Постанова

від 08.11.2017 по справі 907/515/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2017 р. Справа № 907/515/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІ Менеджмент ( TRI Management ), вх. № ЛАГС 01-05/4887/17 від 17.10.2017 р.,

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року

у справі № 907/515/17 (суддя Йосипчук О.С.),

порушеній за позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон м. Київ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , м. Київ,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Калина Центр , м. Мукачеве, Закарпатської області,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м. Житомир,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРІ Менеджмент ( TRI Management ), м. Рига, Латвійська Республіка,

про: 1) визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2513 з моменту його укладення; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання № 29-5/13, укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив на суму 114030,00 грн. з моменту його укладення; 3) визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2510 з моменту його укладення; 4) визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання № 29-4/13, укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив на суму 87540,00 грн. з моменту його укладення; 5) визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив , посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2504 з моменту його укладення; 6) визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання № 29-2/13, укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Арго Регіон та Товариством з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив на суму 20560,00 грн. з моменту його укладення; 7) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Калина-Центр на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон 5000,00 грн. неустойки (штрафу); 8) стягнення судових витрат (з урахуванням доповнення до позовної заяви вх. № 02.3.1-11/7957/17 від 29.06.2017р.).

За участю представників сторін:

від апелянта/третьої особи-2: Кравець І.В. (п/к на підставі довіреності б/н від 14.08.2017 р.);

від позивача: Патлачук Є.В. (п/к на підставі довіреності б/н від 13.06.2017р.);

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від третьої особи-1: не прибув.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України представникам роз'яснені та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представником апелянта та позивача подано спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання технічними засобами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2017 р., справу № 907/515/17 Господарського суду Закарпатської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.(том ІІ, а. с. 151).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2017 р. (том ІІ, а. с. 152-153) прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІ Менеджмент (вх. № ЛАГС 01-05/4887/17 від 17.10.2017 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 01.11.2017 року, про що сторони та треті особи були, належним чином, повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи)(том ІІ, а. с. 154, 155).

Ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2017 р. у справі № 907/515/17 (том ІІ, а. с. 152-153) /в кількості 10 примірників/ надсилалася судом апеляційної інстанції сторонам та третім особам у справі, за всіма відомими суду адресами сторін та третіх осіб (том ІІ, а. с. 153/зворот), за юридичними адресами зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (знаходяться в матеріалах справи), у позовній заяві, апеляційній скарзі, що підтверджується Списком згрупованих рекомендованих відправлень поданих в поштове відділення № 10 відправника: Львівський апеляційний господарський суд, з відтиском поштового штампа від 23.10.2017 р. за підписами осіб, яка здала на пошту кореспонденцію та працівника поштового відділення, який прийняв кореспонденцію для відправлення, в т.ч. на адресу апелянта: м. Рига, вул. Калею, 47-1 (докази - у справі).

В судове засідання, яке відбулося 01.11.2017 р., представник апелянта прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав лист № 31/10/17 від 31.10.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-04/7373/17 від 01.11.2017 р.), в якому просить долучити до матеріалів справи: копію Статуту ТОВ TRI Management ; копію реєстраційного посвідчення К 164137; копію довідки № 7-3-111184 від 14.08.2017 р.; копію довідки № 7-3-149446 від 11.08.2015 р.; копію листа Вищого спеціалізованого суду України № 6-21283 ск 17 (вих. № 61-56984/0/19-17 від 17.10.2017 р.); копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 09.10.2017 р. провадження № 2/303/115/17; копію касаційної скарги ОСОБА_2 по справі № 303/5163/16; представник апелянта в судовому засіданні надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході апеляційного розгляду даної справи, просить рішення місцевого господарського суду скасувати в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, покликаючись на те, що ТОВ TRI Management є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована згідно законодавства Латвійської Республіки, на підставі договорів купівлі-продажу від 10.03.2015 р. та від 11.03.2015 р. укладеного між АТ Балтік Інтернешнл (Продавець ) та апелянтом (Покупець), які були нотаріально посвідчені за реєстровими №№ 660, 671, 670, 672, з 2015 року та є єдиним власником нерухомого майна, а саме: комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,3025 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно 10.03.2015 р. номер запису про право власності 8988709, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 140762921227; комплексу (АЗС стаціонарного типу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,3000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно 11.03.2015 р. номер запису про право власності 9003511, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207817921104; комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_4, нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2250 га, кадастровий № НОМЕР_3, у державному реєстрі прав на нерухоме майно право зареєстроване 11.03.2015 р. номер запису 9002745, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207793521104; автозаправної станції стаціонарного типу, яка розташованого за адресою: АДРЕСА_5, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,3261 га, кадастровий номер НОМЕР_4, зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно 11.03.2015 р. номер запису про право власності 9004122, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207810421104.

Скаржник стверджує, що 08.07.2016 р., 14.07.2016 р. ТОВ ТРІ Менеджмент стало відомо, що записи № 8988709 від 10.03.2015 р., № 9003511, № 9002745 та № 9004122 від 11.03.2015 р. зникли з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єктах № 1, № 2, № 3 та № 4, а згідно отриманих 21.07.2017 р. Інформаційних довідок апелянту стало відомо, що власником зазначених об'єктів нерухомості №№ 1, 2, 3 та 4 став ОСОБА_2 на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, які нотаріально посвідчені, однак ТОВ ТРІ Менеджмент з часу набуття права власності на об'єкти нерухомості не вчиняв жодних дій та не уповноважував третіх осіб на вчинення будь-яких юридичних дій на відчуження цього майна третім особам, зокрема ОСОБА_2, при цьому скаржник покликається на кримінальне провадження № 22016101110000165 від 07.09.2016 р. яке порушено за заявою ТОВ ТРІ Менеджмент , ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.08.2017 р. по справі 757/42844/17-к, рішення апеляційного суду Житомирської області від 28.03.2017 р. по справі № 295/15677/16-ц; рішення апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2017 р. по справі № 295/199/17; рішення апеляційного суду Черкаської області від 30.05.2017 р. по справі № 22-ц-793/931/2017, рішення апеляційного суду Закарпатської області від29.08.2017 р. по справі 303/5163/16-ц та стверджує, що предметом спору у даній справі № 907/515/17 є майно ТОВ ТРІ Менеджмент , який є власником цього майна, тому просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року по справі № 907/515/17, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від позивача представник прибув, через канцелярію суду подав Заперечення на апеляційну скаргу б/н від 31.10.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-04/7366/17 від 31.10.2017 р.), в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, подав, за супровідним листом б/н від 01.11.2017 р. (вх. № ЛАГС № 01-04/7404/17 від 01.11.2017 р.) копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Арго Регіон , проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у запереченні на апеляційну скаргу, та представник у судовому засіданні пояснив, що рішення у даній справі не зачіпає прав та законних інтересів скаржника, що між скаржником та сторонами у даній справі відсутні будь-які правовідносини, і, що предметом спору у справі № 907/515/17 є договори купівлі-продажу, укладені 29.11.2013 р., всупереч дійсної волі позивача та з порушенням норм чинного законодавства, а саме: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. № 2513; договір купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013 р.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. № 2510; договір купівлі-продажу обладнання № 29-4/13 від 29.11.2013 р.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. № 2504 і договір купівлі-продажу обладнання № 29-2/13 від 29.11.2013 р., що, як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, на яке посилається апелянт, неодноразово, відчужувалося, а тому рішення Апеляційного суду Закарпатської області № 303/5163/16-ц від 29.08.2017 р., на думку представника позивача, не може слугувати доказом того, що третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, є власником даного майна, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно така інформація відсутня, відтак пояснив, що спір про визнання недійсними договорів укладених 29.11.2013 р. у даній справі не зачіпає існуючих прав, обов'язків чи законних інтересів ТОВ ТРІ Менеджмент і просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - без задоволення.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-1 у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.11.2017 р. розгляд даної справи відкладено на 08.11.2017 р., про що сторони та треті особи були повідомлені у спосіб та у порядку передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України (том ІІ, а. с. 228-230/зворот), представники апелянта та позивача, особисто, під розписку (том ІІ, а. с. 224).

У судове засідання, яке відбулося 08.11.2017 р. представник апелянта прибув, через канцелярію суду подав Пояснення № 07/11/17 від 07.11.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-04/7590/17 від 08.11.2017 р.), оскільки ТОВ TRI Management є апелянтом на рішення місцевого суду по справі № 907/515/17, доказів про надсилання, згідно ст. 95 ГПК України, всім учасникам судового процесу у даній справі копії цих пояснень № 07/11/17 від 07.11.2017 р. - не долучив, до пояснень подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ Арго Регіон , представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі та поясненнях, просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року по справі № 907/515/17, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від позивача представник в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у запереченні на апеляційну скаргу, надав пояснення аналогічні викладеному у запереченнях на апеляційну скаргу, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - без задоволення.

Відповідач-1 (ТзОВ Авалон-Інтенсив , код ЄДРПОУ 38792001), повторно, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений судом апеляційної інстанції про день, час та місце розгляду справи за юридичною адресою: 03110, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 9-А, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненому на запит Львівського апеляційного господарського суду (докази - в матеріалах справи), позовній заяві та апеляційній скарзі.

Відповідач-2 (ТзОВ Калина-Центр , код ЄДРПОУ 34162260) явку уповноваженого представника, повторно, не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений про день, час та місце розгляду справи за юридичною адресою: 89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вул. Підлавочна, буд. 17, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого надано Міністерством юстиції України на запит Львівського апеляційного господарського суду (докази - в матеріалах справи), доповненні до позовної заяви (том І, а. с. 87-90).

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів представник, повторно, в судове засідання не прибув, про причини не прибуття не повідомив, був повідомлений про день, час та місце розгляду справи за місцем проживання: АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, що підтверджується відповідним штампом суду на ухвалі від 20.10.2017 р. (том ІІ, а. с. 153/зворот), однак, станом на час розгляду справи, повідомлення про вручення поштовим відділенням зв'язку на адресу суду не поступило.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2017 р. у справі № 907/515/17 прийнято апеляційну скаргу ТОВ ТРІ Менеджмент , вх. № ЛАГС 01-05/4887/17 від 17.10.2017 р. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року у справі № 907/515/17 до провадження та розгляд справи призначено на 01.11.2017 р., про що сторони та треті особи були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи (докази у справі). З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.11.2017 р. розгляд справи було відкладено на 08.11.2017 р., про що сторони та треті особи були повідомлені у порядку та у спосіб передбачений Інструкцією з діловодства в господарських судах України (том ІІ, а. с. 228-23/зворот), представники апелянта та позивача, особисто, під розписку, 08.11.2017 р. (том ІІ, а. с. 224).

Однак, представники відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, у судове засідання жодного разу не прибули.

Стаття 22 та стаття 27 ГПК України зобов'язує сторони та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011р.).

За наведених обставин, враховуючи те, що відповідач-1, відповідач-2 та третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у порядку та у спосіб передбачений Інструкцією з діловодства в господарських судах України (том ІІ, а. с. 152-153/зворот, 154, 155, 224, 225-227/зворот), суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, за наявними в матеріалах справи документами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року по справі № 907/515/17 (суддя Йосипчук О.С.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладений 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2513 з моменту його укладення; договір купівлі-продажу обладнання № 29-5/13, укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" на суму 114 030,00 грн. з моменту його укладення; договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2510 з моменту його укладення; договір купівлі-продажу обладнання № 29-4/13, укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" на суму 87 540,00 грн. з моменту його укладення; договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2504 з моменту його укладення; - договір купівлі-продажу обладнання № 29-2/13, укладеного 29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" на суму 20 560,00 грн. з моменту його укладення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" суму 9600 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" (03110, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 9-А, код 38792001) суму 5000 грн. неустойки та суму 1600 грн. судового збору (пункти 1, 2 та 3 резолютивної частини рішення )(том ІІ, а. с. 120-122, 123-137).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 15.09.2017 р. у справі № 907/515/17, апелянт/третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю TRI Management ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.10.2017 р. № 04/10/17 (вх. № ЛАГС 01-05/4887/17 від 17.10.2017 р.) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року у справі № 907/515/17 (том ІІ, а. с. 152-167), просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017 р. у справі № 907/515/17, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом усіх обставин справи, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що мають значення для справи, що призвело до незаконного та необґрунтованого рішення.

Так, апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована згідно законодавства Латвійської Республіки, що на підставі договорів купівлі-продажу від 10.03.2015 р. та від 11.03.2015 р. укладеного між АТ Балтік Інтернешнл (Продавець ) та апелянтом (Покупець), які були нотаріально посвідчені за реєстровими №№ 660, 671, 670, 672, що ТОВ ТРІ Менеджмент з 2015 року є єдиним власником нерухомого майна, а саме: комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,3025 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно 10.03.2015 р. номер запису про право власності 8988709, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 140762921227; комплексу (АЗС стаціонарного типу), розташованого за адресою: АДРЕСА_3, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,3000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно 11.03.2015 р. номер запису про право власності 9003511, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207817921104; комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_4, нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2250 га, кадастровий № НОМЕР_3, у державному реєстрі прав на нерухоме майно право зареєстроване 11.03.2015 р. номер запису 9002745, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207793521104; автозаправної станції стаціонарного типу, яка розташованого за адресою: АДРЕСА_5, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,3261 га, кадастровий номер НОМЕР_4, зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно 11.03.2015 р. номер запису про право власності 9004122, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 207810421104.

Апелянт зазначає, що 08.07.2016 р., 14.07.2016 р. ТОВ ТРІ Менеджмент стало відомо, що записи № 8988709 від 10.03.2015 р., № 9003511, № 9002745 та № 9004122 від 11.03.2015 р. зникли з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єктах № 1, № 2, № 3 та № 4, а згідно отриманих 21.07.2017 р. Інформаційних довідок апелянту стало відомо, що власником зазначених об'єктів нерухомості №№ 1, 2, 3 та 4 став ОСОБА_2 на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, які нотаріально посвідчені, однак ТОВ ТРІ Менеджмент з часу набуття права власності на об'єкти нерухомості не вчиняв жодних дій та не уповноважував третіх осіб на вчинення будь-яких юридичних дій на відчуження цього майна третім особам, зокрема ОСОБА_2, при цьому скаржник покликається на кримінальне провадження № 22016101110000165 від 07.09.2016 р. яке порушено за заявою ТОВ ТРІ Менеджмент , ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.08.2017 р. по справі 757/42844/17-к, рішення апеляційного суду Житомирської області від 28.03.2017 р. по справі № 295/15677/16-ц; рішення апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2017 р. по справі № 295/199/17; рішення апеляційного суду Черкаської області від 30.05.2017 р. по справі № 22-ц-793/931/2017, рішення апеляційного суду Закарпатської області від29.08.2017 р. по справі 303/5163/16-ц та стверджує, що предметом спору у даній справі № 907/515/17 є майно ТОВ ТРІ Менеджмент , який з 10.03.2015 р. та з 11.03.2015 р. є власником цього майна, тому просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 року по справі № 907/515/17, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник апелянта, зокрема, зазначив, що не належить брати до уваги ту обставину, що договори, які є предметом спору у справі № 907/515/17 були укладені між ТзОВ Арго Регіон та ТзОВ Авалон-Інтенсив - 29.11.2013 році, тобто раніше, ніж були укладені договори між апелянтом, як покупцем, та АТ Балтік Інтернешнл Банк , як продавцем, і не брати до уваги, що ТОВ ТРІ Менеджмент та АТ Балтік Інтернешнл Банк станом на дату укладення спірних договорів (29.11.2013 р.) не були стороною правочинів, які є предметом спору у даній справі, оскільки лише апелянт з 2015 р. є власником цього майна; покликання позивача у позовній заяві на Протоколи загальних зборів учасників ТОВ Агро Регіон від 28.11.2013 р. та додаток № 1 до даного протоколу, які були підписані саме ОСОБА_8, єдиним учасником товариства, яка і була головою зборів, надуманими та безпідставними.

Колегією суддів встановлено, що апелянт/третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 (залучений до участі у даній справі ухвалою місцевого господарського суду від 15 вересня 2017 р.), офіційне найменування якого: Товариство з обмеженою відповідальністю TRI Management ( 1.1. Официальное название - общество с ограниченной ответственностью TRI Management )(п. 1.1. Статуту (Устава) є юридичною особою приватного права, Статут товариства з обмеженою відповідальністю TRI Management зареєстровано в Комерційному реєстрі підприємств Латвійської Республіки 03 січня 2014 року за реєстраційним номером: 40103745787, згідно законодавства Латвійської Республіки, юридична адреса: Riga, Kaleju iela 47-1, LV-1050 /Рига, улица Калею 47-1, LV-1050), дата видачі Реєстраційного посвідчення: 03.01.2014, що підтверджується документами поданими апелянтом до клопотання (вх. № ЛАГС 01-04/7373/17 від 01.11.2017 р.): копією Статуту ТОВ TRI Management , копією Реєстраційного посвідчення комерсанта, копією довідки № 7-3-111184 від 14.08.2017 р., копією довідки № 7-3-149446 від 11.08.2015 р. (том ІІ, а. с. 182-200).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Арго Регіон , є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34779872, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 256, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданим Міністерством юстиції України на запит Львівського апеляційного господарського суду (докази - в матеріалах справи), згідно наявних в матеріалах справи документі, адресою позивача є також: вул. Садова, буд 94, м. Ірпінь, Київська обл., 08200, що підтверджується Статутом (том І, а. с. 29-44), який нотаріально посвідчений 26.09.2013 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Софійченко Н.А., зареєстровано в реєстрі за № 1930.

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Авалон-Інтенсив є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38792001, місцезнаходження юридичної особи: 03110, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 9-А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданому Міністерством юстиції України на запит Львівського апеляційного господарського суду (докази - в матеріалах справи).

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю Калина-Центр є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34162260, місцезнаходження юридичної особи: 89600, Закарпатська обл., місто Мукачеве, вул. Підлавочна, буд. 17, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого Міністерством юстиції України на запит Львівського апеляційного господарського суду (докази - в матеріалах справи).

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 є фізичною особою, місце проживання: АДРЕСА_1.

Як вбачається із змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" (позивач - у справі) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" (відповідач-1 - по справі), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр" (відповідач-2 - по справі) із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання, а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. реєстраційний № 2513, договору купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013 р., договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. реєстраційний № 2510, договору купівлі-продажу обладнання № 29-4/13 від 29.11.2013 р., договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. реєстраційний № 2504 і договору купівлі-продажу обладнання № 29-2/13 від 29.11.2013 р., а також стягнення з відповідача-2, 5000 грн. за порушення умов договору (п. 8.2.).

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланням на те, що прийняте рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон", яке оформлене протоколом від 28.11.2013 р., згідно з яким було вирішено продати частину майна товариства, зокрема, комплекси АЗС із відповідним обладнанням до них: комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № 1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення №VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв. м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв. м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III.

Позивач стверджує, що істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені позивачем у додатку 1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р., відповідно до умов якого право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно. Власне, з цього ж моменту у покупця виникає і право здійснити перереєстрацію за собою право власності на відповідне майно.

Поряд з цим, всупереч обумовлених правил взаємодії, що викладено у згаданому вище додатку до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р., у договорах купівлі-продажу нерухомого майно міститься умова про те, що право власності на предмет продажу виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у договорах купівлі-продажу обладнання передбачено перехід права власності на об'єкт продажу, поряд із ризиками його випадкової втрати та пошкодження, від продавця до покупця не з моменту повної оплати за договором, а з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін, що чітко суперечить волі вищого органу управління товариством.

Позивач стверджує, що про факт укладання оспорюваних договорів із умовами, що прямо суперечать волі ТОВ "Арго-Регіон" йому стало відомо 02.04.2015 р. під час проведення позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон".

Саме на наведених вище підставах позивач і просить визнати недійсними договори купівлі продажу, обгрунтовуючи свої вимоги посиланням на приписи ст. 203, 215 та 228 ЦК України.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Калина-Центр" (відповідач-2 - у даній справі) 5000,00 грн. штрафу, обгрунтовуючи свої вимоги в цій частині тим, що 28.11.2013 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір про надання консалтингових послуг №11/1-13, згідно з яким відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання розробити проекти оскаржуваних договорів купівлі-продажу з огляду на установлені позивачем істотні умови вчинення правочинів. Невиконання, або неналежне виконання цього зобов'язання забезпечується неустойкою у розмірі 5000,00 грн., оскільки відповідач-2 свої зобов'язання належним чином не виконав, останній має сплатити позивачеві штраф у розмірі 5000,00 грн., згідно із умовами договору.

Ухвалою місцевого суду від 15 вересня 2017 року у справі № 907/515/17 до участі у даній справі відповідно до ст. 27 ГПК України, третьою особою-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 залучено Товариство з обмеженою відповідальність Трі Менеджмент (вул. Калею, 47-1, м. Рига, Латвійська Республіка, LV-1050)(том ІІ, а. с. 118-119), згідно з поясненнями якої, остання вважає себе власником майна, відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених з АТ Балтик Інтернешнл Банк 10.03.2015 р. та 11.03.2015 р.

Як вбачається з матеріалів даної справи, на запит суду, представник третьої особи не підтвердив факту внесення відомостей про нього, як власника спірного майна, до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, однак зіслався на рішення Апеляційного суду Закарпатської області, яким це майно витребовується на його користь у третіх осіб, які не являються сторонами і учасниками цього спору. Власне на цій підставі місцевий господарський суд залучив Товариство з обмеженою відповідальність ТРІ Менеджмент до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача-2.

Як зазначив місцевий господарський суд: Окремо, представник третьої особи надав суду пояснення, згідно з якими його, як власника цього спірного майна було знято з реєстрації без установлених підстав. Доказів перебування (в минулому) відомостей про нього, як власника в єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, третьою особою не надано на запит суду .

Колегія суддів дослідила матеріали даної справи, заслухала пояснення представників сторін, які прибули у судове засідання, констатує наступне.

Предметом спору у справі № 907/515/17 є: визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання, а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна, який було укладено 29.11.2013 р.,нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2513, договору купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013 р., договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2510, договору купівлі-продажу обладнання № 29-4/13 від 29.11.2013 р., договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2504 і договору купівлі-продажу обладнання № 29-2/13 від 29.11.2013 р.

Сторонами за вищевказаними правочинами, які позивач просить визнати недійсними є: ТОВ Агро Регіон та ТОВ Авалон-Інтенсив .

Сторонами за договором № 11/1-13 про надання консалтингових послуг від 28 листопада 2013 року згідно умов якого (абзац четвертий п. 8.2.) позивач просить стягнути 5000,00 грн. є: ТОВ Агро Регіон та ТОВ Калина-Центр .

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, що 28.11.2013р. загальними зборами учасників ТОВ "Агро Регіон" було прийнято рішення про продаж частини майна товариства, зокрема: комплекси АЗС із відповідним обладнанням до них: комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення №VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв. м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв. м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III, обумовивши при цьому істотні умови вчинення цих договорів, виклавши їх у Додатку №1 до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Арго Регіон" від 28.11.2013 р.

Про прийняття наведеного вище рішення вищого органу управління товариства позивача, згідно із поясненнями сторін спору, останні проти цього не заперечили.

Означені висновки місцевим господарським судом складено і із урахуванням змісту постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 р. у справі № 907/991/15, якою констатовано факт недоведеності у апеляційній інстанції факту існування додатку до протоколу зборів учасників ТОВ "Агро Регіон" від 28.11.2013 р., а не факт відсутності цього додатку, як юридичне явище. Зважаючи на таке, судом додатково піддано аналізу, як пояснення позивача, так і пояснення відповідача, якими визнається цей факт. За відсутності заперечень проти цього, суд вважає допустимим застосувати у ситуації правила ч.1 ст.35 ГПК України.

Разом з цим, прийняття рішення про продаж частини активів товариства позивача, обумовлено умовами, за яких відбудеться акт відчуження цього майна. Істотні умови договорів купівлі-продажу були визначені позивачем у додатку 1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р. Цими ж документами директора Товариства уповноважено укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" договори купівлі продажу на умовах визначених додатком 1 протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р. (том І, а. с. 51-52).

Як слідує із п. 4 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р. (том І, а. с. 52) право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно.

При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі-продажу та оформляється актами приймання-передачі і з моменту підписання таких актів приймання-передачі, покупець має право володіти та користуватись майном, а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п. 3 додатку №1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р.).

Саме для розроблення та виготовлення відповідних проектів договорів між позивачем та відповідачем-2 (ТзОВ Калина-Центр ) і було укладено 28.11.2013 р. договір про надання консалтингових послуг №11/1-13, у якому ТОВ "Арго Регіон" виступає Замовником , а ТОВ "Калина-Центр" - Виконавцем (том І, а. с. 91-93).

Відповідно до п.1.1. ст. 1 наведеного вище договору про надання консалтингових послуг, виконавець (відповідач-2) зобов'язується надавати Замовнику комплексні консалтингові послуги, які полягають в розробленні для замовника проектів договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого і рухомого майна (у випадку необхідності - змін до таких договорів), що будуть укладатись замовником як покупцем чи продавцем, у відповідності з нормами закону та істотними умовами, що будуть визначені замовником; аналізі правового статусу майна, що буде об'єктом купівлі-продажу та правовстановлюючих документів на таке майно; участі у переговорах з укладенні, посвідченні та виконанні договорів купівлі-продажу та допомозі у розв'язанні конфліктних ситуацій, що можуть виникати при укладенні, посвідченні та виконанні таких договорів; юридичному супроводі Замовника під час нотаріального посвідчення укладених договорів; наданні консультацій з питань, які виникатимуть при виконанні договорів.

Як вбачається із матеріалів справи, у подальшому, між ТОВ "Арго Регіон", як продавцем, та ТОВ "Авалон-Інтенсив", як покупцем, 29.11.2013 році було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна (обладнання), якими опосередковано здійснено продаж майна.

Зокрема, між позивачем та відповідачем-1 у даній справі, було укладено: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.А., зареєстровано в реєстрі за № 2513 (том І, а. с. 53-55), договір купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013 р. на суму 114 030,00 грн. (том І, а. с. 60-62) з додатком № 1 до договору купівлі-продажу обладнання № 29-4/13 від 29.11.2013 р. Специфікація (том І, а. с. 63-66), договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.А. та зареєстровано в реєстрі за № 2510 (том І, а. с. 56-59), договір купівлі-продажу обладнання № 29-4/13 від 29.11.2013 р. на суму 87 540,00 грн, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. нотаріально посвідчений 29.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.А., зареєстровано в реєстрі за № 2504; договір купівлі-продажу обладнання № 29-2/13 від 29.11.2013 р. з Додатком № 1 Специфікація , які містять умову про момент переходу права власності на спірне майно не внаслідок настання певної події, яку обумовлено рішенням зборів учасників товариства позивача, а з моменту державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до умов ст. 8 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.А., зареєстровано в реєстрі за № 2513, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.А., зареєстровано в реєстрі за № 2510, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.А., зареєстровано в реєстрі за № 2504, право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з умовами п. 2.3. ст. 2 договорів купівлі-продажу обладнання № 29-5/13, № 29-4/13 та № 29-2/13 від 29.11.2013 р. - право власності на об'єкт продажу, а також ризики його випадкової втрати та пошкодження переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін.

Поряд з цим, наведені вище умови оспорених договорів щодо моменту переходу права власності на об'єкти продажу істотно відрізняються за правовими наслідками від наслідків, які мали на меті збори учасників товариства позивача і, відповідно, суперечать волі товариства, оскільки суперечать п. 4 додатку № 1 до протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р. Адже, намагаючись захистити себе від невиконання грошового зобов'язання покупцем, позивач виявив свою волю передати право власності з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені договорами купівлі-продажу. І лише після цього у покупця (відповідач-1 у справі) і виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Авалон-Інтенсив" (відповідач-1 у справі) здійснило реєстрацію за собою права власності на придбане за оскаржуваними договорами майно, ще до моменту проведення розрахунку за це майно.

Наведене вище підтверджується і змістом заперечення відповідача-1 проти позову, які є в матеріалах даної справи (том ІІ, а. с. 1-2), у якому ТОВ Авалон-Інтенсив визнав, що між ним і позивачем дійсно було укладено протокол про наміри від 21.10.2013 р, п.3.6. якого передбачає умови переходу предмета продажу до покупця після проведення повного розрахунку, однак не вважає означений протокол попереднім договором, що у свою чергу, не породжує будь-яких правових наслідків, передбачених ст.635 ЦК України. Вважаючи правомірним оформлення права власності за собою, у спірній ситуації, незалежно від здійснення плати за придбаний товар, відповідач-1 визнає, що він та позивач самостійно визначили безпосередньо у оспорюваних договорах умови та порядок переходу права власності на предмет продажу, з огляду на що умова попередньої оплати (100% авансу), яка викладена у рішеннях вищого органу управління товариством позивача, не повинна прийматись до уваги, як така, що не являє собою умову договору. Не заперечені ці факти і представником третьої особи. Наведені вище пояснення у сукупності із наявними у справі матеріалами місцевий суд правомірно вважає достатніми для висновку про перехід права власності на предмет продажу від позивача до відповідача без попередньої оплати цього майна (ч.1 ст.35 ГПК України).

Поряд з цим, наведені вище дії відповідача-1 суперечать умовам правочину, який намагався вчинити позивач у справі; він у рішенні зборів учасників виявив свою волю не тільки про намір відчужити свої активи, але і про спосіб та умови переходу права власності на ці активи. І, якщо договір не відображає реальну волю правовласника, він не може бути підставою для реалізації цієї волі правовласника. Зважаючи на таке, в результаті таких дій відповідача-1, майно незаконно вибуло з власності позивача, що підтверджується довідками №№ 89265830, 89265309, 89264452 дата їх формування: 09.06.2017 р. з реєстру речових прав на нерухоме майно (том І, а. с. 72-75, 76-79, 80).

Будь-які докази про оплату відповідачем-1 позивачу протягом 2013 р., а також у інший період, коштів за придбане майно в матеріалах справи відсутні, сторонами, в т.ч. відповідачем-1 та апелянтом, суду не представлені.

Відповідно до ч.1 ст. 58 закону України "Про господарські товариства", ч.1 ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Положення ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачає право загальних зборів приймати рішення у всіх питаннях діяльності товариства, у тому числі і тих, що віднесені до компетенції інших органів.

Обсяг повноважень керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" щодо підписання оскаржуваних договорів купівлі-продажу були чітко визначені протоколом загальних (позачергових) зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" від 28.11.2013 р. та додатком 1 до даного протоколу. При цьому позивач визначив істотною умовою договорів купівлі продажу комплексів АЗС та обладнання до них момент переходу права власності на майно до покупця - лише з моменту проведення покупцем повного розрахунку за придбане майно.

З наведеного вище витікає, що оскаржувані договори купівлі-продажу були спрямовані на заволодіння майном позивача у спосіб, що не відображає волю правовласника. За таких обставин, слід визнати, що ці договори містять елементи, які посягають на право власності позивача, а відтак, є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним (п.2, ч.2 ст. 16 ЦК України).

Як вбачається з ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Хоча, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який виконаний у формі, що не відображає волю суб'єкта права щодо способу та умов вступу у правовідносини з іншим суб'єктом права є нікчемним, оскільки направлений на незаконне заволодіння об'єктами. І, оскільки ст.228 ЦК України не містить приписів про встановлення майнових наслідків, судом мають застосовуватись загальні правові наслідки, передбачені ст.216 ЦК України, зокрема одностороння або двостороння реституція.

Цивільний кодекс України (ст. 204 ЦК) установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Отож, хоча правочин належить до правомірних дій, але може порушувати права його учасників, а також третіх осіб, публічний порядок тощо. Шляхом укладання правочину суб'єкти цивільних відносин виконують свої правомочності, реалізують суб'єктивні цивільні права шляхом передання цих прав іншим учасникам. Суб'єкти цивільних правовідносин можуть набувати чи змінювати цивільні права і обов'язки. Однак у здійсненні цивільних прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю чи культурній спадщині (ст. 137 ЦК України).

Сторони договірних правовідносин мають суб'єктивні права і обов'язки. Порушення суб'єктивних прав є підставою виникнення охоронюваного правовідношення, в рамках якого відбувається захист порушених прав. Це може здійснюватися шляхом зміни і припинення правовідношення, що виникає на підставі договору.

Відповідно до ч.ч.4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено судам України, що відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: стосовно положення ч. 2 ст. 215 ЦК про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо.

Враховуючи наведе вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 року, нотаріально посвідчений 29.11.2013 року, зареєстровано в реєстрі за № 2513, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року, зареєстровано в реєстрі за № 2510, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р., нотаріально посвідчений 29.11.2013 року, зареєстровано в реєстрі за № 2504, а також договорів купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013 р., № 29-4/13 від 29.11.2013 р. та № 29-2/13 від 29.11.2013 р., з моменту їх укладення.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому для захисту майнового права, з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, наслідки, визначені в законі, повинні застосовуватися незалежно від того, чи наведені вони у позовній заяві (узагальнення Верховного суду України від 24.11.2008р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Відповідно до довідок №№ 89265830, 89265309, 89264452 від 09.06.2017 р. з реєстру речових прав на нерухоме комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 182,3 кв. м. та складається з операторної-магазину № 1 площею 83,3 кв. м., позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв. м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв. м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № І-ІІ; автозаправочна станція стаціонарного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 164,4 кв. м. та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № УІІ1, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № 1-У, мощення УІ-УІІ; комплекс (АЗС стаціонарного типу), що розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 165 кв. м. та складається з операторної - магазину, позначеного за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-11, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-ІУ-У, замощення №УІ-УІІ належать на праві власності з 12.07.2016 року ОСОБА_2 (третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - у даній справі).

Відтак, судом встановлено, що в результаті виконання недійсних договорів та проведення ряду реєстраційних дій майно незаконно вибуло з власності позивача, а тому враховуючи рекомендації, викладені в узагальненнях Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, суд окрім констатації недійсності правочинів визначає правові наслідки їх недійсності.

За таких обставин, враховуючи рекомендації, викладені в узагальненнях Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, суд, окрім констатації недійсності правочинів констатує, що з моменту недійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013 р. нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2513, від 29.11.2013 р. нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2510, від 29.11.2013 р. нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2504, а також договорів купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013 р., № 29-4/13 від 29.11.2013 р. та № 29-2/13 від 29.11.2013 р. має бути відновлене право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" (код ЄДРПОУ: 34779872, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256) на комплекс: (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3000 га за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 165,00 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-ІІ, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-IV-V, замощення № VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,3261 га за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 164,4 кв. м., та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № VIII, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № I-V, мощення VI-VII; автозаправочну станцію стаціонарного типу (АЗС стаціонарного типу), який знаходиться на земельній ділянці площею 0,2250 га за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 182,3 кв. м., та складається з операторної-магазину № 1, площею 3,3 позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв. м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № I-III.

Місцевий суд зауважив, що у випадку необхідності, позивач вправі заявити і вимогу про застосування особливого наслідку недійсності правочину - визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності, прийнятого на підставі ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст. 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у випадку визнання договору нечинним, рішення про державну реєстрацію за новим власником, на підставі оспорюваного договору, перестає бути підставним (обгрунованим).

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, ст. 334 ЦК України передбачено момент набуття права власності за договором, який полягає в тому, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору (правова позиція Верховного суду України, висловлена в постанові від 18 грудня 2013 року у справі за № 6-127цс 13). Підставою переходу права власності на майно до покупця є саме договір купівлі-продажу, а не державна реєстрація права власності, яка є лише підтвердженням факту переходу права власності, і є похідною від умов, зазначених в договорі купівлі-продажу.

А, відтак, оскільки договори купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання були укладені з відступом від підписаного раніше Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та Додатку 1 до даного Протоколу, то відсутні правові підстави і для державної реєстрації права власності на майно за покупцем.

Далі, розглядаючи позовні вимоги позивача до відповідача-2 (ТОВ Калина-Центр ), місцевий суд встановив, що 28.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон" (позивач - у справі, Замовник - за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Центр" (відповідач-2 - у справі, Виконавець - за договором) було укладено Договір про надання консалтингових послуг №11/1-13.

Відповідно до п.1.1. ст. 1 "Предмет Договору" про надання консалтингових послуг №11/1-13, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику комплексні консалтингові послуги, які полягають в розробленні для Замовника проектів договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого і рухомого майна (у випадку необхідності - змін до таких договорів), що будуть укладатись Замовником як покупцем чи продавцем, у відповідності з нормами закону та істотними умовами, що будуть укладенні, посвідченні та виконанні договорів купівлі-продажу та допомозі у розв'язанні конфліктних ситуацій, що можуть виникати при укладенні, посвідченні та виконанні таких договорів; юридичному супроводі Замовника під час нотаріального посвідчення укладених договорів; наданні консультацій з питань, які виникатимуть при виконанні договорів.

Рішенням позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго Регіон", оформленим Протоколом від 28 листопада 2013 року, вирішено продати частину майна товариства.

Істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені у Додатку 1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р. та було уповноважено директора товариства укласти відповідні договори купівлі продажу на визначених умовах.

Проекти відповідних Договорів купівлі-продажу, на виконання вищезазначеного Договору про надання консалтингових послуг, доручено розробляти ТОВ "Калина-Центр". Відповідачу-2 також були надані для розробки проектів договорів рішення загальних зборів, що оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додаток 1 до Протоколу. Так, відповідно до п.4 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р. право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені Договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно. При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється Актами приймання-передачі і з моменту підписання таких Актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п. 3 Додатку № 1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013 р.).

В подальшому між Позивачем та ТОВ "Авалон-Інтенсив" були укладені наступі договори купівлі продажу нерухомого майна - автозаправних станцій (АЗС) та договори купівлі-продажу рухомого майна: відповідного обладнання до таких АЗС, що в цілому у їх поєднанні складають майновий комплекс автозаправних станцій стаціонарного типу:

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: АДРЕСА_3, що посвідчений 29.11.2013 р. Бабенко В.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2513 (далі за текстом - Договір р/№ 2513), та Договір купівлі-продажу обладнання № 29-5/13 від 29.11.2013р. на суму 114 030,00 грн.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: АДРЕСА_5, що посвідчений 29.11.2013 р. Бабенко В.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2510 (далі за текстом - Договір р/№ 2510) та Договір купівлі-продажу обладнання № 29-4/13 від 29.11.2013р. на суму 87 540,00 грн.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: АДРЕСА_4, що посвідчений 29.11.2013 р. Бабенко В.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 2504 (далі за текстом - Договір р/№2504) та Договір купівлі-продажу обладнання № 29-2/13 від 29.11.2013р. на суму 20 560,00 грн.

Договори купівлі-продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна нерозривно поєднані між собою єдиною та спільною для сторін господарською метою: купівля-продаж майнового комплексу, який включає в себе як об'єкт нерухомості (АЗС стаціонарного типу, що складається із будівель та споруд), так і обладнання, яке знаходиться на вказаному комплексу (АЗС стаціонарного типу) та використовується в ході його господарської експлуатації.

Відмінність між вищевказаними документами та фактично укладеними договорами полягала у викладенні положення щодо переходу права власності на придбане майно.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними договорів та стягнення неустойки встановленої договором за неналежне виконання договірного зобов'язання поєднані між собою обставинами спору і можуть розглядатись у одному позовному провадження.

Згідно з п. 8.2 ст. 8 Договору про надання консалтингових послуг від 28.11.2013 р., за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, Виконавець несе відповідальність, в тому числі за: - розробку проекту договору чи іншого документа, що не відповідає чинному законодавству чи істотним умовам, визначених Замовником у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Калина-Центр" підготував для Позивача проекти договорів, що не відповідають істотним умовам, що визначені Замовником у рішенні загальних зборів, яке оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додатку 1 до Протоколу.

Вищенаведене свідчить про те, що ТОВ "Калина-Центр" не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також ст. 611 Цивільним кодексом України встановлено відповідальність за порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, а також на підставі п. 8.2 ст. 8 Договору про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013 року, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про стягнення з відповідача-2:ТОВ "Калина-Центр" на користь Позивача 5000,00 грн. за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Колегія суддів заслухала пояснення представника апелянта (Товариства з обмеженою відповідальністю TRI Management ( ТРІ Менеджмент ) у даній справі, дослідила і оцінила докази, на які останній покликається в апеляційній скарзі, як на підставу своїх вимог про скасування в повному обсязі рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 вересня 2017 р. у справі № 907/515/17 та постановлення нового рішення, про відмову у позові в повному обсязі, встановила наступне.

Як вбачається з поданих апелянтом у справу доказів, всі події та обставини справи, на які покликається апелянт, а також судові рішення, подані апелянтом у дану справу та, які останній просить застосувати відповідно до ст. 35 ГПК України, стосуються іншого періоду в часі, починаючи з 10.03.2015 року та з 11.03.2015 року, тобто з часу, коли між ТОВ TRI Management ( ТРІ Менеджмент ) та АТ Балтік Інтерншнл Банк ( Baltik International Bank ) були укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріально посвідчені за реєстровими №№ 672, 671, 670 (том І, а с. 104-107, 108-111, 112-115).

Як зазначено вище у цій постанові, предметом спору у справі № 907/515/17 є визнання недійсними договорів, які були укладені 29.11.2013 р. між ТОВ Арго Регіон (позивачем) та ТОВ Авалон-Інтенсив (відповідачем-1), тобто значно раніше до подій та обставин, на які покликається апелянт в апеляційній скарзі, і, останній не був стороною укладених (29.11.2013 р.) договорів, та не міг бути, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Статут ТОВ TRI Management ( ТРІ Менеджмент ), підписаний засновником, 27 листопада 2013 року; компанія (Firma: Sabiedrїba ar ierobezotu atbildїbu TRI Management ) зареєстрована в Комерційному Регістрі Підприємств Латвійської Республіки (Konersanta Registracijas Apliecїba) - 03 січня 2014 року за єдиним реєстраційним номером: 40103745787; з 17.02.2014 р. останньому присвоєно ідентифікатор отримувача платежів єдиного платіжного євро простору, згідно підпункту 2-1 статті 4 Закону О Регистре предприятий Латвийской Республики и пункту 21 переходных правил , що підтверджується документами поданими апелянтом (вх. № ЛАГС 01-04/7373/17 від 01.11.2017 р.): копією Статуту ТОВ TRI Management , копією реєстраційного посвідчення; копією довідки № 7-3-111184 від 14.08.2017 р., копією довідки № 7-3-149446 від 11.08.2015 р. (том ІІ, а. с. 182-200), відтак останнє, за законодавством Латвійської Республіки, з дати реєстрації в Комерційному Регістрі підприємств Латвійської Республіки набуло статусу юридичної особи і права ведення бізнесу. Реєстрація компанії в Державному реєстрі підприємств Латвійської Республіки є обов'язковою у мовою для ведення бізнесу. Компанії присвоюється статус юридичної особи і видається дозвіл на ведення законної економічної діяльності лише після реєстрації в даному реєстрі (Регістрі).

З наведеного вбачається, що на момент укладення договорів (29.11.2013 р.), які є предметом спору у справі № 907/515/17, компанія апелянта ще не була зареєстрована як юридична особа в Комерційному Регістрі підприємств Латвійської Республіки, відтак спірними правочинами, укладеними 29.11.2013 р., тобто до реєстрації компанії апелянта в Комерційному Регістрі, не могли бути порушені права та законні інтереси останнього. Разом з тим предмет спору у даній справі, не зачіпає існуючих прав, обов'язків чи законних інтересів апелянта (ТОВ ТРІ Менеджмент ( TRI Management ), які виникли, відповідно, з 10.03.2015 р. та з 11.03.2015 р.

Колегія суддів також не бере до уваги покликання апелянта на ст. 35 ГПК України та судове рішення Апеляційного суду Закарпатської області у справі № 303/5163/16-ц датоване 29.08.2017 р., а також інших судових рішень, кримінальне провадження № 22016101110000165 від 07.09.2016 р., вироку за яким, ще не постановлено, та, на які покликається апелянт, як на підставу своїх вимог, оскільки вони стосуються періоду з 10.03.2015 р. та з 11.03.2015 р., коли, як стверджує апелянт, він набув права власності на майно на підставі договорів купівлі-продажу укладених між ТОВ ТРІ Менеджмент ( TRI Management ) та АТ Балтік Інтернешнл Банк (Республіка Латвія). Правовідносини, які виникли в наступному між ТОВ Авалон-Інтенсив , ТОВ Торговий дім Білоруські Нафтопродукти , ОСОБА_2, ТОВ Компанія Нафта-Трейд , ТОВ Нафтогазова компанія Народна та апелянтом стосуються інших договорів та іншого періоду в часі, однак жодним чином не раніше ніж 10.03.2015 р. та 11.03.2015 р. Станом на 29.11.2013 р. (дата укладення договорів, які є предметом спору у даній справі), як зазначено вище у цій постанові, апелянт ще не набув права власності на майно, на яке покликається, а між скаржником та сторонами у справі відсутні будь-які правовідносини.

Як вбачається з матеріалів даної справи, майно, на яке покликається апелянт в апеляційній скарзі, неодноразово, відчужувалося, а тому рішення Апеляційного суду Закарпатської області у справі № 303/5163/16-ц від 29.08.2017 р., ухвала Печерського суду міста Києва від 07.08.2017 р. по справі № 757/42844/17-к, стосуються періоду, з 10.03.2015 р. та з 11.03.2015 р., тобто з часу, коли ТОВ ТРІ Менеджмент уклав договори купівлі-продажу з АТ Балтік Інтернешнл Банк , і, не можуть застосовуватись до правовідносин, які виникли раніше, станом на 29.11.2013 р., відтак спір у даній справі не зачіпає існуючих прав та інтересів ТОВ ТРІ Менеджмент .

Частиною 1 статті 1 ГПК України передбачено право підприємств та організацій звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Таким чином, основою для звернення до господарського суду має бути наявність порушеного або оспорюваного права чи інтересу особи.

Отже, відповідно до вищезазначених приписів чинного законодавства, за відсутності порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а такі інтереси апелянта станом на 29.11.2013 р. (на дату укладення спірних договорів) порушені не були, не наділене правом звертатися до господарського суду з вимогами у даній справі. Права ТОВ ТРІ Менеджмент , яке вважає себе власником певного майна можуть бути захищені і інший, передбачений законом спосіб поза межами справи, що розглядається.

В апеляційній скарзі апелянт не наводить жодних підстав незаконності чи необгрунтованості рішення місцевого господарського суду від 15.09.2017 р. у справі № 907/515/17 окрім того, що скаржник вважає себе власником майна, яке набув, як вбачається з матеріалів справи, з 10.03.2015 р. та з 11.03.2015 р.

Апелянт в апеляційній скарзі також покликається на те, що рішення суду першої інстанції постановлено без з'ясування всіх обставин справи, не досліджено ті обставини, які мають суттєве значення для правильного розгляду справи, не надано правильну оцінку доказам, а саме рішення суперечить нормам матеріального та процесуального права, при цьому, скаржник не зазначає, які саме обставини не досліджено, яким конкретно доказам дано неправильну оцінку та яким нормам матеріального та/або процесуального права суперечить рішення суду першої інстанції.

Відтак, враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному рішенні, а інші підстави для скасування рішення, визначених ст. 104 ГПК України відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ ТРІ Менеджмент ( TRI Management ) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017 р. у справі № 907/515/17 слід відмовити.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів вважає за необхідне виправити помилки (описки) наявні у рішенні шляхом внесення змін в пункт 2-й резолютивної частини рішення, після слів: Арго Регіон цифри та слова (04176,м. Київ, вулиця Електриків, будинок 26, код 38792001) замінити цифрами та словами (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 34779872); пункт 3-й резолютивної частини викласти у такій редакції: 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Калина-Центр (89600, місто Мукачеве, вулиця Підлавочна, будинок 17, код ЄДРПОУ 34162260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 34779872) суму 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) неустойки та суму 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) витрат на сплату судового збору , не змінюючи при цьому суті рішення. В іншій частині рішення місцевого суду - залишити без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32 - 34, 43, 49, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

2. Внести зміни в пункт 2-й резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2017 р. у справі № 907/515/17 після слів: Арго Регіон цифри та слова (04176, м. Київ, вулиця Електриків, будинок 26, код 38792001) замінити цифрами та словами: (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 34779872); пункт 3-й резолютивної частини рішення викласти у редакції: 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Калина-Центр (89600, місто Мукачеве, вулиця Підлавочна, будинок 17, код ЄДРПОУ 34162260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арго Регіон (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 34779872) суму 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень) неустойки та суму 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) витрат на сплату судового збору , не змінюючи при цьому суті рішення. В іншій частині рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин

08.11.2017 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 14.11.2017 р.