Рішення

від 11.06.2010 по справі 2-551/2010

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 11.06.2010

ЄУ № 2-551/2010

Провадження №2-551/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді В.В.Проньки

при секретарі О.Л.Котовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про зобов»язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни,

ВСТАНОВИВs

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Новопсковському районі Луганської області, в якому зазначила, що вона належить до соціальної категорії Дитина війни і відповідачем в 2007 р. їй не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії за 2007 р. у встановленому розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй, як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 р., згідно зі ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Позивач в судове засідання не з»явилася, в наданій до суду позовній заяві просить розглянути справу без її участі, на заявлених позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. В наданому до суду запереченні просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . яка діє з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 0 о мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни виплачувалось особам, які є інвалідами в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму. Виплата надбавки пенсіонерам, які не мали групи інвалідності не проводилась. Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни правомірними через відсутність бюджетного фінансування. Відповідач також зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має правовий статус дитина війни , що підтверджується посвідченням № 112390 від 08.06.1993

року.

В березні 2010 року позивач звернулася до відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни за 2007 р.

29.03.2010 року відповідачем було повністю відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання л таких виплат, що підтверджено листом відповідача.

Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам закону.

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, має право на отримання державної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які не є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення етапі 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік , якими була зупинена дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , визнані такими, що не відповідають Конституції.

Відповідно до етапі 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн„ з 1 жовтня - 415,11 грн.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України Про соціальний захист дітей війни визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Таким чином, після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по

31.12.2007рік.

Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік право позивача на підвищення пенсії на 39 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача по справі - управління Пенсійного фонду України у Новопсковського районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірною.

Крім того, суд зобов'язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з

01.01.2007року по 08.07.2007 року , то вона є не обґрунтованою, в зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі

положення, шо визнані неконституційними, втрачають чинність тільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність.

Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвишення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії , передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ст. 88 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду позову у розмірі 37 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.

Враховуючи, що відповідач звільнений від сплати державного мита на підставі п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито» , суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп., сплачене ним при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України , ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України „Про соціальний

захист дітей війни» , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвишення до пенсії за віком, як дитині війни за 2007 відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р, з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

. Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати, пов»язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у розмірі 37 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а вразі подачі заяви про апеляційне оскарження - після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.