Ухвала

від 13.11.2017 по справі 469/348/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/348/16-ц 13.11.2017 13.11.2017 13.11.2017

Справа №469/348/16-ц Головуючий першої інстанції Старчеус О.П.

Провадження №22-ц/784/2224/17 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Ухвала

Іменем України

13 листопада 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Лисенка П.П., Самчишиної Н.В.,

з секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участі прокурора - Цвікілевич Н.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ухвалу судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2016 року , постановлену у цивільній справі за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИЛА :

У квітні 2016 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 жовтня 2012 року Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області прийнято рішення №30 Про дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , на підставі якого ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безкоштовно у власність, із земель не наданих у власність та постійне користування в межах населених пунктів Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею до 0.10 га (пасовища) для ведення садівництва в селі Коблеве.

14 грудня 2012 року Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області прийнято рішення №9 Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення садівництва із земель не наданих у власність та користування та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.10 га (пасовища) для садівництва в селі Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Наступним рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за №11 від 26 грудня 2012 року Про затвердження проектів із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян , затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2 на комерційне призначення для будівництва об'єктів інфраструктури та закладів громадського харчування.

На підставі цього рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди 29 грудня 2012 року за №487090001001796.

В подальшому, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір дарування №682 від 04 травня 2015 року, відповідно до якого останній отримав у власність вказану земельну ділянку.

Посилаючись на те, що передача земельної ділянки відбулася з грубим порушенням водного та земельного законодавства, керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 просив:

визнати незаконними та скасувати пункти 17,18 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за №9 від 14 грудня 2012 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в частині затвердження проекту із землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.1 га (пасовища) нормативною грошовою оцінкою 356 387 грн. 10 коп. для ведення садівництва, із земель не наданих у власність та користування в селі Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №11 від 26 грудня 2012 року Про затвердження проектів із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян , в частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, з ведення садівництва на комерційне призначення для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;

визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29 грудня 2012 року за № 482090001001796;

витребувати від ОСОБА_4 на користь Територіальної громади села Коблеве Березанського району Миколаївської області в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку площею 0.1 га (пасовища) нормативною грошовою оцінкою 356 387 грн. 10 коп., з кадастровим номером НОМЕР_1;

стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову.

Ухвалою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2016 року відкрито провадження у справі.

Ознайомившись із матеріалами справи та не погодившись із постановленою у справі ухвалою судді про відкриття провадження у справі, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2016 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо підсудності.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до положень Конституції України та ст.3 ЦПК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України 12 червня 2009 року за №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст.107 ЦПК України всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом першої інстанції, якими є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди. Законодавчі акти, які по-іншому визначають суди першої інстанції щодо певних цивільних справ, відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України не можуть бути застосовані.

Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема: розділом II - щодо справ наказного провадження; главою 1 розділу III - щодо справ позовного провадження; розділом IV - щодо справ окремого провадження; розділами VI, VII - щодо заяв (скарг) стягувача, боржника, інших учасників виконавчого провадження, заяв (подання) державного виконавця з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень; главами 1 і 2 розділу VIII - щодо клопотань про визнання, звернення до виконання рішення іноземних судів; ст.404 - щодо заяв про відновлення втраченого судового провадження; ст.414 - щодо справ за участю іноземних осіб.

Так, за змістом ст.109 ЦПК України, яка носить загальний характер, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за їхнім зареєстрованим місцем проживання.

Виключенням з цього правила є, в тому числі, випадки, що передбачені ст.114 ЦПК України.

Так, для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, встановлена виключна підсудність, а саме правило ч.1 ст.114 ЦПК України, відповідно до якого позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Такі ж роз'яснення щодо цього питання містить п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ .

Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи убачається, що спір відносно якого прокурор звернувся до районного суду з позовом стосується земельної ділянки площею 0.1 га (пасовища) нормативною грошовою оцінкою 356 387 грн. 10 коп., з кадастровим номером НОМЕР_1, яка відповідно до доданих до позовної заяви документів, розташована на адміністративній території Березанського району Миколаївської області.

Виходячи з предмету позову даний спір має розглядатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Отже, відкриваючи провадження у справі, суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.119-120 ЦПК України, оскільки з наявних у справі документів слідує, що нерухоме майно розташовано на території Березанського району Миколаївської області.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що справа не повинна розглядатися Березанським районним судом Миколаївської області, оскільки спірна земельна ділянка, на думку відповідача, може відноситься до іншої територіальної одиниці, оскільки у суду першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження, таких даних не було, та в контексті положень ст.ст.114,115 ЦПК України, не було підстав для повернення позивачу позовної заяви з підстав недотримання останнім правил підсудності.

За вказаних обставин, на думку колегії суддів, підстав вважати, що правила підсудності були порушені немає. Тим більше, що за ст.116 ЦПК України у разі виявлення після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд не позбавлений можливості передати справу до іншого суду.

У відповідності п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки доводи апеляційної скарги є безпідставними, а ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог процесуального законодавства, то підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303,308,312,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити, а ухвалу судді Березанського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: П.П. Лисенко

Н.В. Самчишина