Рішення

від 06.11.2017 по справі 913/762/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2017 року                                                   Справа № 913/762/17

                                                                                Провадження №33/913/762/17

За позовом Луганського міського центру зайнятості, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоклапан-МТС”, м.Луганськ

про стягнення 390 грн 00 коп.

           Суддя Драгнєвіч О.В.

                              Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Луганський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоклапан-МТС” про стягнення 390 грн 00 коп. за договором про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014, які були сплачені позивачем в якості попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений договір укладався для надання відповідної послуги з технічного контролю за автомобілем, який знаходився за конкретно визначеною адресою в м.Луганськ, що на сьогодні є тимчасово окупованою територією. Згідно наказу Луганського обласного центру зайнятості від 15.07.2014 №64 “Про час простою” діяльність Луганського центру зайнятості було зупинено, послуги після припинення роботи не отримувались, а оплата здійснювалась за принципом передплати. Згідно даних бухгалтерського обліку, який здійснювався у програмі АРМ “Бухгалтерія”, позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 555 грн 00 коп., отримано послуг на 165 грн 00 коп., отже станом на 21.09.2017, за твердженням позивача, дебіторська заборгованість складає 390 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.09.2017 було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 17.10.2017.

Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення за вих.№1/01-884 від 11.10.2017, в яких останній повідомив, що не має можливості виконати вимоги ухвали суду, надати витребувані судом документи, оскільки будівля, документація та майно Луганського міського центру зайнятості захоплені невідомими особами та знаходяться на тимчасово окупованій території, про що органами МВС за заявою центру зайнятості порушено кримінальне провадження за номером у ЄРДР 12014130580001702.

Крім того, позивач просить здійснювати розгляд справи без участі його представника, що судом враховується.

Ухвалою Господарського суду Луганської області 17.10.2017 відкладено розгляд справи на 06.11.2017 у зв'язку з неявкою представників сторін, не наданням необхідних для розгляду справи документів.

Представники сторін в судове засідання 06.11.2017 не прибули, були повідомлені про час та місце проведення судового засідання належним чином.

Наразі від позивача надійшли письмові пояснення за вих.№1/01-922 від 30.10.2017 з додатковими документами, на підтвердження здійснення попередньої оплати відповідачу послуг з технічного контролю автомобіля позивачем долучено надані Управлінням державної казначейської служби України у м.Луганську виписки з рахунку, що підтверджують сплату відповідачу в якості попередньої оплати 555 грн 00 коп.

У відповідності до даних, розміщених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: кв.Дружби,17, м.Луганськ, Луганська область, 91040 ( а.с.8-12)

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293), пересилання пошти, зокрема, до/з м. Луганська тимчасово не здійснюється.

На виконання ч.2 ст.9 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, з метою створення належних умов, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, для належного інформування учасника процесу – відповідача, який знаходиться на території проведення антитерористичної операції, відповідно до приписів пп.4 п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” оголошення про час і місце судових засідань були розміщені на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Повідомлення для сторін, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруковані сторінки з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідань господарського суду (а.с. 22, 42).

Отже, судом вжито відповідні заходи щодо належного повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення антитерористичної операції.

Наразі відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі свого представника в судових засіданнях, відзиву не надав.

          У відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи на подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст.75 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 06.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач зазначає, що між Луганським міським центром зайнятості та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоклапан-МТС” укладено договір про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014.

Зазначений договір укладався для надання відповідної послуги з технічного контролю за автомобілем, який знаходився за конкретно визначеною адресою в м.Луганськ, вул.50 лет образованія СРСР, 22-б, що на сьогодні є тимчасово окупованою територією.

Згідно наказу Луганського обласного центру зайнятості від 15.07.2014 №64 “Про час простою” діяльність Луганського центру зайнятості було зупинено, після зупинення діяльності послуги не отримувались. Натомість позивачем було сплачено відповідачу кошти в розмірі 555 грн 00 коп. в якості попередньої оплати.

Як зазначає позивач, оскільки будівля, документація та майно Луганського міського центру зайнятості захоплені невідомими особами та знаходяться на тимчасово окупованій території, будь-які інші документи, що підтверджують правовідносини сторін у позивача відсутні, зокрема й примірник укладеного між сторонами договору надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014.

Наразі, позивач вказує про те, що за умовами укладеного між сторонами договору оплата здійснювалась за принципом попередньої оплати.

За даними бухгалтерського обліку позивача, який здійснювався у програмі АРМ “Бухгалтерія”, останнім було перераховано відповідачу 555 грн 00 коп. в якості попередньої оплати, натомість отримано послуг лише на 165 грн 00 коп. Станом на 21.09.2017 дебіторська заборгованість складає 390 грн 00 коп.

Позивачем на підтвердження здійснених платежів відповідачу надано виписки Управління державної казначейської служби України у м.Луганськ, в якому останній здійснював розрахункове –касове обслуговування на суму 555 грн 00 коп.

Не отримання позивачем відповідної послуги від відповідача та не здійснення повернення останнім перерахованих йому коштів в сумі 390 грн 00 коп. в якості попередньої оплати, що обліковуються в бухгалтерському обліку позивача як дебіторська заборгованість та підтверджуються, як зазначає позивач, даними внутрішнього фінансового аудиту – звіт від 09.06.2017, стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, оцінюючи надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд зауважує про те, що згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між сторонами договору про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014. Однак, примірник вказаного договору ані позивачем, ані відповідачем до матеріалів справи доданий не був ні в копіях, ні в оригіналі.

За поясненнями позивача, адміністративна будівля Луганського міського центру зайнятості, майно та документація захоплені невідомими особами, про що органами МВС за заявою центру зайнятості порушено кримінальне провадження за номером у ЄРДР 12014130580001702, тому надати документи, витребувані судом (укладений договір, додатки до нього, додаткові угоди – у разі укладення, рахунки, акти приймання-передачі виконаних послуг, замовлення, тощо), тобто всю первісну документацію позивач наразі не має можливості.

В той же час, відповідачем також не надано пояснень щодо підтвердження або спростування факту укладання або неукладання зазначеного договору між сторонами, отримання від позивача вказаних грошових коштів в якості саме попередньої оплати чи оплати за надані відповідачем послуги.

В даному випадку, позивачем не доведено суду факт укладення між сторонами договору про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014, що унеможливлює з'ясування судом умов щодо проведення розрахунків, які були погоджені сторонами в договорі, на який посилається позивач, та можливості повернення попередньої оплати.

Як зазначає позивач, згідно даних його бухгалтерського обліку було перераховано відповідачу кошти в розмірі 555 грн 00 коп. в якості попередньої оплати, отримано послуг лише на 165 грн 00 коп., станом на 21.09.2017 дебіторська заборгованість складає 390 грн 00 коп., що підтверджується також даними внутрішнього фінансового аудиту – звіт від 09.06.2017.

На підтвердження здійснених платежів щодо перерахування попередньої оплати, позивачем долучено виписку по рахунку, отриману з Управління державної казначейської служби України у м.Луганськ.

З наданих виписок вбачається, що позивачем 20.02.2014 здійснено оплату на суму 165 грн 00 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю “Автоклапан-МТС”, призначення платежу – оплата за послуги з технічного контролю автомобіля, згідно рахунку-фактури №АМ-0000140 від 04.02.2014, договір №01-08-13/14 від 04.02.2014.

Також 27.06.2014 відповідачу здійснено оплату на суму 390 грн 00 коп., призначення платежу – оплата за послуги з технічного контролю автомобіля, згідно рахунку-фактури №АМ-00001525 від 27.06.2014 за договором №01-08-49/14 від 04.02.2014.

З зазначених призначень платежів вбачається, що останні здійснені саме як оплата за послуги з технічного контролю автомобіля згідно відповідних рахунків-фактур, а не як попередня оплата.

Наразі позивач зазначає, що договір було укладено між сторонами 04.02.2014, вказані кошти перераховувалися відповідачу як попередня оплата. Однак, як вбачається, платежі здійснені позивачем значно пізніше - 20.02.2014 (послуги на суму 165 грн позивачем отримано, як він зазначає) та 27.06.2014.

З огляду на зазначене, за відсутності укладеного між сторонами договору, можливості з'ясувати погоджені сторонами умови та порядок надання послуг, графік та строки, умови проведення розрахунків між сторонами, а також враховуючи зазначені в якості призначення платежів дані - відсутні підстави вважати, що здійснені платежі були перераховані позивачем в якості саме попередньої оплати, а не проведення розрахунку з відповідачем за отримані послуги, і що послуги відповідачем не були надані на суму 390 грн 00 коп.

Суд також зауважує про те, що в призначенні платежу, здійсненого позивачем 27.06.2014 на суму 390 грн 00 коп. міститься посилання на інший договір - №01-08-49/14 від 04.02.2014, тоді як позивач заявляє позовні вимоги за договором про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014.

Крім того, на підтвердження заявлених доводів щодо лише часткового отримання від відповідача послуг на суму 165 грн 00 коп. позивачем не надано належних доказів, зокрема підписаного між сторонами акту приймання-передачі послуг на вказану суму, тощо.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

В п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Згідно з частиною другою статті 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Вимоги, що пред'являються до доказів визначені в ст. 34 ГПК України. Згідно вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи приймаються господарським судом як письмові докази, досліджуються та оцінюються за загальними правилами ГПК.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні.

Наразі суд дійшов висновку про те, що позивачем не було належними та допустими доказами доведено, що між сторонами укладався договір про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014, що послуги на суму 390 грн 00 коп. не були надані відповідачем, у зв'язку з чим у останнього не виникло права на стягнення з відповідача у справі 390 грн 00 коп., перерахованих відповідачу в якості попередньої оплати.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, посилання на дані аудиторського звіту 04, складеного за результатами проведення планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності діяльності Луганського міського центру зайнятості за період 01.11.2014 по 01.04.2017 від 09.06.2017, якими підтверджується наявність дебіторської заборгованості, що виникла у зв'язку з отриманням попередньої оплати різними підприємствами за відповідні послуги та які не було останніми надано в повному обсязі (а.с.15-19).

Аудиторський звіт 04 від 09.06.2017, на який посилається позивач, не є належним та допустимим доказом укладення між сторонами даної справи договору про надання послуг з технічного контролю автомобіля №01-08-13/14 від 04.02.2014, внесення позивачем в якості попередньої оплати 555 грн 00 коп., отримання від відповідача послуг лише на 165 грн 00 коп. в розумінні ст.ст.33-34 ГПК України.

Крім того, в самому звіті відсутні дані щодо наявності дебіторської заборгованості безпосередньо відповідача перед позивачем в сумі 390 грн 00 коп.

Як вбачається з описової частини звіту, аудиторським дослідженням охоплено баланс, звіти про заборгованості, меморіальні ордери, акти здавання-приймання послуг (виконаних робіт), акти звірки розрахунків, рахунки-фактури, накладні тощо.

Разом з тим, позивачем на підтвердження виникнення спірних правовідносин між сторонами даної справи не надано відповідних доказів.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 390 грн 00 коп. слід відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд враховує, що відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до п.6 ст.10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Враховуючи викладене, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову до суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Луганського міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоклапан-МТС” про стягнення 390 грн 00 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.11.2017.

Суддя                                                                                          О.В. Драгнєвіч