Постанова

від 07.11.2017 по справі 5015/3345/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р.                                Справа № 5015/3345/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                             Юрченка Я.О.

суддів                                                                       Дубник О.П.                                                                                                                Скрипчук О.С.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників:

стягувача: не з’явився;

боржника – 1: не з’явився;

боржника – 2: не з’явився;

органу виконання судових рішень: ОСОБА_1 – представник (довіреність № 994/203-03 від 29.12.2016);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, вих. №5015/3345/12 від 29.09.2017

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 (суддя Кітаєва С.Б.)

про задоволення скарги ТОВ “Агрофуд” від 02.06.2017 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.11.2012

у справі №5015/3345/12

стягувач: Публічне акціонерне товариство “Банк Форум”, м. Київ

боржник 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт”, м. Миколаїв Львівської області

боржник 2: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофуд”, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області

орган виконання судових рішень: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофуд” звернулося до Господарського суду Львівської області з скаргою на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ.

Боржник просив:

1.Зупинити до набрання законної сили рішенням суду за даною скаргою на дії державного виконавця, передачу на реалізацію майна ТОВ “Агрофуд”, а саме: нерухоме майно, відповідно до ОСОБА_1 опису й арешту майна від 25.07.2014: нежитлова будівля, матеріальний склад, загальною площею 1956,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42б; нежитлова будівля, склад готової продукції, загальною площею 1894,00кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42в; нежитлова будівля, котельня загальною площею 256,4 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42з; основні засоби: котли парові в кількості 2шт., комплекс ХВО, економайзер за ціною визначеною відповідно до звітів про оцінку майна від 10.04.2017 №16925 та №16925/2;

2.Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по визначенню вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна від 10.04.2017 №16925 та №16925/2, що належить ТОВ “Агрофуд”, а саме:

- нерухомого майна, відповідно до ОСОБА_1 опису й арешту майна від 25.07.2014, нежитлова будівля, матеріальний склад, загальною площею 1956,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул.. Лепких, 42б; нежитлова будівля, склад готової продукції,загальною площею 1894,00кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42в; нежитлова будівля, котельня загальною площею 256,4кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42з;

- основних засобів: котлів парових в кількості 2 шт., комплексу ХВО, економайзера, що складені ТзОВ “Українська експертна група” в особі ОСОБА_2, який має сертифікат, виданий 17.06.2016 за №449/16 Фондом державного майна України.

3. Визнати протиправним звіт про оцінку майна від 10.04.2017 №16925, а саме: нерухомого майна, відповідно до ОСОБА_1 опису й арешту майна від 25.07.2014: нежитлова будівля, матеріальний склад, загальною площею 1956,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул Лепких, 42б; нежитлова будівля, склад готової продукції,загальною площею 1894,00кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42в; нежитлова будівля, котельня загальною площею 256,4кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42з, що складений ТзОВ “Українська експертна група” в особі ОСОБА_2, який має сертифікат, виданий 17.06.2016 за №449/16 Фондом державного майна України.

4. Визнати протиправним звіт про оцінку майна від 10.04.2017 №16925/2, а саме: основних засобів: котлів парових в кількості 2 шт., комплексу ХВО, економайзера, що складений ТзОВ “Українська експертна група” в особі ОСОБА_2, який має сертифікат, виданий 17.06.2016 за №449/16 Фондом державного майна України.

5. Заборонити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передавати на реалізацію майно ТОВ “Агрофуд”, а саме: нерухоме майно, відповідно до ОСОБА_1 опису й арешту майна від 25.07.2014: нежитлова будівля, матеріальний склад, загальною площею 1956,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул.. Лепких, 42б; нежитлова будівля, склад готової продукції,загальною площею 1894,00кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42в; нежитлова будівля, котельня загальною площею 256,4кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Лепких, 42з; основні засоби: котли парові в кількості 2 шт., комплекс ХВО, економайзер, за ціною, визначеною відповідно до звітів про оцінку майна від 10.04.2017 №16925 та №16925/2 – бетононасоса НВТ 60С-1413 DІІІ-2007 (рік випуску – 2007).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 у справі №5015/3345/12 задоволено скаргу ТОВ “Агрофуд” від 02.06.2017 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 13.11.2012 у справі № 5015/3345/12.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по визначенню вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна від 10.04.2017 №16925 та №16925/2, що належить ТОВ “Агрофуд”. Визнано протиправним звіт про оцінку нерухомого майна від 10.04.2017 №16925, відповідно до ОСОБА_1 опису й арешту майна від 25.07.2014, що складений ТОВ “Українська експертна група” в особі ОСОБА_2, який має сертифікат, виданий 17.06.2016 за №449/16 Фондом державного майна України. Визнано протиправним звіт про оцінку майна (основних засобів) від 10.04.2017 №16925/2, що складений ТОВ “Українська експертна група” в особі ОСОБА_2, який має сертифікат, виданий 17.06.2016 за №449/16 Фондом державного майна України. Задоволено заяву скаржника вх.№3068/17 від 14.07.2017 та зупинено до набрання законної сили рішенням суду за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця від 02.06.2017 по справі №5015/3345/12 реалізацію майна ТОВ “Агрофуд” (лоти №№227001,227016,226830).

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні скарги на дії ДВС відмовити повністю.

В апеляційній скарзі орган виконання судових рішень зазначає, що державний виконавець не здійснював безпосередню оцінку майна, а така здійснювалась суб’єктом оціночної діяльності і відповідно до приписів закону, в подальшому відповідальність за оцінку майна несе не державний виконавець, суб’єкт оціночної діяльності.

Також скаржник зазначає, що звіти про оцінку вартості майна є самостійними об’єктами оскарження, тому недоцільно розглядати неправомірність дій державного виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна, що належать ТОВ ‘Агрофуд’.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.10.2017.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 19.10.2017 продовжувався строк розгляду спору, розгляд справи відкладався на 07.11.2017.

7 листопада 2017 року на адресу суду від стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить її скасувати. Зокрема зазначає, що розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. 66-68 ГПК України суд не налічений повноваження вирішувати питання щодо вжиття заходів «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами норм чинного законодавства, вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься до компетенції державного виконавця.

В судове засідання з’явився представник органу виконання судових рішень та підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задоволити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Інші учасники судового процесу явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 у справі № 5015/3345/12 – залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2012 у справі №5015/3345/12 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором 0011/07/10-КL1 від 11.04.2007, звернуто стягнення на заставлене майно, що знаходиться в заставі /іпотеці позивача, ПАТ “Банк Форум” для задоволення вимог Банку в сумі 21 807 413, 44 грн заборгованості, у тому числі на:

- нежитлову будівлю, котельню загальною площею 256,4 кв.м., яка належить Відповідачеві 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- нежитлову будівлю, матеріальний склад, бетонний, загальною площею 1956,5 кв.м., що за планом земельної ділянки позначений за літерою “А”та розташований за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережаний, вул. Лепких, 42 “б”, і належить Відповідачеві 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно;

- нежитлову будівлю, склад готової продукції, металевий, загальною площею 1 894,00 кв.м., що за планом земельної ділянки позначений за літерою “А” та розташований за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Лепких, 42 “В”, і належить Відповідачеві 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно;

- котел паровий в кількості 2 штук з відповідним обладнанням до нього, комплекс ХВО з відповідним обладнанням, економайзер ЕБ-142., що належить Відповідачеві 2 на підставі накладних №125, №126,№127 від 07.09.2007 та знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких, 42 “з” шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом та стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

13 листопада 2012 року на примусове виконання рішення видано наказ.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.01.2013 (ВП №36252322) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Львівської області 13.11.2012 №5015/3345/12 про звернення стягнення на належне скаржнику майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0011/07/10-КL1 від 11.04.2007.

В ході виконавчих дій, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем описано, арештовано та передано на відповідальне зберігання майно боржника визначене виконавчим документом, про що складено акт опису й арешту майна від 25.07.2014.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, 28.02.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №36252322 про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні за примусовим виконанням наказу Господарського суду Львівської області №5015/3345/15 від 13.11.2012. Згідно п.1 постанови призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ТОВ “Українська експертна група” в особі ОСОБА_2

Постанова винесена на підставі ст.20 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-У111, який набрав чинності 05.10.2016.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону, для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна – суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону експерт або спеціаліст зобов’язаний надати письмовий висновок, а суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання – письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які б підтверджували продовження строку за погодженням з виконавцем для видачі письмового висновку.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів надсилання вказаної постанови сторонам виконавчого провадження. Жодних інших доказів повідомлення про винесення постанови про призначення суб’єкта-оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №36252322 від 28.02.2017 органом виконання не подано.

Згідно з ч.5 ст.57 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторони вважаються ознайомленими з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їм надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Лист ВПВР Департаменту ДВС МЮ України за вих.№20.1-166/1 від 10.05.2017 “Про ознайомлення з оцінкою арештованого майна” в порушення вказаної вище норми, було надіслано боржнику лише 17.05.2017.

Повідомлення отримано ТОВ “Агрофуд” 23.05.2017, після чого скаржник звернувся до суду зі скаргою до місцевого господарського суду.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.57 Закону України “Про виконавче провадження” оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У матеріалах виконавчого провадження є копії заявок від 26.06.2017 за №20.1/166/11 на реалізацію арештованого майна ВП №3625322/11, ВП №36252322/11-2, ВП №36252322/11-3, а саме: нежитлової будівлі, матеріального складу за адресою вул.Лепких, буд.42б у м.Бережани Тернопільської області; нежитлової будівлі, складу готової продукції за адресою вул.Лепких,42в у м.Бережани Тернопільської області; нежитлової будівлі, котельні за адресою вул.Лепких, буд.42 з у м.Бережани Тернопільської області.

Згідно з ст.12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” звіт про оцінку майна є документом , що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.

Частиною 6 ст. 9 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов’язковими до виконання суб’єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 “Оцінка нерухомого майна” з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п.50 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об’єктом оцінки.

Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об’єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;- вибір необхідних методичних підходів, методів проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оцін6очних процедур , що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об’єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об’єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, ст.11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб’єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, не зважаючи на вибір суб’єктом оціночної діяльності методичного підходу оцінки майна (витратний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об’єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Так, у Звіті з незалежної оцінки майна: нерухомого майна, відповідно до ОСОБА_1 опису й арешту майна від 25.07.2014: нежитлова будівля, матеріальний склад, загальною площею 1956,50 кв.м., що знаходиться за адресою:Тернопільська область, Бережанский район, м.Бережани, вул.Лепких буд. 42б; нежитлова будівля, склад готової продукції площею 1894,00 грн, що знаходиться за адресою : вул.Лепких, буд.42в у м.Бережани Тернопільської області; нежитлова будівля, котельня, загальною площею 256,40 кв.м., що знаходиться за адресою вул.Лепких,42з, м. Бережани Тернопільської області вих. №16925 ВП №36252322, дата оцінки - 10.04.2017 вказано:

“Вся інформація фінансового, технічного, економічного характеру, що надана Замовником в усній або письмовій формі та підтверджена або не підтверджена документально, приймалась як достовірна, але оцінювач не засвідчує в будь-якій формі факт їхньої вірогідності.

ОСОБА_3 не проводив спеціальної перевірки вказаної інформації.

Стан об’єкту оцінки може визначатись шляхом візуального обстеження, обмірів, спостережень, вивчення необхідної технічної документації. ОСОБА_3 не несе відповідальності: за стан деформації, дефектів елементів споруджень, що не можуть бути виявлені при звичайному обстеженні чи за допомогою наданої технічної документації; за факти невиявлених дефектів і пошкоджень, що неможливо виявити під час звичайного обстеження.

Думка ОСОБА_3 щодо вартості майна дійсна тільки на дату оцінки, ОСОБА_3 не приймає на себе ніякої відповідальності за зміну економічних, юридичних, соціальних і інших чинників, що можуть виникнути після дати оцінки і вплинути на економічну ситуацію в країні, а отже, на вартість вищевказаного об’єкту.

Був проведений особистий зовнішній огляд будівлі, в якій розташований об’єкт оцінки, описаний в дійсному Звіті. У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не було забезпечено доступ до внутрішніх приміщень оцінюваного об’єкту, ми не можемо гарантувати відповідності конструктивних та планувальних рішень даним технічної документації, а також висновкам щодо стану внутрішнього оздоблення приміщень. У зв’язку з чим визначити стан внутрішнього оздоблення приміщень на дату оцінки є неможливим. Висновки було зроблено на основі представлених Замовником фотоматеріалів неналежної якості. У випадку, якщо внутрішній стан приміщень об’єктів згідно матеріалів, наданих Замовником, не відповідає дійсності, оцінка не може вважатися достовірною та використовуватися безпосередньо за призначенням”.

Відтак, проаналізувавши зміст звіту, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що проведення оцінки майна проводилось без огляду об’єктів оцінки за місцем їх знаходження, відповідно до вищенаведених вимог Національних стандартів, що вплинуло на обґрунтованість розрахунку вартості об'єктів. ОСОБА_3 вказує у Звіті, що його висновки зроблені на основі представлених Замовником фотоматеріалів неналежної якості, що ОСОБА_3 не проводив оцінку майна із врахуванням внутрішнього стану об’єктів і, при цьому, тут же відмовляється від дійсності проведеної ним оцінки, якщо буде встановлено, що внутрішній стан приміщень об’єктів оцінки згідно наданих Замовником матеріалів, не відповідає дійсності. Крім того, ОСОБА_3 знімає з себе будь-яку відповідальність за дані, у Звіті, окреслює, що визначена ним вартість майна дійсна тільки на дату оцінки та що ОСОБА_3 не приймає на себе ніякої відповідальності за зміну економічних, юридичних, соціальних і інших чинників, що можуть виникнути після дати оцінки і вплинути на економічну ситуацію в країні, а отже, на вартість вищевказаного об’єкту.

Слід також зазначити, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява ОСОБА_3, встановленої форми, яка має бути додатком до звіту, про недопуск оцінювача до об’єктів. Крім того, в матеріалах справи є неспростовані докази охоронної фірми про те, що до належних ТОВ “Агрофуд” об’єктів по вул.Лепких ,42 у м.Бережани з боку інших осіб не було спроб потрапити в період з березня по квітень 2017 року.

Щодо висновку про вартість майна: основні засоби, об’єктом оцінки є: основні засоби згідно накладних № 125, 126, 127 від 07.09.2007, що належать боржнику-2, то слід зазначити, що в звіті вказано: на момент огляду обладнання не вмикалось, тому встановити працездатність, модель та виробника деякого обладнання не вдалось, але згідно з наданою замовником інформацією щодо працездатності оцінюваного об’єкту, оцінювач прийняв рішення розглядати об’єкт оцінки як працюючий. Також слід звернути увагу, що на фотографіях оцінюваного устаткування, які наведені в додатках, вказано дату – 16.04.2014, в той час, як вартість майна визначена станом на 10.04.2017, що викликає сумнів у достовірності вартості оцінки. Також викликає сумнів в належній оцінці майна за відсутністю даних щодо працездатності, моделі та виробника деякого обладнання.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов правомірного висновку про те, що не можуть вважатися правомірними висновки, зроблені ОСОБА_3 у Звітах про оцінку майна від 10.04.2017.

Також місцевим господарським судом задовоборжника-2, в якій останній просив заборонити реалізацію майна, вартість якого визначена у вищенаведених звітах від 10.04.2017 №16925 та №16925/2, оскільки є ризик продажу майна ТзОВ “Агрофуд” за цінами значно нижчими від ринкових, що спричинить погашення заборгованості боржника перед стягувачем у меншому розмірі, чим будуть грубо порушені права ТзОВ “Агрофуд”, який зазнає непоправних втрат. Вважає, що це також порушить права і стягувача, оскільки останній отримає від його продажу меншу суму коштів в рахунок погашення заборгованості.

Скаржником подано докази призначення ДП “Сетам” аукціону по лотах №227001, №227016, №226830 ( предмет іпотеки) на 7 серпня 2017 року.

Місцевий господарський суд при зупиненні передачі майна на реалізацію керувався ст. 66, 67 ГПК України та ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд безпідставно застосував положення ГПК України щодо забезпечення позову, оскільки такі не можуть застосовуватись щодо вимог скаржника за скаргою на дії ДВС.

Забезпечення позову допускається лише заходами, передбаченими ст. 67 ГПК України. В той час, боржник-2 просив зупинити реалізацію арештованого майна під час виконавчого провадження.

Відповідно до п. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Отже при зупиненні передачі майна на реалізацію, суд повинен керуватись ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

Однак, безпідставне посилання суду на 66, 67 ГПК України жодним чином не вплинуло на правомірність вчинених судом дій, зокрема зупинення передачі майна на реалізацію.

Слід зазначити, що переліку сукупності необхідних факторів для зупинення передачі майна на реалізацію судом, законодавством не встановлено.

Проте, вказана законодавча норма спрямована на якісне, реальне та повне виконання судового рішення з урахуванням дійсної на той момент вартості майна.

Відтак, з огляду на обставини справи, оцінивши ймовірність загрози невиконання, утруднення виконання судового рішення у справі в разі задоволення скарги, колегія суддів погоджується з правомірністю зупинення передачі майна на реалізацію. Задоволення судом вказаної вимоги призведе до ефективної реалізації боржником права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки стаття 34 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає обов’язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна.

Таке зупинення унеможливить порушення прав також і стягувача, оскільки реалізація майна за заниженою вартістю матиме наслідком повернення коштів у значно меншому розмірі, ніж це було б при дотриманні правових вимог щодо оцінки майна.

Посилання органу виконання судових рішень на нездійснення безпосередньо державним виконавцем оцінки майна, відтак відповідальність повинен нести суб’єкт оціночної діяльності, та те, що звіти про оцінку вартості майна є самостійними об’єктами оскарження, тому недоцільно розглядати неправомірність дій державного виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звітів про оцінку майна, що належать ТОВ ‘Агрофуд’ є безпідставними та спростовуються п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України". В ній роз’яснено, що визначення вартості, оцінки майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна, а тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121І Господарського процесуального кодексу України. У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 у справі № 5015/3345/12 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 13.11.2017.

Головуючий суддя                                                             Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Дубник О.П.          

Суддя           Скрипчук О.С.