Постанова

від 13.11.2017 по справі 916/2242/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р.Справа № 916/2242/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів М.А. Мишкіної, С.В. Таран

при секретарі судового засідання: О.В. Процук

Представники сторін та скаржник в судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.09.2017 року про забезпечення позову

у справі № 916/2242/17

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІРЕДГРУП"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІРЕДГРУП" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ТОВ "ЮНІРЕДГРУП", оформленим протоколом від 07.09.2017 року №3.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури проведення та скликання позачергових зборів товариства, підробкою рішення позачергових загальних зборів ТОВ "ЮНІРЕДГРУП", оформленого протоколом від 07.09.2017 року №3, що в свою чергу порушує корпоративні права позивача як учасника товариства.

Одночасно позивачем подано клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2017 року (суддя Желєзна С.П.) задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897822451227, та на житловий будинок, загальною площею 155,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897819751227, які розташовані за адресою: 67571, АДРЕСА_1, заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельної ділянки та житлового будинку.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1, як особа, що не є стороною по справі, 17.10.2017 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, у задоволенні клопотання позивача відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.10.2017 року скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

Відзиви на апеляційну скаргу від сторін не надходили.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 14.04.2016 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 0,056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897822451227 та житлового будинку загальною площею 155,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897819751227, які розташовані за адресою: 67571, АДРЕСА_1. Відомості про державну реєстрацію іпотеки, обтяжень відсутні.

Відповідно до п.п. 1.5., 4.1., 7.1., 7.2. Статуту ТОВ "ЮНІРЕДГРУП", затвердженого рішенням установчих зборів засновників (учасників) товариства, оформленим протоколом від 04.09.2017 року №1, засновниками та учасниками товариства із статутним капіталі у розмірі 7475806,00 грн. є громадяни з наступними частками:

-ОСОБА_2: 62% - 4635000,00 грн. (передано в статутний капітал: земельну ділянку загальною площею 0,056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897822451227 та житловий будинок загальною площею 155,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897819751227, які розташовані за адресою: 67571, АДРЕСА_1);

-ОСОБА_3: 38% - 2840806,00 грн.

05.09.2017 року ТОВ "ЮНІРЕДГРУП" зареєстровано як юридичну особу, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07.09.2017 року відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ "ЮНІРЕДГРУП", які оформлені протоколом від 07.09.2017 року №3, за результатами цих зборів вирішено:

-укласти з ТОВ УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС договори купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897822451227 та житлового будинку загальною площею 155,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897819751227, які розташовані за адресою: 67571, АДРЕСА_1;

-призначити та затвердити вартість нерухомого майна на суму сплати за договором купівлі-продажу в наступних розмірах: земельна ділянка - 1335000,00 грн., житловий будинок - 3300000,00 грн.

-надати згоду директору товариства ОСОБА_3 на здійснення всіх необхідних дій щодо укладання, підписання, нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визначення їх істотних умов на власний розсуд.

07.09.2017 року між ТОВ "ЮНІРЕДГРУП" (Продавець) та ТОВ УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС (Покупець) укладено попередній договір до договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, згідно п. 1.1. якого сторони зобов'язалися у майбутньому, в обумовлений п. 6.1 договору строк, укласти і належним чином оформити договори купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Згідно п. п. 1.2., 1.3. договору нерухомим майном є земельна ділянка загальною площею 0,056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та житловий будинок загальною площею 155,7 кв. м., кадастровий номер НОМЕР_1, які розташовані за адресою: 67571, АДРЕСА_1. Вказані об'єкти нерухомого майна належать ТОВ "ЮНІРЕДГРУП" на підставі Статуту.

За змістом п. 1.4. Продавець свідчить, що майно не знаходиться під забороною (арештом) відчуження нерухомого майна, від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору, щодо житлового будинку та земельної ділянки відсутні судові спори, внаслідок укладання в подальшому договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх дітей та інших осіб, яких Продавець зобов'язаний утримувати за законом чи договором, обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо житлового будинку та земельної ділянки немає.

За приписами п.п. 3.1. договору у строк до 15.09.2017 року Продавець зобов'язався передати у власність Покупця за договором купівлі-продажу, а останній зобов'язався прийняти і оплатити земельну ділянку та житловий будинок, в порядку та на умовах, передбачених цим та основним договором купівлі-продажу.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову, позивач зазначив, що в результаті незаконних дій відповідача, спрямованих на відчуження земельної ділянки та житлового будинку, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2, а саме: укладення відповідачем попереднього договору купівлі-продажу від 07.09.2017 року З ТОВ УКРТРАНСВАГОНСЕРВІС , існує обґрунтоване припущення про те, що незастосування заходів до забезпечення позову може ускладнити відновлення порушених прав власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та житловий будинок, право на відчуження яких надано відповідачу на підставі оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів ТОВ "ЮНІРЕДГРУП", оформленого протоколом від 07.09.2017 року №3.

Задовольняючи клопотання позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що до моменту розгляду справи по суті існує необхідність вжиття заходів до забезпечення пред'явленого позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, оскільки невжиття таких заходів може призвести до відчуження об'єктів нерухомого майна та, як наслідок, значно ускладнити відновлення прав ОСОБА_2 на нерухоме майно.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 додано іпотечний договір від 26.10.2016 року , укладений між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (Іпотекодавець або Позичальник).

У відповідності до п. 1.1. договору, іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя щодо виконання Іпотекодавцем кожного і всіх його зобов'язань за договором позики у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в договорі позики, з усіма змінами і доповненнями до нього. Зокрема, іпотека за цим договором забезпечує виконання таких вимог Іпотекодержателя: повернення позики, відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням договору позики в сумі заподіяних збитків та витрат.

В силу п. 2.1. договору предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 загальною площею 155,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897819751227; земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 897822451227.

В іпотечному договорі міститься накладена нотаріусом заборона щодо відчуження згаданих у договорі житлового будинку та земельної ділянки. Вказані заборони зареєстровані 26.10.2016 року за №№ 2652, 2653.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 16.10.2017 року обтяження у виді заборони на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку не зняті.

Забезпечення позову врегульовано розділом X Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ст. 66 розділу X ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача (відповідачів), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову виноситься в порядку, визначеному статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Так, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, вчинене господарським судом першої інстанції, є передчасним, без з'ясування при застосуванні вказаних заходів наявності обтяжень у виді заборони щодо відчуження житлового будинку та земельної ділянки.

Тоді як, за змістом ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною. Для судів інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.

Як вже вище зазначалось, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.10.2017 року №100399040, 26.10.2016 року (тобто, до прийняття ухвали суду від 15.09.2017 року про забезпечення позову) на підставі іпотечного договору від 26.10.2016 року, серія та номер 2651, накладено обтяження у виді заборони на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Вищенаведені обставини не були враховані судом першої інстанції при застосуванні заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на означені житловий будинок та земельну ділянку.

Щодо заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку та земельної ділянки , судова колегія зазначає, що оскільки на зазначене майно вже накладено обтяження, то таке забезпечення позову не є адекватним заходом.

З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню із відмовою у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 15.09.2017 року про забезпечення позову у справі № 916/2242/17 скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову повністю.

Матеріали оскарження ухвали суду у справі № 916/2242/17 повернути до господарського суду Одеської області.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 14.11.2017 року

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя С.В. Таран