Ухвала

від 07.11.2017 по справі 804/122/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2017 року

справа № 804/122/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дурасової Ю.В.

           суддів:                     Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕНС ПРОДАКШН" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних: податкових накладних № 1 від 01.12.2016 р.; № 2 від 01.12.2016 р.; № 3 від 02.12.2016 р; № 4 від 02.12.2016 р.; № 5 від 06.12.2016 р.; № 6 від 06.12.2016 р.; № 7 від 07.12.2016 р.; № 8 від 08.12.2016 р. ТОВ “Інтенс Продакшн” та визначено вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначених податкових накладних з моменту їх подання, а саме – 16.12.2016 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу, натомість, контролюючий орган не прийняв податкові накладні, оскільки було виявлено помилку: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді; можливо розірвано договір про визнання електронної звітності. Однак, розірвання такого договору можливе при зміні місцезнаходження платника податків. Водночас, адреса місцезнаходження позивача відповідає даним, що містяться у ЄДР. Тому відсутні підстави для розірвання договору про визнання електронної звітності та не прийняття зазначених податкових накладних.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Державною фіскальною службою України) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що представниками відповідача здійснено вихід за юридичною адресою позивача та встановлено, що підприємство за місцем реєстрації відсутнє, тому вказівка в ЄДР про місцезнаходження позивача не відповідає дійсності. Це є підставою для розірвання відповідного договору та не прийняття податкових декларацій.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Інтенс продакш” є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Між позивачем та відповідачем 03.02.2016 року укладено договір № 030220161 про визнання електронних документів (далі – Договір), предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу. Відповідно до квитанції № 2 даний договір прийнято, укладено та задоволено прийом документів по e-mail, реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 (а.с. 12,13).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, норми Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.12.2016 року ТОВ “Інтенс Продакшн” направило в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 1 від 01.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 1 від 01.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 15).

Також, 16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 2 від 01.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 2 від 01.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 16, 17).

16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 3 від 02.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 3 від 02.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 18, 19).

16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 4 від 02.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 4 від 02.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 20).

16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 5 від 06.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 5 від 06.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 21).

16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 6 від 06.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 6 від 06.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 22).

16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 7 від 07.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 7 від 07.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 23).

16.12.2016 року позивач направив в електронному вигляді для реєстрації податкову накладну № 8 від 08.12.2016 р. Однак, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну № 8 від 08.12.2016 р. було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7 (а.с. 24).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зазначена стаття встановлює відповідні обов’язки платника податків щодо покупця при наданні йому податкової накладної.

Обов’язково у податковій накладній зазначаються реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зазначенві обов’язкові реквізити були вказані в податкових накладних, наданих до контролюючого органу.

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Зазначена норма також не була порушена.

Згідно із приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість передбачені певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

Слід зазначити, що встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу України делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246 ), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до п. 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1246 підставою відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, визначений пунктом 9 Порядку перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що жодного підпункту пункту 9 Порядку № 1246 позивачем не було порушено.

Так, позивачем 16.12.2016 року були подані податкові накладні засобами електронного зв'язку до ДФС України. Однак, як вбачається з квитанцій ДФС України не було прийнято вказані податкові накладні, оскільки виявлено помилку: “Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: ‘ 40095737’. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронної звітності” ДФС України, версія 2.2.10.7”.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що з метою виконання вимог наказу ДФС України від 28.07.2015 року № 543 “Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість” та Розпорядження ДФС України від 14.08.2015 року № 254-р “Про забезпечення алгоритму контролю дій при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість”, контролюючим органом з метою отримання пояснень та документальних підтверджень від посадових осіб, здійснено вихід за юридичною адресою підприємства та встановлено, що підприємство за місцем реєстрації відсутнє. Вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців інформація щодо місцезнаходження позивача не відповідає реальним обставинам, що є порушенням умови п. 4 розділу Договору № НОМЕР_1 про визнання електронних документів, у зв’язку з чим ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 28.03.2016 року в односторонньому порядку було розірвано зазначений вище договір.

Натомість, згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Поряд з цим, податковою адресою позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 14), станом на 16.12.2016 року, є: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, що в свою чергу свідчить про те, що на дату направлення в електронному вигляді для реєстрації податкових накладних, відомості про юридичну особу - позивача були підтвердженими та не змінювалось.

Таким чином, матеріали справи не містять належних (у розумінні статті 70 КАС) доказів наявності визначених Порядком № 1246 підстав для відмови у реєстрації податкових накладних. При цьому, інших підстав для розірвання договору про визнання електронних документів з урахуванням вимог законодавства та умов укладеного договору відповідачем не наведено.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Вказані податкові накладні не дають права покупцям на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, не звільняють продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податкових накладних, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. При цьому, відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Так, покупці товарів позбавляються права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      Л.А. Божко

           Суддя:                                                                      О.М. Лукманова