Ухвала

від 09.11.2017 по справі 396/839/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1994/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мурашко С. І.

УХВАЛА

Іменем України

09.11.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мурашка С.І.

суддів - Гайсюка О.В., Голованя А.М.

за участі секретаря - Яковлєвої Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рассвет про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року і

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рассвет про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, підтримав апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник ТОВ Рассвет ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонам, строком на 50 років, укладено договір оренди земельної ділянки №7 загальною площею 4,18 га, яка розташована на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та належить позивачу на праві власності відповідно Державного акту на право приватної власності на землю, серія III-KP №041394 (кадастровий номер земельної ділянки 3524085600:02:004:0007) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Сторони домовились, що орендна плата за договором оренди виплачується до 31 грудня щороку, в грошовій формі в касі Орендаря (розділ 3, а.с.4).

Відповідно до умов договору, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання (розділи 5,6), згідно яких Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у розмірі 1,5 відсотки від нормативної грошової оцінки землі у натуральній, відробітковій формі, а при взаємній згоді сторін - і в грошовій формі.

Орендодавець має право при невиконанні Орендарем умов договору розірвати даний договір згідно законодавства.

Відповідно до уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, належної позивачеві і переданої ним в оренду ТзОВ "Рассвет", нормативна грошова оцінка в цінах 1995 року складає 15 664 грн., проіндексована нормативна грошова оцінка на 01 січня 2006 року становить 39 960 грн. (а.с.14).

Відповідно до розрахунку орендної плати по вказаному договору оренди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка землі станом на 01 липня 2006 року становить 43 666,67 грн., орендна плата 1,5 % від нормативної грошової оцінки - 655 грн., фактично виплачено 16 000 грн., із розрахунку кількості років виплати 16 тис. грн. / 655 грн. = 24 роки 4 місяці (а.с.16).

Відповідно до видаткових касових ордерів, ОСОБА_2 отримував грошові кошти, а саме: 17 серпня 2006 року - 5000 грн. по ВКО №1061, 28 серпня 2006 року - 5000 грн. по ВКО №1144, 10 листопада 2006 року - 5000 грн. по ВКО №1586, 05 жовтня 2007 року - 1000 грн. по ВКО №1301 (а.с.19-22), підстава отримання цих грошових коштів - орендна плата за земельний пай (згідно договору), вказані касові ордери підписані отримувачем.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

З огляду на викладене, до умов договору суборенди застосовуються положення вказаного закону, які регулюють відносини між сторонами договору оренди, і умови, визначені в договорі суборенди повинні відповідати та обмежуватись умовами первісного договору оренди.

За змістом ст. 21 цього Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.09.2016 року у справі №6-977цс16.

Позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки з підстав невиплати відповідачем орендної плати з 2006 року по 2016 рік.

Відповідач заперечуючи несплату орендної плати надав суду видаткові касові ордер (а.с.19-22) згідно яких ОСОБА_2 отримував грошові кошти, а саме: 17 серпня 2006 року - 5000 грн. по ВКО №1061, 28 серпня 2006 року - 5000 грн. по ВКО №1144, 10 листопада 2006 року - 5000 грн. по ВКО №1586, 05 жовтня 2007 року - 1000 грн. по ВКО №1301.

В ордерах зазначено, що підставою для видачі коштів є орендна плата за земельний пай згідно договору.

Таким чином зазначеними видатковими касовими ордерами підтверджується факт отримання позивачем орендної плати наперед, що не заборонено чинним законодавством.

Відповідач заперечував отримання коштів у зв'язку з чим судом першої інстанції за клопотанням представника позивача була призначена судово-почеркознавча експертиза на вирішення якої ставилися питання чи виконані підписи у видаткових касових ордерах ОСОБА_2 чи іншою особою.

28.07.2017 року від судового експерта надійшло клопотання про надання вільних зразків підпису ОСОБА_2 виконаних на документах за 2004-2006 роки (а.с.35), а 28.01.2017 року матеріали справи були повернуті до суду першої інстанції без виконання експертизи (а.с.37).

В суді апеляційної інстанції представнику позивача відповідно до положень ч.4 ст.10 ЦПК України роз'яснено його право заявити клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи та поставити перед експертом питання чи виконані підписи у видаткових касових ордерах ОСОБА_2 та роз'яснено наслідки, якщо такого клопотання не буде.

Представник позивача пояснив, що він заявляти клопотання про призначення експертизи не буде, оскільки у позивача відсутні вільні зразки підпису за 2004-2006 роки, як того вимагає експерт, а тому є зрозумілим, яким буде висновок експерта.

Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК).

Визнання відповідачем, що кошти в сумі 1000 грн. за видатковим касовим ордером №1301 від 05.10.2007 року (а.с.22) отримані не позивачем, а його сином, не є достатньою підставою вважати наявність систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не спростовано факт отримання ним коштів за видатковими касовими ордерами в рахунок орендної плати, позовні вимоги про розірвання договору оренди з підстав систематичної невиплати орендної плати задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді О.В.Гайсюк

ОСОБА_5