Постанова

від 06.11.2017 по справі 812/1333/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1333/16

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участі секретаря судового засідання - Олійник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до ОСОБА_2 професійного ліцею, Ліквідаційної комісії ОСОБА_2 професійного ліцею про стягнення заборгованості у сумі 7027,29 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 обласний Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 професійного ліцею заборгованості у сумі 7027,29 грн.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року замінено - ОСОБА_1 обласний Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на його правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (а.с.180).

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 3 по 6 лютого 2014 року було проведено планову документальну перевірку по коштам Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальника ОСОБА_2 професійний ліцей за період з 01.01.2011 по 01.01.2014, за результатами якої 06.02.2014 складно акт перевірки по коштам Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 8. Загальна сума неправомірно використаних коштів Фонду склала 4622,33 грн.

У зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями виконавчою дирекцією винесено рішення від 19.02.2014 № 1 про повернення коштів Фонду у сумі 4622,33 грн. та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 2311,17 грн.

Загальна сума страхових коштів, яка підлягала перерахуванню до виконавчої дирекції ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за рішенням від 19.02.2014 № 1, складає 6933,50 грн.

Рішення від 19.02.2014 № 1 страхувальником в передбачений законодавством 10-ти денний строк не виконано, однак не оскаржено. Частиною 1 статті 30 Закону України № 2240 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за несвоєчасне повернення страхових коштів на страхувальників накладається штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

12.03.2014 ОСОБА_2 міською виконавчою дирекцією винесено рішення № 13 про застосування фінансових санкцій у відношенні ОСОБА_2 професійного ліцею за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 832,02 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 професійного ліцею за рішеннями від 19.02.2014 № 1 та від 12.03.2014 № 13 склала 7765,52 грн.

31 березня 2014 року відповідач частково виконав рішення № 1 та № 13, перерахувавши на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 МВД кошти у сумі 737,73 грн.

Залишок заборгованості у сумі 7027,79 грн. відповідачем визнано та відображено у звітності по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 1 квартал 2014 року (форма Ф4 ФСС з ТВП) у рядку «Заборгованість страхувальника на кінець звітного періоду (р.1 + р.5 - р.8-р.14)» та станом на 24.10.2016 не погашена.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 професійного ліцею заборгованість в сумі 7027,29 грн.

Відповідач позов не визнав, про що подав заперечення (а.с.55), в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що центром первинної медико-санітарної допомоги була видана довідка в якій зазначено що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на диспансерному обліку і згідно протоколів надання медичної допомоги йому показано санаторно-курортне лікування щорічно. Зазначив, що відповідно до абзацу 2 пункту 4.1 розділу IV Порядку отримання зареєстрованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Фонду № 12 від 25.02.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року за № 339/16355, остаточне рішення про виділення путівки добровільно зареєстрованій особі приймає директор районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції Фонду. Крім того, просив застосувати строки позовної давності звернення до адміністративного суду та залишити позовні вимоги без розгляду.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Станом на час виникнення спірних правовідносин правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначав Закон України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240).

Відповідно до статті 1 Закону № 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України № 2240-ІІІ законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів (частина перша статті 9 Закону № 2240).

Статтею 17 Закону України № 2240-ІІІ передбачено, зокрема, що державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюють центральні органи виконавчої влади, уповноважені Президентом України. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону України № 2240-ІІІ страховик має право, зокрема, проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України № 2240-ІІІ страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Статтею 30 цього ж Закону передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105 Фонд соціального страхування України утворюється шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105 визначено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

Відповідно до частини другої статті 10 цього Закону Фонд, зокрема, зобов'язано:

1) забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом;

2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів;

3) вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду;

4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування;

5) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Згідно з пунктами 1, 4 частини п'ятої статті 15 Закону України № 1105 роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення, шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цим Законом.

Частиною шостою статті 15 Закону України № 1105 передбачено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною сьомою статті 15 Закону України № 1105 своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_2 професійний ліцей (ідентифікаційний код 02549374) як страхувальник перебуває на обліку в ОСОБА_2 міській виконавчій дирекції ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440230000085, про що свідчить картка страхувальника та повідомлення про взяття на облік страхувальника від 17.04.2004 (а.с. 18, 19).

Посадовими особами виконавчої дирекції ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 професійного ліцею за період з 03.02.2014 по 06.02.2014, за результатами якої складено акт від 06.02.2014 № 8 (а.с. 20-23).

За висновками акту від 06.02.2014 № 8 перевіркою встановлено:

- порушення порядку призначення, обчислення і виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності за листками непрацездатності: АВР №526495, виданими ОСОБА_4; АГБ №713806, ОСОБА_5; АГБ №713532, ОСОБА_6, за якими сума неправомірно використаних кошів складає 439,13 грн.;

- порушення порядку використання коштів Фонду на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб та членів їх сімей за путівкою №956079 ДП санаторій Озерний , виданої ОСОБА_3, за якою сума неправомірно використаних кошів Фонду складає 4183,20 грн.

В акті зазначено, що вказана путівка видавалася працівнику відповідача зі строком перебування в санаторії з 28.10.2012 на підставі медичної довідки форми №070/о від 06.04.2011, чинність якої за встановленою формою складає 12 місяців. Інша довідка ОСОБА_3, дійсна на дату видачі путівки та термін перебування в санаторії в установі на час перевірки відсутня. У зв'язку з чим в акті встановлено порушення вимог пункту 4.1 розділу IV Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 №12 (Порядок №12).

Згідно з вимогами цієї норми Порядку №12 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о (va302282-99), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 ( v0302282-99) "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)"), далі наказ №302.

До вказаного наказу №302 були внесені зміни наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 N 110, яким затверджено нову форму медичної довідки N 070/о, згідно з пунктом 4 цього наказу зміни введено в дію з 01.07.2012. За новою затвердженою формою в самому тексті форми є визначення, що вказана довідка дійсна протягом 12 місяців з часу видачі, вона подається для одержання путівки на санаторно-курортне лікування.

А ні оригіналу, а ні копії зазначеної в акті перевірки медичної довідки від 06.04.2011 чи іншої довідки, дійсної станом на дату прийняття рішення про виділення путівки за формою №070/о сторони суду не надали, так само і не надали самого рішення повноважного органу відповідача про видачу цієї путівки.

В матеріалах особової справи ОСОБА_3, за якою він перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ОСОБА_2 міської ради Луганської області, є лише медична довідка форми №070/о довідка №86, дійсна до 17.02.2010.

До письмового клопотання від 06.11.2017 представник відповідача надав копію листа КУ Центральна міська лікарня м. Рубіжне Луганської області №0120-464 від 02.09.2016, відповідно до якого їх установою дійсно видавалася медична довідка форми №070/о від 06.04.2011 за №107, ОСОБА_3 показано санаторно-курортне лікування в санаторії неврологічного профілю, курорт Хмільник, Слов'янськ, ПБК (а.с.220).

Лист аналогічного змісту від 13.06.2017 №01-20-281 також надавався суду відповідачем (а.с.156).

Зазначені листи не містять відомостей, які б спростовували висновки перевірки, а саме, що відповідачем путівка №956079 ДП санаторій Озерний ОСОБА_3 видавалася на підставі дійсної на момент прийняття рішення про видачу путівки медичної довідки форми №070/о.

Згідно з вимогами пункту 2.13 Порядку №12 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Санаторно-курортні заклади відповідно до укладених договорів надсилають путівки до Виконавчої дирекції Фонду та виконавчих дирекцій відділень Фонду не раніше ніж за 60 днів та не пізніше ніж за 45 днів до початку терміну заїзду, зазначеного в путівках. В окремих випадках за узгодженням із санаторно-курортним закладом договором можуть передбачатися інші терміни щодо надсилання путівок до Виконавчої дирекції Фонду та виконавчих дирекцій відділень Фонду.

Пунктом 4.20 вказаного порядку передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування інформує застрахованих осіб про наявність путівок, отриманих від органу Фонду, в письмовій формі та звітує перед трудовим колективом про їх використання.

Відповідно до вимог пункту 4.4 Порядку №12 застрахованій особі протягом календарного року може бути виділена лише одна путівка для санаторно-курортного лікування з урахуванням путівки, отриманої до санаторію-профілакторію або до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу, за винятком отриманої путівки для самостійного санаторно-курортного лікування дитини.

Посилання представника відповідача на вимоги абзацу 2 пункту 4.1 розділу IV Порядку №12 є хибними, оскільки пункт 4.1 розділу IV доповнено другим абзацом згідно з Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 18 від 30.05.2014, тобто ця норма не була чинною на час виникнення спірних правовідносин, отже рішення повноважного органу установи відповідача (комісії чи уповноваженої) було остаточним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, відповідач не довів суду ті обставини, на які посилається в запереченнях, а саме, що при видачі вказаної путівки ним дотримано вимоги пункту 4.1 розділу IV Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 №1212 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, згідно з актом перевірки загальна сума неправомірно використаних коштів Фонду склала 4622,33 грн.

На підставі акту від 06.02.2014 № 8 виконавчою дирекцією ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 19.02.2014 № 1 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язано відповідача повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 4622,33 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 50% від розміру суми неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 2311,17 грн (а.с. 24).

12.03.2014 ОСОБА_2 міською виконавчою дирекцією ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення № 13 про застосування до ОСОБА_2 професійного ліцею фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в загальній сумі 832,02 грн, що складається з суми штрафу в розмірі 10% від суми несвоєчасно повернутих коштів - 693,35 грн та пені в розмірі 0,1% від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення платежу - 138,67 грн (а.с. 25).

В адміністративному та судовому порядках зазначені рішення відповідачем не оскаржувались, що визнається сторонами.

31.03.2014 ОСОБА_2 професійним ліцеєм подано звіт щодо використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, форми Ф4-ФСС з ТВП за 1 квартал 2014 року, згідно з яким відповідач перерахував з початку року неправомірно витрачені кошти в сумі 737,73 грн., зобов'язання страхувальника на кінець звітного періоду складають 7027,79 грн. (а.с. 5).

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону України № 1105 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

У зв'язку з реорганізацією професійно-технічних навчальних закладів міста Рубіжного Луганської області, ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 03.07.2017 залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Ліквідаційну комісію ОСОБА_2 професійного ліцею (93300, Луганская область, м. Рубіжне, вул.Будівельників, 39, код 02549374), якій передані всі повноваження щодо управління справами закладу (а.с.157-158, 160-162, 164). Таким чином, виконання рішення суду буде виконуватися вказаною ліквідаційною комісією як повноважним органом щодо управління майном юридичної особи, що перебуває у стані припинення згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань(а.с.160-161).

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а статтею 94 КАС України не передбачено їх стягнення в разі задоволення позову з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до ОСОБА_2 професійного ліцею, Ліквідаційної комісії ОСОБА_2 професійного ліцею про стягнення заборгованості у сумі 7027,29 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 професійного ліцею (код ЄДРПОУ 02549374) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код ЄДРПОУ 41313100) заборгованість у сумі 7027,29 грн (сім тисяч двадцять сім гривень 29 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 10 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_7