Постанова

від 08.11.2017 по справі 818/1478/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 р. Справа № 818/1478/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чечелюк О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагростандарт (далі по тексту - позивач, ТОВ Інтерагростандарт ) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 25.07.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 637 895,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відсутність реальності здійснення операцій з поставки товару відповідачем не доведена, а визначена лише на підставі сукупності з'ясованих доказів . При цьому в Акті № 1073/18-28//14-02/37052520/47 від 11.07.2017 замість доказів наведено перелік із 4 (чотирьох) факторів, які дозволяють формувати доказову базу стосовно документально оформлених нереальних господарських операцій, але не один із факторів документально не підтверджено. У свою чергу ТОВ Інтерагростандарт надав до перевірки всі документі, які свідчать про здійснення операцій із купівлі пшениці 6 класу на Балівському елеваторі у ТОВ КТЛ-ТРАНС .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і просив суд відмовити в його задоволенні. Вказував на те, що перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку ТОВ Інтерагростандарт по операціям придбання товару від TOB КТЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 39741995) за квітень 2016 року встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Інтерагростандарт (код ЄДРПОУ 37052520) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 11.07.2017 № 1073/18-28/14-02/37052520/47 (далі по тексту - Акт) (а.с. 7-30) .

За результатами проведеної планової документальної перевірки ГУ ДФС у Сумській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.07.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 637 895,00 грн (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 510 316 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 127 579 грн) (а.с. 31), яке позивач оскаржив до суду.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що проведеною перевіркою встановлено завищення показника відображених у рядку 10.1 Декларацій Придбання на митній території України товарів, робіт, послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% всього в сумі 510 316 грн по операціям з ТОВ КТЛ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 39741995) за квітень 2016 року на загальну суму 510 316 грн.

За результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів у АІС Податковий блок квітень 2016 року встановлено розбіжності по взаємовідносинам з TOB КТЛ-ТРАНС , які станом на початок перевірки не усунуті ТОВ Інтерагростандарт самостійно.

Так, у складських квитанціях, наданих платником податків до матеріалів перевірки, на зерно не вказано відповідно до якої накладної (реєстру накладних) передано зерно на зберігання від ТОВ КТЛ-ТРАНС , тому перевіркою не підтверджено факт зберігання саме того зерна, що придбано у ТОВ КТЛ-ТРАНС .

Також ТОВ Інтерагростандарт до перевірки не надано актів-приймання передачі пшениці 6 класу, що знаходилась на зберіганні на зерновому складі ТОВ Компанія Грейнфілд , а саме: відсутня передача права власності на Товар , який передається від Продавця до Покупця , а саме від ТОВ КТЛ-ТРАНС до ТОВ Інтерагростандарт .

Отже, на думку представника відповідача, перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку ТОВ Інтерагростандарт по операціям придбання товару від TOB КТЛ-ТРАНС за квітень 2016 року, контролюючим органом було зроблено висновок про відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між TOB Інтерагростандарт та TOB КТЛ-ТРАНС укладено договір поставки від 03.03.2016 № 030316-1, на умовах якого ТОВ КТЛ-ТРАНС зобов'язується поставити та передати, а ТОВ Інтерагростандарт оплатити та прийняти сільськогосподарську продукцію врожаю 2015 року (надалі Товар). Товар згідно з цим договором поставляється партіями. Умови поставки кожної окремої партії Товару зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (а.с. 40-45).

Згідно з п. 6 вказаного Договору разом с Товаром постачальник зобов'язується передати наступні документи:

- оригінал складського документу (складська квитанція, та/або складське свідоцтво) на Товар, що оформлений на ім'я Покупця, за умови, якщо Товар поставляється на елеваторі;

- оригінал картки аналізу зерна, що видана елеватором;

- оригінал видаткової накладної.

До договору були складені специфікації: № 2 від 05.04.2016 на 365,902 т пшениці 6 класу, на загальну суму 1 445 312,90 грн, у т.ч. ПДВ 240 885,48 грн; № 3 від 11.04.2016 на 233,539 т пшениці 6 класу, на загальну суму 922 479,98 грн, у т.ч. ПДВ 153 746,66 грн; № 4 від 14.04.2016 на 175,722 т пшениці 6 класу, на загальну суму 694 101,90 грн, у т.ч. ПДВ 115 683,65 грн.

Товар було переписано на елеваторі ТOB Компанія Грейнфільд (Балівський елеватор) згідно з наступними видатковими накладними:

№ 75 від 05.04.2016 на 365,902 т пшениці 6 класу, на загальну суму 1 445 312,90 грн, у т.ч. ПДВ 240 885,48 грн (а.с. 46);

№ 204 від 11.04.2016 на 233,539 т пшениці 6 класу, на загальну суму 922 479,05 грн, у т.ч. ПДВ 153 746,51 грн (а.с. 48);

№ 296 від 14.04.2016 на 175,722 т пшениці 6 класу, на загальну суму 694 101,90 грн, у т.ч. ПДВ 115 683,65 грн (а.с. 50).

До видаткових накладних були виписані складські квитанції на зерно, що підтверджують зберігання ТОВ Компанія Грейнфільд (Балівський елеватор), а саме: складська квитанція № 13602 від 05.04.2016, серія АЦ № 370082 на 365,902 т пшениці 6 класу (а.с. 47); складська квитанція № 13640 від 11.04.2016, серія АЦ № 370120 на 233,539 т пшениці 6 класу (а.с. 49); складська квитанція № 13696 від 14.04.2016, серія АЦ № 370176 на 175,722 т пшениці 6 класу (а.с. 51).

Від постачальника ТОВ Інтерагростандарт були отримані наступні податкові накладні: № 75 від 05.04.2016 на загальну суму 1 445 312,90 грн, у т.ч. ПДВ 240 885,48 грн; № 204 від 11.04.2016 на загальну суму 922 479,05 грн, у т.ч. ПДВ 153 746,51 грн; № 296 від 14.04.2016 на загальну суму 347 050,90 грн, у т.ч. ПДВ 57 841,82 грн (а.с. 56-58).

Всі податкові накладні були складені належним чином та зареєстровані в ЄРПН, що не заперечувалось сторонами по справі.

За товар було сплачено в повному обсязі по безготівковому розрахунку наступними платіжними дорученнями: № 546 від 07.04.2016 на суму 500 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 83 333,33 грн; № 563 від 11.04.2016 на суму 600 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 100 000,00 грн; № 570 від 12.04.2016 на суму 345 312,90 грн, у т.ч. ПДВ 57 552,15 грн; № 573 від 12.04.2016 на суму 120 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 413,17 грн; № 572 від 12.04.2016 на суму 122 479,05 грн, у т.ч. ПДВ 20 413,17 грн; № 574 від 13.04.2016 на суму 680 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 113 333,33 грн; № 640 від 26.04.2016 на суму 294 101,90 грн, у т.ч. ПДВ 66 666,67 грн; № 636 від 26.04.2016 на суму 400 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 66 666,67 грн (а.с. 52-55).

Тобто, ТОВ Інтерагростандарт надало всі докази щодо отримання товару від ТОВ КТЛ-ТРАНС та сплати за нього грошових коштів у повному обсязі, у т.ч. ПДВ.

Доводи представника відповідача про те, що товар по складських квитанціях, отриманих позивачем від постачальника - ТОВ КТЛ-ТРАНС , не можна співставити з товаром по видатковим накладним суд вважає необґрунтованими, оскільки складські квитанції підтверджують лише факт зберігання пшениці 6 класу ТОВ Компанія Грейнфільд (Балівський елеватор) і можливість отримання Товару покупцем у визначеній кількості.

У ході розгляду справи позивачем також було надано копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження подальшої реалізації Товару, придбаного у ТОВ КТЛ-ТРАНС (а.с. 64-73).

Крім того, на підтвердження змін в активах та зобов'язаннях ТОВ Інтерагростандарт суду були надані оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за період з 01.04.2016 по 15.04.2016 (а.с. 87).

Таким чином, позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності, використані в своїй господарській діяльності шляхом подальшої їх реалізації, що підтверджується наданими суду документами бухгалтерського та податкового обліку, тому суд дійшов висновку про те, що позивачем правильно сформовані показники податкової звітності, повно та своєчасно нараховані податки та збори, а висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ КТЛ-ТРАНС ґрунтуються на припущеннях і зроблені без достатніх для того підстав.

Із урахуванням встановлених у справі обставин прийняте податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 25.07.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 637 895 грн підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Посилання представника відповідача на розбіжності у податкових зобов'язаннях позивача і ТОВ КТЛ-ТРАНС , перевірка якого податковим органом не проводилася, як на обставини, що спростовують факт здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом, суд вважає необґрунтованим, оскільки чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі Булвес проти Болгарії , в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8).

Вказані вимоги законодавства зобов'язують суд при вирішенні справи в кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суд вважає за необхідне ретельно дослідити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії та, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства України та передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 9 568,43 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 25.07.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 637 895 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" (40024, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37052520) 9 568,43 грн (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн 43 коп.) сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 10.11.2017.

Суддя Н.В. Савицька