Постанова

від 09.11.2017 по справі 917/400/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2017 р. Справа №917/400/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

прокуратури - Ногіна О.М., посвідчення №032167 від 11.02.2015 року;

позивача - Пончик В.Г., за довіреністю б/н від 02.11.2017 року;

відповідача - Гонжак К.І., за довіреністю №0-16-0.6-5382/2-17 від 18.07.2017 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, за довіреністю №635 від 30.05.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, с.Лазірки, Полтавська область, (вх.№3090П/1-40) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.06.2017 року по справі №917/400/16,

за позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Нива , с.Красна Лука, Полтавська область,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, с.Лазірки, Полтавська область,

за участю прокуратури Полтавської області, м.Полтава,

про визнання права на оренду земельних ділянок,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Нива звернулось до господарського суду Полтавської області з позовами до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленими договорів оренди землі від 27.03.2014 року, укладених між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива :

- на земельну ділянку площею 35,3131 га з кадастровим номером 5320483600:00:007:0070, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області,

- на земельну ділянку площею 32,6314 га з кадастровим номером 5320483600:00:007:0065, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області,

- на земельну ділянку площею 12,9265 га з кадастровим номером 5320483600:00:004:0389, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області,

- на земельну ділянку площею 38,3277 га з кадастровим номером 5320483600:00:002:0192, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області

- на земельну ділянку площею 17,6939 га з кадастровим номером 5320483600:00:005:0222, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, посилаючись на зволікання відповідача в розгляді клопотань про поновлення договорів оренди землі.

Ухвалами господарського суду Полтавської області від 17.03.2016 року порушено провадження у справах №917/400/16, №917/402/16, №917/408/16, №917/410/16, №917/113/16 та призначено до розгляду.

У подальшому ухвалою суду від 08.06.2016 року об'єднано справи №917/402/16, №917/408/16, №917/410/16, №917/413/16 в одне провадження №917/400/16.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.06.2016 року у справі №917/400/16 (суддя Кульбако М.М.) позовні вимоги задоволено.

Визнано поновленим:

- Договір оренди землі від 27 березня 2014 року, укладений між головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 09.04.2014 року за №5287407, на земельну ділянку площею 35,3131 га з кадастровим номером №5320483600:00:007:0070 до 31 грудня 2022 року на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №204 від 29.04.2015 року;

- Договір оренди землі від 27 березня 2014 року, укладений між головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 17.04.2014 року за №5397512, на земельну ділянку площею 32,6314 га з кадастровим номером №5320483600:00:007:0065 до 31 грудня 2022 року на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №213 від 29.04.2015 року;

- Договір оренди землі від 27 березня 2014 року, укладений між головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 16.04.2014 року за №5380809, на земельну ділянку площею 12,9265 га з кадастровим номером №5320483600:00:004:0389 до 31 грудня 2022 року на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №209 від 29.04.2015 року;

- Договір оренди землі від 27 березня 2014 року, укладений між головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 17.04.2014 року за №5396227, на земельну ділянку площею 38,3277 га з кадастровим номером №5320483600:00:002:0192 до 31 грудня 2022 року на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №211 від 29.04.2015 року;

- Договір оренди землі від 27 березня 2014 року, укладений між головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 17.04.2014 року за №5398853, на земельну ділянку площею 17,6939 га з кадастровим номером №5320483600:00:005:0222 до 31 грудня 2022 року на умовах додаткової угоди до даного договору, надісланої на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області листом №214 від 29.04.2015 року.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м.Полтава, Полтавська область, 36039, код 39767930) на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Нива (вул. Леніна, 20, с. Красна Лука, Гадяцький район, Полтавська область, 37315, код 03772275) 6890,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Третя особа - ОСОБА_5 з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 30.06.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, а також порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі що полягає у необгрунтованому визнанні за позивачем переважного права на поновлення договорів оренди, оскільки має місце недосягненням між сторонами договорів оренди землі істотних умов договору та недотримання встановленої цією нормою процедури.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.11.2017 року, у зв'язку із знаходженням судді Россолова В.В. у відпустці, для розгляду справи №917/400/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.

До початку судового засідання 09.11.2017 року від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх.№11345), в яких підтримує апеляційну скаргу, а також посилається на те, що Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Нива втратило своє переважне право на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку. Відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 30.06.2016 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 09.11.2017 року представник третьої особи зазначив, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представники прокуратури письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні пояснив, що підтримує позицію апелянта у повному обсязі.

Представник відповідача зазначив, що підтримує позицію скаржника з підстав викладених у його письмових поясненнях.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував та вказав, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та учасників судового процесу, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області по справі №18/731/12 від 28.12.2012 року за Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , визнано право оренди земельної ділянки, площею 427,5739 га, що розташована на території Краснолуцької сільської ради на строк до 31.12.2015 року.

На виконання вказаного рішення суду 27.03.2014 року між позивачем та Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області укладено договори оренди землі, а саме:

- площею 35,3131 га кадастровий №5320483600:00:007:0070, що знаходяться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.04.2014 року за №5287407 до 31.12.2015 року;

- площею 32,6314 га кадастровий №5320483600:00:007:0065, що знаходяться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2014 року за №5394742 до 31.12.2015 року;

- площею 12,9265 га кадастровий №5320483600:00:004:0389, що знаходяться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2014 року за №5380809 до 31.12.2015 року;

- площею 38,3277 га кадастровий №5320483600:00:002:0192, що знаходяться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2014 року за №5396227 до 31.12.2015 року;

- площею 17,6939 га кадастровий №5320483600:00:005:0222, що знаходяться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.04.2014 року за №5398853 до 31.12.2015 року.

За умовами вказаних договорів (п. 1) орендодавець згідно наказів від 14.03.2014 року (№ПЛ/5320483600:00:007/00001472; №ПЛ/5320483600:00:007/00001465; №ПЛ/5320483600:00:004/00001469; №ПЛ/5320483600:00:002/00001473; №ПЛ/5320483600:00:005/00001463) надає, а орендодавець приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №5320483600:00:007:0070, №5320483600:00:007:0065, №5320483600:00:004:0389, №5320483600:00:002:0192, №5320483600:00:005:0222 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області,.

Договори зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Гадяцького районного управління юстиції 17.04.2014 року за №5398853, №5287407, №5396227, №5380809, №5394742. Згідно витягів право оренди земельної ділянки зареєстровано до 31.12.2015 року.

Відповідно до п.8 договорів останні укладено на термін до 31.12.2015 року. Отже, кінцевою датою їх дії є 31.12.2015 року.

Невід'ємними частинами договорів згідно п. 44 є: (1) викопіювання з кадастрової карти розташування земельної ділянки, (2) кадастровий план земельної ділянки, (3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.02.2014 року, (4) акт приймання-передавання об'єкта оренди (після реєстрації під час передачі) від 27.03.2014 року.

Також, відповідно до п. 8 договорів сторони обумовили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди, позивач 30.04.2015 року звернувся до орендодавця (відповідача) з клопотанням про продовження терміну дії договорів оренди, до якого додав копії договорів оренди землі, копії Витягів з Держаного реєстру речових прав та проекти додаткової угоди про продовження договорів оренди землі. Вказане підтверджується листами №204, 209, 211, 213, 214 від 29.04.2015 року та супровідним листом №219 від 29.04.2015 року з відміткою про отримання.

Відповідь на дане клопотання не надійшла.

Як зазначає позивач, на повторне звернення позивача з клопотанням про поновлення договорів оренди від 15.10.2015 року (листи №720, 732, 727, 734, 736 від 24.09.2015 року та супровідний лист №741 від 24.09.2015 року з відміткою про отримання) Головне управління Держгеокадастру відреагувало пропозицією укладення договору оренди землі зі сплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (лист №4236/0/72-15 від 13.11.2015 року).

Позивач листом №991 від 24.12.2015 року прохав поновити договір оренди на тих самих умовах. Будь-якого реагування на нього не надходило.

Позивач вказує на те, що 03.02.2016 року він направив нагадування про розгляд клопотань №198-218 від 29.04.2015 року та №720-740 від 24.09.2015 року, які теж залишилися без відповіді.

Запропонований орендарем проект додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки орендодавцем не підписано.

Позивач вважає, що ним дотримано вимоги ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів на новий строк, і з урахуванням відсутності письмових заперечень орендодавця щодо поновлення договорів, договори оренди землі від 27.03.2014 року є поновленими.

На підставі викладеного, посилаючись на порушення прав орендаря, що продовжує де-факто користуватися земельною ділянкою, позивач звернувся з позовами про визнання поновленими договорів оренди землі від 27.03.2014 року, укладених між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , на земельні ділянки з кадастровими номерами №5320483600:00:007:0070, №5320483600:00:007:0065, №5320483600:00:004:0389, №5320483600:00:002:0192, №5320483600:00:005:0222 до 31.12.2025 року на умовах додаткових угод до даних договорів (в редакції заяв про зміну предмету позову №189, 188, 191, 190, 196 від 25.04.2016 року).

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що взаємовідносини сторін щодо поновлення договору оренди землі підпадають під дію як першої, так і другої умови ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки орендар своєчасно до сплину терміну дії договорів оренди землі від 27.03.2014 року повідомив про намір продовжити договірні взаємовідносини. Після 31.12.2015 року останній продовжує платно користуватися земельними ділянками, що підтверджується актами огляду земельних ділянок, розрахунками затрат, понесених СПОП Нива , на обробіток посівів земельних ділянок від 12.04.2016 року, довідками щодо відсутності заборгованості виконавчого комітету Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, платіжними дорученнями про сплату орендних платежів за період січень 2014 року - березень 2016 року. У місячний строк після закінчення строку дії договорів орендодавцем не було письмово повідомлено (листом-повідомленням) про заперечення у поновленні договорів.

За викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними щодо визнання поновленими договорів оренди землі від 27.03.2014 року, які укладені між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством Нива , на земельні ділянки з кадастровими номерами №5320483600:00:007:0070, №5320483600:00:007:0065, №5320483600:00:004:0389, №5320483600:00:002:0192, №5320483600:00:005:0222 до 31.12.2025 року на умовах додаткових угод до даних договорів.

При цьому, судом першої інстанції відхилені доводи відповідача про втрату позивачем переважного права на поновлення договорів у зв'язку з недосягненням згоди щодо істотних умов договорів з метою їх поновлення з посиланням на те, що позивач по даний час продовжує користуватись спірними земельними ділянками: посіяв озиму пшеницю під урожай 2016 року, оплачує орендну плату і погоджується укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди під 12% від вартості земельної ділянки. За наведеного, суд першої інстанції вважав, що після підписання додаткових угод про поновлення договорів оренди землі сторони не позбавлені права відповідно до чинного законодавства внести зміни до договорів щодо розміру орендної плати з урахуванням нової відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, положенням статті 33 Закону України Про оренду землі в контексті спірних правовідносин, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою, чергу призвело до невірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відтак, стаття 33 Закону України Про оренду землі містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Так, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Натомість для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 року у справі №6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 року у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15.

У даному випадку в якості підстави для поновлення договору оренди землі від 27.03.2014 року позивач визначає положення статті 33 Закону України Про оренду землі , посилаючись на те, що позивач по даний час продовжує користуватися спірними земельними ділянками, оплачує орендну плату в розмірі 9% від вартості земельної ділянки і погоджується укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди з урахуванням змін в законодавстві про розмір орендної плати, а також вказує на відсутність письмових заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

В силу приписів частин 7-9 статті 33 Закону України Про оренду землі у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору. Наведене є підставою для висновку про застосування до обох правових конструкцій поновлення договору оренди землі частини третьої наведеної норми, відповідно до якої орендар має надіслати проект додаткової угоди орендодавцеві, і, оскільки про пролонгацію може бути остаточно відомо лише через місяць після закінчення строку дії договору, надіслати у цьому випадку проект про продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах після спливу цього місячного строку і відмови у місячний строк укласти відповідну саме частині шостій статті 33 Закону України Про оренду землі додаткову угоду.

Варто відзначити, що виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що реалізація права на поновлення договору оренди, яка передбачена статтею 33 Закону України Про оренду землі , відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. При цьому, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відповідно до пункту 8 договори оренди укладені до 31.12.2015 року. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи-повідомлення з проханням продовжити дію договору оренди землі та проекти додаткової угоди про внесення змін до договорів оренди від 27.04.2015 року.

29.05.2015 року відповідач направив позивачеві лист №5563/2-15, в якому вказав на те, що не погоджується із запропонованим останнім у додаткових угодах терміном дії оренди земельних ділянок та запропонував орендну плату у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

13.11.2015 року на лист позивача щодо поновлення договору оренди, відповідач вказав на те, що проект договору не містить інформації щодо відсотку орендної плати від її нормативно грошової оцінки та запропоновано орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки.

05.01.2016 року відповідач у листі №28-16-777.3-11/ -16 проінформував орендаря про відсутність підстав для продовження договорів оренди земельної ділянки загальною площею 414,74 га.

Таким чином, протягом дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку дії договору та розміру орендних платежів, а також після закінчення строку дії такого договору відповідач висловив свої заперечення щодо його поновлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №6-219цс (постанова від 25.02.2015 року), виходячи із приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України, реалізація права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних у мов договору, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі , переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припиняється.

Дія договорів оренди землі припинилась з 31.12.2015 року, у зв'язку із закінченням строку, на який їх було укладено.

Додаткова угода до договорів оренди землі про їх поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, тобто до 31.01.2016 року, у зв'язку з чим договори оренди землі між сторонами не поновлені, а припинили свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі .

Частиною 9 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, проте, як встановлено апеляційним господарським судом, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку.

Сплата позивачем орендних платежів за користування земельними ділянками після закінчення дії договорів, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договорів оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення платежів не є безумовною підставою продовження договору, термін дії яких закінчився, за умови відсутності волевиявлення відповідача на продовження договорів оренди земельних ділянок.

Крім того, позивач просив поновити договори оренди до 31.12.2025 року на умовах додаткової угоди до даних договорів. Тобто, позивачем запропоновано змінити строк дії договорів від 27.03.2014 року не на той самий строк, який був раніше встановлений до 31.12.2015 року (1 рік та 9 місяців), а поновити на 10 років, що за своєю юридичною природою є пропозицією про внесення змін до договору оренди землі, на яку не поширюється дія статті 33 Закону України Про оренду землі .

Отже, позивачем запропоновано змінити істотну умову договорів оренди землі, а не укласти угоду за наслідками поновлення договорів оренди на той самий строк та на тих самих умовах.

Оскільки позивач не звертався з вимогою продовжити договори на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах), можливо дійти до висновку, що право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору не є порушеним, оскільки з такою пропозицією позивач не звертався, а навпаки просив змінити таку істотну умову договору як строк його дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року, постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2015 року у справі №904/8031/14, постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2015 року у справі 904/3929/14, постанові Вищого господарського суду України від 17.05.2016 року у справі №912/3019/15.

Таким чином, колегія суддів констатує відсутність юридичних фактів, які у відповідності до приписів статті 33 Закону України Про оренду землі , є підставою для поновлення договорів оренди землі.

Враховуючи, що позивач не надав доказів на підтвердження юридичного факту поновлення договорів оренди землі від 27.03.2014 року, як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про поновлення договорів на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі є порушеним з боку відповідача, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За змістом п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові апеляційного господарського суду має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Так, у відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволені позовних вимог, судові витрати за подання позовної заяви відшкодуванню не підлягають, а витрати по сплаті за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню з позивача на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 30.06.2016 року у справі №917/400/16 (яка об'єднує справи: №917/400/16, №917/402/16, №917/408/16, №917/410/16, №917/413/16) скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Нива (37315, Полтавська область, Гадяцький район, с. Красна Лука, вул. Леніна, 20, код ЄДРПОУ 03772275) на користь ОСОБА_5 (37710, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 7579,00 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2017 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Ільїн О.В.