Рішення

від 09.11.2017 по справі 301/1915/17

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/1915/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2017 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючої судді - Даруда І.А.

при секретарі -Сатін Н.М.

за участю представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР про захист прав споживача, визнання недійсним договору, стягнення безпідставно набутого майна та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Національна Лізингова компанія ЛЮКСКАР про захист прав споживача, визнання недійсним договору, стягнення безпідставно набутого майна та відшкодування моральної шкоди . Посилаючись на те, що 23.11.2016 року між нею та відповідачем був укладений договір № 75887-15 майнового лізингу, відповідно до якого відповідач ОСОБА_4 зобов'язується придбати та передати на умовах майнового лізингу їй у користування майно автомобіль марки Mazda CX-5, а вона, відповідно, сплачувати лізингові платежі згідно з умовами цього договору. На виконання умов договору вона сплатила відповідачу вартість фінансування у розмірі 75400,00 грн., тобто одноразову плату Лізингодержувача ОСОБА_4 за здійснення необхідних дій по передачі Предмета Лізингу, відповідно до Договору лізингу, що підтверджує баньківською квитанцією № 69 від 23.11.2016 року. Ваажає, що договір лізингу № 75887-15 укладений з порушенням чинного законодавства, просить визнати недійсним договір № 75887-15, стягнути з відповідача 76422,96 грн. завданих збитків та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надіслала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів, викладених в такому, просить позовні вимоги задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР в судове засідання не з'явився, які причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому на підставі ст. 169 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутність.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, розглянувши подані та наявні у справі документи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з слуючих підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 23 листопада 2016 року між Лізинговою компанією ТОВ НЛК ЛЮКСКАР та ОСОБА_1 було укладено договір № 75887-15 майнового лізингу, за умовами якого лізингодавець Лізингова компанія ТОВ НЛК ЛЮКСКАР зобов'язується придбати та передати на умовах майнового лізингу у користування майно - автомобіль Mazda CX-5, а лізингоодержувач ОСОБА_1 зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.2. Розділу 3 вказаного договору, вартість предмета лізингу на момент укладання даного договору та розмір першого лізингового платежу вказується в Додатку № 2 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно Додатку № 2 до укладеного договору, сторонами було обумовлено, що вартість предмета лізингу становить 377 000,00 гривень, відсоток платежів - 50,00%, сума виплат 188 500,00 гривень, щомісячний платіж - 15 708,33 гривень, вартість фінансування (20%) - 75 400,00 гривень, платіж за передачу (3%) - 11 310,00 гривень (а.с. 30).

Додатком № 3 до договору майнового лізингу було встановлено, що перший лізинговий платіж складає 50,00%, залишкова вартість предмета ревардингу 188 500 гривень, викупна вартість 5 655 гривень, відсоткова ставка - 11,00%, комісія - 2,00%, період лізингу - 60 місяців, щомісячний платіж - 4 288, 95 гривень (а.с. 31).

Як вбачається із квитанції № 69, позивачкою в якості виконання спірного договору було сплачено 57 400,00 гривень (а.с. 33).

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України , правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг , відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Таким чином, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору.

Статтею 799 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України , у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 75887-15 майнового лізингу було укладено сторонами без додержання умов щодо нотаріального посвідчення.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідач ТОВ НЛК ЛЮКСКАР не має відповідного дозволу (ліцензії) на надання фінансового лізингу, тому вказана компанія не має права здійснювати такий вид діяльності. Крім того, відповідно до відомостей, зазначених у ЄДРПОУ, ТОВ НЛК ЛЮКСКАР може здійснювати наступні види діяльності: Код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний); Код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

Таким чином, Відповідач всупереч вимогам законодавства, здійснив укладення Договору майнового лізингу, не маючи на це законного права.

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Як вбачаєть з матеріалів справи позивачкою понесено збитки на банківську комісію за переказ коштів у розмірі 75 400,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ НЛК ЛЮКСКАР , яка складає 500,00 грн. (а.с. 33), а також витрачені позивачем кошти на проїзд для складання оспорюваного договору, що складає 522,96 грн., що стверджується посадочним документом (а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , продавець виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в ч. 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Тобто для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких двох ознак:

1)умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України);

2)умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, яка завдана позивачці виражалася у вигляді втрат немайнового характеру, так як неправомірні дії відповідача позбавили можливості тривалий час позивачкою користуватися як товаром так грошовими коштами, за які вона могла придбати аналогічний товар безпосерньо у продавця. А також ОСОБА_5 вимушена витрачати свій час для поновлення її порушеного права, на консультації з адвокатом, все це призвело до значного погіршення загального стану здоровя позивачки, підвищення нервозності, головних болів, серцевих нападів, все це також спричинило позивачці глибоку душевну травму, а тому підлягає до стягнення з відповідача моральна шкода в сумі 5000,00 гривень.

При цьому, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Національна Лізингова компанія ЛЮКСКАР на користь держави судовий збір у сумі 864,23 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1 , 2 Закону України Про фінансовий лізинг , ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , ст. ст. 203 , 205 , 215 , 216 , 220 , 627 , 799 , 806 , 807 ЦК України , ст. ст. 10 , 11 , 56-60 , 64 , 79 , 84 , 88 , 208 , 209 , 212-215 , 218 , ЦПК України , суд, -

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Визнати недійсним Договір № 75887-15 майнового лізингу від 23.11.2016 з додатками № 1,2,3 укладений між ОСОБА_1 (паспорт серії ВР №180945, виданий Іршавським РВ УМВС України Закарпатської області, 04.01.2005; ІНН:НОМЕР_1; адреса реєстрації, фактичного проживання та поштова адреса: 90100, АДРЕСА_1) та Товаритством з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР (місцезнаходження: 04119, місто Київ, вул. Зоологічна , 4 А, оф.139; код за ЄДРПОУ 37034873 ; п/р 26001630989500 в ПАТ УкрСиббанк ; МФО:351005).

Стягнути з Товаритства з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР (місцезнаходження: 04119, місто Київ, вул.Зоологічна, 4 А, оф.139; код за ЄДРПОУ 37034873; п/р 26001630989500 в ПАТ УкрСиббанк ; МФО:351005) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії ВР № 180945, виданий Іршавським РВ УМВС України Закарпатської області, 04.01.2005; ІНН:НОМЕР_1; адреса реєстрації, фактичного проживання та поштова адреса: 90100, АДРЕСА_2) 75 400 (сімдесят п ять тисяч чотириста ) гривень 00 копійок - безпідставно набутого майна; 1022 (одна тисяча двадцять дві ) гривень 96 копійок - понесених збитків; 5000 (п ять тисяч) гривень 00 копійок -відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товаритства з обмеженою відповідальністю Національна лізингова компанія ЛЮКСКАР судовий збір з на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 864,23 (вісімсот шістдесят чотири грн. 23 коп.) гривень, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001.

На рішення може бути подана апеляція протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : І. А. Даруда