Постанова

від 15.05.2018 по справі 804/122/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №804/122/17

адміністративне провадження №К/9901/1670/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 (головуючий суддя - Боженко Н.В., судді: Кононенко О.В., Чорна В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі № 804/122/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕНС ПРОДАКШН до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕНС ПРОДАКШН (далі - ТОВ ІНТЕНС ПРОДАКШН ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 1 від 01.12.2016, № 2 від 01.12.2016, № 3 від 02.12.2016, № 4 від 02.12.2016, № 5 від 06.12.2016, № 6 від 06.12.2016, № 7 від 07.12.2016, № 8 від 08.12.2016;

вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 1 від 01.12.2016, № 2 від 01.12.2016, № 3 від 02.12.2016, № 4 від 02.12.2016, № 5 від 06.12.2016, № 6 від 06.12.2016, № 7 від 07.12.2016, № 8 від 08.12.2016 з моменту їх подання, а саме - 16.12.2016.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДФС України з посиланням на розділ 6 пункту 4 Договору про визнання електронних документів, відповідно до якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації, укладений з позивачем договір розірвано в односторонньому з причин незнаходження підприємства за юридичною адресою, що унеможливлює зареєструвати спірні податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 03.02.2016 року між ТОВ ІНТЕНС ПРОДАКШН та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було укладено договір № 030220161 про визнання електронних документів (далі Договір), предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу. Відповідно до квитанції № 2 даний договір було прийнято, укладено та задоволено прийом документів по e-mail, реєстраційний номер документу: 9009281053

16.12.2016 року ТОВ ІНТЕНС ПРОДАКШН направило в електронному вигляді для реєстрації податкові накладні № 1 від 01.12.2016, № 2 від 01.12.2016, № 3 від 02.12.2016, № 4 від 02.12.2016, № 5 від 06.12.2016, № 6 від 06.12.2016, № 7 від 07.12.2016, № 8 від 08.12.2016.

Однак, відповідно до квитанцій № 1 вищезазначені податкові накладні було отримано ДФС України, але документ не було прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: 40095737. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України, версія 2.2.10.7.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Статтею 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

У пункті 4 розділу 6 договору від 29.07.2016 №290720161 зазначено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковою адресою ТОВ ІНТЕНС ПРОДАКШН згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.12.2016 є: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, що в свою чергу свідчить про те, що на дату направлення в електронному вигляді для реєстрації податкових накладних відомості про юридичну особу - позивача були підтвердженими та не змінювались.

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про зміну місця реєстрації ТОВ ІНТЕНС ПРОДАКШН , податковим органом не надано.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Інших підстав для розірвання договору про визнання електронних документів з урахуванням вимог законодавства та умов укладеного договору відповідачем не наведено

За встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що відповідачем, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції чинній на час вирішення спору), не доведено правомірність своїх дій при розірванні в односторонньому порядку договору з ТОВ ІНТЕНС ПРОДАКШН про визнання електронних документів.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду