Судовий наказ

від 17.10.2017 по справі 7/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

17.10.2017р. Справа №7/50

за заявою: №31/13-4072 від 06.10.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про видачу дубліката наказу по справі:

за позовом: Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства Зугрескомунальник , м.Зугрес

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі - 413782,40 грн, пені - 13550,75 грн, інфляційних - 2267,83 грн, 3%річних -2614,50 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Без виклику представників сторін

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.05.2011р. (суддя Лейба М.Ю.) позов Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у сумі 13539,82 грн, інфляційні у розмірі 2267,83 грн, 3% річних у розмірі 2614,50 грн, 4322,05 грн - державного мита, 235,99 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Припинено провадження по справі №7/50 у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 413782,40 грн.

31.05.2011р. на виконання рішення господарським судом Донецької області було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2017р. задоволено скаргу №31/13-2804 від 06.07.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про визнання незаконними дій державного виконавця органу ДВС в частині ненадіслання постанови від 21.11.2013р. №27409349 про повернення виконавчого документу стягувачеві разом з оригіналом виконавчого документа на адресу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

10.10.2017р. Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до господарського суду з заявою №31/13-4072 від 06.10.2017р. про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 31.05.2011р. №7/50 про стягнення пені у розмірі 13539,82 грн, інфляційних у розмірі 2267,83 грн, 3% річних - 2614,50 грн, державного мита у розмірі 4322,05 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,99 грн.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає про наступне:

За приписами ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.120 зазначеного кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Частиною 1, п.3 ч.2 ст.17 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла станом на 05.07.2011р.) встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.

Відповідно до ст.23 вказаного нормативно-правового акту строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови від 05.07.2011р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Харцизського міського управління юстиції ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №27409349 з виконання наказу господарського суду Донецької області №7/50 від 31.05.2011р. про стягнення з КП Зугрескомунальник на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Донецької філії ДК Газ України НАК Нафтогаз України пені у сумі 13539,82 грн, інфляційних у розмірі 2267,83 грн, 3% річних у розмірі 2614,50 грн, 4322,05 грн - державного мита, 235,99 грн - витрати на ІТЗ судового процесу.

Відтак, вирішуючи питання видачі дубліката наказу у справі №7/50, суд виходить з того, що строк, встановлений для пред'явлення наказу до виконання не сплив, з огляду на подання зазначеного виконавчого документу до державного виконавця та відсутністю доказів, які б свідчили про його повернення на адресу стягувача.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як вказувалось вище, ухвалою господарського суду від 17.08.2017р. задоволено скаргу №31/13-2804 від 06.07.2017р.: визнано незаконними дії державного виконавця органу державної виконавчої служби в частині ненадіслання постанови від 21.11.2013р. №27409349 про повернення виконавчого документу стягувачеві разом з оригіналом виконавчого документа на адресу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

При цьому, у мотивувальній частині вказаного процесуального документу, який набрав законної сили, суд дослідив обставини винесення органом виконання судового рішення постанови від 21.11.2013р. про повернення виконавчого документа №7/50 від 31.05.2011р. стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , відсутність доказів надсилання вказаної постанови на адресу стягувача та отримання її останнім. Крім того, ухвала суду від 17.08.2017р. містить відомості щодо залишення копій виконавчого провадження №27409349 з виконання наказу №7/50 від 31.05.2011р. на тимчасово окупованій території та неможливість передання останніх у встановленому законодавством порядку до інших органів державної виконавчої служби.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно із якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено Законом України Про судоустрій і статус суддів , в ч.2 ст.13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України у п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з приписами ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України Про міжнародні договори України і ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

В силу норм ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004р. у справі Півень проти України судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейським судом з прав людини зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ( ОСОБА_2 проти Італії , заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі Горнсбі проти Греції , Європейським судом наголошено, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

Отже, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

З урахуванням викладеного, судове рішення по справі №7/50, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Таким чином, з огляду на представлені заявником документи, беручи до уваги встановлені ухвалою від 17.08.2017р. господарського суду Донецької області обставини, враховуючи обов'язковість виконання судових рішень, конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача і боржника, за висновками суду, наявні підстави для видачі дубліката наказу від 31.05.2011р.

За таких обставин, заява №31/13-4072 від 06.10.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 120 Господарського роцессуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву №31/13-4072 від 06.10.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 31.05.2011р. №7/50 про стягнення пені у розмірі 13539,82 грн, інфляційних у розмірі 2267,83 грн, 3% річних - 2614,50 грн, державного мита у розмірі 4322,05 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,99 грн, задовольнити.

Видати дублікат наказу від 31.05.2011р. господарського суду Донецької області по справі №7/50 наступного змісту:

31.05.2011р. №7/50

про примусове виконання рішення

На виконання рішення господарського суду від 19.05.2011р.

Стягнути з Комунального підприємства Зугрескомунальник м.Зугрес (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Дзержинського,1, п/р 26030301450 у філії Харцизького відділення 5373 ВАТ Ощадбанк , МФО 335151, код ЄДРПОУ 32466782) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Донецької філії Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України м.Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, п/р 260013011457 в ДОУ ВАТ Ощадбанк України у м.Донецьк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 25987823) пеню у сумі 13 539,82грн., інфляційні у розмірі 2 267,83грн., 3% річних у розмірі 2 614,50грн., 4322,05грн. - державного мита, 235,99грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набрало чинності 31.05.2011р.

Наказ може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили .

Суддя Ю.О.Паляниця

ДУБЛІКАТ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

31.05.2011р. №7/50

про примусове виконання рішення

На виконання рішення господарського суду від 19.05.2011р.

Стягнути з Комунального підприємства Зугрескомунальник м.Зугрес (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Дзержинського,1, п/р 26030301450 у філії Харцизького відділення 5373 ВАТ Ощадбанк , МФО 335151, код ЄДРПОУ 32466782) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі Донецької філії Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України м.Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, п/р 260013011457 в ДОУ ВАТ Ощадбанк України у м.Донецьк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 25987823) пеню у сумі 13 539,82грн., інфляційні у розмірі 2 267,83грн., 3% річних у розмірі 2 614,50грн., 4322,05грн. - державного мита, 235,99грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набрало чинності 31.05.2011р.

Наказ може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Суддя Юлія Олександрівна Паляниця