Рішення

від 09.11.2017 по справі 922/3358/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2017 р.Справа № 922/3358/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м. Київ до Приватного підприємства "Медінвест", м. Харків про стягнення грошових коштів в сумі 16386,86 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Медінвест" про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг мобільного зв'язку №2472057 від 29.09.2005р., № 2484545 від 05.10.2005р. та №2472091 від 29.09.2005р., укладеними між сторонами даного спору, в розмірі 16386,86 грн. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2017р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 17.10.2017р., у зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 31.10.2017р.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2017р. клопотання позивача про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 09.11.2017р.

У судове засідання 09.11.2017р. представник позивача не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про долучення документів та письмові пояснення по справ (вх.№ 37081 від 09.11.2017р.), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справ.

Крім того, позивачем було надано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об'єктивного та законного рішення, беручи до уваги надання позивачем витребуваних документів та диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе, задовольнити клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника.

Відповідач у судове засідання 09.11.2017р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно, повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" / Приватним акціонерним підприємством "МТС Україна", правонаступником яких є Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (позивач, оператор), та Приватним підприємством "Медінвест" (відповідач, абонент) були укладені наступні договори про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку:

- договір №395371593389 від 20.05.2014р., дія якого припинена з 29.09.2015р.;

- договір № 2472057 від 29.09.2005р., дія якого припинена з 29.09.2015р.;

- договір № 2484545 від 05.10.2005р., дія якого припинена з 29.09.2015р.;

- договір № 395370623887 від 26.03.2010р., дія якого припинена з 29.09.2015р.;

- договір № 395370623909 від 03.08.2013р., дія якого припинена з 29.09.2015р., та додаткові угоди до них (далі - договори).

З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок №1.11295566.

З технічних причин, у зв'язку з переходом позивача на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги), особовий рахунок відповідача було змінено на 295370445066.

Відповідно до умов договорів та Умов користування мережами мобільного зв'язку Приватного акціонерного товариства ВФ Україна" (далі - Умови), що є невід'ємною частиною зазначених договорів, та згоду з якими підтверджено підписом відповідача, останній взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера мережі Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договорами.

Відповідно до розділу 3 договорів (розділ 6 договору №395371593389 від 20.05.2014р.), нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента телефонами. Нарахування за надані послуги мобільного зв'язку в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг оператора із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу, оператора залишає за собою право включати до поточного розрахункового періоду послуги, отримані у попередні розрахункові періоди. Рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу. Кількість та вартість послуг, наданих абоненту у розрахунковому періоді, визначається відповідно до показників, належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Тобто, підписавши договори, відповідач погодився із застосуванням позивачем його тарифів та технічних засобів для виміру обсягу і тривалості наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за вказаними договорами виконував належним чином та протягом травня-серпня 2015 року надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 18939,16 грн., що підтверджується відповідним звітом про баланс особового рахунку абонента, та відповідними щомісячними рахунками.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 16386,86 грн.

27.07.2016р. на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія № С 295370445066/07 з проханням терміново сплатити суму заборгованості. Проте, відповідач залишив її без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій. Рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно із статтею 68 вказаного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як вже було зазначено, умови спірних договорів передбачали сплату рахунків відповідачем в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, прийняті послуги за договорами на загальну суму 16386,86 грн. не сплатив, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за спірним договорами про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем у порядку ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 ГПК України, не надано суду доказів сплати заборгованості у розмірі 16386,86 грн. за договорами про надання послуг телекомунікаційних послуг та не спростовано обставин, що викладені у позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що матеріали справи підтверджують несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про надання послуг телекомунікаційних послуг в частині оплати вартості наданих позивачем послуг, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16386,86 грн. за спірними договорами про надання послуг телекомунікаційних послуг є правомірними, обґрунтованими, у зв'язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129, Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 530, 546, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44 - 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Медінвест" (код ЄДРПОУ 32029991; адреса: 61051, АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (код ЄДРПОУ 14333937; адреса: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15) заборгованість в сумі 16386,86 грн. та 1600,00 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_1