є не прийнятим значенням згідно Додатку 3 рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року "№ 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року", згідно якого локальний фактор "санітарно - захисні зони" повинен бути в межах граничних значень Км3 0,80 - 0,96 та мати прийняті значення 0,86, 0,90, 0,91, 0,92, 0,96, оскільки містить не два, а п'ять знаків (0,88712) після коми, а тому має невірний формат числа, в результаті чого при розрахунку локального фактору "санітарно - захисні зони" у Витягу №97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року відповідачем невірно застосовано значення Коефіцієнту Км3 (Додаток 3) та застосування коефіцієнту 1, не затвердженого вказаним вище рішенням ХМР.

Окрім того, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий № 6310137900:17:001:0003 має бути застосований коефіцієнт Кф зі значенням 1,2, а не 2 як було здійснено державним кадастровим реєстратором при формуванні витягу від 23.02.2017 року № 97-20.08-3-503/32-17.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, третя особа: Харківська міська рада про визнання протиправними та скасування витягів - задоволено. Скасовано витяг №956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (лист від 11.08.2016 року №138/86-16). Скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року, виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.

Не погодившись з прийнятою постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначають, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та неповному з'ясуванні обставин справи у зв'язку з чим підлягає скасуванню з таких підстав. Вважає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про невідповідність нормам чинного законодавства змісту Витягу № 956/16 від 06.03.2016р. та від 23.02.2017 р., оскільки на підставі норм чинного законодавства, а саме: ч.1 ст. 65, ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України, п.3.15 ДБН В. 1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ , затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 30.12.2008 року №709, спільного наказу Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11 громадянин, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, не має права експлуатувати об'єкт за функціональним призначенням та займатися виробничою діяльністю, тобто законодавством визначається специфічний статус суб'єкта, якому надаються землі промисловості. Також необґрунтованим є висновок суду щодо невірного застосування коефіцієнтів, оскільки із загальної площі, що знаходиться у його користуванні забудовано лише частина і тому на іншу частину має застосовуватись коефіцієнт Кф- 0.1. Крім цього Харківська міська рада вважає необґрунтованим висновок суду щодо невірного застосування локального коефіцієнту КмЗ виходячи з такого. Відповідно до пункту 3.10. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі Порядок) затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27.01.2006 року № 18/15/21/11і зареєстрованим в Мінюсті 05.04.2006 року №388/1226 вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн)кціонального використання (Кф) 2,5), нормативно - грошової оцінки земельної ділянки під забудовою (1 364, 91 грн.), площі земельної ділянки під забудовою (невірно визначено 5 462, кв.м.) та нормативно - грошової оцінки земельної ділянки під забудовою (невірно визначено 5 462 кв.м.) суперечать та не відповідають істотним умовам Договору оренди землі та наявним у позивача правовстановлюючим документам (в т.ч. матеріалам проекту відведення земельної ділянки), згідно яких вказана вище земельна ділянка загальною площею 0,5462 га, у т.ч. під забудовою 0,0232 га, інших угідь 0,5230 га., на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. В-1, яка належить позивачу на праві приватної власності, окрім того визначено її цільове призначення "землі промисловості" з Кф 1,2 та вид використання "передача в оренду для обслуговування нежитлової виробничої будівлі".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 820/538/17 - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року зупинено провадження у справі № 820/538/17 за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 р. по справі № 820/538/17 до розгляду Харківським окружним адміністративним судом адміністративного позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування витягу № 808 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області (лист від 30.10.2013 року, № 3811/08).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року поновлено провадження у справі № 820/538/17 за апеляційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений заздалегідь та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивачем та відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 61/06 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичних особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" між Харківською міською радою (Орендодавець) та позивачем ОСОБА_1 (Орендар) 29.08.2006 року укладено Договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 29.08.2006 року за № 240667100049 (далі за текстом - Договір оренди землі).

Згідно предмету вказаного вище Договору оренди, Орендодавець на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 61/06 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичних особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у м. Харкові по вул. Азовстальській, 23.

Зі змісту договору також випливає, що зазначена земельна ділянка передана в оренду строком до 01.03.2031 року для обслуговування виробничої будівлі, цільове призначення якої "землі промисловості" (а.с. 13 - 15).

Окрім того, матеріали справи також містять копію акту приймання - передачі земельної ділянки від 29 серпня 2006 року (Прим. №2) а також кадастровий план меж зон обмежень земельної ділянки, згідно якого, Орендарю передано земельну ділянку в оренду строком д 01.03.2031 року площею 0,5462 га. для обслуговування нежитлової виробничої будівлі. Також зазначена, що вказана земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням (а.с. 16).

Як свідчать матеріали справи, з метою замовлення та отримання Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.

Так, Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області на вимогу позивача було надано Витяг № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (письмовий лист від 11.08.2016 року № 138/86-16), згідно якого:

- функціональне використання земельної ділянки - земля комерційного використання;

- нормативна грошова оцінка кв.м. земельної ділянки під забудовою - 1 364 грн. 91 коп.;

- площа земельної ділянки під забудовою - 5 462 кв.м.;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою - 7 455138 грн. (а.с. 17).

Не погордившись зі змістом оскаржуваного Витягу №956/16 управління Держгеокадастру в м. Харкові відомостями щодо орендованої земельної ділянки, та вважаючи, що такі відомості не відповідають умовам Договору оренди землі та матеріалам проекту відведення земельної ділянки, затвердженого Харківською міською радою, 14.09.2016 року, позивач вернувся до Управління Держгеокадастру в м. Харкові з письмовою заявою, в якій просив здійснити дії щодо проведення перевірки викладених даних та внесення відповідних змін до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310137900:17:001:0003, а також видати Витяг з відповідними виправленими даними або надати письмове обґрунтування помилковості висновків заявника (позивача) та правильності відомостей управління Держгеокадастру в м. Харкові, наведених у витязі №956/16 (а.с. 19 - 20).

Як підтверджено матеріалами адміністративної справи, Управління Держгеокадастру у м. Харкові за результатами розгляду листа позивача від 14.09.2016 року (вх. №С-945/0/23-16 від 14.09.2016 року) надало заявнику (позивачу) письмову відповідь за вих. № С-945/0-1092/0/24-16 від 12.10.2016 року, в якій зазначено про відповідність нормам чинного законодавства змісту Витягу № 956/16.

При цьому, викладений у відповіді висновок управління Держгеокадастру у м. Харкові ґрунтується на тлумачення норм чинного законодавства, а саме: ч.1 ст. 65, ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України, п.3.15 ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ , затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 30.12.2008 року №709, спільного наказу Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11. Таким чином, управлінням Держгеокадастру у м. Харкові зроблено висновок, що громадянин, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, на думку відповідача, не має права експлуатувати об'єкт за функціональним призначенням та займатися виробничою діяльністю, тобто законодавством визначається специфічний статус суб'єкта, якому надаються землі промисловості (а.с. 21).

Окрім того, як свідчать матеріали адміністративної справи та підтверджено представником позивача, з метою отримання Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310137900:17:001:0003, 22.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова (а.с. 61 - 65).

Так, 28.03.2017 року ОСОБА_1 в Управлінні Держгеокадастру в м. Харкові Харківської області отримав разом з супровідним листом від 23.02.2017 року № 97-20.08-3-503/32-17 відповідний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року, сформований державним кадастровим реєстратором ОСОБА_2 (а.с. 64 - 65).

Згідно даних вказаного вище Витягу № 97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року:

- земельна ділянка площею 5 462 кв.м., розташована по вул. Азовстальській, 23 у м. Харкові, кадастровий номер 6310137900:17:001:0003, належить до категорії земель землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення ;

- в розділі "санітарно - захисні зони" розділу "Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економічно - планувальної зони" відповідачем зазначене значення "0,88712";

- в розділі цільове призначення земельної ділянки вказано у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель ;

- в розділі Коефіцієнт Кф відповідачем вказане значення 2 (а.с. 64).

Не погоджуючись із позицією Управління Держгеокадастру у м. Харкові, вважаючи висновок про відмову у внесенні змін до Витягу помилковим та необґрунтованим, а відомості Витягу № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області (лист від 11.08.2016 року № 138/86-16) та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року такими, що не відповідають умовам Договору оренди землі та матеріалам проекту відведення земельної ділянки, за захистом свої прав та інтересів позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Статтею 2 Закону України Про оцінку земель встановлено, що правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, управління Держгеокадастру у м. Харкові повинно видавати витяг про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, при цьому дотримуватися приписів ст. 2 Закону України Про оцінку земель .

З приводу правомірності формування Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Витягу № 956/16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Як зазначалося судом раніше, згідно пункту 1 Договору оренди землі, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться в м. Харків, вул. Азовстальська, 23.

У пунктах 2, 3 Договору оренди землі також зазначено, що об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,5462 га, у т.ч. під забудовою 0,0232 га, інших угідь 0,5230 га. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. В-1, яка належить Орендареві на праві приватної власності.

Отже, в Договорі оренди землі чітко зазначено, що площа земельної ділянки під забудовою складає 232 кв.м., а не 5 462 кв.м. як вказано у Витязі № 956/16.

Пунктом 15 Договору оренди землі встановлено, що земельна ділянка передається в оренду Орендареві (позивачу по справі) для обслуговування нежитлової виробничої будівлі.

Матеріали справи також містять Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 84304372 від 05.04.2017 року, яка підтверджує та містить інформацію стосовного того, що земельна ділянка реєстраційний номер 111216896311, кадастровий номер 6310137900:17:001:0003, адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Азовстальська, земельна ділянка 23, площа якої 0,5472 га, її цільове призначення "землі промисловості, транспорту зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для обслуговування нежитлової виробничої будівлі", перебуває у комунальній власності Харківської міської ради, та яка на підставі договору оренди землі передана позивачу в строк до 01.03.2031 року.

Окрім того, в Інформаційній довідці також зазначено, що нежитлова будівля літ. "В-1" (адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Азовстальська, буд. 23) площею 272 кв.м. на праві приватної власності згідно договору купівлі - продажу належить позивачу.

Таким чином, на орендованій земельній ділянці розташована належна ОСОБА_1 на праві власності нежитлова будівля літ. В-1 виробничого призначення площею 0,0232 га, а земельна ділянка за функціональним (цільовим) призначенням належить до земель промисловості, та надана позивачу в оренду з метою обслуговування нежитлової виробничої будівлі, що спростовує твердження відповідача в частині віднесення орендованої позивачем землі за цільовим призначенням до земель "комерційного призначення".

Положеннями пункту 3.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262 (наказ втратив чинність (згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної академії аграрних наук України від 30 грудня 2016 року № 592/341/428) діяв на час формування оскаржуваного позивачем ОСОБА_3 № 956/16), що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки населених пунктів, відповідно до пункту 3.3 Порядку оцінки земель, визначається за формулою, до складу якої входить коефіцієнт Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту, тощо).

Пункт 3.5 Порядку оцінки земель визначає, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Оскільки орендарем є фізична особа, а не юридична особа, визначення коефіцієнту Кф здійснюється не за вказаною вище Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, а за даними Таблиці 1.1 Додатку 1 до Порядку оцінки земель.

За наведеними у Таблиці 1.1 Додатку 1 даними до категорії Землі промисловості незалежно від вказаних видів економічної діяльності значення коефіцієнта Кф дорівнює 1,2.

До категорії Землі комерційного використання незалежно від вказаних видів економічної діяльності значення коефіцієнта Кф дорівнює 2,5. Саме таке значення коефіцієнту Кф зазначено у Витязі № 956/16.

Як зазначалося судом раніше, оскільки за цільовим призначенням орендована позивачем згідно договору оренди землі, земельна ділянка відноситься до категорії "землі промисловості", а відтак в силу положень вказаного Порядку від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, незалежно від вказаних видів економічної діяльності значення коефіцієнта Кф дорівнює 1,2, а не 2,5 як для категорії "землі комерційного використання".

Таким чином, у Витязі невірно зазначені дані щодо нормативної грошової оцінки квадратного метра земельної ділянки не під забудовою, площа земельної ділянки під забудовою, а також нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5230 кв.м., яка не під забудовою.

За таких підстав та з огляду на зміст положень Порядку оцінки земель та істотних умов Договору оренди землі від 29.08.2006 року, відсутні правові підстави для застосування при визначенні нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки коефіцієнту Кф у значенні 2,5 ("землі комерційного призначення"), та має бути застосоване значення 1,2 ("землі промисловості"), а відтак спростовує твердження відповідача в цій частині.

З приводу даних, зазначених Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області у сформованому Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалося судом раніше, у Витязі №97-20.08-3-503/32-17 зазначено наступні дані, а саме: земельна ділянка належить до категорії земель землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення , в підрозділі "санітарно - захисні зони" розділу "Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економічно - планувальної зони" зазначене значення "0,88712", в розділі цільове призначення земельної ділянки вказано у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель , коефіцієнт Кф відповідачем визначено як 2 .

Колегія суддів вважає, що вказані у Витязі №97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017 року характеристики орендованої позивачем земельної ділянки не відповідають положенням законодавства, з огляду на наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , який набрав чинність 27.12.2016 року, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі за текстом - Порядок).

Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку, коефіцієнт Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Додатком 1 до Порядку, який має назву Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Суд зазначає, що у Витязі в Розділі Цільове призначення земельної ділянки фактично йде посилання відповідачем на примітку 2 до Додатку 1 до Порядку, про що також зазначено представником відповідача у наданих до суду письмових запереченнях.

Відповідно до п. 3 Розділу І Порядку, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Матеріалами адміністративної справи підтверджено та зазначалося судом раніше, що договір оренди землі від 29.08.2006 року зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель 29.08.2006 року за № 240667100049.

Таким чином, до відомостей Державного земельного кадастру внесені дані, вказані в Договорі оренди землі від 29.08.2006 року, в якому вказано, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування нежитлової виробничої будівлі (пункт 15 Договору), цільове призначення земельної ділянки землі промисловості (пункт 16 Договору), що спростовує твердження відповідача щодо того, що при наданні відомостей про нормативно грошову оцінку земельної ділянки ураховуються коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, вказаному у Державному земельному кадастрі.

З огляду на вищевикладене, у відомостях Державного земельного кадастру наявний код Класифікації видів цільового призначення земель для орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки код 11.02, згідно з Додатком 1 до Порядку коду 11.02 відповідає значення коефіцієнту Кф 1,2.

Виходячи з аналізу положень вказаного вище Порядку, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий № 6310137900:17:001:0003 має бути застосований коефіцієнт Кф зі значенням 1,2.

Окрім того, позивачем також надано до суду копію Витяга з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303834032017 від 15.02.2017 року, згідно якого земельна ділянка кадастровий номер 6310137900:17:001:0003 (Харків, вул. Азовстальська, 23) площею 0,5462, відноситься до категорії земель "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення" за використанням "для обслуговування нежитлової будівлі" з зазначенням класифікації цільового призначення 1.11.6.

Згідно наданого Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303834032017 від 15.02.2017 року : державна реєстрація земельної ділянки проведена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 31.01.2006 р., дата реєстрації земельної ділянки - 31.08.2006р.

Наведене доводить підтвердження неправомірного застосування Коефіцієнту Кф 2,5 та 2 в ОСОБА_3 № 956/16 від 11.08.2016р. та № 97-20.08-3-503/32-17 від 23.02.2017р.

Таким чином, державним кадастровим реєстратором при формуванні витяга від 23.02.2017 року № 97-20.08-3-503/32-17 технічної документації про нормативно грошову оцінки земельної ділянки (кадастровий № 6310137900:17:001:0003) невірно застосовано коефіцієнт Кф зі значенням "2".

Щодо посилань відповідача в запереченнях на позов на те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на момент винесення рішення судом першої інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дане посилання відповідача в запереченнях на позов жодним чином не обґрунтовується, доказів в підтвердження наведеного відповідачем не надано.

Крім того апеляційна скарга Харківської міської ради доводів щодо відсутності коду класифікації видів цільового призначення земель не містить,а відповідачем, як було зазначено вище постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Також дане твердження не відповідає вищезазначеним доказам.

З приводу зазначення у Витязі в підрозділі "санітарно - захисні зони" розділу "Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економічно - планувальної зони" значення "0,88712", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 Про затвердження Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року (оприлюднено 09.07.2013р.). Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 1 січня 2014 року. Даним рішенням було затверджено економіко-планувальне зонування земель міста Харкова у складі документів, до яких входить значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів.

Згідно з Додатком 3 до "Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року", санітарно-гігієнічний фактор місцезнаходження земельної ділянки "у санітарно-захисній зоні" повинен бути в межах граничних значень Км3 0,80-0,96 та мати прийняті значення 0,86, 0,90; 0,91, 0,92, 0,96.

Тобто, цей локальний фактор має числа (кількість знаків після коми), що дорівнює двом знакам, а не як зазначено відповідачем значення "0,88712".

Будь яких належних обґрунтувань, крім посилання на автоматизовану систему щодо розрахунку, застосування саме такого числового коефіцієнту Харківською міською радою не надано.

З матеріалів справи не вбачається, які саме дані були введені та на підставі чого був отриманий саме цей коефіцієнт.

А відтак при розрахунку локального фактору "санітарно-захисні зони" у Витягу неправомірно застосовано значення коефіцієнту Км3. До іншої частини земельної ділянки був застосований незатверджений рішенням коефіцієнт 1, що спростовує твердження відповідача у листі від 04.04.2017 року № ПІ-28/0-284/0/24-17 щодо того, що вказаний локальний коефіцієнт Км3 входить в діапазон визначених у Порядку № 489 та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що доводи відповідача про правомірність та відповідність змісту оскаржуваних позивачем ОСОБА_3 №956/16 та №97-20.08-3-503/32-17, є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в повному обсязі і відповідності до вимог чинного законодавства України документами по взаємовідносинам позивача з іноземними замовниками продукції.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що Витяг №956/16 не відповідає формі витягу, який передбачений Порядком оцінки земель, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11.

Матеріали справи не містять будь - яких належних доказів законності виданих Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області оскаржуваних позивачем ОСОБА_3.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 по справі № 820/538/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 28.12.2017.