8.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/251/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Борзаниці С.В.,
за участі секретаря - Лященка А.Ю.,
за участі сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів - ОСОБА_2,
представника Головного управління ДФС у Луганській області - ОСОБА_3,
третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування наказу та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» (далі за текстом - Позивач, СТОВ «Сільгоспхімія» ) до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 1, Старобільська ОДПІ), Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач 2, ГУ ДФС у Луганській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, після уточнення якого остаточно просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія (далі - Наказ № 4 від 23.01.2017);
- скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 783 661,42 грн. (далі - ППР № НОМЕР_1);
- скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати військового збору з доходів фізичних осіб у сумі 47 102,66 грн. (далі - ППР № НОМЕР_2);
- скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 399 930,50 грн. (далі - ППР № НОМЕР_3);
- скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 313 793,06 грн. (далі - ППР № НОМЕР_4).
В обґрунтування позову посилається на таке.
14.02.2017 Старобільською ОДПІ винесено Акт про результати планової виїзної перевірки СТОВ «Сільгоспхімія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 № 17/12/32/14/01/13391456 (далі - Акт перевірки), на підставі якого ГУ ДФС у Луганській області прийняло оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Зі змістом Акту перевірки, зазначеними в ньому порушеннями та прийнятими на підставі Акту перевірки податковими повідомленнями - рішеннями позивач не згодний з таких підстав.
По-перше, щодо порушень Позивачем по сплаті орендної плати за землю:
У відповідності до п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).;
Відповідно до ст.6 ОСОБА_5 України №1669-VІІ від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - ОСОБА_6 №1669), який набрав чинності 15.10.2014, в редакції, чинній до 08.06.2016, передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.
Земельні ділянки, якими СТОВ Сільгоспхімія користується на підставі договорів оренди землі, знаходяться в зоні проведення АТО, і вони включені до вказаного Переліку.
Таким чином, на СТОВ Сільгоспхімія поширюється дія ОСОБА_5 №1669, Позивача звільнено від орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року в силу прямої вказівки ст. 6 ОСОБА_5 №1669.
Орендна плата за 2014 рік згідно декларацій від 02.2014 склала 234867,66 грн.; орендна плата за 2015 рік згідно декларацій від 02.2015 склала 293349,71 грн.; орендна плата за 2016 рік згідно декларацій від 02.2016 та 07.2016 склала 345330,88 грн.
Вважає, що відповідач мав внести відповідні корегування на підставі ст. 6 ОСОБА_5 №1669 в особові картки підприємства з орендної плати за землю за 2014 - 2016 роки в частині завищення орендної плати за землю на суму 633 032,10 грн.
Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 є передчасним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
По-друге, щодо не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу у негрошовій формі на користь ОСОБА_4
Статтею 170 ПКУ передбачені особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів.
Так, п. 2 ст. 170 передбачений порядок нарахування (виплати) та оподаткування інвестиційного прибутку.
Зазначеною нормою (пп. 1 п. 2 ст. 170 ПКУ) передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Самостійність ведення обліку доходів від операцій з інвестиційними активами (корпоративними правами) громадян неодноразово зверталось увагу в листах Центрального органу України, що відповідає за податкову та митну політику, зокрема:
- Лист ДФС України від 18.01.2017 № 850/К/99-99-13-02-03-14;
- Лист ДФС України від 26.10.2016 № 11266/М/99-99-13-02-03-14;
- Лист ДФС України від 28.01.2016 № 1665/6/99-99-19-03-02-15 та багато інших.
Отже, відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п. п. 165.1.2. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено під ознакою доходу "112".
Враховуючи викладене, емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "112" операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі попередньо внесених нею до статутного капіталу.
При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним.
Отже, податкові повідомлення-рішення №0001331303 та №0001361303 є передчасними, у зв'язку з чим і підлягають скасуванню.
По-третє, щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ по загальній декларації в сумі 305 699 грн. за 2015 рік.
V розділ ПКУ регулює питання щодо обчислення, нарахування, порядку сплати та перерахування ПДВ.
Згідно пп.196.1.1 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об'єктом оподаткування корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів.
В даному випадку під час здійснення виплати в негрошовій формі учасника СТОВ Сільгоспхімія відбулась виплата належних йому корпоративних прав, а, отже, у відповідності до норм пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є базою оподаткування.
Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 є передчасним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Представник Позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача 1заперечував проти позову, виходячи з такого.
На підставі наказу Старобільської ОДПІ від 13.12.2016 №242 згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 ПК України від 0.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на IV квартал 2016 року проведена планова виїзна перевірка СТОВ Сільгоспхімія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 30.09.2016.
З 26.12.2016 була розпочата документальна планова виїзна перевірка СТОВ Сільгоспхімія тривалістю 20 робочих днів, але у зв'язку зі значним обсягом перевіряємих операцій та первинних документів перевірка була продовжена у відповідності до п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України з 25.01.2017 на 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірки було оформлено рішенням начальника Старобільської ОДПІ у вигляді наказу від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія .
Позивач вважає, що наказ від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія видано Старобільською ОДПІ всупереч нормам ст. 19-3 Податкового кодексу України, згідно з якими контролюючий орган позбавлений таких прав.
Відповідно до ОСОБА_5 України від 21.12.2016 №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (далі-Закон №1797), яким внесені зміни до статті 19-1 щодо функцій контролюючих органів та доповнено статтею 19-3 Податкового кодексу України.
Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів.
19-1.1 контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу.
19- 1.1.1. здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
У статті 19-3 Податкового кодексу України зазначені функції державних податкових інспекцій.
19-3.1. Державні податкові інспекції:
19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Як вбачається з норми ст. 19-1 ПКУ, контролюючі органи повноважені здійснювати функції щодо проведення перевірок платників податків.
Нормою ст. 19-3 Податкового кодексу України закріплено виключне право податкових інспекцій щодо здійснення сервісного обслуговування платників податків окрім інших функцій контролюючих органів, закріплених ст.19-1 цього Кодексу.
Жодна стаття Податкового кодексу України не містить норму, якою функції контрольно - перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного рівня та Державною фіскальною службою України.
Відповідно до п.41.1. ст.41 ПКУ контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Старобільська ОДПІ є територіальним органом Державної фіскальної служби України.
Відповідно до ч.3 ст.21 ОСОБА_5 України від 17.03.2011 №3166-УІ Про центральні органи виконавчої влади територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Наказом Державної фіскальної служби України від 18.04.2016 №331 Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Луганській області було затверджено положення про Старобільську ОДПІ (далі-Положення).
Згідно п.3 ч. 4 Положення Старобільська ОДПІ відповідно до покладених на неї завдань контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і єдиного внеску та інших платежів.
Пунктом 16 ч. 11 Положенням визначено, що начальник ОДПІ підписує накази ОДПІ.
На теперішній час наказ ДФС України від 18.04.2016 №331 не скасований відповідно положення про Старобільську ОДПІ є чинним.
Згідно п.п. 1.2.4 п.1.2 методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, визначено, що продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 розділу II Кодексу за наказом органу державної фіскальної служби, яким було призначено таку перевірку.
Також слід зазначити, що наказ від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія не несе додатковий навантажень та обов'язків для платника податків, оскільки є похідним від наказу Старобільської ОДПІ від 13.12.2016 №242 про проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія , який був виданий до внесення змін у Податковий кодекс України, тобто до виникнення спірних правовідношень.
Видання Старобільською ОДПІ наказу від 23.01.2017 №4 було необхідне лише для повного опрацювання перевіряючими усієї господарсько-фінансової документації підприємства та для належного оформлення результатів перевірки.
Вищезазначене свідчить, що наказ Старобільської ОДПІ від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія є законним та таким що відповідає нормам податкового законодавства.
У задоволенні адміністративного позову СТОВ Сільгоспхімія просив відмовити повністю.
Представник Відповідача 2 заперечував проти позову, виходячи з такого.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу Старобільської ОДПІ від 23.01.2017 №4 надав аналогічні пояснення, як і представник Старобільської ОДПІ.
Щодо орендної плати за землю вважає висновки в частині заниження орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 251034,45грн. обґрунтованими, оскільки Позивач за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 орендував земельні ділянки державної і комунальної форми власності згідно договорів оренди землі:
Податковий орган виключно донарахував земельний податок відповідно до норм Податкового кодексу.
Щодо обґрунтованості висновку в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ по загальній декларації.
СТОВ Cільгоспхімія 30.10.2015 при передачі майна в натурі засновнику ОСОБА_4 на підставі актів приймання передачі від 30.10.2015 не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму постачання майна 2019111,13 грн. (без ПДВ), в т.ч. 494 400 грн., які звільнені від оподаткування податком на додану вартість (п.152 підрозділу 2 р. ХХ Податкового кодексу України).
Враховуючи вищезазначене, СТОВ Cільгоспхімія занижені податкові зобов'язання по загальній декларації з ПДВ в сумі 305699 грн., в тому числі за жовтень 2015 року на 305699 грн. з урахуванням порушення: п.209.7 ст.209 Податкового кодексу, яким визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Просив у задоволенні адміністративного позову СТОВ Сільгоспхімія відмовити повністю.
Третя особа у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином (том 2 арк.спр. 186)
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов такого.
СТОВ Сільгоспхімія зареєстровано Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 31.03.1997 та взято на податковий облік Старобільською ОДПІ як платника за основним місцем обліку.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. СТОВ Сільгоспхімія зареєстровано за адресою: 92762, Луганська обл., Старобільский район с. Бутове вул. Шевченко буд. 1.
З наказу Старобільської ОДПІ від 13.12.2016 №242 на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 ПК України вбачається проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 тривалістю 20 робочих. Перевірку розпочати з 26.12.2016 (том 1 арк.спр. 8-9).
З 26.12.2016 була розпочата документальна планова виїзна перевірка СТОВ Сільгоспхімія тривалістю 20 робочих днів, але у зв'язку зі значним обсягом перевіряємих операцій та первинних документів перевірка була продовжена у відповідності до п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України з 25.01.2017 на 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірки було оформлено рішенням начальника Старобільської ОДПІ у вигляді наказу від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія (том 1 арк.спр.7).
14.02.2017 Старобільською ОДПІ складно акт № 17/12/32/14/01/13391456 про результати планової виїзної перевірки СТОВ «Сільгоспхімія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 та перевіркою встановлені такі порушення:
1. п.292 -1.1, 292-1.2 ст. 292-1 ПК України, в результаті чого занижено єдиний податок за 2015 рік на 336,96 грн., в тому числі за липень 2015 року - 70,20 грн., серпень 2015 року - 70,20 грн, вересень 2015 року -70,20 грн., за жовтень 2015 року - 42,12 грн., листопад 2015 року - 42,12 грн., грудень 2015 року - 42,12 грн.
2. пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 251034,45грн. в. т.ч. період з 01.04.2014 по 31.12.2014 на 94184,98грн, за 2015року на 156849,47 грн
3. пп.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 п.198.5 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201, п.209.7 ст.209, п.п.209.15.1. п.209.15 ст..209 ПК України, в результаті чого занижені податкові зобов'язання по загальній декларації в сумі 305699 грн. в тому числі за жовтень 2015 року на 305699 грн.
4. п.209.7, п.п.209.15.1. п.209.15 ст.209 ПК України, в результаті чого занижені податкові зобов'язання по скороченій декларації в сумі 14243 грн. в тому числі за жовтень 2015 року на 14243 грн.
5. п. 51.1 ст. 51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині подання те у повному обсязі податкових розрахунків (форма 1-ДФ), а саме не відображалися суми доходів, виплачених самозайнятим особам (ознака 157) за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 (додаток 1 до акту) та відображення сум доходів від надання майна в оренду (ознака 106) з недостовірними відомостями, в податкових розрахунках 1-ДФ за 1,2,3,4 квартали 2015 року та за 1,2,3 квартали 2016 року, а саме: податковий номер фізичної особи закрито в зв'язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС (код помилки 77) та податковий номер фізичної особи не дійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО (код помилки 99);
6. п. 176.2 ст. 176 ПК України СТОВ Сільгоспхімія не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходу у не грошовій формі на користь гр. ОСОБА_4, у розмірі 503888,64 грн;
7. п.п. 168.1.4 та 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України СТОВ Сільгоспхімія протягом 2013, 2014, 2015, 2016 років несвоєчасно перераховувало суми податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на суми орендної плати за земельні ділянки, в розмірі 289064,28 грн;
8. п. 1 ч. 2 ст. 6 ОСОБА_5 України від 08.07.2010 № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування СТОВ Сільгоспхімія було несвоєчасно перераховано суми єдиного внеску за вересень 2015 року в розмірі 8,40 грн, за листопад 2015 року в розмірі 146,36 грн, за червень 2016 року в розмірі 432,49 грн, за серпень 2016 року в розмірі 343,96 грн.;
9. п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 перехідних положень ПК України СТОВ Сільгоспхімія не було нараховано, утримано та сплачено до бюджету військовий збір, з доходу, що був виплачений у не грошовій формі гр. ОСОБА_4, у розмірі 30286,67 грн.
Разом з тим, СТОВ Сільгоспхімія за період з 01.10.2013 по 30.09.2016 року не своєчасно сплачувало військовий збір нарахований за квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року у сумі 2286,74 грн. (том 1 арк.спр.50-97)
Не погодившись з висновками перевірки, вказаними в акті від 14.02.2017 №17/12/32/14/01/13391456 , позивачем до ГУ ДФС у Луганській області були направлені заперечення, яке було розглянуто ГУ ДФС у Луганській області та встановлено, що висновки щодо виявлених фактів порушень доведеними та такими, що не вплинули на перегляд їх результатів (том 2 арк.спр.62-68).
Згідно наданих представником позивача договорів оренди земельних ділянок усі земельні ділянки розташовані на території Старобільського району Луганської області (том 2 арк.спр.202-245, том 3 арк.спр.1-191).
На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесене ППР № НОМЕР_4, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 313793,06 грн., з яких: основний платіж - 251034,45 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 62758,61 грн. (том 1 арк.спр.140).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. СТОВ Сільгоспхімія зареєстровано за адресою: 92762, Луганська обл., Старобільский район, село Бутове вул. Шевченко буд. 1 (том 1 арк.спр. 12-14).
Приймаючи рішення щодо зазначеного ППР № НОМЕР_4, суд виходить з наступних положень.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України (Основні засади податкового законодавства України) визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, серед яких діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_5 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Преамбулою ОСОБА_5 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_6 № 1669), який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_6 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 ОСОБА_5 № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до положень статті 6 ОСОБА_5 № 1669 в редакції, чинній до 08.06.2016, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Статтею 10 ОСОБА_5 № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього ОСОБА_5 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Статтею 11 ОСОБА_5 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_6 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ОСОБА_5.
Дія цього ОСОБА_5 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
ОСОБА_5 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_5.
Частиною 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.
Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_5:
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_5;
затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;
у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_5;
забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_5.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.
Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_5 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_6 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Згідно Додатку в розділі «Луганська область» пунктом 17 зазначений Старобільський район.
Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .
Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_5 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Згідно Додатку в розділі «Луганська область пунктом 17 зазначений Старобільський район.
Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:
розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» .
Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_5 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.
ОСОБА_6 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.
Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.
Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене с. Бутове Старобільського району Луганської області. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014.
Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.
Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене с. Бутове Старобільського району Луганської області. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014.
Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.
Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_5 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» . Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким с. Бутове Старобільського району Луганської області віднесені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_5 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.
У зв'язку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного ППР № НОМЕР_4 Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
ОСОБА_5 України № 1669 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного ОСОБА_5.
При вирішенні питання відносно Позивача щодо визначення наявності податкового боргу Відповідач повинен був керуватися усіма положеннями Податкового кодексу України та нормами ОСОБА_5 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати окремі положення Податкового кодексу України, а повинен надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для визначення сум податкового боргу.
При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Обставини, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 ОСОБА_5 № 1669 податкових пільг, а також не внесені відповідні зміни до Податкового кодексу України, є незмістовними з наступних підстав.
При даних спірних правовідносинах розглядається питання не застосування податкових пільг, а питання застосування положень статті 6 ОСОБА_5 № 1669, якою суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. При цьому самим ОСОБА_5 не передбачена процедура визначення порядку звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Також Відповідач повинен був враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України та застосувати принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Тобто, Відповідач в силу приписів ст. 4 Податкового кодексу України не повинен був однозначно застосовувати ті положення, що ОСОБА_5 №1669 не внесені зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а повинен був надати повний та об'єктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини.
Таким чином, відповідно до положень ОСОБА_5 № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_4 за спірний період.
Також до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 10 ОСОБА_5 № 1669, якою сертифікат Торгово-промислової палати України визначений як єдиний належний та достатній документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, як на підставу для відмови в задоволенні позову є безпідставним з таких підстав.
Статтею 10 ОСОБА_5 № 1669 прямо визначено, що сертифікат Торгово-промислової палати України є тим документом, на підставі якого відбувається звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.
Тобто, передумовою отримання та застосування сертифікату Торгово-промислової палати України повинен бути факт наявності обов'язку виконання зобов'язання. Лише при наявності такого обов'язку та за умови його невиконання або неналежного виконання виникає необхідність отримання вказаного сертифікату.
Однак при даних спірних правовідносинах Позивач в силу приписів ст. 6 ОСОБА_5 № 1669, чинної на момент спірного періоду, зовсім був звільнений від такого зобов'язання, як сплата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Тобто, відсутні як такі обставини, які б обумовлювали наявність обов'язку у Позивача для виконання певного зобов'язання: в даному випадку - сплати за користування земельними ділянками комунальної власності.
Як наслідок, були відсутні законодавчо передбачені підстави для отримання Позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України.
Таким чином, в цій частині суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а саме: в частині скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_4.
На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесені ППР № НОМЕР_1, яким донараховані податкові зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 783 661,42 грн. (том 1 арк.спр.134-135), та ППР № НОМЕР_2, яким донараховані податкові зобов'язання зі сплати військового збору з доходів фізичних осіб у сумі 47 102,66 грн. (том 1 арк.спр.136-137).
Позивач вважає, що податковий орган помилково дійшов висновку про не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету підприємством податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу у негрошовій формі на користь ОСОБА_4, та, як наслідок, нарахування та сплата військового збору. З цього питання суд зазначає таке.
Пунктом 170.2 ст. 170 ПКУ визначений порядок оподаткування інвестиційного прибутку.
П.п. 170.2.1. п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента
Оскільки третя особа 30.10.2015 вчинила операцію з повернення йому майна в натурі та виплати коштів пропорційно його 45-відсотковій частці у статутному капіталі СТОВ Сільгоспхімія , яка попередньо була внесена ним до статуту вказаного підприємства, відповідно до положень п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 ПКУ саме ОСОБА_4 отримав інвестиційний прибуток як позитивну різницю між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу (2019111,12 грн.) та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (12862,63 грн.). Як наслідок, саме третя особа - ОСОБА_4 в силу приписів пункту 170.2 ст. 170 ПКУ є платником податку за операцією по передачі майна за актом прийому-передачі основних засобів від 30.10.2015 (том №2, арк.спр. 190).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач - юридична особа не вчиняв операції з продажу рухомого та нерухомого майна за заявою ОСОБА_4, як юридична особа не отримував дохід від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Навпаки, як встановлено самим податковим органом, відступлення частки в статутному капіталі СТОВ Сільгоспхімія додатково оформляється договором купівлі-продажу корпоративних прав між ОСОБА_4 та ОСОБА_7
Тобто, самим податковим органом встановлено, що мали місце відносини між двома фізичними особами: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо купівлі-продажу корпоративних прав, а не між СТОВ Сільгоспхімія та ОСОБА_4
Зазначені вище обставини повністю спростовують висновок податкового органу про порушення позивачем п. 176.2 ст. 176 ПКУ, що в свою чергу свідчить про відсутність порушень п.п.1.6. п. 16-1 підрозділу 10 перехідних положень ПКУ.
У зв'язку з чим позовні вимоги про скасування ППР № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 знайшли підтвердження під час розгляду справи та підлягають задоволенню.
На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесене ППР № НОМЕР_3, яким донараховано податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 399 930,50 грн.
Позивач вважає, що при даних спірних правовідносинах під час здійснення виплати в негрошовій формі учасника СТОВ Сільгоспхімія відбулась виплата належних йому корпоративних прав, а, отже, у відповідності до норм пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є базою оподаткування.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до п 187.1. ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п.196.1. ст. 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з:
- випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах;
- обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що спірні правовідносини не підпадають під жодну ознаку, яка б свідчила про необхідність застосування положень пп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ.
Натомість, судом встановлено, що при поверненні третій особі майна в натурі та виплати коштів пропорційно його 45-відсотковій частці у статутному капіталі СТОВ Сільгоспхімія , яка попередньо була внесена ним до статуту вказаного підприємства, дійсно мали місце обставини, передбачені п. 187.1 ст. 187 ПКУ, що обумовлювало наявність обов'язку позивача по складанню та реєстрації податкової накладної по операції з передачі ТМЦ на підставі актів приймання-передачі від 30.10.2015.
У зв'язку з чим позивач в цій частині не довів протиправність прийнятого ППР. Натомість, судом встановлено, що податковим органом відповідно до фактичних обставин встановлене порушення з боку позивача положень п. 187.1 ст. 187 ПКУ, що є підставою для відмови з задоволенні позовних вимог в частині скасування ППР № НОМЕР_3.
Також не підлягають задоволенню вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія , оскільки жодним нормативним документом не встановлено заборона відповідачу 1 як територіальному органу ДФС приймати рішення щодо завершення вже розпочатої перевірки при наявності на те законодавчо визначених підстав. Як встановлено судом, відповідач 1 як станом на момент прийняття оскаржуваного наказу, так і станом на момент розгляду справи не ліквідований, виконує функції, визначені діючим законодавством. Крім того, оскаржуваний наказ вже реалізований, що виключає можливість поновлення прав позивача шляхом його скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1600,00 грн. та за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 23077,32 грн.(арк.спр.2,41).
З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 17307,99 грн.
Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування наказу та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2017 в частині нарахування сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, пені у сумі 783 661,42 грн.
Скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 10.03.2017 в частині нарахування сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 47 102,66 грн.
Скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 10.03.2017 в частині нарахування сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» грошового зобов'язання з податку орендної плати з юридичних осіб у сумі 313 793,06 грн.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія відмовити.
У задоволенні позовних вимог в частині скасування прийнятого Головним управлінням ДФС у Луганській області податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 10.03.2017 в частині нарахування сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 399 930,50 грн. відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспхімія» (ідентифікаційний номер 13391456, місцезнаходження: 92762, Луганська обл., Старобільський район, село Бутове, вулиця Шевченка, будинок 1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 17307,99 грн. (сімнадцять тисяч триста сім гривень 99 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 14 листопада 2017 року.
Суддя ОСОБА_8
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2017 |
Оприлюднено | 16.11.2017 |
Номер документу | 70275098 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
С.В. Борзаниця
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні