Постанова

від 08.11.2017 по справі 826/13382/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2017 року № 826/13382/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Альтура доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альтура (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 р. № 367/26-15-14-03.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення Товариством положень Податкового кодексу України, оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень вимог законодавства при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб (в частині додаткового блага) є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Відповідачем надано суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що під час проведення перевірки встановлено неутримання податку на доходи фізичних осіб з додаткового благо, наданого фізичним особам у вигляді вартості харчування - протягом перевіряємого періоду ТОВ Альтура , які не є працівниками Товариства. За таких обставин, Контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянуту в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Альтура , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 26.04.2016 р. №79/26-15-14-01-01/37867112 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, та пп..139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на суму 30334 грн. в т.ч. по періодам: за 2013 рік на суму 15232 грн., за 2014 рік на суму 9540 грн. та за 2015 рік на суму 5562 грн.; пункт 198.3 та пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 254 359 грн. в т.ч. по періодам: за серпень 2013 року у сумі 14050 грн., за березень 2014 року у сумі 29266 грн , за квітень 2014 року у сумі 60647 грн., за травень 2014 року у сумі 44158 грн., за вересень 2014 року у сумі 59065 грн., за жовтень 2014 року у сумі 33051 грн. та за грудень 2014 року у сумі 14122 грн.; ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - BP "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "АЛЬТУРА" валютної виручки у розмірі 318136,04 євро (еквів. 6220164,01 грн.) та ненадходження валютної виручки у розмірі 118461,02 евро (еквів. З106418,60 грн.) за контрактом від 02.06.2014 р. №02-06-2014 з компанією "TOO "Altura Kazahstan" (Казахстан); несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "АЛЬТУРА" валютної виручки у розмірі 89429,36 євро (еквів. 1728187,15 грн.) та 17139,60 дол. США (еквів. 273087,19 грн.) та ненадходження валютної виручки у розмірі 13209,06 євро (еквів. 346 382,88 грн.) за контрактом від 22.05.2014 № 62 з компанією ООО "Альтезза Сервис" (Білорусь). Перевіркою пункту 5.7. плану перевірки встановлено порушення ТОВ "АЛЬТУРА" ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 „Про систему валютного регулювання га валютного контролю" зі змінами та доповненням, а саме порушення строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2015, 01.07.2015, 01.10.2015; п. 1 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями); пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п.168.1.1. п. 168.1 ст.168, п.п.168.1.4. п. 168.1 ст.168, п. 171.2 а ст. 171, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 34602.35 гривень (в т.ч. за січень місяць 2014 р. в сумі 4963,23 грн., за лютий місяць 2014 р. в сумі 8278,23 грн., за березень місяць 2014 р. в сумі 2860,60 грн., за грудень місяць 2014 р. в сумі 9154,41 грн. та за лютий місяць 2015 р. в сумі 9345,88 грн.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2016 р. №367/26-15-14-03-03, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 56002,94 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 34602,35 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21400,59 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішенням Позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України 11.08.2016 р. прийнято Рішення №17428/6/99-99-11-02-01-15, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень Відповідача, підставою для визначення Позивачу суми грошового зобов'язання та застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій, стали обставини не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з додаткового блага, наданого найманим працівникам у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платниками податків - найманими працівниками.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ Майстер Груп Констракшн (Підрядник), з іншої сторони, укладено Договір №17/01/14 про виконання робіт з монтажу та демонтажу обладнання від 17.01.2014 року (надалі - Договір №17/01/14).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.4, п. 1.7 Договору, Замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, дає завдання Підрядникові щодо виконання, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик наступну роботу: Здійснити монтаж та демонтаж обладнання (монтаж та демонтаж будівельних риштувань), надалі іменується "робота", для клієнта Замовника, а саме для Публічного акціонерного товариства Подільський цемент , в подальшому - Клієнт Замовника . Роботи виконуються за адресою діяльності з будівництва клієнта Замовника: с. Гуменці, Кам'янець - Подільський р-н, Хмельницька обл., ПАТ Подільський цемент . Підрядник має відповідний дозвіл та ліцензії на виконання робіт: ліцензія серії АВ № 587516 від 15.06.2011 року, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Виконати роботу у строки зазначені у п.2.1 Договору. Замовник забезпечує Підряднику умови для виконання робіт, включаючи надання спецодягу, побутових приміщень, місця проживання за рахунок Замовника, компенсацію вартості проїзду до об'єкту. Підрядник для забезпечення виконання робот по Договору залучає кваліфікованих монтажників та інших спеціалістів.

Між Позивачем та ТОВ Майстер Груп Констракшн 17.01.2014 р. укладено Додаткову угоду №1 до Договору №17/01/14 від 17.01.2014 р. (надалі - Додаткова угода №1).

У відповідності до п. 2 Додаткової угоди №1, Викласти п.1.4. Договору в наступній редакції: 1.4. Замовник забезпечує Підряднику умови для виконання робіт, включаючи надання спецодягу, побутових приміщень, місця проживання, компенсацію вартості проїзду до об'єкту та назад, харчування та інші умови, які оплачуються Замовником .

Суд звертає увагу, що за вищезазначеним Договором сторони погодили, що за рахунок Позивача здійснюється забезпечення монтажників: спецодягу, побутових приміщень, місця проживання, компенсацію вартості проїзду до об'єкту та назад, харчування та інші умови.

Так, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), з іншої сторони, укладено 16.01.2014 р. Договір про надання послуг харчування (надалі - Договір №б/н).

У відповідності до п. 1 - п. 3 Договору №б/н, предметом цього Договору є надання послуг харчування та мобільного харчування Замовнику послуг. Послуги Виконавця полягають в наданні послуг харчування робітників в точках харчування, розташованих в готельному комплексі Тарас Бульба , вул. Старобульварна 6. м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області (надалі - Готель). Цей Договір передбачає довгострокові відносини між Сторонами Договору та визначає їхні права та обов'язки, відповідальність Сторін а, також, порядок взаєморозрахунків.

В підтвердження виконання Договору №б/н Позивачем надано Суду наступні документи: Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №000002 від 23.01.2014 р. на загальну суму 39300,00 грн. (витрати по мобільному харчуванню); №000003 від 03.02.2014 р. на загальну суму 10710,00 грн. (витрати по мобільному харчуванню); №000004 від 13.02.2014 р. на загальну суму 2100,00 грн. (оплата за харчування); №000005 від 18.02.2014 р. на загальну суму 14450,00 грн. (витрати по мобільному харчуванню - 4250,00 грн.; оплата за харчування - 10200,00 грн.); №000006 від 27.02.2014 р. на загальну суму 16210,00 грн. (витрати по мобільному харчуванню - 3910,00 грн.; оплата за харчування - 12300,00 грн.) та банківськими виписками, які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ Вольт та Джоуль (Підрядник), з іншої сторони, укладено Договір №17/12/14 про виконання роботи з монтажу та демонтажу обладнання від 04.12.2014 року (надалі - Договір №17/12/14).

У відповідності до п. 1.1., п. 1.4, п. 1.7 Договору №17/12/14, Замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, дає завдання Підрядникові щодо виконання робіт, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик наступну роботу: Здійснити монтаж та Демонтаж обладнання Замовника (монтаж та демонтаж будівельних риштувань), надалі іменується "робота", для Клієнта Замовника, а саме для Публічного акціонерного товариства Подільський цемент (код ЄДРПОУ 00293091), в подальшому - Клієнт Замовника . Роботи виконуються за адресою будівництва Клієнта Замовника: с. Гуменці, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., ПАТ Подільський цемент . Підрядник має відповідний дозвіл та ліцензії на виконання робіт. Підрядник зобов'язаний Виконати роботу у строки зазначені у п.2.1. цього Договору. Замовник забезпечує Підряднику умови для виконання робіт, включаючи надання спецодягу, побутових приміщень, місця проживання, компенсацію вартості проїзду до об'єкту та назад, харчування та інші умови, які оплачуються Замовником. Підрядник для забезпечення виконання робіт по Договору залучає кваліфікованих монтажників та інших спеціалістів.

Суд звертає увагу, що за вищезазначеним Договором сторони погодили, що за рахунок Позивача здійснюється забезпечення монтажників: спецодягу, побутових приміщень, місця проживання, компенсацію вартості проїзду до об'єкту та назад, харчування та інші умови.

На виконання вимог вищезазначеного договору між ТОВ Альтура (Замовник), з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір про надання послуг харчування від 23.12.2014 року (надалі - Договір від 23.12.2014 року).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору від 23.12.2014 року, предметом цього Договору є надання послуг харчування та мобільного харчування Замовнику послуг. Послуги Виконавця полягають в наданні послуг харчування робітників в точках харчування, розташованих в готельному комплексі Тарас Бульба , вул. Старобульварна 6. м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області (надалі - Готель). Цей Договір передбачає довгострокові відносини між Сторонами Договору та визначає їхні права та обов'язки, відповідальність Сторін, а також, порядок взаєморозрахунків.

В підтвердження виконання Договору від 23.12.2014 року Позивачем надано Суду наступні документи: Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №000002 від 06.02.2015 р. на загальну суму 36160,00 грн. (витрати по мобільному харчуванню - 8160,00 грн.; оплата за харчування - 2800,00 грн.); №000003 від 19.02.2015 р. на загальну суму 16800,00 грн. (витрати по мобільному харчуванню - 4800,00 грн.; оплата за харчування - 1200,00 грн.) та банківськими виписками, які Судом досліджено та копії залучено до матеріалів справи.

Таким чином, для виконання робіт по монтажу та демонтажу обладнання ТОВ Альтура залучало не фізичних осіб, а юридичну особу, яка в подальшому залучала кваліфікованих монтажників та інших спеціалістів.

Суд звертає увагу, що відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) ФОП ОСОБА_2 січні та лютому 2015 року надало послуги з харчування монтажників, які здійснювали відповідні роботи по Договорам: №17/01/14; №17/12/14, що в свою чергу не свідчить про надання додаткового блага.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами Розділу IV цього Кодексу).

У відповідності до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.17 пункту 1б4!2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Вимогами п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки ТОВ Альтура укладало договори на виконання роботи по монтажу та демонтажу обладнання з юридичними, а не фізичними особами, то в даному випадку воно не виступає податковим агентом в понятті Податкового кодексу України та не зобов'язано сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Надання ТОВ Альтура послуг з мобільного харчування для працівників підрядника не мало індивідуально призначеного характеру та неможливо встановити в якому обсязі за період, що перевірявся, було надано зазначене харчування конкретному працівникові.

Також, ГУ ДФС у м. Києві не було надано достовірних доказів того, що надання безоплатного харчування працівникам контрагента в січні-березні 2014 року, грудні 2014 року та лютому 2015 року є доходом конкретних фізичних осіб, при тому, що згідно копій банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, кошти за харчування перераховувались Позивачем на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2, а не надавались особисто працівникам як додаткове благо.

Отже, висновки ГУ ДФС у м. Києві щодо того, що ТОВ Альтура не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з додаткового блага, наданого найманим працівникам підрядника у вигляді вартості послуг з мобільного харчування, безоплатно отриманого платниками податків - найманими працівниками підрядника в розмірі 34 602,35 грн є безпідставними.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.05.2016 № 367/26-15-14-03-03 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 128, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.05.2016 № 367/26-15-14-03-03.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альтура (код ЄДРПОУ 37867112) судові витрати в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук