Рішення

від 08.11.2017 по справі 337/2696/17

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

08.11.2017

Справа № 337/2696//17

Провадження № 2/337/1276/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

при секретарі Куліш Л.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Продклас-АМ , треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У позові вказав, що 21.02.2017 року він уклав з відповідачем попередній договір, відповідно до п.1 умов якого, відповідач зобов'язався продати йому у строк до 01.07.2014 року частину нежитлового приміщення № V11 підвалу, площею 182,8 кв. метрів у будинку № 54 по вул.. 40 років Радянської України у м.Запоріжжі. Попередній договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 346. Відповідно до п.3 вказаного договору, він вніс на рахунок ПП Продклас-АМ грошові кошти у вигляді авансу у сумі 60 000 грн. Після цього, за пропозицією засновників підприємства, його було призначено директором ПП Продклас-АМ . У встановлений умовами попереднього договору строк, договір купівлі- продажу частини нежитлового приміщення з ним укладено не було, тому просив стягнути з відповідача 60 000 грн., внесених ним у рахунок авансового платежу, 60 000 гр. штрафу за невиконання умов попереднього договору. Крім того, за пропозицією учасників підприємства він увійшов до складу учасників підприємства з часткою 4,76% та, виконуючи обов'язки директора сплачував особисті грошові кошти за підприємство, за домовленістю між учасниками, та сплатив їх на загальну суму 136 362 грн. 81 коп., тому вказану суму просив стягнути з відповідача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов. Суду пояснив, що він домовився з відповідачем про купівлю-продаж частини нежитлового приміщення, яке на той не було ще приватизовано, уклав попередній договір та, відповідно до його умов вніс на рахунок підприємства аванс - 46 000 грн. та 14 000 грн., у загальній сумі 60 000 грн. Директором підприємства на той час був ОСОБА_5 Його було призначено директором ПП з 03.11.2014 року, також введено до складу учасників підприємства. При цьому, засновники підприємства казали йому, що приміщення, яке він мав намір придбати, знаходиться у стадії приватизації, бо для його приватизації у приміщенні необхідно виконати ремонт, і вони домовилися, що їм треба кілька місяців, щоб закінчити процес приватизації приміщення. При цьому погодили, що договір купівлі-продажу повинен бути укладений до 01.07.2014 року. Але до теперішнього часу такий договір не укладено. Він спілкувався з представниками підприємства які пояснили, що ніяк не могли підготувати документи на приватизацію, бо були борги по договору оренди приміщення. Також йому запропонували у рахунок вартості частини приміщення, сплатити борги за підприємство та ввійти до складу засновників. Він потім дізнався, що підприємство не веде ніякої діяльності. Він особистими коштами погашав борги підприємства по договору оренди у сумах: 20 839 грн. 33 коп., 208 грн. 39 коп., 4263 грн. та 43 грн. 63 коп. Також він сплатив власні грошові кошти за договором оренди, утримання будинку та проведені ремонтні роботи: 1000 грн., 2000 грн., 9512 грн., 50567 грн. 75 коп., 35910 грн. 25 коп., 2260 грн. 64 коп., 9039 грн. 72 коп., 287 грн. 37 коп., на загальну суму 136 362 грн. 81 коп. Він звертався на підприємство з приводу повернення йому грошових коштів, бо договір купівлі-продажу оформлений не був, але йому нічого не повернуто. Крім того, у період, коли він був директором підприємства, від видавав довіреність на ім'я ОСОБА_6, який не був працівником підприємства, а це його друг дитинства. Коли він звернувся з заявою до підприємства з приводу повернення йому сплачених особистих коштів та внесеної суми авансу, у рахунок погашення його боргу, він отримав від ОСОБА_6, за рахунок його особистих коштів, через касу банку, на свій картковий рахунок грошові кошти у сумі: 1000 грн. і 1000 грн. у рахунок погашення боргу, які були перераховані від імені підприємства, що свідчить про визнання підприємством боргу. При цьому ОСОБА_6 працівником підприємства не був, він ніколи ОСОБА_6 не передавав фінансово-господарську документацію підприємства, ОСОБА_6 вірив йому на слово. Він не пам'ятає чи були у нього, як директора підприємства, повноваження щодо призначення директора замість себе на якийсь час. Також пояснив, що усі грошові кошти він сплачував від імені підприємства, бо мав усну домовленість про те, що він з власних коштів буде сплачувати борги підприємства. Останній раз такі кошти він сплатив у грудні 2015 року, коли він ще був директором підприємства. У період з 2016 по 2017 роки він також був директором підприємства і засновником, він ніколи не ініціював зборів засновників щодо вирішення питання про оплату грошових сум. Директором він був з 03.11.2014 року по день його звільнення, але коли це сталося, його не повідомили. Витрати на погашення заборгованості по орендній платі, на ремонт приміщення він сплачував особисто від імені підприємства, бо якби не сплатив такі грошові кошти, підприємство не мало би дозволу на приватизацію приміщення. Йому не відомо по який час було укладено договір оренди приміщення і чи діє цей договір на теперішній час. Просив задовольнити його позов у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_7 підтримав позов. Суду пояснив, що відповідачем не виконано зобов'язання у межах строку, встановленого попереднім договором, договір купівлі-продажу не укладено до теперішнього часу, та до теперішнього часу об'єкт-нежитлове приміщення, не приватизовано. Грошові кошти, сплачені від імені підприємства, сплачені особисто ОСОБА_1, як директором підприємства, що підтверджується копіями квитанцій та оригіналами, які надані для огляду суду. ОСОБА_1 фактично було введено в оману, бо підприємство мало намір продати майно, яке не було у власності підприємства. ОСОБА_1 робив витрати, а саме сплачував власні грошові кошти від імені підприємства, бо якби він не робив таких витрат, підприємство втратило б право оренди нежитлового приміщення. Про те, що підприємство визнало борги перед ОСОБА_1 свідчить факт перерахування грошових коштів від імені підприємства особою, на яку було видано Довіреність ОСОБА_1- ОСОБА_6, яким повернуто із власних коштів ОСОБА_1 1000 грн. у рахунок погашення суми авансу та 1000 грн. у рахунок погашення суми боргу, який у загальній сумі склав 136362 грн. 81 коп. Просив позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПП Продклас-АМ ОСОБА_8 проти задоволення позову заперечує у повному обсязі. Суду пояснив, що відповідач не заперечує проти того, що 21.02.2014 року між ОСОБА_1 і відповідачем було укладено попередній договір про намір придбання частини нежитлового приміщення та позивачем внесено на рахунок підприємства аванс у сумі 60 000 грн. До 01.07.2014 року договір купівлі-продажу укладено між сторонами не було з причин, які не залежали від волі відповідача, бо підприємство не отримало від Запорізької міської ради погодження на приватизацію нежитлового приміщення, яке перебувало в оренді. Відповідач не визнає позовної вимоги у частині стягнення внесеної суми авансу у розмірі 60 000 грн., бо ОСОБА_1 не звертався до засновників підприємства чи директора підприємства з приводу повернення даної суми. Крім того, ОСОБА_1 не повідомив засновників підприємства про те, що він поклав виконання обов'язків директора на іншу особу- Дідовича В.М., який є його другом дитинства, тому претензія ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів, була розглянута не повноважною особою підприємства, бо ОСОБА_6 ніколи не був працівником підприємства та не мав права щодо здійснення таких дій. Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_6 сплатив у рахунок погашення йому суми заборгованості 2000 грн. як визнання боргу підприємством, є безпідставними, бо ОСОБА_6 сплатив власні грошові кошти, які сплачені не з рахунку підприємства. Власниками ПП Продклас -АМ є три особи і вимогу щодо повернення грошових коштів повинно бути надіслано на ім'я власників підприємства, а визнання суми боргу з боку власників підприємства, не було, бо не було і такої вимоги. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення суми штрафу у розмірі 60 000 грн. також не визнає. Суду пояснив, що відповідно до п.6 укладеного попереднього договору, підприємство має відповідати за не укладання правочину у разі відмови від укладання правочину. Такої відмови з боку відповідача не було. Станом і на теперішній час підприємство не відмовляється від укладання договору купівлі-продажу, але не може його укласти, бо до теперішнього часу не отримано дозвіл на приватизацію нежитлового приміщення. Крім того, між ОСОБА_1 та ПП Продклас-АМ з листопада 2014 року по серпень 2017 року існували трудові відносини, ОСОБА_1 був директором ПП. Фактично усі оплати сум здійснювала юридична особа, а ОСОБА_1, як директор, діяв в інтересах свого роботодавця. ОСОБА_1, як директор, як він вказує, сплатив вказані ним суми замість підприємства, але такі оплати грошових сум не були погоджені з власниками підприємства, будь-якого договору з цього приводу укладено з ОСОБА_1 не було, також не укладався і договір про зворотну фінансову допомогу. Ті суми, які вимагає сплатити ОСОБА_1, сплачені від імені юридичної особи, що підтверджується копіями квитанцій, а не самим ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_1, будучи директором ПП, не підготував та не подав необхідних документів для приватизації нежитлового приміщення, він їх просто не підготував. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Залучені до участі у справі, ухвалою суду від 11.09.2017 року, у якості третіх осіб засновника ПП Продклас-АМ - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у судове засідання не з'явилися, про розгляд судом вказаного спору їм відомо, про що заявив у судовому засіданні представник відповідача, тому, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності залучених третіх осіб.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно ч.1 ст. 10, ч.1 ст.11, ч.1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст.. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають ОСОБА_5 встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.. 212 ЦПК України,, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом встановлено, що 21.02.2014 року між ПП Продклас-АМ та ОСОБА_1 було укладено попередній договір про те, що ПП Продклас-АМ зобов'зується продати, а ОСОБА_1 придбати частину нежитлового приміщення № VII підвалу, площею 182,8 кв. метрів в будинку № 54 по вул. Сорок років Радянської України ( а.с.4).

Підготовкою та збором документів, необхідних для укладання договору купівлі-продажу, а також документів, пов'язаних із реконструкцією приміщень під магазин, технічної документації та інше, буде займатися ПП Продклас-АМ , яке зобов'язується підготувати та гарантує наявність всіх документів ( в тому числі право установчого документу на вищезазначене приміщення) для укладання договору купівлі-продажу в строк до 01.07.2014 року ( пп. а п.1 договору). Договір купівлі-продажу має бути укладено сторонами та нотаріально посвідчено не пізніше 01.07.2014 року, що визначено пп. в пункту першого вказаного договору ( а.с.4).

Разом з тим, у визначену попереднім договором дату, договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення між сторонами укладено не було, на чому наполягає позивач та його представник, та не заперечує представник відповідача.

Відповідно до п.3 попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 зобов'язується передати ПП, а Продклас-АМ отримати гроші у сумі 60 000 грн.: 14 000 грн. у строк до 21.02.2014 року і 46 000 грн. у строк до 24.02.2014 року, зазначена сума розцінюється сторонами як аванс.

Пунктом 5 вищевказаного договору встановлено, що у разі, коли договір купівлі-продажу не відбудеться, ПП зобов'язується повернути ОСОБА_1 отриманий від нього аванс у повній сумі протягом трьох днів з дня вимоги, заявленої у будь-якій формі.

18.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПП Продклас-АМ з претензією ( а.с.5) про повернення йому сплаченої суми авансу у загальній сумі 60 000 грн. та сплати 60 000 грн. штрафу.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено копією претензії, претензія ОСОБА_1 № 1 ( а.с.5), адресована на ім'я ПП Продклас-АМ щодо повернення сплаченої суми авансу за попереднім договором, була отримана ОСОБА_6 18.07.2017 року.

У судовому засіданні встановлено, що на ім'я ОСОБА_6 17.07.2017 року була видана довіреність ОСОБА_1, як директором ПП Продклас-АМ , ОСОБА_6 ніколи не був працівником ПП Продклас-АМ , а є другом дитинства позивача ОСОБА_1, що повідомив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 Довіреністю від 17.07.2017 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 представляти інтереси ПП Продклас-АМ у всіх підприємствах, установах, незалежно від форми власності та господарювання, з правом отримання кореспонденції та інших документів, проставляння підпису на документах та інших листах, здійсненням платежів від імені товариства з подальшою компенсацією понесених виплат. Здійснювати всі інші ( не передбачені цією довіреністю) дії, які передбачені або не заперечені національним законодавством України права на які має сам довіритель чи його директор.

Відповідно до ст. 6 п.6.1 Статуту ПП ПРОДДКЛАС-АМ , управління Підприємством здійснюється згідно з законодавством України та цим Статутом на основі поєднання принципів урахування інтересів найманих працівників, закріплених у трудових угодах ( контрактах), і прав Власників Підприємства по використанню майна Підприємства.

Пунктом 6.2 передбачено, що власники спільно здійснюють керівництво справами Підприємства через обраний ними виконавчий орган, яким є Директор підприємства.

Виключно за рішенням Власників Підприємства призначається Директор підприємства, визначаються його повноваження та форми контролю за його діяльністю, вирішуються питання про відчуження чи придбання майна Підприємства, вартістю більше 10 000 грн. ( а.с.27).

З викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 не мав повноважень на делегування прав директора ОСОБА_6, оскільки рішення власників підприємства з цього приводу не було, а ОСОБА_6, у свою чергу, не мав права визнавати чи не визнавати борг підприємства перед ОСОБА_1, оскільки повноваження у цій частині мали лише власники підприємства, приймаючи про це відповідне рішення.

Разом з тим, відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку ( у певний термін) укласти договір в майбутньому ( основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно ч.2 та ч. 3 ст. 635 ЦК України, необґрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору, може бути підставою лише для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, оскільки зобов'язання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Судом встановлено, підтверджено сторонами та не спростовано, що жодна із сторін, не направила пропозицій іншій стороні, щодо укладення договору купівлі-продажу. У визначений у попередньому договорі строк основний договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення не укладений.

Відповідно до наведених вище норм ЦК України позивач має право вимагати від відповідача повернення сплаченої суми грошових коштів у вигляді авансу у загальній сумі 60 000 грн., а тому позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача вказаної суми, підлягають задоволенню, оскільки про застосування до вказаних позовних вимог строку давності, представником відповідача заявлено не було.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 60 000 грн. штрафу, судом встановлено наступне.

21.02.2014 року між ПП Продклас-АМ та ОСОБА_1 було укладено попередній договір про те, що ПП Продклас-АМ зобов'зується продати, а ОСОБА_1 придбати частину нежитлового приміщення № VII підвалу, площею 182,8 кв. метрів в будинку № 54 по вул.. Сорок років Радянської України ( а.с.4).

Підготовкою та збором документів, необхідних для укладання договору купівлі-продажу, а також документів, пов'язаних із реконструкцією приміщень під магазин, технічної документації та інше, буду займатися ПП Продклас-АМ , яке зобов'язується підготувати та гарантує наявність всіх документів ( в тому числі право установчого документу на вищезазначене приміщення) для укладання договору купівлі-продажу в строк до 01.07.2014 року ( пп. а п.1 договору). Договір купівлі-продажу має бути укладено сторонами та нотаріально посвідчено не пізніше 01.07.2014 року, що визначено пп. в пункту першого вказаного договору ( а.с.4).

Відповідно до п. 6 попереднього договору, сторони домовилися про те, що той із них, необґрунтовано відмовляється ( ухиляється) від укладання договору купівлі-продажу у визначений в п. 1 цього попереднього договору ( чи додатково погоджений) термін та на визначених умовах, повинен відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням укладання договору купівлі-продажу а також сплатити штраф у розмірі 100% від суми авансу.

Як вбачається з пояснень позивача ОСОБА_1, йому, до укладання попереднього договору було відомо про те, що приміщення, яке він має намір придбати у власність, не належить ПП Продклас-АМ , а лише перебуває у його користуванні за договором оренди, а тому, посилання представника позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні на ту обставину, що власниками ПП Продклас-АМ ОСОБА_1 введено в оману тим, що на час укладання попереднього договору, нежитлове приміщення не перебувало у власності ПП Продклас-АМ , протиречать поясненням самого ОСОБА_1 та встановленим у судовому засіданні обставинам.

На час укладання попереднього договору, директором ПП Продклас-АМ був ОСОБА_9, який і укладав договір оренди від імені ПП Продклас-АМ нежитлового приміщення № V11 підвалу, площею 182,8 кв. метрів у будинку № 54 по вул.. 40 років Радянської України у м.Запоріжжі та який неодноразово звертався до керівників різних установ з приводу надання дозволу на проведення капремонту у вказаному приміщенні ( а.с.85-88, 90-94). Строк дії договору оренди встановлено до 13.08.2016 року ( а.с.87).

ОСОБА_1, наказом № 2-к від 03.11.2017 року було призначено директором ПП Продклас-АМ і, як встановлено судом, за час його перебування на вказаній посаді, а саме до серпня 2017 року, строк дії договору оренди вже скінчився 13.08.2016 року і ОСОБА_1 про це було відомо.

Крім того, позивачем не надано суду жодного доказу у частині того, що позивач сам, будучи керівником ПП Продклас-АМ здійснював будь-які дії для приватизації даного приміщення та отримання його у власність підприємством. Саме на вказані обставини, як причину невиконання умов попереднього договору, у судовому засіданні посилався представник відповідача.

Позивачем у цій частині доводи представника відповідача не спростовано.

Відповідно до ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилаючись на ту обставину, що відповідач необґрунтовано ухиляється від виконання умов укладеного попереднього договору, ні позивач ні його представник не довели суду необгрунтовність такого ухилення.

Крім того, посилання представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_7 на ту обставину, що відповідачем визнано ту обставину, що ПП Продклас -АМ повинно відшкодувати ОСОБА_1 суму 60 000 грн. у вигляді штрафу за невиконання умов попереднього договору тим, що уповноважена ОСОБА_1 особа, а саме ОСОБА_6, на ім'я якої ОСОБА_1 видав довіреність, сплатила з власних коштів у рахунок погашення суми штрафу у розмірі 60 000 грн. з власних коштів, як представник ПП Продклас-АМ 1000 грн., є безпідставними та такими, що протиречать матеріалам справи.

У судовому засіданні встановлено, що на ім'я ОСОБА_6 17.07.2017 року була видана довіреність ОСОБА_1, як директором ПП Продклас-АМ , ОСОБА_6 ніколи не був працівником ПП Продклас-АМ , а є другом дитинства позивача ОСОБА_1, що повідомив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 Довіреністю від 17.07.2017 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 представляти інтереси ПП Продклас-АМ у всіх підприємствах, установах, незалежно від форми власності та господарювання, з правом отримання кореспонденції та інших документів, проставляння підпису на документах та інших листах, здійсненням платежів від імені товариства з подальшою компенсацією понесених виплат. Здійснювати всі інші ( не передбачені цією довіреністю) дії, які передбачені або не заперечені національним законодавством України права на які має сам довіритель чи його директор.

Відповідно до ст. 6 п.6.1 Статуту ПП ПРОДДКЛАС-АМ , управління Підприємством здійснюється згідно з законодавством України та цим Статутом на основі поєднання принципів урахування інтересів найманих працівників, закріплених у трудових угодах ( контрактах), і прав Власників Підприємства по використанню майна Підприємства.

Пунктом 6.2 передбачено, що власники спільно здійснюють керівництво справами Підприємства через обраний ними виконавчий орган, яким є Директор підприємства.

Виключно за рішенням Власників Підприємства призначається Директор підприємства, визначаються його повноваження та форми контролю за його діяльністю, вирішуються питання про відчуження чи придбання майна Підприємства, вартістю більше 10 000 грн. ( а.с.27).

З викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 не мав повноважень на делегування прав директора ОСОБА_6, оскільки рішення власників підприємства з цього приводу прийнято не було, а ОСОБА_6, у свою чергу, не мав права визнавати чи не визнавати борг підприємства у вигляді штрафу перед ОСОБА_1, оскільки повноваження у цій частині мали лише власники підприємства, приймаючи про це відповідне рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, претензія ОСОБА_1 № 1 ( а.с.5), адресована на ім'я ПП Продклас-АМ щодо відшкодування 60 000 грн. суми штрафних санкцій за невиконання умов попереднього договору, була отримана ОСОБА_6 18.07.2017 року.

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_6 ніколи не був працівником ПП Продклас-АМ , а є другом дитинства позивача ОСОБА_1, що повідомив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , на ім'я якого ОСОБА_1 видав довіреність 17.07.2017 року на право представляти інтереси ПП Продклас-АМ у всіх підприємствах, установах, незалежно від форми власності та господарювання, з правом отримання кореспонденції та інших документів, проставляння підпису на документах та інших листах, здійсненням платежів від імені товариства з подальшою компенсацією понесених виплат. Здійснювати всі інші ( не передбачені цією довіреністю) дії, які передбачені або не заперечені національним законодавством України права на які має сам довіритель чи його директор.

Відповідно до ст. 6 п.6.1 Статуту ПП ПРОДДКЛАС-АМ , управління Підприємством здійснюється згідно з законодавством України та цим Статутом на основі поєднання принципів урахування інтересів найманих працівників, закріплених у трудових угодах ( контрактах), і прав Власників Підприємства по використанню майна Підприємства.

П.6.2 передбачено, що власники спільно здійснюють керівництво справами Підприємства через обраний ними виконавчий орган, яким є Директор підприємства.

Виключно за рішенням Власників Підприємства призначається Директор підприємства, визначаються його повноваження та форми контролю за його діяльністю, вирішуються питання про відчуження чи придбання майна Підприємства, вартістю більше 10 000 грн. ( а.с.27).

З викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 не мав повноважень на делегування прав директора ОСОБА_6, а той у свою чергу не мав права визнавати чи не визнавати борг підприємства у частині відшкодування суми штрафу, оскільки повноваження у цій частині мали лише власники підприємства, приймаючи про це відповідне рішення, а власниками ПП Продклас-АМ такен рішення прийнято не було.

З претензією щодо відшкодування суми штрафу до власників ПП Продклас-АМ ОСОБА_1 не звертався.

Враховуючи, що стороною позивача суду не доведено обставини, на які посилається позивач та представник позивача щодо відшкодування суми штрафу, суд вважає, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми 136 362 грн. 81 коп., витрачених ним на оплату проведеного ремонту у нежитловому приміщенні, оплату сум за договором оренди нежитлового приміщення, заборгованості з оплати вказаних сум за власні кошти ОСОБА_1 в інтересах підприємства, суд вважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 6 п.6.1 Статуту ПП ПРОДДКЛАС-АМ , управління Підприємством здійснюється згідно з законодавством України та цим Статутом на основі поєднання принципів урахування інтересів найманих працівників, закріплених у трудових угодах ( контрактах), і прав Власників Підприємства по використанню майна Підприємства.

П.6.2 передбачено, що власники спільно здійснюють керівництво справами Підприємства через обраний ними виконавчий орган, яким є Директор підприємства.

Директор підприємства, який призначається за взаємним рішенням Власників підприємства керує поточною діяльністю підприємства і організовує виконання рішень Власників підприємства. На посаду підприємства може бути призначений один із Власників підприємства.

Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, що входять до його компетенції…, у тому числі укладає угоди, користується правом розпоряджатися коштами підприємства( у межах, встановлених цим статутом), видає довіреності, накази розпорядження.

Положеннями Статуту ПП Продклас-АМ не передбачено делегування повноважень директора підприємства іншій особі.

Крім того, п.5.8 Статуту визначено, що розрахунки підприємства за його зобов'язаннями проводяться у безготівковій та готівковій формах, через установи банків, відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України.

Позивачем, до матеріалів справи, надано копії квитанцій ( а.с.66-72, 89), які підтверджують внесення сум від імені ПП Продклас-АМ через ОСОБА_1 за оренду приміщення, витрат за договором, але ніяким чином не підтверджують внесення таких сум самим ОСОБА_1, а саме з власних коштів ОСОБА_1

У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_7 пояснювали суду, що між власниками ПП Продклас-АМ та ОСОБА_1 існувала усна домовленість про те, що ОСОБА_1, з власних коштів, в інтересах підприємства буде сплачувати певні суми, у тому числі за оренду нежитлового приміщення, але доводи як позивача так і його представника, нічим не підтверджені.

Представник відповідача категорично заперечує проти існування такої домовленості та наполягає на тому, що всі суми були внесені ПП Продклас-АМ , що вбачається з копій квитанцій, але внесені через ОСОБА_1, який був директором даного підприємства до серпня 2017 року.

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що він змушений був вносити суми за оренду приміщення, сплачувати вартість ремонту та інше з власних коштів, які потім були би зараховані у рахунок вартості частини нежитлового приміщення, бо якби він такі суми не сплатив, підприємство б припинило свою діяльність, нічим не підтверджені.

Між Власниками ПП Продклас-АМ та ОСОБА_1, протягом 2014-2017 років, не було укладено жодного договору про зворотну грошову допомогу, що не спростовано позивачем та його представником, якими не доведено суду факт наявності договірних відносин між ОСОБА_1 та ПП Продклас-АМ з цього приводу.

Посилання у судовому засіданні позивача та його представника на ту обставину, що частина грошових коштів була сплачена ОСОБА_1 з особистого рахунку через Приват-24 в інтересах ПП Продклас-АМ , також не є доказом існування будь-якого договору між ПП Продклас-АМ і ОСОБА_1 у частині сплати вказаних коштів з власних коштів ОСОБА_1

Враховуючи вказане вище, оскільки суду не доведено, відповідно до ст.. 10,60 ЦПК України правових підстав для стягнення з відповідача ПП Продклас-АМ суми 136 362 грн. 81 коп., у цій частині позовні вимоги, суд вважає не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 509, 526, 530, 635, 638, 639 ЦК України, ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Продклас-АМ ( 69123 м.Запоріжжя, бул.Будівельників, 7-а, ЄДРПОУ 37834621) на користь ОСОБА_1 60 000 грн. внесених у рахунок авансового платежу.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Суддя: Г.Є. Гнатик