Рішення

від 30.10.2017 по справі 922/3066/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 922/3066/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (Харківська обл., смт. Новопокровка) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (м. Харків) про стягнення 69147,78 грн., за участю представників:

позивача - юрисконсульта 1 категорії ОСОБА_1 (довіреність №18 від 12.01.2017 р.),

відповідача - юрисконсульта ОСОБА_2 (довіреність №1 від 20.09.2017 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 69147,78 грн., в тому числі основний борг в сумі 58500,78 грн. та пеню в сумі 10647,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг за договором складського зберігання зерна №0459 від 23.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.10.2017 р. о 12:00 год.

02.10.2017 р. розгляд справи був відкладений на 17.10.2017 р. о 12:00 год.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить застосувати до позовної вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені на суму 10647,00 грн. строки позовної давності та відмовити в цих позовних вимогах.

17.10.2017 р. розгляд справи був відкладений на 30.10.2017 р. о 11:00 год.

Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку з фактичним визнанням відповідачем існування заборгованості, а саме основного боргу у сумі 58500,78 грн., про що вказано у відзиві на позовну заяву, позивач відмовляється від стягнення пені та зменшує суму позовних вимог на 10647,00 грн.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, виходячи з наступного. Стаття 22 ГПК України надає позивачу право зменшити РОЗМІР позовних вимог або відмовити від позовних вимог повністю чи частково. Зі змісту даної заяви убачається, що позивач не зменшує розмір позовних вимог про стягнення пені, оскільки розмір позовних вимог не зменшується, так як нічого від неї не залишається, а фактично відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені, що повинно бути викладено у відповідній заяві про відмову від позову, якої не надано суду.

Також, позивач надав письмові пояснення по справі.

Відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.10.2017 р. за №1003181956.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Також, відповідач надав письмове пояснення, в якому підтверджує отримання від позивача рахунків-фактур №623 від 30.11.2014 р. і №551 від 31.10.2014 р. в день їх виписки по договору №0459 від 23.10.2014 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.10.2014 р. між сторонами був укладений договір складського зберігання зерна №0459 (надалі - договір), за яким поклажодавець (відповідач) зобов'язується передати зерно кукурудзи за заліковою вагою 1000,00(+/-10%) тонн, якість кукурудзи повинна відповідати вимогам ДСТУ 4525:2006, а зерновий склад (позивач), який зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством. Поклажодавець повинен почати завезення зерна протягом 10 днів, та поставити весь обсяг протягом двох місяців з моменту укладення договору, в іншому випадку зерновий склад має право в однобічному порядку розірвати договір, про що зерновий склад письмово попереджає поклажодавця.

В п. 6 договору сторони визначили зобов'язання зернового складу.

Відповідно до п.п. 3 п. 8 договору поклажодавець зобов'язаний своєчасно протягом 5-ти банківських днів, з моменту надання рахунка, розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання, відвантаження, а також за додаткові послуги.

Згідно з п. 10 вказаного договору розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість.

Пунктом 11 договору сторони визначили, що розмір плати (тариф) за надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено законодавством (з ПДВ), а саме вид послуги, найменування сільськогосподарської культури та розмір плати (тариф) за надані послуги в гривні за тонну.

В даному пункті договору сторони узгодили, зокрема, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за приймання за тонну кукурудзи - 6 грн., за зберігання за тонну кукурудзи на місяць - 17 грн., відвантаження за тонну кукурудзи - 65 грн., сушіння (т,%) кукурудзи - 18 грн., оформлення однієї складської квитанції на зерно кукурудзи (1 шт. на партію) - 33 грн. за 1 шт.

Відповідно до п. 14 зазначеного договору поклажодавець сплачує вартість послуг із зберігання зерна на момент розпорядження зерном, за інші послуги, протягом 5-ти банківських днів з моменту надання рахунку зерновим складом.

Згідно з п. 23 договору строк зберігання зерна до 30.11.2015 р.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу послуги з приймання зерна кукурудзи та оформлення складських квитанцій на зерно кукурудзи, зберігання зерна кукурудзи і сушіння зерна кукурудзи за договором на загальну суму 124385,59 грн., про що свідчать копії актів виконання робіт (надання послуг) №842 від 31.10.2014 р. на суму 1966,92 грн., №843 від 31.10.2014 р. на суму 1392,12 грн., №845 від 31.10.2014 р. на суму 65561,22 грн., №942 від 30.11.2014 р. на суму 1968,54 грн., №943 від 30.11.2014 р. на суму 1631,59 грн., №944 від 30.11.2014 р. на суму 44585,64 грн. та №977 від 04.12.2014 р. на суму 7279,56 грн.

Як свідчать матеріали справи, 04.12.2014 р. згідно листа відповідача №04/12 від 04.12.2014 р. та наказу на переоформлення хлібопродуктів №000002078 від 04.12.2014 р. зерно кукурудзи в кількості 513,656 тонн, що зберігалося за договором складського зберігання зерна №0459 від 23.10.2014 р., було переоформлено у власність ТОВ "Борошно Покровське".

13.08.2015 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір складського зберігання зерна №0164, за яким відповідач передав позивачу на зберігання зерно продовольчої та непродовольчої пшениці врожаю 2015 р.

Цю пшеницю 01.02.2016 р. за договором постачання №0013 від 01.02.2016 р. відповідач продав позивачу за видатковою накладною №4 від 01.02.2016 р. в кількості 160,995 тонн на загальну суму 563483,15 грн., про що свідчать копії вищевказаного договору, листа відповідача №01/02 від 01.02.2016 р. та зазначеної видаткової накладної.

В період з 10.02.2016 р. по 14.03.2016 р. позивач частково оплатив відповідачу за договором №№0013 від 01.02.2016 р. товар (пшеницю) в сумі 497598,34 грн., про що свідчать копії банківських виписок з особового рахунку позивача.

19.06.2017 р. позивач отримав від відповідача повідомлення про залік зустрічних однорідних вимог від 31.05.2017 р., про що свідчать копії фіскального чеку від 02.06.2017 р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.06.2017 р.

В даному повідомленні підприємством відповідача прийнято рішення про зарахування зустрічних вимог на суму 65884,81 грн. та він повідомив позивача про зарахування зустрічних вимог по поставках за надані послуги:

1) на балансі ДП "Новопокровський КХП" обліковується заборгованість в сумі 124385,59 грн. по договору №0459 від 23.10.2014 р. (в т.ч. 110146,86 грн. за сушіння кукурудзи, зберігання - 7279,56 грн., приймання зерна - 3935,46 грн., очищення зерна - 3023,71 грн.);

2) ТОВ "ВС Благодатний" реалізував сировину згідно договору №0013 від 01.02.2016 р. на суму 65884,81 грн. Станом на 31.05.2017 р. кредиторська заборгованість складає 65884,81 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним був проведений взаємозалік, з урахуванням якого виникла заборгованість в сумі 58500,78 грн. (124385,59 грн.-65884,81 грн.).

Таким чином, з урахуванням прийнятого між сторонами рішення про зарахування зустрічних вимог на суму 65884,81 грн. та проведеного заліку зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача по оплаті отриманих послуг за сушіння кукурудзи за договором складського зберігання зерна №0459 від 23.10.2014 р. становить 58500,78 грн.

Як вже було зазначено судом, відповідач у письмовому поясненні підтвердив отримання від позивача рахунків-фактур №623 від 30.11.2014 р. і №551 від 31.10.2014 р. в день їх виписки по договору №0459 від 23.10.2014 р.

Як свідчать матеріали, відповідач не оплатив за надані позивачем послуги у встановлений п.п. 3 п. 8 договору строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 20 договору складського зберігання зерна №0459 від 23.10.2014 р. сторони визначили, що у разі невиконання підпункту 3 пункту 8 розділу "Права та обов'язки сторін" та пункту 13 розділу "Взаєморозрахунки сторін" цього договору поклажодавець (відповідач) за кожний день прострочення платежу виплачує зерновому складу пеню в розмірі 0,1 відсотків його суми.

На підставі п. 20 договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 05.12.2014 р. по 04.06.2015 р. в сумі 10641,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки становить один рік.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені в сумі 10641,00 грн. за період з 05.12.2014 р. по 04.06.2015 р. включно виходять за межі встановленої ч. 2 ст. 258 ЦК України позовної давності.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати до позовної вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені на суму 10647,00 грн. строки позовної давності та відмовити в цих позовних вимогах, оскільки з 05.06.2016 р. термін позовної давності по нарахованих штрафних санкцій у вигляді пені минув.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач не просить поновити пропущений строк, не навів об'єктивних поважних причин пропуску строку позовної давності, не надав доказів наявності об'єктивних обставин, що зумовили пропуск ним строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки та заяви про поновлення строку позовної давності по стягненню пені.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 05.12.2014 р. по 04.06.2015 р. в сумі 10641,00 грн. не підлягаючими задоволенню в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості за отримані послуги з сушіння кукурудзи за договором складського зберігання зерна №0459 від 23.10.2014 р. в сумі 58500,78 грн. та пені за період з 05.12.2014 р. по 04.06.2015 р. в сумі 10641,00 грн., або будь-яких обґрунтованих заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково, у частині стягнення з відповідача пені за період з 05.12.2014 р. по 04.06.2015 р. в сумі 10641,00 грн., у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 232, 193 ГК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 37 "А-2". Код ЄДРПОУ 34713214) на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., смт. Новопокровка, вул. ім В.Вєсіча, 1. Код ЄДРПОУ 00953042) заборгованість за отримані послуги з сушіння кукурудзи за договором складського зберігання зерна №0459 від 23.10.2014 р. в сумі 58500,78 грн. та судовий збір в сумі 1353,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_3