Постанова

від 09.11.2017 по справі 908/1149/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року Справа № 908/1149/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на діївідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі№ 908/1149/15-г Господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" доПриватного акціонерного товариства "Ремоввугілля" простягнення 14783308, 65 грн. за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВДВС: Жорноклей О.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.04.2015 у справі № 908/1149/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задоволенні у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Ремоввугілля" на користь банку заборгованість: за простроченим кредитом у розмірі 198000 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 4969630,12 грн.; за відсотками у розмірі 184986 дол. США 54 центи, що у гривневому еквіваленті становить 4643003,44 грн.; по комісії у розмірі 1400 грн.; штраф у розмірі 24848,15 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 2589764,36 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків у розмірі 1810923,17 грн.; пеня за прострочення сплати комісії у розмірі 210,43 грн.; 3% річних у розмірі 743307,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 221,29 грн.

27.04.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом Запорізької області видано наказ у справі № 908/1149/15-г.

05.06.2015 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/1149/15-г.

04.10.2016 Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" повторно направлено до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання наказу.

Відповідно до повідомлення від 19.10.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2017 у справі № 908/1149/15-г відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2015 у справі № 908/1149/15-г.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у даній справі задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк". Скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.01.2017 у справі № 908/1149/15-г. Задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії державного виконавця. Визнано дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитової Я.О. щодо винесення повідомлення від 19.10.2016 № 530/6 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до примусового виконання наказу № 908/1149/15-г від 27.04.2015, виданого господарським судом Запорізької області, - незаконними. Визнано повідомлення від 19.10.2016 № 530/6 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитової Я.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до примусового виконання наказу № 908/1149/15-г від 27.04.2015, виданого Господарським судом Запорізької області - недійсним. Стягнуто з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1600,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомленням від 19.10.2016 повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказане повідомлення мотивоване тим, що виконавчий документ не підвідомчий Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (в редакції від 29.09.2016) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;

сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно пред'явленого до виконання виконавчого документа сума стягнення складає 14783308,65 грн.

Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Суд першої інстанції залишаючи без задоволення скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" на дії виконавчої служби зазначив про те, що державним виконавцем правомірно застосовані норми Закону України "Про виконавче провадження", що діяли саме у період надходження заяви про примусове виконання рішення до органу державної виконавчої служби.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та задовольняючи скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" на дії виконавчої служби, суд апеляційної інстанції вказує на те, що ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження 04.10.2016, тобто в період дії Закону України "Про виконавче провадження" в редакції до 02.06.2016, тому застосування державним виконавцем Закону в редакції від 02.06.2016 є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з правовою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, згідно з якими втратив чинність, крім статті 4, Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV.

Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно цього Закону.

Вищий господарський суд України вважає помилковим твердження апеляційного господарського суду попередніх інстанцій з приводу того, що в даному випадку державний виконавець мав застосовувати редакцію Закону України "Про виконавче провадження", який був чинний по 04.10.2016 включно.

З наведених вище норм вбачається, що лише за умови, якщо здійснення виконавчих дій розпочато до 05.10.2016, такі дії завершуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", який діяв до 05.10.2016.

У розумінні Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016 виконавчі дії виконавець вчиняє під час здійснення виконавчого провадження, а виконавче провадження відповідно - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.

Як вбачається із встановлених обставин, до 05.10.2016 здійснення виконавчих дій по відповідному виконавчому документу розпочато не було.

Направлення 04.10.2016 заявником поштою заяви про відкриття виконавчого провадження , тобто в період дії попередньої редакції Закону, не свідчить про початок виконавчих дій до набрання чинності нової редакції Закону. Подання заяви про відкриття виконавчого провадження не є виконавчою дією, а є дією стягувача, направленою на ініціювання вчинення уповноваженим суб'єктом виконавчих дій.

Таким чином, у державного виконавця після 05.10.2016 були відсутні підстави відкривати виконавче провадження за нормами, які діяли до 05.10.2016.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (в редакції від 29.09.2016) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції підвідомчі рішення, за якими - сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Вказана редакція Інструкції набрала чинності одночасно з Законом України "Про виконавче провадження" з 05.10.2016.

Згідно пред'явленого до виконання виконавчого документа сума стягнення складає 14783308,65 грн.

Таким чином, на момент винесення оспорюваного позивачем повідомлення вищезазначений виконавчий документ не був підвідомчий Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції.

Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Суд апеляційної інстанції, не прийнявши до уваги норми частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016, належним чином не дослідив питання наявності/відсутності підстав для повернення державним виконавцем заяви стягувача з вказаних в повідомленні про повернення підстав.

Враховуючи викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у справі № 908/1149/15-г підлягає скасуванню.

Пунктом 6 частини 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Оскільки ухвала Господарського суду Запорізької області від 18.01.2017 у справі № 908/1149/15-г прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, вказану ухвалу слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у справі № 908/1149/15-г скасувати.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.01.2017 у справі № 908/1149/15-г залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (код ЄДРПОУ 19357489, пр. Перемоги, 41, м. Київ, 03057) на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) 1600 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

О.А. КРОЛЕВЕЦЬ