Ухвала

від 06.11.2017 по справі 2-2910/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ



Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-2910/10

Провадження № 6/553/342/2017

У Х В А Л А

Іменем України

06.11.2017

м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Крючко Н.І.,

при секретарі – Заяц А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві подання державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області ОСОБА_1, погодженого Начальником Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року державний виконавець Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області ОСОБА_1, звернувся до суду з поданням погодженим Начальником Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, в якому просив застосувати заходи забезпечення виконання виконавчого документа до ОСОБА_2 у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання виконавчого листа, в зв’язку з чим, розмір заборгованості по аліментам останнього станом на 01.09.2017 року становить 17 262 грн..

В судове засіданні заявник – державний виконавець Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність.

Заінтересована особа - боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні надав лист державного виконавця про те, що розмір заборгованості за виконавчим листом № 2-2910/10 від 12.10.2010 року, виданого Ленінським районним судом м. Полтави в сумі 21 290,75 грн. погашено 03.11.12017 року боржником в повному обсязі.

Заінтересована особа - стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча завчасно та належним чином була повідомлена про день та час слухання справи.

Суд, вислухавши заінтересовану особу - боржника ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення вказаного подання, з підстав його безпідставності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 є таким, що не підлягає до задоволення за наступних обставин.

Судом встановлено, що на виконанні у Подільському ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області перебуває виконавче провадження № 51883714 з виконання виконавчого листа № 2-2910/10 від 12.10.2010 року про стягнення боргу по сплаті аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3.

Поряд з цим, судом встановлено, що у відповідності до довідки – розрахунку заборгованості станом на 01.11.2017 року, заборгованість ОСОБА_2 з невиконання виконавчого листа №2-2910/10 від 12.10.2010 року, станом на 01.11.12017 року становить 21 290,75 грн..

Згідно листа державного виконавця від 06.11.12017 року судом встановлено, що 03.11.2017 року боржником ОСОБА_2 сплачено заборгованість у повному обсязі в сумі 21 290,75 грн..

Станом на 06.11.2017 року відповідно до виконавчого листа № 2-2910/10 від 12.10.2010 року, виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки Лілії заборгованість сплачена в повному обсязі.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійних виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках встановлених законом.

Згідно судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ВСУ від 01.02.2013 року. Поняття ухилення від виконання зобов’язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу ( посадової особи» , вжите у п.5 ч. 1 ст. 6 та у п. 18 ч.3 ст. 11 Закону України . визначає з об’єктивної сторони такі діяння (дія чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов’язків. У зв’язку з цим і здійснюється примусове виконання, що є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має на виконанні зобов’язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Так, у відповідності до положення ч.2 ст. 10 ЦПК України визначено, що наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 377-І ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

При цьому, слід вказати, що такий вид юридичної санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду застосовується не за наявності факту невиконання зобов’язань, а в разі ухилення від їх виконання. В зв’язку з цим з метою всебічного та повного з’ясування всіх обставин справи. Встановлення дійсних прав та обов‘язків учасників спірних правовідносин, суду належить з’ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі або частково.

При цьому, законодавцем визначено, що ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об’єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб’єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання – має змогу виконати зобов’язання в повному обсязі чи частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов’язань заходів визначається судом. Саме невиконання боржником самостійно зобов’язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов’язків.

Таким чином, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника зазначених у поданні боржника щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України суд приходить до висновку, що подання є безпідставним та неактувальним, оскільки боржником в повному обсязі погашено заборгованість з виконання виконавчого листа № 2-2910/10 у добровільному порядку у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України “Про державну прикордонну службу України, ст. 377 -1 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області ОСОБА_1, погодженого Начальником Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ в Полтавській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 – відмовити за безпідставністю та необрунтованістю.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави

ОСОБА_4