Рішення

від 08.09.2011 по справі 2-1182/11

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.09.2011 Справа № 2-1182/11

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

08 вересня 2011 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Заріцького С.М.

при секретарі - Смілянець І.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, -

встановив:

Позивач у квітні 2001 року звернувся в суд з вказаним позовом посилаючись на те, що рішенням Вишгородського районного суду від 20 січня 2010 року з нього стягуються аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку.

Вказуючи на те, що він не має можливості сплачувати аліменти, так являється пенсіонером, а також навчається на заочному відділенні Національної академії управління ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 192,197,199-201,273 СК України просить звільнити його від сплати на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3 припинити стягування аліментів.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, подала до суду заяву, в якій заперечила проти задоволення позову.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України за згодою позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду від 20 січня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку з 30.1012009р. до закінчення навчання 30.06.2014р.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 18.05.2010р. рішення Вишгородського районного суду від 20.01.2010р. було змінено в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню; відповідача на користь позивачки та зменшено розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_3 з 01 вересня 2008 року був зарахований студентом першого курсу Фізико-математичного інституту Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. 3 16 лютого 2009 року був відрахований за зі складу студентів першого курсу за власним бажанням.

12 серпня 2009 року ОСОБА_3 був зарахований на заочну форму навчання до Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова з терміном навчання до 2014 року.

Зазначені обставини стверджуються довідкою Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова від 23.12.2009р. та договором про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами від 12.08.2009р.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішення суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

З огляду на викладене вбачається, що чинним законодавством не передбачено можливості звільнення батьків від сплати аліментів на утримання повнолітніх сина або дочки.

Статтею 273 СК України, яку позивач вказує як правову підставу своїх вимог про звільнення від сплати аліментів на утримання повнолітнього сина визначено можливість зміни розміру аліментів та звільнення від їх сплати особам, зазначеним у статтях 267-271 СК України, а оскільки позивач не відноситься до вказаної категорії осіб то на думку суду, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. З, ч.І ст. 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому названим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач в судовому засіданні не довів підставності своїх вимог про звільнення від сплати аліментів на утримання повнолітнього сина, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 60, 169,212-215,22 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Суддя: