Ухвала

від 08.11.2017 по справі 4/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 листопада 2017 року Справа № 4/75

Суддя Масловський С.В., розглянувши скаргу №01-19/2/195 від 06.07.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ на дії державного виконавця у справі

за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

про стягнення 94420425 грн 34 коп.

Орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

У засіданні брали участь:

від стягувача: представник не прибув.

від боржника: Мордак І.С., представник за довіреністю №153 від 03.07.2017;

від органу виконання рішень: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулось до Господарського суду Луганської області зі скаргою №01-19/2/195 від 06.07.2017 на дії державного виконавця, в якому воно просить:

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638;

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови від 14.06.2017 про виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного виконавчого провадження №53645922;

- визнати недійсною постанову від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- визнати недійсною постанову від 14.06.2017 про виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного виконавчого провадження №53645922, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

11.07.2017 на підставі розпорядження керівника апарату суду №377-р, у зв'язку з перебуванням судді Старкової Г.М. у відпустці, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.5.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у господарському суді Луганської області був проведений повторний автоматизований розподіл скарги з метою заміни судді, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2017, та скарга передана на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.07.2017 розгляд скарги призначено на 25.07.2017.

18.07.2017 від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу суду надійшла апеляційна скарга №4/75 від 22.06.2017 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 14.06.2017 у справі №4/75.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.07.2017 зупинено розгляд скарги №01-19/2/195 від 06.07.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на дії державного виконавця у справі №4/75 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги №4/75 від 22.06.2017 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.06.2017 у справі №4/75 та повернення матеріалів справи до господарського суду Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.09.2017 поновлено провадження у справі та розгляд скарги призначено на 26.09.2017, ухвалою від 26.09.2017 розгляд скарги відкладено на 17.10.2017, ухвалою від 17.10.2017 розгляд скарги відкладено на 08.11.2017.

17.10.2017 позивач через канцелярію Господарського суду Луганської області подав клопотання в якому зазначає, що у нього відсутня копія скарги боржника №01-19/2/195 від 26.07.2017 у зв'язку з чим просить відкласти розгляд скарги для виконання вимог ухвали суду та надання відзиву на скаргу.

08.11.2017 представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про долучення платіжного доручення №1566 від 28.03.2017 та розпорядження №53645922/15 від 24.03.2017 до матеріалів справи.

В обґрунтування поданої скарги позивач зазначає, що 17.03.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. за виконавчим провадженням №31947032 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Також 17.03.2017 державним виконавцем Іванютою І.М. винесено постанову про стягнення з ТОВ ЛЕО виконавчого збору у розмірі 4129149,36 грн. Окрім того, 17.03.2017 державним виконавцем Іванютою І.М. в межах виконавчого провадження №31947032 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. На підставі зазначених постанов державним виконавцем Іванютою І.М. відкриті окремі виконавчі провадження: №53617484 - про стягнення виконавчого збору у розмірі 4129149,36 грн та №53617638 - про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 392,31 грн. 14.06.2017 державним виконавцем Іванютою І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №53617638 у зв'язку зі сплатою виконавчих витрат згідно доручення №1566 від 28.03.2017 та постановою від 14.06.2017 виконавче провадження №53617638 виведено із зведеного виконавчого провадження №53645922. З огляду на те, що постановою державного виконавця від 23.01.2017 та 07.02.2017 в межах іншого виконавчого провадження №50997164 з 23.01.2017 було арештовано всі рахунки ТОВ ЛЕО , що на думку відповідача унеможливило розпорядження товариством коштами на його рахунках, а тому державним виконавцем в якості підстави для винесення постанови від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638 та про виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного провадження від 14.06.2017 зазначено відомості, які не відповідають дійсності.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова № 14) визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до п. 2 постанови № 14 стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ст. 19 названого Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про виконавче провадження слідує що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника таких витрат виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 16 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 14.06.2017 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі №4/75 суддею Старковою Г.М. визнано незаконними дії державного виконавця з винесення у межах виконавчого провадження №31947032 постанови від 17.03.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп та визнано недійсною постанову від 17.03.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп.; визнано незаконними дії державного виконавця з винесення постанови від 21.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53617638 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп. та визнано недійсною постанову від 21.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53617638 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп. Постановою Донецького апеляційного Господарського суду від 02.08.2017 ухвалу Господарського суду Луганської області №4/75 від 14.06.2017 залишено без змін. В той же день 14.06.2017 державним виконавцем винесено постанову, в якій виконавче провадження №53617638 виведено із зведеного виконавчого повадження №53645922 та постанову про закінчення виконавчого провадження №53617638 у зв'язку зі сплатою виконавчих витрат згідно платіжного доручення №1566 від 28.03.2017.

Твердження скаржника, щодо неможливості проведення платежу платіжним дорученням №1566 від 28.03.2017 судом не приймаються, оскільки згідно розпорядження №53645922/15 від 24.03.2017 головного державного виконавця Іванюти І.М. грошові кошти в сумі 723765,65 грн, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 22.03.2017 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53645922 про стягнення коштів з ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", відповідно до ст. 45,46,47 Закону України Про виконавче провадження перераховано на погашення: витрат виконавчого провадження згідно з постановою про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №31947032 від 17.03.2017 в сумі 392,31 грн; виконавчого збору згідно з постановою по стягнення з боржника виконавчого збору №31947032 від 17.03.2017 в сумі 723373,34 грн.

З наданих скаржником копій матеріалів виконавчого провадження №53617638 судом встановлено, що станом на 14.06.2017 постанова про закінчення виконавчого провадження винесено державним виконавцем відповідно до п. 16 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень , оскільки державному виконавцю станом на 14.06.2017 ще не було відомо про визнання ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.06.2017 незаконними дій державного виконавця, а саме: з винесення постанови від 21.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53617638 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп.; з винесення у межах виконавчого провадження №31947032 постанови від 17.03.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп. та визнання недійсною постанови від 21.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53617638 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп.; визнання недійсною постанови від 17.03.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп., дії останнього були правомірними.

Враховуючи вищевикладене станом на 14.06.2017 у державного виконавця, з урахуванням платіжного доручення №1566 від 28.03.2017, були підстави для виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного виконавчого провадження №53645922 та винесення постанови від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638. Отже вимоги скаржника про визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови від 14.06.2017 про виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного виконавчого провадження №53645922 та про визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638 не є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Однак враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.06.2017 визнано незаконними дії державного виконавця з винесення у межах виконавчого провадження №31947032 постанови від 17.03.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп та визнано недійсною постанову від 17.03.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп.; визнано незаконними дії державного виконавця з винесення постанови від 21.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53617638 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп та визнано недійсною постанову від 21.03.2017 про відкриття виконавчого провадження №53617638 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 392 грн 31 коп., суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про визнання недійсною постанови від 14.06.2017 про виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного виконавчого провадження №53645922 та визнання недійсною постанови державного виконавця від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638 є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга відповідача на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає задоволенню частково, а саме: визнати недійсною постанову від 14.06.2017 про виведення виконавчого провадження №53617638 із зведеного виконавчого провадження №53645922; визнати недійсною постанову від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №01-19/2/195 від 06.07.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Визнати постанову від 14.06.2017 про виведення виконавчого провадження №53617638, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із зведеного виконавчого провадження №53645922 - недійсною.

3. Визнати постанову від 14.06.2017 про закінчення виконавчого провадження №53617638, винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - недійсною.

4. В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя С.В. Масловський