УХВАЛА
14 травня 2018 року
Київ
справа №813/3574/17
касаційне провадження №К/9901/46170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №813/3574/17 за позовом Приватного підприємства "БК Інвестбуд" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "БК Інвестбуд" у жовтні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 № 0011681410 та № 0011691410.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 13.11.2017 позовні вимоги задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2018 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 без змін.
Головне управління ДФС у Львівській області звернулося 22.03.2018 року до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018 вказану касаційну скаргу було залишено без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документу про сплату судового збору, а також встановлено відповідачу строк у десять днів з дня отримання такої ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.04.2018 скаржником надіслано документ про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №813/3574/17 є вимоги про визнання скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 № 0011681410 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 109750,05грн. та № 0011691410 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 127607,07грн.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься. Отже, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 № 0011681410 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 109750,05грн. та № 0011691410 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 127607,07грн., не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №813/3574/17 за позовом Приватного підприємства "БК Інвестбуд" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2018 |
Оприлюднено | 25.05.2018 |
Номер документу | 74203927 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні