Постанова

від 17.01.2018 по справі 812/251/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року справа №812/251/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Борзаниця С.В.) від 09 листопада 2017 року у справі № 812/251/17, повний текст складено 14 листопада 2017 року, за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Сільгоспхімія до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу та скасування податкового повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія ; скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 783 661,42 грн; скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати військового збору з доходів фізичних осіб у сумі 47 102,66 грн; скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 399 930,50 грн; скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 10.03.2017 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 313 793,06 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2017 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, пені у сумі 783 661,42 грн; скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 10.03.2017 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 47 102,66 грн; скасовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 10.03.2017 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку орендної плати з юридичних осіб у сумі 313 793,06 грн. У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.01.2017 №4 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СТОВ Сільгоспхімія та в частині скасування прийнятого Головним управлінням ДФС у Луганській області податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 10.03.2017 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 399 930,50 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач2 вважає, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, п. 176.2 ст. 176 ПК України та п.16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про зупинення провадження у справі - відмовлено.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2013 р. по 30.09.2016 р., за результатами якої складено акт від 14.02.2017р. 17/12/32/14/01/13391456 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017р., а саме: -№ НОМЕР_1, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, пені у сумі 783 661,42 грн., - № 000136130317 яким визначено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору з доходів фізичних осіб у сумі 47 102,66 грн.; -№0000071400 яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 399 930,50 грн.; - №0000081400 яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 313 793,06 грн.

Податковим повідомлення - рішенням від 10.03.2017р. № НОМЕР_1 р. позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 783 661,42 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 503888,64 грн., штрафні санкції 125972,16 грн., пеня відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України - 153800,62 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про те, що в порушення вимог п. 176.2 ст. 176 ПК України позивачем не було нараховано, утримано та не перераховано до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходу у не грошовій формі на користь гр. ОСОБА_2, у розмірі 503888,64 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 та п.176.2 ст.176 ПК України СТОВ Сільгоспхімія не нарахувало, не утримало та не перерахувало до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходу у не грошовій формі, а саме доходу від безоплатної передачі майна на користь гр.ОСОБА_2, у розмірі 503888,64 грн.

Податковим повідомлення - рішенням від 10.03.2017р.№ 000136130317 позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (військового збору) на загальну суму 47 102,66 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 30286,67 грн., штрафні санкції 7571,67 грн., пеня відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України - 9244,32 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про те, що в порушення вимог п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 перехідних положень ПК України позивачем не було нараховано, утримано та сплачено до бюджету військовий збір з доходу, що був виплачений у не грошовій формі гр. ОСОБА_2, у розмірі 30286,67 грн.

При здійсненні перевірки встановлено, що згідно договору купівлі-продажу частини корпоративних прав СТОВ Сільгоспхімія від 30.10.2015 року, гр. ОСОБА_3 (покупець) придбав у гр.ОСОБА_2 (Продавець) частину корпоративних прав. Під частиною корпоративних прав, розуміють право власності на 45% у статутному капіталі Товариства, розмір якого складає 12862,63 грн., право володіння, користування і розпорядження набутою у власність частки, управління Товариством, призначення посадових осіб і працівників Товариства, на отримання прибутку від господарської діяльності, а також активів у разі його ліквідації відповідно до Статуту Товариства. Статутний капітал Товариства, право власності на частку якого переходить за цим договором до Покупця, складає 30758,46 грн. і на момент укладання цього договору є повністю сформованим. Сума договору, за погодженням сторін становить 12862,63 грн, які покупець зобов'язується сплатити Продавцю. Отже, інвестиційний прибуток гр. ОСОБА_2 від продажи частини корпоративних прав СТОВ Сільгоспхімія складає 0 грн. Протоколом загальних зборів учасників СТОВ Сільгоспхімія №35 від 30.10.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 надав на розгляд загальних зборів заяву про вихід його зі складу учасників СТОВ Сільгоспхімія з відступленням йому частки в статутному капіталі Товариства у розмірі 45% іншому учаснику Товариства ОСОБА_3. Відступлення частки у статутному капіталі Товариства додатково оформлюється договором купівлі-продажу корпоративних прав між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На виконання протоколу №35 від 30.10.2015 року гр. ОСОБА_2 СТОВ Сільгоспхімія було передано майно та складено акти прийому-передачі від 30.10.2015 року. Загальна вартість майна переданого ОСОБА_2 склала 2019111,12 грн. ОСОБА_1, що передано СТОВ Сільгоспхімія у власність ОСОБА_2, відповідно до п.п. 164.2.24 п.164.2 ст.164 ПК України, є його іншим доходом, а саме безоплатно переданим майном на суму 2019111,12 грн.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст.170 Податкового кодексу України, за приписами п.п.170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Відповідно до п.п..170.2.2 п. 170.2 ст.170 Податкового кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

За приписами наведеної норми до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Згідно з п.п. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, гр.. ОСОБА_2 30.10.2015р. вчинив операцію з повернення йому майна в натурі та виплати коштів пропорційно його 45-відсотковій частці у статутному капіталі СТОВ Сільгоспхімія , яка попередньо була внесена ним до статуту вказаного підприємства.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до положень п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 ПКУ саме гр. ОСОБА_2 отримав інвестиційний прибуток як позитивну різницю між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу. Як наслідок, саме гр. ОСОБА_2 повинен подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. За таких обставин, судом першої інстанції правомірно скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомлення-рішенням від 10.03.2017р. №0000081400 відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 313 793,06 грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями 251034,45 грн., штрафні санкції 62758,61 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 251034,45грн. в. т.ч. період з 01.04.2014р. по 31.12.2014р. на 94184,98грн, за 2015року на 156849,47 грн..

Актом перевірки встановлено, що позивач занизив суму орендної плати за землю, застосувавши ставку податку в розмірі 1,2%, 1,5% , тоді як відповідно до п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України ставка податку не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Позивач вважає, що відповідно до ст.6 Закону України №1669-VІІ від 02.09.2014р. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , в редакції, чинній до 08.06.2016р., він - як суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено, зокрема, с. Бутове Старобільського району Луганської області.

Статтею 6 Закону№1669 (в редакції, чинної до 08.06.2016р.) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, в силу норм ст..6 Закону№1669 були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

За приписами п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. За таких обставин, посилання відповідача на ті обставини, що дія Указу Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року набрала дії з 14.04.2014р., а в розрахунку донарахованих сум земельного податку указано період з 01.04.2014р., колегією суддів не прийнято до уваги.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №812/251/17 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі № 812/251/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 17 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 17 січня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

ОСОБА_1