Ухвала

від 06.07.2020 по справі 826/13382/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13382/16

УХВАЛА

06 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г. В., суддів - Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В., розглянувши клопотання та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтура" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 р. № 367/26-15-14-03.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" - задоволено повністю.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Головним управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянтом подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтоване тим, що під час інвентаризації було встановлено, що постанова суду першої інстанції не оскаржувала ся, а отже є підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статті 295 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів , а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, що Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято Постанову 08 листопада 2017 року в порядку письмового провадження, а повний текст постанови суду першої інстанції направлено сторонам 06 грудня 2017 року.

Первинну апеляційну скаргу контролюючим органом (ГУ ДФС у м. Києві) подано на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року до суду першої інстанції 20 грудня 2017 року та зареєстровано за №9485/17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору, після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.

Повтору апеляційну скаргу контролюючим органом (ГУ ДФС у м. Києві) подано на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року до суду першої інстанції та зареєстровано 07 листопада 2018 року за №03-14/113015/18.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвало вмотивована тим, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Полякової С.Б., отже, Полякова С.Б. в розумінні статей 55,59 КАС України є неналежним представником у даній справі.

Апелянтом (контролюючим органом) втретє подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року до суду першої інстанції та зареєстровано 13 травня 2020 року за №03-14/64081/20.

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга була направлена до суду засобами поштового зв`язку 08 травня 2020 року, після спливу більше одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення , насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції більше чим один рік, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повернути апеляційну скаргу Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтура" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк