КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-551/2010
Провадження № 2-551/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.12.2010 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого по справі - судці Безпрозванного В.В.,
при секретарях судового засідання - Кукумань В.С., Мізюн Р.І.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши при судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2009 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 97597,41 грн. та судові витрати, а також в рахунок заборгованості звернути стягнення на заставлений автомобіль.
15 листопада 2010 року представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором №306-aisp-2007 від 19 вересня 2007 року в розмірі 11134,43 доларів США, пеню 6570,89 гривень та судові витрати, а також в рахунок заборгованості звернути стягнення на заставлений автомобіль.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача в судовому засіданні вказувала, що 19 вересня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та Кредит (в подальшому перейменований на ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 306-aisp-2007, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 14293,00 доларів США строком до 18 вересня 2014 року. У свою чергу відповідач повинен був здійснювати помісячно погашення кредиту та відсотків у строк з 01 по 10 число кожного місяця. В забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_2 перед банком 19 вересня 2007 року був укладений договір поруки між ВАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3 , за яким остання відповідає за виконання зобов`язань ОСОБА_2 , як солідарний боржник.
Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір застави № 1389 від 19.09.2007 року, за умовами якого відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки OPEL, 2007 року випуску, модель ASTRA OTGF 69, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Проте відповідачі, порушуючи взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не виконували їх належним чином, в зв`язку з чим, станом на 08.11.2010 року, виникла заборгованість в розмірі 11134,43 доларів США, що еквівалентно 92213,36 грн.
В зв`язку з тим, що відповідачі не бажають добровільно погасити заборгованість за кредитним договором, представник позивача просила позов задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали та вказували, що порушення умов кредитного договору сталося внаслідок кризових явищ, які виникли у 2009 році. Крім того, стверджували, що позивач неправомірно надав валютний кредит, посилаючись на відсутність у останнього відповідної ліцензії.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали по справі, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 вересня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та Кредит (в подальшому перейменований на ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 306-aisp-2007, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 14293,00 доларів США строком до 18 вересня 2014 року (а.с. 15-22). У свою чергу відповідач повинен був здійснювати помісячно погашення кредиту та відсотків у строк з 01 по 10 число кожного місяця. В забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_2 перед банком 19 вересня 2007 року був укладений договір поруки між ВАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_3 , за яким остання відповідає за виконання зобов`язань ОСОБА_2 , як солідарний боржник (а.с. 25-27).
Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір застави № 1389 від 19.09.2007 року, за умовами якого відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки OPEL, 2007 року випуску, модель ASTRA OTGF 69, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 28-29).
Проте відповідачі, порушуючи взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не виконували їх належним чином, в зв`язку з чим станом на 08.11.2010 року виникла заборгованість в розмірі 11134,43 доларів США, що еквівалентно 92213,36 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 1 ст. 1056 ЦК України встановлює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг та пеню за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом.
Відповідно до п.6.1 кредитного договору пеня за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом нарахована банком в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та, станом на 08.11.2010 р., складає 92213,36 грн.
Відповідно до п.2.1 договору поруки у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 відповідає перед позивачем як солідарний боржник.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі своєчасно кредит, а також нараховані за його користування відсотки не повернули, продовжували користуватися грошима на тих же умовах, договір не розривали, тому відсотки за користування кредитом правомірно нараховані.
Згідно з ст.20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Таким чином, вбачається правомірність вимог позивача щодо звернення стягнення на заставлене майно.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на коливання курсу долара по відношенню до гривні, фінансову кризу та складний матеріальний стан з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору відповідачам були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили відповідачів прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.
Доводи позову стосовно того, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для змінення договору, не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.
Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" валютні курси встановлюється Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд с цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України N 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов`язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все відповідач) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу, можливо, настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.
Судом також враховано, що у позивача є банківська ліцензія на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України Про банки та банківську діяльність № 28 від 09 жовтня 2009 року та дозвіл на право здійснювати здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої статті 47 Закону України Про банки та банківську діяльність № 28-3 від 09 жовтня 2009 року із відповідним додатком. Відтак, суд вбачає правомірними дії позивача щодо надання валютного кредиту.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача також судовий збір в розмірі 376,00 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.
В порядку виконання кредитного договору стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит заборгованість за кредитним договором №306-aisp-2007 від 19 вересня 2007 року в розмірі 11134,43 доларів США, що еквівалентно 85640,47 грн., пеню 6570,89 гривень, а всього 92213 (дев`яносто дві тисячі двісті тринадцять) гривень 36 копійки.
Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №306-aisp-2007 від 19 вересня 2007 року на предмет застави - автомобіль марки OPEL 2007 року випуску, модель ASTRA OTGF 69, номер шасі (кузова, рами НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит .
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 . ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит державне мито у розмірі 976,00 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 1006 (одну тисячу шість) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В.Безпрозванний
Суд | Корабельний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2010 |
Оприлюднено | 10.01.2020 |
Номер документу | 86779125 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корабельний районний суд м. Миколаєва
Безпрозванний В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні