Ухвала

від 10.11.2017 по справі 802/1797/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

10 листопада 2017 р. Справа № 802/1797/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії

В СТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2017 року розгляд справи було призначено на 27.10.17 року.

Так, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи, котра призначена на 27.10.2017 року, без участі позивачів.

В зв'язку з неявкою сторін, суд відклав розгляд справи на 10.11.2017 року.

Однак позивачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, час та дату розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява про залишення адміністративної справи без розгляду справи у зв'язку з повторною неявкою позивачів по спаві.

Відтак, у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, суд дійшов висновку, щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження та можливість залишення адміністративного позову без розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи (ст. 120 КАС України), повідомлення суд про неможливість прибуття в судове засідання (ст. 40 КАС України), дотримання процесуальних строків.

Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами (ч. 3 ст. 33 КАС України).

Частиною 1 ст. 40 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Тобто, невиконання стороною даного обов'язку щодо повідомлення суду про нову адресу для листування чи зміну місця проживання передбачає настання певних негативних наслідків. Одним із них є той, що при відсутності такої заяви судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо ця особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

А частиною другою статті 40 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд. В протилежному випадку, в разі невиконання стороною такого обов'язку, вважається, що зазначена особа не з'явилися до суду без поважних причин.

Вищевикладені положення в першу чергу спрямовані на забезпечення добросовісного ставлення осіб, які беруть участь у справі, до виконання свого процесуального обов'язку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності є підставою для відкладення розгляду справу. А вже повторне неприбуття позивача за аналогічних підстав є наслідком залишення позовної заяви без розгляду (ч. 3 ст. 128 КАС України).

Як вбачається із матеріалів справи в судові засідання призначені на 27.10.17 року та 10.11.17 року позивач не з'явився. Судову кореспонденцію суд направляв позивачам на поштову адресу, яка була вказана в позовній заяві.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 допустили другу підряд неявку в судове засідання без поважних на те причин, хоча і заяв про розгляд справи без їх участі суду теж не надали.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Застосовуючи до позивачів процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У даному випадку суд звертає увагу на те, що право позивачів на доступ до суду жодним чином обмежене не було, оскільки про обставини розгляду справи, необхідність явки до суду позивач повідомлявся своєчасно та належним чином у порядку та спосіб, що передбачений нормами КАС України. Повідомити позивачів про судові засідання іншим шляхом суд не мав змоги, оскільки відомості про засоби зв'язку (телефон, електронна пошта) в матеріалах справи відсутні.

Тобто, єдиною причиною виникнення такої ситуації, за якою подальший розгляд справи став неможливим, є неналежне виконання позивачем свого процесуального обов'язку, передбаченого ст. 40 КАС України.

Так, інформація про судовий розгляд справ Вінницьким окружним адміністративним судом знаходиться у вільному доступі на офіційному веб-сайті Вінницького окружного адміністративного суду (www.voas.gov.ua) у розділі "Графік розгляду справ", у зв'язку з чим позивачі безперешкодно могли отримати інформацію про дату та час розгляду даної адміністративної справи, заздалегідь знаючи про перебування такої справи у провадженні суду.

Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Неявка позивачів у судові засідання, неповідомлення суду про можливу зміну місця проживання, поважні причини неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить ч. 3 ст. 128 та п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, повторна неявка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання без поважних причин та відсутність від останніх заяв про розгляд справи за їх відсутності, зумовлюють прийняття судом рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч. 3 ст. 155 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою в загальному порядку.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Чернюк Алла Юріївна