Постанова

від 13.11.2017 по справі 813/3574/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року справа № 813/3574/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного підприємства "БК Інвестбуд" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "БК Інвестбуд" (далі - позивач, ПП "БК Інвестбуд") до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 11.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 27 червня 2017 року № 841/13-01-14-10/38718750 про результати позапланової виїзної перевірки позивача є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Позивач зазначив, що підставою для такого висновку контролюючого органу здебільшого було посилання на податкову інформацію щодо порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, декларовану відсутність у них можливості здійснювати задокументовані з позивачем операції, відсутність окремих документів за результатами спірних операцій (ТМЦ, акти приймання-передачі тощо) та ін. Однак, позивач стверджує, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки, його операції з вказаними контрагентами носили реальний характер, що підтверджується належними та допустимими доказами - укладеними договорами, видатковими накладними, податковими накладними, фактом оплати за придбаний товар/послуги та іншими первинними документами. При цьому, позивач звертає увагу, що всі первинні документи, які складалися при документуванні господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства та є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському і податковому обліку відповідних операцій. Також позивач акцентує увагу на тому, що всі операції, які ставляться під сумнів податковим органом, здійснювалися ним із метою реалізації власної господарської компетенції та були необхідні для провадження його діяльності як суб'єкта господарювання. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. В обґрунтування зазначив, що між позивачем та його контрагентами ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп не здійснені реальні господарські операції, оскільки згідно отриманої податкової інформації у ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп відсутні трудові, матеріальні ресурси, сировина, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно надання позивачу послуг та виконання робіт та постачання позивачу будівельних матеріалів. А за відсутності фактичного здійснення господарських операцій, у позивача було відсутнє право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту. Відтак формування витрат і податкового кредиту було здійснено позивачем протиправно та з порушенням чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення вважає такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства України і підстав для їх скасування не вбачає.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство "БК Інвестбуд" зареєстроване як юридична особа 19.12.2013 за кодом ЄДРПОУ 38718750 та перебуває на обліку в Городоцькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Основним видом економічної діяльності ПП "БК Інвестбуд" є будівництво інших споруд, н.в.і.у. (42.99), знесення (43.11), підготовчі роботи на будівельному майданчику (43.21).

ГУ ДФС у Львівській області у період з 14.06.2017 по 20.06.2017 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "БК Інвестбуд" (код ЄДРПОУ 38718750) по взаємовідносинах із ПП Лібскер (код ЄДРПОУ 38075025) за липень 2014 року, за серпень 2014 року, за листопад 2014 року, TOB БК Алекс-Буд (код ЄДРПОУ 38751054) за вересень 2014 року, за жовтень 2014 року, ТОВ Верес- Плюс (код ЄДРПОУ 38517030) за листопад 2014 року, ТОВ АНБ-Груп (код ЄДРПОУ 38388705) за листопад 2014 року, про що 27 червня 2017 року складено акт № 841/13-01-14-10/38718750 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення ПП "БК Інвестбуд":

- п. 44.1 ст. 44, п.134.1.1 п 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2014 рік на загальну суму 87800,04 грн.

- п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період перевірки на загальну суму 102085, 65 грн., в тому числі: липень 2014 року на суму 31952,06 грн., за серпень 2014 року на суму 7928,87 грн., за вересень 2014 року на суму 10000 грн., за жовтень 2014 року на суму 9096,13 грн., за листопад 2014 року на суму 43108,59 грн.

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта перевірки, відповідачем 11 липня 2017 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП БК Інвестбуд за податком на прибуток на загальну суму 109750, 05 грн, з яких 87800, 04 грн за податковими зобов'язаннями та 21950, 01 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП БК Інвестбуд за податком на додану вартість, на загальну суму 127607, 07 грн, з яких 102085, 65 грн за податковими зобов'язаннями та 25521, 42 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Кодексом адміністративного судочинства України.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правова підстава для податкового обліку відповідної операції передбачена ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 ст. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 2 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

З аналізу долучених до матеріалі справи доказів, суд встановив наступні обставини щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з наступними контрагентами.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП Лібскер (до перевірки ПП НП Хіміч ) позивач долучив до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Так, 14 травня 2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ПП НП Хіміч укладено договір підряду № 090514/1, відповідно до умов якого ПП НП Хіміч (Виконавець) зобов'язується провести роботи по реконструкції головного входу та благоустрою прилеглої території адміністративного корпусу ПАТ Концерн-Електрон , що знаходиться за адресою: вул. Стороженка, 32, м. Львів, а ПП "БК Інвестбуд" (Замовник), зобов'язується прийняти та оплатити проведенні Виконавцем роботи відповідно до умов даного договору. (далі - Договір)

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням передбачених цим договором робіт.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 80000, 00 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

Згідно з п. 5.1 проведені Виконавцем роботи приймаються Замовником шляхом підписання сторонами відповідного акта передачі-приймання робіт. Підписаний сторонами акт передачі-приймання робіт є підставою для проведення розрахунку Замовника з Виконавцем за виконанні роботи.

На виконання умов договору підряду № 090514/1 від 14 травня 2014 року ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на Реконструкція головного входу та благоустрою прилеглої території адміністративного корпусу ПАТ Концерн-Електрон по вул. Стороженка, 32, м. Львів, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1 складений в поточних цінах станом на 14.05.2014;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014 року, серпень 2014 року;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року;

- об'єкт : Реконструкція головно входу та благоустрою прилеглої території за липень 2014 року;

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року

- об'єкт : Реконструкція головно входу та благоустрою прилеглої території за серпень 2014 року;

- податкову накладну № 84 від 27.05.2014 на суму 15000, 00 грн;

- податкову накладну № 83 від 15.05.2014 на суму 10000, 00 грн;

- податкову накладну № 497 від 03.07.2014 на суму 15000, 00 грн;

- податкову накладну № 601 від 24.07.2014 на суму 20000, 00 грн;

- податкову накладну № 82 від 14.05.2014 на суму 20000, 00 грн;

- картку рахунок №631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ПП НП Хіміч на суму 80000, 00 грн.

04 червня 2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ПП НП Хіміч укладено договір підряду № 120604/1, відповідно до умов якого ПП НП Хіміч (Виконавець) зобов'язується провести роботи : демонтажні роботи внутрішнього подвір'я будинку-їдальні, за адресою : м. Львів, вул. Ясна, 1, (надалі - роботи), а " Замовник " зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням передбачених цим договором робіт.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 136712,40 грн. з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 120604/1 від 04.06.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на демонтажні роботи внутрішнього подвір'я будинку-їдальні, за адресою : м. Львів, вул. Ясна, 1, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року;

- об'єкт : Демонтажні роботи внутрішнього подвір'я за адресою : м. Львів, вул. Ясна, 1, за липень 2014 року;

- податкову накладну № 247від 05.06.2014 на суму 25000, 00 грн;

- податкову накладну № 248 від 12.06.2014 на суму 20000, 00 грн;

- податкову накладну № 253 від 24.06.2014 на суму 22000, 00 грн;

- податкову накладну № 498 від 10.07.2014 на суму 30000, 00 грн;

- податкову накладну № 499 від 16.07.2014 на суму 17000, 00 грн;

- податкову накладну № 500 від 21.07.2014 на суму 20000, 00 грн;

- податкову накладну № 504 від 31.07.2014 на суму 2712, 40 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ПП НП Хіміч на суму 136712, 40 грн.

Між ПП "БК Інвестбуд" та ПП НП Хіміч укладено договір підряду № 170701.1 від 01 липня 2014 року, відповідно до умов якого ПП НП Хіміч (Виконавець) зобов'язується провести роботи : замурівка фасаду корпус ВД, за адресою м. Львів, вул. Ол, Степанівни, 45 ( надалі - роботи), а " Замовник " зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням передбачених цим договором робіт.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 7573, 20 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 170701.1 від 01 липня 2014 року ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на Замурівку фасаду корпус ВД, за адресою м. Львів, вул. Ол, Степанівни, 45, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року;

- об'єкт : Замурівка фасаду корпус ВД, за адресою м. Львів, вул. Ол, Степанівни, 45, за липень 2014 року;

- податкову накладну № 602 від 25.07.2014 на суму 7573, 20 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ПП НП Хіміч на суму 7573, 20 грн.

02 липня 2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ПП НП Хіміч укладено договір підряду № 170702/1, відповідно до умов якого ПП НП Хіміч (Виконавець) зобов'язується провести роботи: влаштування похилого даху одноповерхової частини будівлі їдальні, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1 ( надалі - роботи), а " Замовник " зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням передбачених цим договором робіт.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 60000, 00 грн. з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 170702/1 від 02.07.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на Влаштування похилого даху одноповерхової чпастини будівлі їдальні, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року;

- об'єкт : влаштування похилого даху одноповерхової чпастини будівлі їдальні, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1, за липень 2014 року;

- податкову накладну № 503 від 31.07.2014 на суму 20000, 00 грн;

- податкову накладну № 264 від 07.08.2014 на суму 40000, 00 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ПП НП Хіміч на суму 60000, 00 грн.

Між ПП "БК Інвестбуд" та ПП НП Хіміч укладено договір підряду № 301107/1 від 07 листопада 2014 року, відповідно до умов якого ПП НП Хіміч (Виконавець) зобов'язується провести роботи: по ремонту частини цеху в корпусі 1-НР, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313 ( надалі - роботи), а " Замовник " зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням передбачених цим договором робіт.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 160026, 00 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № № 301107/1 від 07.11.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на будівництво ремонту частини цеху в корпусі 1-НР, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року;

- об'єкт: Ремонт частини цеху в корпусі 1-НР, за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 313, за листопад 2014 року;

- податкову накладну № 457 від 07.11.2014 на суму 40000, 00 грн;

- податкову накладну № 458 від 13.11.2014 на суму 60000, 00 грн;

- податкову накладну № 459 від 14.11.2014 на суму 30000, 00 грн;

- податкову накладну № 460 від 24.11.2014 на суму 30000, 00 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ПП НП Хіміч на суму 160026, 00 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю ГРАНД БУД (до перевірки ТОВ БК АЛЕКС-БУД ) (далі - ТОВ ГРАНД БУД ) позивач надав наступні документи.

02 вересня 2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ ГРАНД БУД укладено договір підряду № 210902/1, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНД БУД Виконавець зобов'язується провести роботи: реконструкції головного входу та благоустрою прилеглої території корпусу Е, за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 32 (надалі - роботи), а " Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 25000, 00 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 210902/1 від 02.09.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на будівництво реконструкції головного входу та благоустрою прилеглої території корпусу Е по вул. Стороженка, 32, у м. Львові, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 3-1-1;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року;

- підсумкову відомість ресурсів;

- податкову накладну № 142 від 26.09.2014 на суму 25000, 00 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ ГРАНД БУД на суму 25000, 00 грн.

Між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ ГРАНД БУД 26.09.2014 укладено договір підряду № 220926/1, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНД БУД Виконавець зобов'язується провести роботи: по влаштуванню похилого даху одноповерхової частини будівлі їдальні, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1 (надалі - роботи), а " Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 35000, 00 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 220926/1 від 26.09.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на будівництво влаштування похилого даху одноповерхової частини будівлі їдальні, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року;

- об'єкт: Влаштування похилого даху одноповерхової частини будівлі їдальні, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1;

- податкову накладну № 143 від 26.09.2014 на суму 35000, 00 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ ГРАНД БУД на суму 35000, 00 грн.

10 жовтня 2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ ГРАНД БУД укладено договір підряду № 281010/1, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНД БУД Виконавець зобов'язується провести роботи: ремонтні роботи за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 130 (надалі - роботи), а " Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 3381, 60 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 281010/1від 10.10.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на ремонтні роботи, за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 130, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- об'єкт: ремонтні роботи, за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 130;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року;

- підсумкову відомість ресурсів;

- податкову накладну № 218 від 13.10.2014 на суму 3381, 60 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ ГРАНД БУД на суму 3381, 60 грн.

Між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ ГРАНД БУД 14.10.2014 укладено договір підряду № 251014/1, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНД БУД Виконавець зобов'язується провести роботи: по влаштуванню великої підпірної стінки, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1 (надалі - роботи), а " Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 30000, 00 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 251014/1 від 14.10.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на будівництво влаштування великої підпірної стінки, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року;

- об'єкт: Влаштування великої підпірної стінки, за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1;

- податкову накладну № 219 від 14.10.2014 на суму 30000, 00 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ ГРАНД БУД на суму 30000, 00 грн.

15 жовтня 2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ ГРАНД БУД укладено договір підряду № 261015/1, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНД БУД Виконавець зобов'язується провести роботи: влаштування малої підпірної стінки за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1 (надалі - роботи), а " Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 20000, 00 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 261015/1 від 15.10.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на будівництво влаштування малої підпірної стінки за адресою: м. Львів, вул. Ясна, 1, що здійснювалася в 2014 році;

- підсумкову відомість ресурсів;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014 року;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року;

- підсумкову відомість ресурсів;

- податкову накладну № 220 від 15.10.2014 на суму 20000, 00 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ ГРАНД БУД на суму 20000, 00 грн.

Між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ ГРАНД БУД 21.10.2014 укладено договір підряду № 291021/1, відповідно до умов якого ТОВ ГРАНД БУД Виконавець зобов'язується провести роботи: ремонт водопроводу до корпусу ІЛК, за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 12 (надалі - роботи), а " Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити проведені " Виконавцем " роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору Виконавець зобов'язується своєчасно та якісно виконати доручені йому роботи; погоджувати з Замовником виконання робіт, а також інші витрати, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язується оплатити вартість робіт, а також інші витрати Виконавця, які пов'язані з виконанням робіт, передбачених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено вартість робіт за цим договором, яка становить 1195, 20 грн з ПДВ. Вартість робіт за цим договором може бути переглянута сторонами шляхом підписання відповідних змін до цього договору.

На виконання умов договору підряду № 291021/1 від 21.10.2014 ПП "БК Інвестбуд" надав суду наступні документи:

- договірну ціну на ремонт водопроводу до корпусу ІЛК, за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 12, що здійснювалася в 2014 році;

- локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1;

- об'єкт: ремонт водопроводу до корпусу ІЛК, за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 12;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 року;

-акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року;

- підсумкову відомість ресурсів;

- податкову накладну № 221 від 28.10.2014 на суму 1195, 20 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ ГРАНД БУД на суму 1195, 20 грн.

Однак, як зазначив податковий орган в акті перевірки ПП НП Хіміч та ТОВ ГРАНД БУД здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зокрема, податковий орган покликається на податкову інформацію, а саме щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП Хіміч від 30.12.2014 № 521/26-59-22-08 та від 20.03.2015 № 367/26-59-22-08 та ТОВ ГРАНД БУД від 18.12.2014 № 338/7/26-55-08-11. Згідно вказаної податкової інформації у ПП Хіміч та ТОВ ГРАНД БУД відсутні трудові, матеріальні ресурси, сировина, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно надання позивачу послуг та виконання робіт.

Додатково податковий орган зазначив, що позивачем до перевірки надано акти приймання виконаних робіт в той же час у таких актах до прямих витрат віднесено вартість експлуатації машин та механізмів, однак не представлено жодного первинного документа із вказанням - хто надавав машини та механізми, які саме, скільки годин працювали та жодну іншу інформацію стосовно даного питання.

Щодо вказаних посилань відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом зроблений висновок, що в наданих позивачем актах приймання виконаних робіт до прямих витрат віднесено вартість експлуатації машин та механізмів, однак не представлено жодного первинного документа із вказанням - хто надавав машини та механізми, які саме, скільки годин працювали та жодну іншу інформацію стосовно даного питання.

Зокрема, відповідач посилається на ДБН Д. 1.1 -1-2000 Правила визначення вартості будівництва , однак як встановлено судом Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України прийнято з наданням чинності з 1 січня 2014 року ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", що розроблені ТОВ "Науково-виробнича фірма "Інпроект". Водночас, визнано такими, що втратили чинність на території України з 1 січня 2014 року, державні будівельні норми ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва".

Отже, як встановлено судом відповідач здійснював перевірку ПП "БК Інвестбуд" по взаємовідносинах з ПП НП Хіміч за липень-серпень та листопад 2014 року та ТОВ ГРАНД БУД за вересень-жовтень 2014 року, отже на момент встановлення порушення позивачем правил ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" такі 01 січня 2014 року втратили чинність.

Відповідно до п. 1.2 Розділу 1 Сфера застосування ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Форма акту приймання виконаних будівельних робіт, локального кошторису та підсумкової відомості ресурсів визначено ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , отже вони використовуються у правовідносинах, на які розповсюджується сфера дії ДСТУ Б Д. 1.1 -1:2013.

Судом встановлено, що виконані ПП НП Хіміч та TOB ГРАНТ БУД для ПП БК Інвестбуд роботи, у відповідності до наявних договорів підряду, були виконані на замовлення комерційної установи та за її рахунок.

Таким чином, згідно вказаних договорів підряду не було жодного фінансування за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, оскільки роботи були виконанні на замовлення позивача та оплачені згідно договорів підряду.

Отже, відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва у ПП БК Інвестбуд не виникало обов'язку складати та надавати до перевірки зазначені відповідачем в акті перевірки документи та вносити в них ту чи іншу інформацію, оскільки позивач за власні кошти здійснював оплату за виконанні роботи.

З огляду на те, що відповідач застосував до спірних правовідносин ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", які втратили чинність та правила ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва на позивача не поширюється, суд не приймає до уваги такі доводи відповідача.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю Верес-Плюс (до перевірки ТОВ Компанія Лакшенрі Кепітал ) (далі - ТОВ Компанія Лакшенрі Кепітал ) позивач надав наступні документи:

- видаткову накладну № 27 від 04.11.2014, № 30 від 11.11.2014;

- податкові накладні № 27 від 04.11.2017, № 30 від 11.11.2014;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2014 рік на суму 42990, 70 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ Компанія Лакшенрі Кепітал на суму 42990, 70 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ АНБ ГРУП , то позивач надав наступні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме:

- накладну від 20.11.2014;

- податкову накладну № 126 від 20.11.2014;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2014 рік на суму 55660, 80 грн;

- картку рахунок № 631 за 2014 рік, згідно якої ПП "БК Інвестбуд" здійснено оплату ТОВ АНБ ГРУП на суму 55660, 80 грн.

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал та ТОВ АНБ Груп відповідач використав податкову інформацію від 20.03.2015 № 376/26-59-22-03/38517030 та від 18.12.2014 №338/7/26-55-08-11, згідно з якою у ТОВ Компанія Лакшері Кепітал та ТОВ АНБ Груп відсутні трудові, матеріальні ресурси, сировина, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно постачання позивачу будівельних матеріалів.

Також відповідач стверджує, що до матеріалів перевірки позивачем не надано будь-яких документів, що свідчать про транспортування ТМЦ до покупця, відсутня інформація про місце доставки ТМЦ, оскільки згідно даних обліку в ПП БК Інвестбуд складські приміщення відсутні.

Щодо вказаних доводів податкового органу позивач зазначив, що на видаткових накладних наявні підписи директорів підприємств, які передали та прийняли товари, вказані підписи скріплені печатками.

Окрім того, як стверджує позивач договори купівлі-продажу між продавцями та покупцем, були укладені в усній формі, що не заборонено законом України.

Посилається на ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Закон міститься заборони стосовно усної форми господарських договорів. Тому за відсутності спеціальних приписів щодо форми певного господарського договору може застосовуватися загальне правило статті 206 ЦК: усно можуть вчинятися право-чини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, при цьому юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, який підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Також позивач пояснив, що поставка будівельних матеріалів здійснювалася силами та засобами постачальників, а саме TOB "Компанія Лакшері Кепітал" та TOB "АНБ Груп", тому документи на поставку будівельних матеріалів у позивача відсутні. Окрім того, як зазначив позивач поставка матеріалів входила в ціну, яка була оплачена покупцем при купівлі будівельних матеріалів. Додатково позивач звернув увагу, що жодним законодавчим актом не встановлено обов'язок покупця зберігати документи з приводу поставки йому продавцями товарів, якщо поставка відбувалась силами останніх.

Окрім того, позивач стверджує, що повідомляв податковий орган про відсутність у позивача складських приміщень, у зв'язку з чим будівельні матеріали поставлялися на будівельний майданчик, де виконувалися роботи. На вказаних майданчиках, де проводилися роботи завжди був присутній працівник ПП БК Інвестбуд ОСОБА_3, який отримував від постачальників матеріали та видавав їх у відповідній кількості субпідрядникам. Водночас, ОСОБА_3 здійснював облік виданих матеріалів, на підставі яких у подальшому складалися акти списання матеріалів.

На підтвердження зазначених обставин та на спростування доводів податкового органу, позивач надав суду до матеріалів справи копію наказу № 04-02/14 к від 17 лютого 2014 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 на посаду виконроба з оплатою праці згідно штатного розпису.

Також в матеріалах справи наявна Посадова інструкція виконроба від 17 лютого 2014 року, затверджена наказом ПП БК Інвестбуд № 05-02/14. Згідно вказаної інструкції в обов'язки виконроба серед іншого входить прийом будівельних матеріалів на майданчику (об'єкті) від постачальників (Розділ ІІ п. 26), а пунктом 30 вказаної інструкції визначено, що виконроб забезпечує розподіл будівельних матеріалів між субпідрядниками.

На підтвердження використання в господарській діяльності вказаних будівельних матеріалів позивач надав Акти списання товарів, а саме: № 22 від 31.07.2014, № 30 від 30.09.2014, № 34 від 13.10.2014, № 36 від 10.11.2014, № 42 від 12.12.2014, № 37 від 17.11.2014, № 35 від 28.10.2014, № 20 від 30.07.2014, № 23 від 14.08.2014, № 21 від 31.07.2014, № 38 від 21.11.2014, № 47 від 19.12.2014, № 48 від 19.12.2014, № 45 від 12.12.2014, № 23 від 23.12.2014.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами ПП БК Інвестбуд , що не було підстав для складання актів прийому-передачі будівельних матеріалів субпідрядникам, оскільки використання будівельних матеріалів безпосередньо на місці контролювалося представником ПП "БК "Інвестбуд" та використання таких матеріалів підтверджується актами списання товарів.

Окрім того, позивач долучив до матеріалів справи виписки з ПАТ ВіЕс Банк пр оплату товарів та послуг за 14.11.2014, 13.11.2014, 24.11.2014,07.11.2014, 11.09.2014, 07.08.2014, 31.07.2014, 24.07.2014, 21.07.2014, 16.07.2014, 10.07.2014, 08.0.2014, 03.07.2014, 24.06.2014, 12.06.2014, 05.06.2014, 27.05.2014, 20.05.2014, 15.05.2014, 14.05.2014, 26.09.2014, 14.10.2014,15.10.2014, 23.12.2014, 26.12.2014, 11.11.2014,04.11.2014, 19.12.2014,

Водночас, суд зазначає, що відповідач, посилаючись на податкову інформацію про неможливості проведення зустрічних звірок із контрагентами позивача, робить висновок про протиправність їх діяльності та допущення порушень податкового законодавства.

Однак, інформація про неможливість проведення зустрічних звірок за своєю природою призначена виключно для засвідчення факту об'єктивної неможливості здійснення зустрічної звірки, а не фактів порушення платниками податків податкового чи іншого законодавства. При цьому, суд відзначає, що сама по собі неможливість реалізації органами фіскальної служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства.

Отже, податкова інформація про неможливість проведення зустрічних звірок не може розглядатися як належне підтвердження фактів порушення платником податків податкового законодавства, здобуте в ході перевірки, тим більше, що інформація, на які посилається відповідач, стосуються не безпосередньо позивача, а його контрагентів.

Відповідач як на підставу своїх доводів, також посилається на відсутність трудових ресурсів, господарських та виробничих потужностей, основних засобів, транспортних засобів у контрагентів позивача.

Таке на переконання відповідача вказує на нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп .

Проте, ці доводи відповідача суд також оцінює критично і підкреслює, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих потужностей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Недостатність у контрагента позивача трудових, виробничих або інших ресурсів не є обставинами, які самі по собі позбавляють правового значення виданих контрагентом підприємства податкових накладних, що виключає відповідальність платника податків (позивача).

Така позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду, висловленими, зокрема, в ухвалі від 19.03.2013 року по справі № К/9991/42011/12, в ухвалі від 29.09.2014 року по справі № К/800/23899/14.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у п.110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом» .

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив наступне:

« 69. Суд окремо зазначає, що компанія-заявник не мала абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ. Отже, Суд вважає, що незважаючи на повне виконання своїх зобов'язань, компанія-заявник була поставлена у несприятливі умови, так як було незрозуміло чи може вона віднести до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену постачальнику у складі придбаних товарів, оскільки визнання чи невизнання права на податковий кредит також залежало від висновків податкових органів, чи своєчасно виконав свої зобов'язання з подання звітності з ПДВ постачальник.

70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1» .

Таким чином, за правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в зазначеному рішенні, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту» .

Аналогічний висновок міститься в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява N 803/02), "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік. заява N 6689/03), згідно якого, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Отже, платник податків не має повноважень та обов'язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов'язків із складення та подання податкової звітності, обов'язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов'язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, такі заходи є неприпустимими за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь платника податків у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податків, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення.

За умови своєчасного та повного виконання платником податків своїх податкових обов'язків, неможливості з його сторони забезпечити дотримання контрагентом обов'язків щодо декларування та сплати податків, а також відсутності інформації про порушення контрагентом правил оподаткування, про які платник податків знав чи міг знати, останній не повинен нести відповідальність за наслідки не виконання постачальником його обов'язків.

Так, наведені ГУ ДФС у Львівській області аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між ПП "БК Інвестбуд" та ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп щодо придбання товарів, послуг.

Відтак, дослідивши подані позивачем первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі), суд зазначає, що за своїм змістом вони належним чином документують і засвідчують факт постачання товарів і надання послуг контрагентів позивача на користь ПП "БК Інвестбуд".

При цьому, такі первинні документи вповні відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані, що дозволяє встановити обсяги та зміст відповідної господарської операції.

Надані позивачем податкові накладні також складені відповідно до приписів чинного законодавства України, не містять формальних чи інших дефектів, які могли би впливати на їх дійсність, і в своїй сукупності відповідають господарським операціям, які вчинялися позивачем.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ПП "БК Інвестбуд" та ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп , суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У зв'язку з чим, беручи до уваги усі докази в їх сукупності, суд не знаходить достатнього та належного підтвердження того, що господарські операції між ПП "БК Інвестбуд" та ПП Лібскер , ТОВ БК Алекс-Буд , ТОВ Верес-Плюс , ТОВ АНБ-Груп є нереальними та безтоварними.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивач має право розраховувати на ті податкові вигоди, визначені чинним законодавством України, які пов'язані з реальним здійсненням господарської діяльності, а тому податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 11.07.2017 підлягають скасуванню повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 11.07.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «БК Інвестбуд» за податком на прибуток на загальну суму 109750 гривень 05 коп., з яких 87800 гривень 04 коп за податковими зобов'язаннями та 21950 гривень 01 коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_2 від 11.07.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «БК Інвестбуд» за податком на додану вартість, на загальну суму 127607 гривень 07 коп, з яких 102085 гривень 65 коп за податковими зобов'язаннями та 25521 гривень 42 коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань 3560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 37 копійок сплаченого судового збору на користь приватного підприємства "БК Інвестбуд".

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.11.2017.

Суддя Р.М. Брильовський