Ухвала

від 02.11.2017 по справі 760/23367/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/23367/17-к

1-кс-15627/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про арешт майна.

Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні слідчої групи детективів Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження за № 42015000000001349 від 07.07.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.02.2015 року комітетом з конкурсних торгів Міністерства внутрішніх справ України прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі для потреб міністерства предмету рюкзаків. За результатами застосування переговорної процедури МВС України закупило у ТОВ «Дніпровенд» (код ЄДРПОУ 36296623) рюкзаки в кількості 5000 одиниць. Разом з тим у ТОВ «Дніпровенд» відсутнє необхідне обладнання, кваліфіковані працівники, наявність документального підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів. Представництво ТОВ «Дніпровенд» під час проведення переговорної процедури закупівлі здійснював ОСОБА_3 .

Крім того, встановлено, що вказана закупівля була здійснена за завищеними цінами, а вибір вказаних переможців відбувся за особистого втручання колишнього заступника Міністра внутрішніх справ ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_5 , при чому товар був поставлений не своєчасно.

В подальшому, за результатами проведених 09.02.2015 та 16.02.2015 року переговорних процедур закупівель, між Міністерством внутрішніх справ України та ТОВ «Дніпровенд» 25.02.2015 року укладено договір з про закупівлю 5000 рюкзаків на суму 14495000 грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що поставлений ТОВ «Дніпровенд» товар не відповідав вимогам, що встановлювались МВС України. Також встановлено, що директор ТОВ «Дніпровенд» ОСОБА_6 жодної господарської діяльності не здійснював, не виготовляв та не поставляв вказаний товар (рюкзаки). Кошти в сумі 14495000 грн, отримані ТОВ «Дніпровенд» від МВС України були переведені на рахунки суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності та в подальшому зняті готівкою та передані особам, що не мають жодного відношення до діяльності ТОВ «Дніпровенд».

Таким чином у органу досудового розслідування існує обґрунтована підозра, що колишній заступник Міністра внутрішніх справ ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вчинили розтрату ввірених ОСОБА_4 бюджетних коштів в особливо великих розмірах, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За таких обставин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що, відповідно до листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», у власності ОСОБА_4 знаходяться квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, встановлено, що у власності дружини ОСОБА_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з 08.09.1984, знаходяться:

- житловий будинок та інші будівлі, у тому числі господарська будівля, сарай, гараж, погреб, літня кухня, баня, сарай, літня кухня, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано 19.12.2011 за час шлюбу, тому належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності;

- житловий будинок та інші будівлі, у тому числі альтанка, гараж, навіс, сарай, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано 21.12.2011 за час шлюбу, тому належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Заслухавши думку учасників судового розгляду дослідивши матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У ч. 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частинами 2, 5 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та у випадку доведеності його вини санкція статті 191 передбачає, зокрема, додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Обставини можливого вчинення кримінального правопорушення є предметом досудового розслідування, що на даний час ще триває, тому в такому випадку вбачається за можливе накласти арешт на майно, що належить підозрюваному та його дружині на праві спільної сумісної власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню в частині накладення арешту інші будівлі, у тому числі господарські будівлі, сарай, гараж, погреб, літню кухню, баню, сарай, літню кухню, оскільки детективом не доведено факт перебування таких будівель за вказаними адресами.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 ;

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_7 .

Арешт на майно накласти на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001349 від 07 липня 2015 року.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: