Ухвала

від 07.11.2017 по справі 278/2616/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/2616/17

У Х В А Л А

07 листопада 2017 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області ГУ ДФС у Житомирській області про визнання майна, об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, яким просить:

1. визнати житловий будинок № 7 по вул. Садова в с. Вигода Житомирського району Житомирської області та земельні ділянки (які саме земельні ділянки мається на увазі зазначений пункт прохальної частини не містить) об'єктами спільної сумісної власності подружжя її та відповідача ОСОБА_2 (вимога немайнового характеру);

2. визнати за нею право власності на ? частини вищевказаного житлового будинку, ? частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822086300:01:000:0238, 1822086300:01:000:0239, 1822086300:01:000:0240 (вимога майнового характеру);

3. виключити з акту опису від 12 травня 2016 року та звільнити з-під арешту частки належної їй майна, право власності на які просить визнати за собою остання (вимога немайнового характеру).

Дослідив дану заяву разом з долученими до неї додатками суд дійшов висновку, що провадження у справі, на даний час, не може бути відкрите, а заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (п. 2, п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у пункті 16 ПП ВССУ № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

В свою чергу, заявником не надано суду документів щодо оцінки спірного у справі нерухомого майна. Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну даного позову і, з огляду на це, суму необхідного до сплати позивачем судового збору. Суд вважає, дійти висновку про те, що визначена автором заяви ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна не можна.

Крім цього, суд звертає увагу позивача і на наступному.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Зазначене слід урахувати позивачеві при сплаті судового збору, а саме необхідність його сплати за кожну вимогу окремо за ставками, встановленими ст. 4 даного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80, ст. 119, ст. 121 ЦПК України, ПП ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, Постанови КМУ № 358 від 21.08.14 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області ГУ ДФС у Житомирській області про визнання майна, об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та звільнення майна з-під арешту - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Роз'яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян