Рішення

від 09.11.2017 по справі 927/631/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?09? листопада 2017 року справа № 927/631/17

Позивач: Приватне підприємство Агропром - Центр

04080, м. Київ, вул.. Кирилівська,60, корп..П, оф.9

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лан - Торг

14031, м. Чернігів, вул.. Інструментальна,34-Б

Про стягнення 596 232грн.

Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 - дов. № 05/17-АР від 02.03.2017

Від відповідача : ОСОБА_2 - дов. № б/н від 17.07.2017

Суть спору:

Приватним підприємством АГРОПРОМ - ЦЕНТР подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН - ТОРГ про стягнення 596232,00 грн вартості переданого на зберігання майна згідно договору зберігання № 36/16-В3 від 16.11.2016.

Відповідач в відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на неотримання ним майна за спірним договором. Крім того, в судовому засіданні 01.08.2017 директор ТОВ ЛАН-ТОРГ не заперечив проти факту підписання ним договору та заперечив щодо підписання ним акту № 1 від 18.11.2016 приймання товару на відповідальне зберігання відповідно до договору від 16.11.2016. Після огляду оригіналу вищезазначеного акта директор ТОВ ЛАН-ТОРГ не заперечив, що печатка, відтиск якої міститься на акті, належить його підприємству.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.08.2017 провадження у справі № 927/631/17 було зупинено та призначено судову почеркознавчу експертизу.

Після повернення справи з експертної установи та надходження висновку експерта за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи провадження у справі було поновлено та призначено слухання справи на 09.11.2017 об 11 год.00 хв.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

16.11.2016 між сторонами був укладений договір зберігання № 36/16-В3(ОХ1611) відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець (позивач) передає, а зберігач (відповідач) приймає на зберігання товар, який вказується у відповідних актах приймання - передачі товару на зберігання (надалі - майно). Місце зберігання : 14031, м. Чернігів, вул.. Інструментальна,34-Б (п.1.1.,1.3. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору передача майна на зберігання проводиться на складі зберігача. Передача майна може відбуватися партіями. Підтвердженням передачі майна є акт прийому - передачі або накладна на внутрішнє переміщення товару.

Зберігач несе повну відповідальність за зберігання матеріальних ресурсів, які є власністю поклажодавця. В разі незабезпечення належної охорони та зберігання переданих матеріальних ресурсів, що привело до їх втрати або несанкціонованого відвантаження зберігач відшкодовує поклажодавцю повну їх вартість, а разі пошкодження майна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість (п. 5.5. договору).

Пунктом 2.1.5 сторони передбачили, що зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцю за першою вимогою останнього.

Згідно пункту 7.1. договору цей договір набирає чинності з 16.11.2016 року після підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016 року. Якщо до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про своє бажання розірвати цей договір, він вважається пролонгованим на тих же умовах.

Як зазначає позивач, майно на зберігання було передане ним ТОВ ЛАН - ТОРГ згідно акта № 1 від 18.11.2016, а саме гербіцид Позитив плюс в кількості 4000 л на загальну суму 596232 грн. (з ПДВ). На зазначеному акті містяться підписи керівників та печатки сторін.

25.04.2017 позивач направив відповідачу лист № 32/01 від 24.05.2017 про повернення товару в строк до 30.05.2017.

25.05.2017 представник позивача прибув на місце зберігання майна: м. Чернігів, вул..Інструментальна,34Б з метою отримання товару. Відповідно до акту від 25.05.2017, підписаного представником позивача та представником перевізника Нова Пошта , майно на території зберігання виявлено не було.

30.05.2017 позивач направив відповідачу лист - вимогу № 30/05 від 30.05.2017 щодо повернення товару або відшкодування її вартості.

07.06.2017 відповідач направив позивачу лист - відповідь № б/н від 06.06.2017 згідно якого директор ТОВ ЛАН - ТОРГ повідомив, зокрема, що договір на зберігання був ним підписаний, тоді як акт № 1 від 18.11.2016 керівником ТОВ ЛАН - ТОРГ не підписувався, повноваження на його підписання іншим особам не надавались, товар на зберігання не приймався.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ст.. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст.. 937 Цивільного кодексу України Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ст.. 949 Цивільного кодексу України)

Статтею 950 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

В обґрунтування своїх заперечень керівник підприємства - відповідача посилається на те, що підприємством майно на зберігання не приймалось, а тому, відповідно, акт № 1 від 18.11.2016 приймання товару на відповідальне зберігання відповідно до договору від 16.11.2016 ним не підписувався. Після огляду оригіналу вищезазначеного акта директор ТОВ ЛАН - ТОРГ не заперечив, що печатка, відтиск якої міститься на акті, належить його підприємству. В судовому засіданні 01.08.2017 останній пояснив, що печатка знаходиться у керівника, а в разі відсутності керівника - у менеджерів. При цьому керівник не виключив можливості проставлення відтиску печатки на спірному акті одним із менеджерів ТОВ ЛАН - ТОРГ 16.11.2016 разом із підписанням договору та проставленням відтиску печатки саме на договорі. Керівник ТОВ ЛАН - ТОРГ зазначив, що 16.11.2016 він був присутній на роботі, на прохання представника позивача підписати акт № 1 від 18.11.2016 відповів відмовою (протокол судового засідання , а.с.150).

Враховуючи заперечення відповідача щодо його підпису на акті, а також те, що під час розгляду справи виникла необхідність для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, судом була призначена судова почеркознавча експертиза. На розгляд експертизи було поставлено питання: Чи виконано підпис ОСОБА_3 в Акті № 1 від 18.11.2016 приймання товару на відповідальне зберігання відповідно до договору ОХ1611 від 16.11.2016 або іншою особою? .

Згідно висновку № 3721/3722/17-24 від 02.10.2017 судового експерта Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3Є в Акті № 1 від 18.11.2016 приймання товару на відповідальне зберігання відповідно до договору ОХ1611 від 16.11.2016 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до ст.. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Господарським суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.. 43 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 09.11.2017 представник позивача надав додаткові пояснення згідно яких позивач зазначає наступне: відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (в редакції, чинній на момент укладення договору) первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. В акті № 1 від 18.11.2016 приймання товару на відповідальне зберігання відповідно до спірного договору, як зазначає позивач, міститься як підпис, так і вказано прописом особу яка відповідальна за здійснення господарської операції - ОСОБА_3. Також позивач зазначає, що станом на день розгляду справи законодавством використання печатки не є обов'язковим, законодавець з 2017 року ввів в дію та доповнив статтю 58 прим. Господарського кодексу України пунктом 3 наступного змісту: наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. Однак на час поставлення печатки вищевказаної норми кодекс не містив, а тому, на думку позивача, слід виходити із протилежного : наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі створює юридичні наслідки.

Відповідно до ст.. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто фактично Цивільний кодекс України визначає наявність обов'язкового реквізиту - підпису. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції на момент існування спірних відносин) стосовно наявності особистого підпису та інших даних для ідентифікації особи не суперечить нормам Цивільного кодексу України. Відповідь же на питання належності підпису (ідентифікації особи керівника- особи, що вказана в акті як така, що брала участь у здійсненні господарської операції) ОСОБА_3 дано висновком судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, судом взято до уваги також і наступне:

Відповідно до абз.3 ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, в редакції на момент укладання договору та складання акту № 1 від 18.11.2016, було встановлено, що обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Умовами договору визначено, що підтвердженням передачі майна є акт прийому - передачі або накладна на внутрішнє переміщення товару. При цьому сторони не визначили умовами договору обов'язковість скріплення печаткою.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги експертний висновок, доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що в позові має бути відмовлено за недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами факту передачі спірного товару на зберігання.

Відповідно до рахунку за проведення експертизи № 6353 від 09.08.2017 та акту здачі - приймання судової почеркознавчої експертизи № 37/3722/17-24 від 02.10.2017 вартість експертизи становила 3168,00 грн. Платіжним дорученням № 253 від 11.08.2017 відповідачем оплачена вартість експертизи.

Відповідно до ч.6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Судові витрати за проведення судової експертизи та по сплаті судового збору за розгляд справи в суді покладаються на позивача на підставі ст..49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 207,936,937,950 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОПРОМ-ЦЕНТР , м. Київ, вул.. Кирилівська,60, корп..П, оф.9, код 39987834 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛАН-ТОРГ , м. Чернігів, вул.. Інструментальна,34-Б, код 31597963, 3168 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 13.11.2017

Суддя Н.О. Скорик