Постанова

від 07.11.2017 по справі 909/555/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 909/555/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Корсак В.А., Рогач Л.І. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача-1:не з'явився від відповідача-2:не з'явився від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. у справі господарського суду№909/555/16 Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" до 1. Калуської міської ради 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 третя особаПублічне акціонерне товариство "Кредобанк" провизнання недійсним рішення Калуської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. у справі №909/555/16, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" (далі - ТОВ "Калуський машинобудівний завод"), з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши викладені в касаційній скарзі доводи з цього приводу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.01.2009р. між Калуською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" (далі - ЗАТ "Калуський машинобудівний завод") (орендар) укладений договір оренди землі (далі договір), згідно умов якого орендодавець відповідно до рішення Калуської міської ради від 24.12.2008р. №793 надає в оренду земельну ділянку в строкове платне користування для обслуговування виробничих приміщень, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Пунктами 2-4 договору передбачено, що в оренду надана земельна ділянка загальною площею 11,3032 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти майна. В оренду передається земельна ділянка, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п. 8 договору договір оренди укладено до 24.12.2013р.

Згідно з п. 14 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування виробничих приміщень.

Договір оренди землі від 24.01.2009р. підписаний і скріплений печатками його сторін та зареєстрований у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.04.2009р. за №040923600037.

06.12.2007р. між ТОВ "Калуський машинобудівний завод" та ПАТ "Кредобанк" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 06.12.2007р., укладеним між ними, укладено договір іпотеки, предметом якого є майновий комплекс, розташований в АДРЕСА_1 .

В зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, 10.03.2010р. було вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майновий комплекс позивача, а 15.03.11 було проведено прилюдні торги з реалізації майнового комплексу, на яких Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.) придбав частину майнового комплексу, а саме: будівлю арочного цеху.

В подальшому Калуською міською радою ФОП ОСОБА_4 видано свідоцтво від 09.06.2011р. про право власності на нерухоме майно (будівлю арочного цеху) за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.09.2011р., залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2011р. та Вищого господарського суду України від 12.01.2012р. у справі №5010/1368/2011-26/57, виконавчий напис, вчинений 10.03.2010р. приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належний ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", визнано таким, що не підлягає виконанню.

27.12.2011р. між Калуською міською радою та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,218 га для обслуговування викупленої будівлі арочного цеху, розташованої в АДРЕСА_2.

29.03.2012р. Калуською міською радою було прийнято рішення №1103 про продаж у власність ФОП ОСОБА_4 зазначеної земельної ділянки, на підставі якого між Калуською міською радою та ФОП ОСОБА_4 10.04.2012р. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,218 га, розташованої в АДРЕСА_2., ФОП ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09.07.2012р.

10.04.2012р. між Калуською міською радою (продавець) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно якого продавець відповідно до рішення Калуської міської ради від 29.03.2012р. №1103 передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами на АДРЕСА_2, площею 0,2184 га, кадастровий номер: НОМЕР_2.

09.07.2012р. ФОП ОСОБА_4 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,2184 га, розташовану на АДРЕСА_2 для обслуговування викупленої будівлі арочного цеху відповідно до договору купівлі-продажу від 10.04.2012р.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.12.2012р. у справі №908/919/2012, залишеним без змін ухвалами апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.05.2013р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.09.2013р., прилюдні торги з реалізації майна, що належить ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", розташованого по АДРЕСА_1, які проведено 15.03.2011р., визнано недійсними. Також, визнано недійсними свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, належного ЗАТ "Калуський машинобудівний завод"; свідоцтво про право власності на будівлю арочного цеху, видані ФОП ОСОБА_4; зобов'язано ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності ФОП ОСОБА_4 на будівлю арочного цеху, загальною площею 841,7 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2.

Зі змісту наявної у справі копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.06.2016р. за №1001014059 судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2012р. внесено запис 11201120014000762 про припинення за рішенням засновників юридичної особи (ідентифікаційний код 32874020), найменування - Приватне акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод". Відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні. За кодом ЄДРПОУ 32874020 в даному витязі значиться ТОВ "Калуський машинобудівний завод". Відомості про юридичних осіб, правонаступником яких зареєстрована ця юридична особа, відсутні.

Також відсутня інформація щодо правонаступництва позивача відносно прав та обов'язків ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" у доданій представником копії статуту ТОВ "Калуський машинобудівний завод", затвердженого 06.03.2013р. протоколом загальних зборів учасників №01/03.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. та від 30.01.2017р. витребувано у позивача докази про правонаступництво ТОВ "Калуський машинобудівний завод" відносно прав та обов'язків ЗАТ "Калуський машинобудівний завод".

Однак, позивач не виконав вимог суду та не надав такі докази.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи те, що позивач не надав витребуваних судом доказів про правонаступництво ТОВ "Калуський машинобудівний завод" відносно прав та обов'язків ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", яке значиться орендарем земельної ділянки площею 11,3032 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, за договором оренди землі від 24.01.2009р., суди дійшли висновку, що позовні вимоги ТОВ "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним рішення Калуської міської ради №1103 від 29.03.2012р. заявлені безпідставно, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України наявності обставин, за яких спірне рішення міської ради порушує його права та законні інтереси.

Також, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу від 10.04.2012р., укладеного між Калуською міською радою і ФОП ОСОБА_4, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09.07.2012р, оскільки вони є похідними.

Щодо клопотання відповідача-2 про застосування строку позовної давності до даного позову, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Суди дійшли висновку, що оскільки в даному спорі суди встановили відсутність порушеного права позивача, тому позовна давність застосуванню не підлягає.

Однак, з такими висновками не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, у матеріалах справи знаходиться завірена копія рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.12.2012р. у справі №908/919/2012 (а.с. 38), яке залишено без змін ухвалами апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.05.2013р. та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.09.2013р., в якому судом встановлено, що ТОВ "Калуський машинобудівний завод" є правонаступником ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", ВАТ "Калуський машинобудівний завод" та ПАТ "Калуський машинобудівний завод", а суди попередніх інстанцій приймаючи у даній справі оскаржувані рішення в мотивувальних частинах не вказали, за яких підстав останніми відхилено вищевказаний доказ та не застосовано положення ч. 3 ст. 35 ГПК України щодо преюдиційності обставин, встановлених у рішенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.12.2012р. в частині правонаступництва.

Крім того, господарський суд Івано-Франківської області в оскаржуваному рішенні від 23.09.2016р. посилається на те, що на підставі укладеного 24.01.2009р. з ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", правонаступником якого є позивач , договору оренди Калуська міська рада у відповідності до свого рішення №793 від 24.12.08 надала позивачу в строкове платне користування до 24.12.2013р. земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, для обслуговування виробничих приміщень.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині того, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно станом на 23.09.2016р. міститься запис про те, що власником будівлі арочного цеху, розташованої в АДРЕСА_2, є ОСОБА_4, а не ТОВ "Калуський машинобудівний завод" і позивачем суду не подано жодних відомостей про скасування зазначеного запису, то судом залишено поза увагою, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.12.2012р. у справі №908/919/2012 було зобов'язано ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати державну реєстрацію права власності, зокрема, на будівлю арочного цеху, загальною площею 841,7 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2 за ФОП ОСОБА_4, а відповідно до ст. 129 1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 4 5 ГПК України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.

Також, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки, в розумінні ст. 35 ГПК України, іншим судовим рішенням прийнятим судами у інших справах, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені обставини при розгляді справи господарські суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що в свою чергу призвело до нез'ясування у повному обсязі фактичного обсягу прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Загальними вимогами процесуального права, визначеними у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, констатовано обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111 7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення та повторно розглянути клопотання відповідача-2 про застосування строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2017р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016р. у справі №909/555/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя І.В. Алєєва Суддя В.А. Корсак Суддя Л.І. Рогач