Постанова

від 31.10.2017 по справі 826/2241/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 жовтня 2017 року                      № 826/2241/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіборд" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії , На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» (далі – позивач) до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідач-1), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідач-2), в якому просить: визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.12.2016 року №1324 в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№22507-08, 22502-08, 22501-08, 22498-08, 22528-08, 22529-08, 22532-08, 22533-08, 22527-08, 22536-08; зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» відповідно до принципу мовчазної згоди строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№22507-08, 22502-08, 22501-08, 22498-08, 22528-08, 22529-08, 22532-08, 22533-08, 22527-08, 22536-08 строком на 5 (п'ять) років; судові витрати покласти на відповідачів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що подані позивачем документи на продовження строку дії дозволів є належно оформленими та містять достовірні відомості, а відтак відповідач-1 прийняв рішення про відмову у продовженні строку дії договору. Крім того, позивач зазначив, що у встановлений строк відповідач не видав і не направив Товариству документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, а отже відповідач зобов'язаний продовжити строк дії договору на розміщення зовнішньої реклами згідно принципу «мовчазної згоди». В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. В наданих суду письмових запереченнях представник відповідача-1 зазначив, що прийняття рішення про продовження строку дії документу дозвільного характеру є правом відповідача, а не його обов'язком. Крім того, позитивний висновок (пропозиція, розпорядження про надання дозволу) можливе лише у разі, коли подані заявником документи відповідають усім встановленим вимогам щодо надання дозволу на право на провадження певних дій, адже чинне законодавство не передбачає обов'язку дозвільних органів надати документ дозвільного характеру виключно на тій підставі, що ним подані необхідні документи за переліком. Крім того, на думку відповідача, ним не було допущено порушень вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки Законами України «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів» та «Про місцеве самоврядування в Україні», які є спеціальними законодавчими актами, що регулюють спірні правовідносини у сфері розміщення зовнішньої реклами, не встановлено граничних строків для прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про надання права на встановлення такого елементу благоустрою, як засоби зовнішньої реклами. Крім того, як стверджує представник відповідача, наведеними спеціальними законами не передбачено процедури видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди. В судове засідання представник відповідача-2 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд на підставі п. 6 ст. 128 КАС України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням з питань реклами міста Києва Київської міської державної адміністрації ТОВ «Мультіборд» видано дозволи №№22507-08, 22502-08, 22501-08, 22498-08, 22528-08, 22529-08, 22532-08, 22533-08, 22527-08, 22536-08 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами. Скориставшись правом на продовження строку дії дозволів, 17.02.2015 року ТОВ «Мультіборд» звернулось до відповідача-1 із відповідними заявами. В додаток до вказаної заяви позивачем подано: заява керівника дозвільного органу (згідно постанови КМУ від 07.12.2005 року №1176 (зі змінами) з обов'язковим зазначенням номеру дозволу; оригінал зареєстрованого дозволу; висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають необхідні ліцензії) щодо відповідності встановленого рекламного засобу вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл; завірена належним чином (мокрою печаткою розробника) копія ліцензії розробника висновку; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення рекламного засобу якого було надано дозвіл за договором тимчасового користування місцем. За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідачем-1 видано розпорядження №1324 від 23.12.2016 року, яким ТОВ «Мультіборд» відмовлено в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Незгода позивача із даним розпорядженням в частині, що стосується його прав та законних інтересів, зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного. Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон). Згідно зі статтею 1 Закону, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Відповідно до частини першої статті 16 Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (надалі - Типові правила). Відповідно до пункту 2 Типових правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Згідно з пунктом 4 Типових правил, на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів. Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві (пункт 23 Типових правил). Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу (пункт 24 Типових правил). Відповідно до Типових правил, а також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про рекламу», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» та інших нормативно-правових актів, розроблено Порядок розміщення реклами в місті Києві, затверджений Рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (надалі - Порядок), метою впровадження якого є уніфікація всіх процедур з питань розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності міста Києва. Згідно з пунктом 1.3. розділу І Порядку вживаються наступні терміни, зокрема: дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури; самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування. Не вважається самовільно встановленим рекламний засіб протягом часу розгляду заяви розповсюджувача реклами про продовження строку дії дозволу до моменту прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідного рішення за такою заявою. Відповідно до підпунктів 2.1.4. та 2.1.6. пункту 2.1. розділу 2 Порядку, дозвільний орган, зокрема: реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії; здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу. Порядок продовження строку дії дозволу регулюється розділом 9 Порядку. Згідно з пунктом 9.1. Порядку, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається державним адміністратором за формою, затвердженою  постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру»  (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу. Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає:- висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи); лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем. Відповідно до пункту 9.2 дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для прийняття рішення. Продовження строку дії дозволу допускається за умови відповідності місця розташування та типу РЗ схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні (пункт 9.3. Порядку). Згідно з пунктом 9.4. Порядку, дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його державному адміністратору для видачі заявнику. Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу. Перший примірник дозволу видається заявникові державним адміністратором після надання заявником підписаного з його боку додатка до договору на право тимчасового користування місцем (адресною програмою) у разі розташування рекламного засобу на місці, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а другий примірник дозволу залишається у дозвільному органі. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством (пункт 9.6. Порядку). Окрім того, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV (надалі - Закон №2806-IV), дія якого поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність. У Законі №2806-IV терміни вживаються в такому значенні, зокрема: дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до  закону  видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений  законом  строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру. За приписами статті 4-1 Закону №2806-IV порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених  законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви. При цьому, Закон України «Про рекламу» не встановлює інших строків для видачі (продовження строку дії) дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Відповідно до статті 5 Закону № 2806-IV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. У разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови). Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем відповідно до вимог пункту 9 Порядку подавалися державному реєстратору заяви за встановленою формою та необхідні документи для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які були прийняті останнім без зауважень, з визначенням терміну виконання, що не заперечується і відповідачем-1. Проте, у визначений в описах термін, а також у термін, визначений Порядком та Законом №2806-IV, відповідачем-1 не було прийнято жодного з рішень (рішення про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а ні обґрунтованого рішення про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами), що в свою чергу свідчить про протиправність дій відповідача-1. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами спірне розпорядження прийняте відповідачем-1 лише у грудні 2016 року, тобто зі спливом усіх можливих, законодавчо встановлених термінів. Суд звертає увагу, що спірне розпорядження відповідача-1 не містять у собі жодних посилань на підстави відмови для продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що усупереч положень статті 4-1 Закону №2806-IV, фактично, позбавляє права на усунення недоліків та створює передумови до безпідставної наступної відмови. Крім того, в ході розгляду справи представник відповідача не надав аргументованих пояснень щодо причин відмови, а також щодо не прийняття відповідачем рішення про надання або не надання дозволу протягом 10-денного терміну, визначеного Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Заперечення представника відповідача про те, що позивачем не подано необхідного переліку документів суд відхиляє, оскільки такі твердження спростовуються наявними у справі копіями описів, складених адміністратором при реєстрації поданих позивачем заяв з додатками. Заперечення представника про те, що Закони України «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів» та «Про місцеве самоврядування» і Порядок не передбачають граничних строків для прийняття рішення про надання дозволу на встановлення засобів зовнішньої реклами, а норми Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не поширюється на спірні відносини, суд відхиляє, оскільки посилання на даний Закон зроблено як у Типовий правилах, так і в оскаржуваному розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23.12.2016 р. №1324. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність спірного розпорядження відповідача-1 (в частині, що стосується об'єктів позивача) та необхідність його скасування, як такого, що не відповідає критеріям прийняття, закріпленим у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 продовжити позивачу термін дії дозвілів на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, суд зазначає наступне. Частиною шостою статті 4-1 Закону №2806-IV закріплено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі "Волохи проти України" (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання". В окремій думці, висловленою суддею Лоренценом, до якого приєдналися судді Розакіс, Бонелло, Стражницька, Бірсан та Фішбах, висловленої з приводу рішення Європей-ського суду з прав людини у справі "Феррадзіні проти Італії" (Case of Ferrazzini v. Italy) (Заява №44759/98), 12.07.001 року, зазначено, що не підлягає сумніву те, що обов'язок сплачувати податки безпосередньо і суттєво торкається фінансових інтересів громадян і що в демократичному суспільстві оподаткування (його база, порядок сплати і стягнення, на відміну від судового спору, що виникає на підставі бюджетного закону) ґрунтується на застосуванні юридичних норм, а не забезпечується дискреційними повноваженнями органів влади. Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень. Суд приходить до висновку, що для повного захисту та відновлення порушених прав позивача необхідним є зобов'язання виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), зважаючи на закріплений в законодавстві принцип мовчазної згоди, прийняти відповідне рішення про продовження позивачу строку дії дозволів №№22507-08, 22502-08, 22501-08, 22498-08, 22528-08, 22529-08, 22532-08, 22533-08, 22527-08, 22536-08 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами. Заперечення відповідача-1 не спростовують встановлених судом обставин і не надають суду підстав для інших висновків. Посилання відповідача-1 на необхідність застосування до спірних правовідносин Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суд вважає помилковими, оскільки вказаний Закон не визначає порядок надання дозволів на розміщення рекламних засобів. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.12.2016 року №1324 в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№22507-08, 22502-08, 22501-08, 22498-08, 22528-08, 22529-08, 22532-08, 22533-08, 22527-08, 22536-08. 3. Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» відповідно до принципу мовчазної згоди строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№22507-08, 22502-08, 22501-08, 22498-08, 22528-08, 22529-08, 22532-08, 22533-08, 22527-08, 22536-08 строком на 5 (п'ять) років. 4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мультіборд» (код ЄДРПОУ 34808604) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (код ЄДРПОУ 00022527). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук