Ухвала

від 06.11.2017 по справі 820/1601/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 р.Справа № 820/1601/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Москаленко Я.М.

представника відповідача - Кобилінська О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 по справі № 820/1601/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Дергачівська Райагрохімія" (далі - ПАТ "Дергачівська Райагрохімія") до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - Центральна ОДПІ м. Харкова), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України).

Зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку платник ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 45324, 00 грн.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач не навів обставин, з яких податковий орган повинен був збільшити суму ліміт на 45324,00 грн. якщо останній не відображав вказану суму у податкових деклараціях та не подавав уточнюючи декларації.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі № 2а-7707/12/2070 скасовано податкові повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської обл. ДПС № 0000141542 від 14.06.2012, № 0000151542 від 14.06.2012.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 було скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 (К/ 800/25136/13 Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 залишено в силі. Як вбачається з резолютивної частини вказаної ухвали вона набрала законної сили з моменту проголошення.

В результаті судового оскарження рішень контролюючого органу було, зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000141542 від 14.06.2012, яким АТ "Дергачівська Райагрохімія" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 45 324,00 грн.

Протягом строку судового оскарження податкових повідомлень - рішень позивач зменшив суму ПДВ за податковим повідомленням-рішенням № 0000141542 від 14.06.2012:

- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, який був прийнятий податковим органом 16.06.2013, про що свідчить копія квитанції № 2, було зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 21.3. розрахунку) на загальну суму 45324,00 грн. (підстава: податкове повідомлення-рішення № 0000141542 від 14.06.2012 та Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 у справі № 2а-7707/12/2070);

- позивачем згідно податкової декларації з податку на додану вартість, яка була прийнята податковим органом 16.07.2015, про що свідчить копія квитанції № 2, було задекларовано суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), на яку податковий орган автоматично збільшує значення суми податку та на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому в показниках декларації не був врахований залишок від'ємного значення на загальну суму 45324,00 грн.;

- позивач згідно податкової декларації з податку на додану вартість, яка була прийнята податковим органом 19.08.2016, про що свідчить копія квитанції № 2, було збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу (рядок 16.3. податкової декларації) на загальну суму 45324,00 грн. (підстава: Ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 (К/800/25136/13), якою Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 залишено в силі, та відповідно скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000141542 від 14.06.2012).

Таким чином, ПАТ "Дергачівська Райагрохімія" згідно норм п.56.18 ПК України виконало рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 шляхом зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 45324,00 грн. у рядку 21.3 Декларації з ПДВ.

Позивач вважає, що були порушені його права на застосування підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у частині автоматичного збільшення суми ПДВ, на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що визначено пунктом 2001.3 ПК України, внаслідок відсутності суми від'ємного значення, яка включається до складу податкового кредиту, у розмірі 45324,00 грн. у Декларації з ПДВ.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Приписами п.31.1 ст. 31 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 38.1. ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (стаття 46.1 ПК України).

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1. ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п.57.1 ст. 57 ПК України).

Положеннями статті 200 ПК України встановлюється єдиний порядок сплати узгоджених сум з податку на додану вартість. Податковий кодекс України не містить інших норм, які б встановлювати якісь особливості сплати узгоджених сум, зокрема, стосовно уточнюючих розрахунків.

Відповідно до п. 200-1.2 ст. 200 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником податків проводяться розрахунки із бюджетом у порядку, визначеному статями 200 та 209 цього Кодексу.

Згідно ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200.1 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість".

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до вимог п. 200-1.3. статті 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за відповідною формулою.

Крім того, приписами п. 200-1.4. ст. 200-1 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 ПК України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

Відповідно до п.200-1.7. ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього. Згідно з п.200-1.5 ст. 200-1 з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 87.1. ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок), Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ) не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, на підставі реєстрів платників податку, надісланих ДФС для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 № 643-VIII у пункті 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлювалось, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (03.08.2015) зареєстрованим платникам податку значення суми ПДВ (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Приписами частини 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючий орган не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, порушив права позивача на застосування підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у частині автоматичного збільшення суми ПДВ, на яку такий платник мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, визначене пунктом 2001.3 ПК України, внаслідок відсутності суми від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту, у розмірі 45324,00 грн. у Декларації з ПДВ.

Посилання відповідача на те, що позивач не відображав суму у розмірі 45324,00 грн. у податкових деклараціях колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, який був отриманий податковим органом 16.06.2013, про що свідчить квитанція № 2.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року по справі № 820/1601/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.І. Сіренко О.А. Спаскін Повний текст ухвали виготовлений 10.11.2017