Постанова

від 07.11.2017 по справі 911/1813/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р. Справа№ 911/1813/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Рожанський А.Л. - директор;

від відповідача: Руденко В.В. - представник за довіреністю від 29.03.2017 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго

на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 року

у справі № 911/1813/17 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго

про стягнення 517 928, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго про стягнення 517 928, 42 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 8-021013 від 04.10.2013 року в частині сплати заборгованості за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 269 273, 61 грн. основного боргу, 22 353, 40 грн. - 3% річних, 226 279, 48 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Вдруге не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів надіслання ТОВ Енергобудмонтажсервіс на адресу ТОВ Біогазенерго рахунків, а відтак відсутні підстави у відповідача щодо виконання зобов'язань за договором. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що в актах приймання виконаних будівельних робіт відсутній підпис виконавчого директора ТОВ Біогазенерго , а також в актах за червень 2014 року на суму 50 871, 77 грн., 76 322, 16 грн., 180 194, 11 грн. відсутній відбиток печатки ТОВ Біогазенерго .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго по справі № 911/1813/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 року справу № 911/1813/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 17.10.2017 року.

У судове засідання 17.10.2017 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.10.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 року відкладено розгляд справи до 07.11.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2017 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.10.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобудмонтажсервіс (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Біогазенерго (надалі - виконавець) було укладено договір підряду № 8-021013 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник відповідно до умов цього договору зобов'язується власними та/або залученими силами спеціалізованих організацій на свій власний ризик, своєї цінової пропозиції, виконати будівельні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи (роботи), відповідно до договірної ціни та локального кошторису (додаток № 1), керуючись технічним завданням замовника (додаток №2), а саме: влаштування електротехнічної силової частини блоку котел-турбіна "Теплова електростанція потужністю 18МВт з використанням біопалива в смт. Іванків Київської області" (об'єкт), а замовник зобов'язується у визначений цим договором строк прийняти та оплатити належно виконані роботи.

У відповідності до п. 2.1 договору встановлено, що загальна вартість робіт та видаткових матеріалів, які підлягають виконанню підрядником за цим Договором, у відповідності до цінової пропозиції, що передувала укладенню договору, та згідно з договірною ціною та локальним кошторисом, (додаток № 1) складає 322 274,54 грн., у тому числі ПДВ - 53 712,42 грн. Ціна договору, передбачена п. 2.1. договору, є твердою.

Відповідно до п. 4.1 договору здавання-приймання кожного об'єкту (об'єму виконаної роботи) виконується згідно з умовами даного договору, діючими нормами та правилами. Здавання робіт підрядником та приймання їх замовником оформлюється актом здавання-приймання робіт кожного етапу.

Протягом 5 (п'яти) робочих дныв з моменту отримання замовником належним чином оформленного акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, він їх розглядає та підписує у разі погодження або у разі непогодження надає письмову вмотивовану відмову. У разі, якщо замовнки протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт не підпише його та не надасть підряднику в письмовому вигляді свої заперечення або зауваження стосовно виконаних робіт, роботи вважаються такі, що прийнятті замовником в повному обсязі без зауважень. Закінчення визначеного строку для підписання акту виконаних робіт з моменту його отримання замовником, вважається прийняттям робіт без заперечень та зауважень.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначає, що ним виконанні роботи на загальну суму 322 273, 61 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року на суму 14 885, 57 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на суму 50 871, 77 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на суму 76 322,16 грн. та актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року на суму 180 194, 11 грн., які підписані уповновженими представниками сторін.

Водночас, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, сплативши 53 000, 00 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 269 273, 61 грн. заборгованості.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із п. 2.4 договору, остаточна оплата кожного виконаного етапу робіт здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання актів виконаних робіт обома сторонами згідно виставленого підрядником рахунку з вирахуванням сплаченого авансу згідно п. 2.3 договору.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що він не отримував рахунку від ТОВ Енергобудмонтажсервіс за договором підряду № 8-021013 від 04.10.2013 року, а відтак у нього відсутні підстави для виконання зобов'язань за договором.

Водночас, колегія суддів зазначає, що як вбачається із п. 2.4 договору підставою для оплати робіт є підписання сторонами акту виконаних робіт, в якому і зазначається вартість виконаних робіт. При цьому, строк оплати робіт ставиться в залежність від дати підписання актів виконаних робіт, а не від дати направлення рахунків. А тому, не направлення позивачем відповідачеві рахунків не змінює строки оплати робіт та не звільняє останнього від обов'язку їх оплатити.

Також, заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що в актах приймання виконаних будівельних робіт відсутній підпис виконавчого директора ТОВ Біогазенерго , а також в актах за червень 2014 року відсутній відбиток печатки ТОВ Біогазенерго .

Так, відповідач зазначає, що відповідно до п. 12.9 статуту ТОВ Біогазенерго укладенн (підписання) від імені товариства договорів (контрактів), а також здійснення інших правочинів здійснюється дирекцією товариства. При цьому, у відповідності до п. 12.3 статуту ТОВ Біогазенерго дирекція товариства складається з 2 (двох) осіб. До складу дирекції товариства входять: генеральний директор та виконавчий директор. Рішення дирекції з питань, передбачених пунктом 12.9 статуту, оформлюються протоколами, які затверджуються та мають підписи двох членів дирекції. Кворум для розгляду та прийняття рішень із цих питань складає два члена дирекції.

Дійсно, згідно із п. 12.3 статуту ТОВ Біогазенерго рішення дирекції з питань, передбачених пунктом 12.9 статуту, оформлюються протоколами, які затверджуються та мають підписи двох членів дирекції. Кворум для розгляду та прийняття рішень із цих питань складає два члена дирекції.

Пунктом 12.9.5 статуту ТОВ Біогазенерго передбачено, що до компетенції дирекції товариства відноситься укладення (підписання) від імені товариства договорів (контрактів), здійснення інших правочинів на суму, що не перевищує 1 000 000 гривень на рік (незважаючи на те, укладається один чи низка правочинів) або еквівалент цієї суми віншій валюті відповідно до офіційного обмінного курсу НБУ на дату укладення правочину.

Отже, вказаним пунктом статуту передбачено підписання обома членами дирекції лише договорів (правочинів).

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір підряду № 8-021013 від 04.10.2013 року підписаний з боку ТОВ Біогазенерго як генеральним директором, так і виконавчим директором.

При цьому, акт приймання виконаних будівельних робіт не є правочином, а є первинним документом, який який фіксує фактичне виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва та ремонтних робіт.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що генеральний директор ТОВ Біогазенерго є уповноваженою особою на підписання актів виконаних будівельних робіт.

Щодо відсутності на деяких актах виконаних будівельних робіт печатки ТОВ Біогазенерго , то колегія суддів зазначає, що відсутність печатки товариства не спростовує факту підписання вищевказаних актів уповноваженою особою товариства.

Крім того, іактичним підтвердженням виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт свідчить і часткова оплата останнім виконаних робіт.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 269 273, 61 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 226 279, 48 грн. за період з 08.07.2014 року по 13.04.2017 року та 3% річних у сумі 22 375, 33 грн. за період з 08.07.2014 року по 13.04.2017 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за періоди, заявлені позивачем, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що 3% річних, заявлені позивачем в сумі за період з 08.07.2014 року по 13.04.2017 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 22 353, 40 грн.

Що ж до заявлених до стягнення інфляційних втрат, то за розрахунком суду, за поданий позивачем період, останні дорівнюють 235 199, 44 грн., однак, зважаючи на приписи ст. 83 ГПК України щодо відсутності у суду права виходити за межі позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині інфляційних втратих у повному обсязі в сумі, заявленій позивачем.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 року у справі № 911/1813/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2017 року у справі № 911/1813/17 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/1813/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко