Постанова

від 13.11.2017 по справі 904/10331/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017 року Справа № 904/10331/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дармін М.О.,Іванов О.Г.

При секретарі Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3/17 від 12.12.2016 р., ;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином( поштове повівдомлення а.с.78, т.4)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод",

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017року

(за заявою: Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро, про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017року)

у справі № 912/2065/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртех", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення 5259057,56 грн за договором поставки № 14053т від 25.07.2014

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017 року ( головуючий колегії -суддя Воронько В.Д., члени колегії-судді:ОСОБА_2, ОСОБА_3О.) у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року у справі № 904/10331/15 до 31 березня 2018 року.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що станом на 01 вересня 2017 року кредиторська заборгованість Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" складає 214837000тис.гривень, а дебиторська заборгованість становить 19103000 тис.гривень, що підтверджується відповідними довідками. Таким чином, одноразова виплата на корить товариства з обмеженою відповідальністю Миртех 5337943,43 грн. створює загрозу банкрутства підприємства, оскільки відповідно до статті 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Крім того в ухвалі суду не надана правова оцінка зазначеним в заяві обставинам, які на думку апелянта є винятковими та надають право на отримання відстрочки виконання рішення: Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" є державним підприємство, яке включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави ( затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83); сплата 5337943,43 гривень призведе до неможливості закупки деталей для поточного ремонту тепловозів, що в свою чергу поставить під загрозу існуючі графіки перевезень залізничним транспортом та їх безпеку; одноразова виплата на користь ТОВ Миртех 5337943,43 гривень унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" ( щомісячно 10317520,00гривень), податок на землю, відрахування в пенсійний фонд (925000,00грн.), енергоносії (2248507,00грн.)

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування ухвали суду та задоволення заяви.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 13 листопада 2017 рік, колегією суддів у складі: головуючий суддя( доповідач) - ОСОБА_4, судді Дармін М.О., Іванов О.Г..

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в засідання суду не з явився ( поштове повідомлення а.с.78, т.4).

Нормами ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами і доповненнями) зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п.2.6.15. та п. 2.6.16. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 лютого 2013 року № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Не допускається залишення у справі вихідного процесуального документа без відмітки про його відправлення або вручення.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи той факт, що ухвала про прийняття апеляційної скарги була направлена відповідачі з дотриманням вищенаведених норм ( поштове повідомлення а.с.78, т.4), зазначеною ухвалою сторони попереджені, що їх нез'явлення в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртех", 5259057,56 заборгованості та 78885,87 грн. витрати по сплаті судового збору, про що виданий відповідний наказ від 10 березня 2017 року.

Звертаючись із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року по справі № 904/10331/15 до 31 березня 2018 року, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" посилався на те, що необхідність відстрочки виконання рішення суду зумовлена скрутним матеріальним становищем, внаслідок наявності значних дебіторської та кредиторської заборгованостей, через що виконання свого зобов'язання у сумі 5337943,43 грн. за рішенням суду, на його думку, буде можливе через 6 місяців - до 31 березня 2018року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано жодних доказів щодо свого складного матеріального становища, яке б ускладнювало або робило неможливим виконання даного судового рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду на підставі статті 121 ГПК за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Як свідчать матеріали справи, рішення суду у цій справі прийняте на захист майнових прав позивача, порушених відповідачем, який взяв на себе зобов'язання за договором поставки №14053т оплатити товар на суму 5259057,56грн. і не виконав його.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте відповідачем не надано доказів наявності тих виняткових обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 121 ГПК України та п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України за №9 від 17.10.2012, а саме: доказів загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках, відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Надані Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 22 вересня 2017року про рахунок і залишок коштів та ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" не можуть вважатися належними та допустимими доказами відсутності у боржника коштів на банківських рахунках, оскільки не свідчать про відсутність грошових коштів на рахунках заявника в інших банківських установах.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Заявником не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання розстрочки виконання судового рішення.

Виходячи з норм ст. 3 ЦК України, згідно з якими до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність, та враховуючи, що відповідачем порушені майнові договірні зобов'язання перед позивачем і останній заперечує проти віддалення строку виконання відповідачем цих зобов'язань, буде несправедливим відстрочити виконання фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем.

В силу статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апелянтом не доведено ані винятковість у розумінні приписів статті 121 ГПК України обставин, на які він посилається як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, ані об'єктивний вплив цих обставин на виконання ним рішення суду у заявлений термін.

Слід зазначити і про те, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано належних доказів того, що результати його господарської діяльності будуть позитивними, внаслідок чого його фінансовий стан в майбутньому покращиться, що згодом надасть йому можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення у цій справі без створення ризику визнання його банкрутом, тобто відсутні докази того, що відстрочення виконання рішення у цій справі забезпечить його виконання.

Колегія суддів вважає, що наведені обставини не можуть бути визнані такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, а тому висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заявленої заяви є вірним, таким, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні всіх обставини справи, їх належній правовій оцінці, правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно, без задоволення.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 102,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2017 року про відмову у відстроченні виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року у справі № 904/10331/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2017року

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г.Іванов