ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2017 року Справа № 905/3246/16 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Корсака В.А., Яценко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління соціального захисту населення Слов'янської міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі№ 905/3246/16 Господарського суду Донецької області за позовомОбласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Словянськтепломережа" до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради простягнення 56015,71 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради (далі - відповідач) про стягнення суми невиконаних зобов'язань у розмірі 56 015,71 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.01.2017 (суддя Мальцев М.Ю.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 (головуючий суддя - Чернота Л.В., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.) у справі №905/3246/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача суму невиконаних зобов'язань у розмірі 56 015,71 грн та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими у справі рішенням та постановою, відповідач, звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати.
Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами попередніх інстанцій норми ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з безпідставним неврахуванням обставин відображених в актах звіряння заборгованості та довідці, наявних у матеріалах справи, які, на думку відповідача, спростовують існування заборгованості за спірний період. Крім того, скаржник також вказує, що попередніми судовими інстанціями не враховано розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 15.11.2012 №833, яким затверджені річна та щомісячна норми споживання.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.01.2013 між Управлінням праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради (замовник) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (виконавець) було укладено договір №08-41/24 на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання обслуговувати громадян, які мають право на пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги, а замовник прийняти та відшкодувати виконавцю витрати, пов'язані з наданням пільг і субсидій.
Матеріали справи містять виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до якої Управління праці і соціального захисту Слов'янської міської ради є управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради (а.с. 61-66).
Розділом 4 сторони узгодили порядок проведення розрахунків між замовником та виконавцем.
Відповідно до п.5.1. договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013.
У даному випадку, до пільгової категорії населення м. Слов'янська відносяться: Учасники ВВВ, діти війни, ветерани і пенсіонери ЗС та МВС, учасники ЧАЕС 1-2 категорії, багатодітні родини, почесний громадянин м. Слов'янська, сім'я загиблого воїна - Афганця".
На виконання вимог п. 10 Постанови Кабінету міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", п. 5 Постанови Кабінету міністрів України від 04.03.2002 №256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту за рахунок субвенцій з державного бюджету, а також згідно положень п.4.1. договору виконавець надає до замовника списки на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг в електронному та паперовому вигляді згідно з формою "2-пільга" на суму фактичних нарахувань.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації №833 від 15.11.2012 внесені зміни до розпорядження голови облдержадміністрації від 06 квітня 2011 року №185 "Про встановлення річних норм споживання теплової енергії на централізоване опалення та підігрів питної води", виклавши пункти 1 і 2 у новій редакції наступного змісту: " 1. Встановити річні і щомісячні норми споживання теплової енергії на централізоване опалення 1 м 2 площі та періодичні норми на підігрів 1 м 3 питної води, що здійснюються обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго": 1.1. для населення згідно з додатком 1 - що становить 0,1622 Гкал/м 2 , розрахована на 183 дня опалювального сезону з урахуванням того, що в жовтні та квітні послуга надається не повний місяць (17 та 15 днів відповідно).
На підставі рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 18.09.2013 №550 "Про початок опалювального періоду 2013р.-2014р." та рішення виконкому Слов'янської міської ради від 02.10.2013 №623 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 18.09.2013 №550 "Про початок опалювального періоду 2013р.-2014р." у зв'язку з погіршенням погодних умов подачу тепла в житлові будинки почали з 03.10.2013 внаслідок чого послуги теплопостачання населенню в жовтні 2013р. подавалися 29 днів.
Розрахунки вартості послуг, наданих пільговій категорії населення, відповідачу були надані згідно з формою "2-пільги" на електронному та паперовому носії - за 29 днів жовтня (з 03.10.2013 - 31.10.2013).
Відповідачем відшкодування пільг, в межах норм споживання, за 17 днів жовтня 2013 року було заліковано, а у відшкодуванні пільг ще за 12 днів подачі послуг (з 03.10.2013 по 14.10.2013) - відмовлено.
Позивачем, за період з 03.10.2013 по 14.10.2013 нарахована сума компенсації у розмірі 56 015,71 грн, стягнення якої і є предметом спору в цій справі.
Вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції встановивши, що факт існування заборгованості відповідача підтверджується наявними доказами, задовольнили позов.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем нарахована сума з 03.10.2013 - 14.10.2013, яка не відшкодована відповідачем у розмірі 56 015,71 грн.
Судами встановлено, що вищевказана сума підтверджується актами звіряння заборгованості, які були надані сторонами.
При цьому, відсутність акту звіряння між сторонами за жовтень 2013 року не позбавляє відповідача обов'язку сплатити кошти на виконання умов договору та не спростовує встановлений судами факт надання позивачем послуг у спірний період.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 56 015,71 грн.
Доводи скаржника про те, що існування заборгованості спростовується наявною в матеріалах справи довідкою, колегією суддів відхиляються, оскільки довідка №08-36/4785 від 08.12.2016 видана про те, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня за період з 2009 р. по 2012 р. по КФК 090201, КФК 090204, КФК 090207, КФК 090215, і не охоплює оскаржуваний період, а саме жовтень 2013 року, тоді як за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, факт існування заборгованості підтверджується наявними у справі актами звіряння заборгованості.
Посилання скаржника на не врахування судами розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 15.11.2012 №833 (а.с. 11), яким були затверджені річна та щомісячна норми споживання, а також того, що позивач перевищив норму споживання, не приймаються колегією суддів, оскільки відповідно до додатку 1 до розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 15.11.2012 №833, за жовтень норма споживання становить 0,0078 Гкал/м 2 , а згідно розрахунків пільг за жовтень 2013 року, які позивач надав до матеріалів справи, застосовується саме норма споживання згідно вищевказаного додатку №1 до розпорядження (0,0078 Гкал/м 2 ).
Таким чином, враховуючи межі перегляду справи і повноваження касаційної інстанції щодо переоцінки доказів, встановлені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що рішення Господарського суду Донецької області від 10.01.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі №905/3246/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради - без задоволення.
В силу приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі №905/3246/16 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі №905/3246/16 залишити без змін.
Головуючий суддя О.І. Поляк Судді В.А. Корсак
О.В. Яценко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2017 |
Оприлюднено | 17.11.2017 |
Номер документу | 70281630 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляк О.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні