Постанова

від 25.11.2009 по справі 4-107/09

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4-107/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2009 р. Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді Школи М.Г.,

за участю секретаря Яковини Т.О.,

з участю прокурора Круш Я.О.,

адвоката ОСОБА_1

особи, яка подала скаргу ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці Сумської області скаргу ОСОБА_1 , захисника і ОСОБА_2 . на постанову органу дізнання Кролевецького РВ ГУМВС України в Сумській області від 4 листопада 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду зі скаргою на постанову органу дізнання Кролевецького РВ ГУ про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 листопада 2009 року по факту незаконного заволодіння автомобілем марки "Черрі-Тігго", держномер НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_3, що мало місце в ніч на 11 лютого 2009 року в м. Кролевці, посилаючись на наступне.

Постанова органу дізнання від 04 листопада 2009 року про відмову в порушенні справи є незаконною, рішення прийнято без повного та всебічного з'ясування всіх обставин вчинення злочину, висновки органу дізнання суперечать дійсним обставинам справи та грунтуються на поясненнях зацікавлених осіб, що є родичами між собою.

Версія про перегони та дозвіл на користування транспортним засобом є суцільною вигадкою, оскільки у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було на чому змагатися, окрім автомобіля ОСОБА_4; він використаний (даний мотив) з метою уникнення обов'язку порушити справу органом дізнання та притягнути до відповідальності винну особу; сам ОСОБА_4 категорично заперечує будь-яку згоду та дозвіл на керування транспортним засобом ОСОБА_3

Для визнання права на існування версії про перегони, необхідно два транспортних засоби (яких не було в дійсності), одночасний старт транспортних засобів (якого не було в дійсності), особа (рефері), яка повинна дати старт та визначити переможця (якої в дійсності не було), призова сума 1000 доларів США, яку кожний з учасників перегонів мусив би передати рефері, чого в дійсності не було.

Єдиний свідок, якому можна довіряти таксист ОСОБА_5, прямо не підтверджує добровільну передачу транспортного засобу ОСОБА_3 ОСОБА_4 Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є родичами ОСОБА_3 і дають неправдиві свідчення щодо обставин справи, вигороджуючи ОСОБА_3

В матеріалах перевірки відсутні вагомі докази на підтвердження версії про добровільну передачу автомобіля ОСОБА_4 ОСОБА_3 За таких обставин висновок про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину є хибним.

З боку органу дізнання вбачається порушення вимог ст. ст. 94, 97, 98, 99 КПК України при прийнятті рішення за заявою про злочин, оскільки відповідно до вимог ст. 99 КПК орган дізнання відмовляє в порушенні справи лише за відсутності підстав для порушення справи.

Приводом для порушення справи відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст. 289 КК України є заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_2 про вчинення злочину ОСОБА_3; підставою для порушення справи є достатні дані, які вказують на ознаки злочину, передбаченому ч. 3 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом та його пошкодження.

Отже при винесенні постанови орган дізнання повинен проаналізувати наявність чи відсутність підстав для порушення справи. Висновок органу дізнання від 04 листопада 2009 року про те, що у ОСОБА_3 був відсутній умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом є хибним, як і висновок про цивільно-правовий характер цих відносин, оскільки перебіг подій свідчить про ухилення ОСОБА_3 від врегулювання збитків.

В судовому засіданні особа, яка подала скаргу ОСОБА_2 повністю підтримав скаргу та просить її задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 вважає, що у суду є достатньо підстав для задоволення скарги та скасування постанови органу дізнання від 04 листопада 2009 року, одночасно вказавши на наступне:

- з боку органу дізнання є фальсифікація свідчень ОСОБА_5;

- органом дізнання після скасування постанови від 18 лютого 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи постановою Кролевецького районного суду від 01 вересня 2009 року, в ході додаткової перевірки не виконані вимоги ст. 99 ПК України;

- орган дізнання в особі дізнавача Петрикея Ю.П. не переопитував учасників події, що мала місце 11 лютого 2009 року в м. Кролевці під час незаконного заволодіння автомобілем; не ставив їм додаткові питання; не уточнював їх відповіді після надання ними інформації стосовно зазначених людей; учасники подій власноручно написали пояснення;

- відсутність умислу у ОСОБА_3 на незаконне заволодіння автомобілем, спростовується його ж, ОСОБА_3, діями.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, захисника; особи, яка подала скаргу ОСОБА_2; думку прокурора Круш Л.О., яка вважає, що підстав для задоволення скарги немає, оскільки постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена відповідно до вимог ст. 99 КПК, ознайомившись з матеріалами, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, суд приходить до наступного.

Приводом для вирішення питання про порушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи є заява ОСОБА_4 від 28.09.2009 року і заява ОСОБА_2 від 01.10.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 289 КК України і притягнення його до кримінальної відповідальності.

Рішення по заявах ОСОБА_4 і ОСОБА_2 прийнято дізнавачем Кролевецького РВ ГУМВС, який виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по факту незаконного заволодіння автомобілем марки CHERY, держномер НОМЕР_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. (3-4)

Згідно зі ст. 2362 КПК України суддя при розгляді скарги повинен встановити чи були при відмові в порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України.

Згідно зі ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.

Таким чином, при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи дізнавач Кролевецького РВ ГУМВС мав проаналізувати наявність чи відсутність підстав для порушення кримінальної справи, на що і вказує ст. 99 КПК України.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що під час проведення основної і додаткової перевірки по заявам ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не встановлено підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 КК України, оскільки у ОСОБА_3 відсутній умисел на незаконне заволодіння автомобілем, який є складовою частиною суб'єктивної сторони даного злочину; ОСОБА_3 отримав дозвіл на керування даним автомобілем від ОСОБА_4 у зв'язку із виконанням умов спору; ОСОБА_4 був поруч і ніяких дій словесних та фізичних, направлених на недопущення того, щоб ОСОБА_3 керував автомобілем не вчиняв. Інших доказів, які б дозволили зворотнє не встановлено.

Таким чином, дізнавач Кролевецького РВ ГУМВС при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 листопада 2009 року фактично дослідив докази, надав їм оцінку і перевірив доведеність вини чи її відсутність в діях ОСОБА_3 стосовно незаконного заволодіння автомобілем 11 лютого 2009 року у м. Кролевці, тобто зробив висновок при непорушеній кримінальній справі.

В той же час, підставами для порушення кримінальної справи, відповідно до ст. 94 КПК України, є наявність ознак злочину в події, що стала відома органу досудового слідства та наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що постанова від 04 листопада 2009 року винесена з порушенням вимог ст. 99 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2361, 2362 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

скасувати постанову інспектора дізнавача Кролевецького РВ ГУМВС від 04 листопада 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту незаконного заволодіння автомобілем марки CERRY Тіggo, держномер НОМЕР_1 у відношенні ОСОБА_3 і матеріали повернути прокурору Кролевецького району Сумської області для проведення додаткової перевірки.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області протягом семи діб з дня її винесення.

СУДДЯ