Рішення

від 08.08.2006 по справі 13/280-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/280-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2006 р.                                                               Справа № 13/280-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., у відкритому судовому засіданні розглянувши  справу    

за позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Регіон-Юг ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна судноплавна компанія"  

за участі представників сторін:

від позивача – Карасьов І.О. (представник за дорученням),

від відповідача – не з'явився,

про стягнення заборгованості в сумі 91441,45 грн,

                                                                 в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви позовні вимоги ґрунтуються на факті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 12-04/05 від 12 квітня 2005 року щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим відповідач, на думку позивача, заборгував 88822,58 грн., а тому ним нараховані  404,94 грн. інфляційних та 2213,93 грн. річних.

Ухвалою суду від 13 липня порушена дана справа та її розгляд призначено на 8 серпня. При цьому явку представників сторін судом визнано обов'язковою. Проте, відповідач свого представника в засідання не направив, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його відсутністю юриста на підприємстві, а також відрядженням керівника. Це клопотання судом відхилено, оскільки на його підтвердження відповідачем не надано відповідних доказів. Неявка відповідача в засідання судом розцінюється як спосіб захисту від заявлених позовних вимог, оскільки ним не подано і відзиву на позов, який суд вимагав від нього зазначеною вище ухвалою про порушення справи. За таких обставин розгляд справи проведено без участі представника відповідача та за наявними в ній матеріалами, поданими позивачем.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 12 квітня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіон-Юг ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південна судноплавна компанія” укладено договір оренди судна № 12-04/05. За змістом пункту 1.1. договору позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування теплохід „Ільїчівськ”, а останній, в свою чергу, за пунктом 3 договору зобов'язався сплачувати орендну плату за кожний місяць оренди щомісячними платежами  у вигляді передоплати до 15 числа кожного розрахункового місяця в розмірі 35000 грн.

На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі від 28 квітня 2005 року передав відповідачу предмет оренди, у зв'язку з чим розпочав нараховувати орендну плату. Зокрема, нарахування орендної плати позивачем здійснювалось шляхом оформлення „актів виконаних робіт”. Так, позивачем нараховано до сплати відповідачу: за квітень 2005 р. –3500 грн.; за травень –20322,58 грн.; за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2005 року по 16000 грн. за кожний місяць., а всього 103833,58 грн.

В той же час, відповідачем було сплачено лише 15000 грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 88822,58 грн.

В подальшому 8 листопада 2005 року договір оренди між сторонами було розірвано, у зв'язку з чим договірні відносини припинились. При цьому пунктом 5 договору про розірвання договору оренди сторони обумовили, що обов'язки відповідача, як орендатора, по сплаті орендної плати зберігають чинність до моменту їх фактичного виконання.

Аналіз правовідносин між сторонами, що виникли на підставі вказаного договору оренди, свідчить, що за правовою природою цей договір є договором оренди, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню статтями 283-286 Господарського кодексу України та статтями 759-786 Цивільного кодексу України. Зокрема, за статтею 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до положень статті 286 того ж Кодексу орендною платою визнається фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості суперечить цим вимогам.

Поряд з цим слід зазначити, що наявну суму заборгованості сторони також підтвердили у складеному акті звірки взаємних розрахунків станом на 1 листопада 2005 року.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з у рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за цією статтею нараховані до сплати відповідачем інфляційні в сумі 404,94 грн. та річні в сумі 2213,93 грн. за період несплати боргу.

За таких обставин нарахування інфляційних та річних є правомірним.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволенні витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                               в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна судноплавна компанія” (розташованого за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 4, кім. 324; розрахунковий рахунок 26003304000710 в ХФ „Херсон-Трансбанк”, МФО 352822, код 31560650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон-Юг ЛТД”  (розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 33-А, оф. 417; розрахунковий рахунок 26006002020000 в ОФ АКІБ „УкрСиббанк” м. Одеса, МФО 328782, код 30258294) –88822,58 грн. основної заборгованості, 404,94 грн. інфляційних, 2213,93 грн. річних, 914,45 грн. компенсації по сплаті державного мита  і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                                               Дата підпису рішення –11 серпня 2006 року          

                                       Суддя                                                                  М.К. Закурін